Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал "Травма" Том 23, №3, 2022

Повернутися до номеру

Травматичні ушкодження грудопоперекового переходу. Класифікація Friedrich P. Magerl та співавт.

Автори: Нехлопочин О.С. (1), Чешук Є.В. (1, 2), Вороді М.В. (1, 2)
(1) — ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України», м. Київ, Україна
(2) — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Рубрики: Травмотологія та ортопедія

Розділи: Довідник фахівця

Версія для друку


Резюме

Грудопоперековий перехід є зоною грудного і поперекового відділів хребта, на яку припадає понад 50 % переломів. Незважаючи на велику частоту ушкодження цієї зони, однозначної уніфікованої тактики терапії потерпілих не розроблено. Одним з найкритичніших чинників, що визначають як загальну стратегію надання допомоги потерпілому, так і тактику хірургічного втручання (за потреби), є патоморфологічна картина остеолігаментозних ушкоджень. При цьому основним інструментом стандартизації та уніфікації тактичних підходів є класифікація ушкоджень. Оскільки грудопоперековий перехід анатомічно належить до грудного та поперекового відділів, ушкодження цієї зони характеризують відповідно до класифікацій, які застосовують для ушкоджень зазначених відділів. Однак низка біомеханічних особливостей грудопоперекового переходу визначає тактику, відмінну від такої при ідентичних типах травматичних змін інших відділів. У цій серії публікацій розглянуто сучасні та найчастіше використовувані класифікації з метою визначення алгоритму, за допомогою якого на підставі запропонованих класифікаційних категорій можна було б обрати оптимальну тактику лікування постраждалих. Розглянуто класифікацію, запропоновану в 1994 р. F. Magerl та співавт., яка протягом тривалого періоду була стандартом при характеристиці травматичних ушкоджень грудного і поперекового відділів хребта. Класифікація ґрунтується на принципі двох опорних колон хребта. Для її розробки автори використали клінічний матеріал 1445 постраждалих. В основі класифікації лежать три основні типи ушкоджень — компресійний, дистракційний і ротаційний. Кожний тип поділяється на групи та підгрупи. Для низки підгруп передбачена деталізація. Окрім детального огляду класифікації, розглянуто основні параметри, що сприяють або запобігають застосуванню аналізованої системи ранжування в клінічній практиці. Велика увага приділена проблемі відтворюваності результатів, а також впливу додаткових чинників на вірогідність визначення характеру ушкодження. Установлено, що класифікація надає вичерпну характеристику для всіх можливих посттравматичних патоморфологічних змін та має доведене біомеханічне підґрунтя. Така деталізація може бути важливим інструментом при визначенні тактики терапії саме грудопоперекового переходу, оскільки високі вимоги до жорсткості фіксації зумовлені значним навантаженням на цю зону та особливостями біомеханіки, що потребує подальшого вивчення, оскільки аналіз літератури не виявив чіткої схеми терапії цих травм.

The thoracolumbar junction is an area of the thoracic and lumbar spine, which accounts for more than 50 % of fractures. Despite the high frequency of damage to this area, unambiguous unified treatment of patients has not been developed. One of the most critical factors that determine both the overall strategy of care and surgical management (if necessary) is the pathomorphological characteristic of osteoligamentous injuries. The main tool for standardization and unification of tactical approaches is the classification of injuries. Since the thoracolumbar junction anatomically belongs to the thoracic and lumbar spine, lesions of this area are characterized according to the thoracolumbar injury classifications. However, a number of biomechanical features of the thoracolumbar junction determine tactics different from those for identical types of traumatic changes in other parts of the spine. This series of publications examines the current and most commonly used classifications in order to determine the algorithm with the help of which, based on the proposed classification categories, it would be possible to choose the optimal treatment of victims. The classification was considered that has been proposed in 1994 by F. Magerl et al. and was the standard in the ranking of traumatic injuries of the thoracic and lumbar spine for a long period of time. The classification is based on the principle of two supporting columns of the spine. When developing it, the authors used the clinical material of 1,445 patients. The classification is based on three main types of damage — compression, distraction and rotation. Each type is divided into groups and subgroups. Detailing is provided for a number of subgroups. In addition to a detailed review of the classification, the main parameters that contribute to or prevent the use of the analyzed ran-king system in clinical practice are considered. Much attention is paid to the problem of reproducibility of results, as well as the impact of additional factors on the reliability of determining the nature of the damage. The classification provides a comprehensive description of all possible post-traumatic pathomorphological changes and has a proven biomechanical basis. Such details can be an important tool in determining the treatment of the lumbosacral junction lesion, as high requirements for rigidity of fixation are due to the significant load on this area and the features of biomechanics, which requires further study, since the analysis of the literature did not reveal a clear scheme for the therapy of these injuries.


Ключові слова

грудопоперековий перехід; травматичне ушкодження; классифікація; Magerl

thoracolumbar junction; traumatic injury; classification; Magerl


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

1. den Ouden L.P., Smits A.J., Stadhouder A., Feller R., Deunk J., Bloemers F.W. Epidemiology of Spinal Fractures in a Level One Trauma Center in the Netherlands. A 10 Years Review. Spine (Phila Pa 1976). 2019. 44(10). 732-739. doi: 10.1097/BRS.0000000000002923, PMID: 30395086.
2. Hasler R.M., Exadaktylos A.K., Bouamra O., Benne-ker L.M., Clancy M., Sieber R., et al. Epidemiology and predictors of spinal injury in adult major trauma patients. European cohort study. Eur. Spine J. 2011. 20(12). 2174-2180. doi: 10.1007/s00586-011-1866-7, PMID: 21644051.
3. Knutsdottir S., Thorisdottir H., Sigvaldason K., Jonsson H., Jr., Bjornsson A., Ingvarsson P. Epidemiology of traumatic spinal cord injuries in Iceland from 1975 to 2009. Spinal Cord. 2012. 50(2). 123-126. doi: 10.1038/sc.2011.105, PMID: 21946442.
4. Mehrpour S.R., Nabian M.H., Oryadi Zanjani L., Fo-roughmand-Araabi M.H., Shahryar Kamrani R. Descriptive epidemiology of traumatic injuries in 18890 adults: a 5-year-study in a tertiary trauma center in iran. Asian J. Sports Med. 2015. 6(1). e23129. doi: 10.5812/asjsm.23129, PMID: 25883772.
5. Smith H.E., Anderson D.G., Vaccaro A.R., Albert T.J., Hilibrand A.S., Harrop J.S., et al. Anatomy, Biomecha-nics, and Classification of Thoracolumbar Injuries. Seminars in Spine Surgery. 2010. 22(1). 2-7. doi: 10.1053/j.semss.2009.10.001.
6. Rudol G., Gummerson N.W. (ii) Thoracolumbar spinal fractures. review of anatomy, biomechanics, classification and treatment. Orthopaedics and Trauma. 2014. 28(2). 70-78. doi: 10.1016/j.mporth.2014.01.003.
7. Xu G.J., Li Z.J., Ma J.X., Zhang T., Fu X., Ma X.L. Anterior versus posterior approach for treatment of thoracolumbar burst fractures: a meta-analysis. Eur. Spine J. 2013. 22(10). 2176-2183. doi: 10.1007/s00586-013-2987-y, PMID: 24013718.
8. Zhu C., Wang B., Yin J., Liu X.H. A comparison of three different surgery approaches and methods for neurologically intact thoracolumbar fractures: a retrospective study. Journal of Оrthopaedic Surgery and Research. 2021. 16(1). 306. doi: 10.1186/s13018-021-02459-6, PMID: 33971921.
9. Gomleksiz C. Thoracolumbar Fractures. A Review of Classifications and Surgical Methods. Journal of Spine. 2015. 04(04). doi: 10.4172/2165-7939.1000250.
10. Baaj A.A., Reyes P.M., Yaqoobi A.S., Uribe J.S., Vale F.L., Theodore N., et al. Biomechanical advantage of the index-level pedicle screw in unstable thoracolumbar junction fractures. J. Neurosurg. Spine. 2011. 14(2). 192-197. doi: 10.3171/2010.10.SPINE10222, PMID: 21214311.
11. Aebi M. Classification of thoracolumbar fractures and dislocations. Eur. Spine J. 2010. 19 Suppl. 1. S2-7. doi: 10.1007/s00586-009-1114-6, PMID: 19851793.
12. Vaccaro A.R., Oner C., Kepler C.K., Dvorak M., Schnake K., Bellabarba C., et al. AOSpine thoracolumbar spine injury classification system. fracture description, neurological status, and key modifiers. Spine (Phila Pa 1976). 2013. 38(23). 2028-2037. doi: 10.1097/BRS.0b013e3182a8a381, PMID: 23970107.
13. Slynko I.I., Nekhlopochyn O.S., Verbov V.V. The classifications of subaxial cervical spine traumatic injuries. Part 3. The Cervical Spine Injury Severity Score (CSISS). Ukrainian Neurosurgical Journal. 2020. 26(2). 14-23. doi: 10.25305/unj.193160.
14. Magerl F., Aebi M., Gertzbein S.D., Harms J., Naza-rian S. A comprehensive classification of thoracic and lumbar injuries. Eur. Spine J. 1994. 3(4). 184-201. doi: 10.1007/BF02221591, PMID: 7866834.
15. Whitesides T.E., Jr. Traumatic kyphosis of the thoracolumbar spine. Clin. Orthop. Relat. Res. 1977(128). 78-92. PMID: 340100.
16. Denis F. The three column spine and its significance in the classification of acute thoracolumbar spinal injuries. Spine (Phila Pa 1976). 1983. 8(8). 817-831. doi: 10.1097/00007632-198311000-00003, PMID: 6670016.
17. Nicoll E.A. Fractures of the dorso-lumbar spine. J. Bone Joint Surg. Br. 1949. 31B(3). 376-394. PMID: 18148776.
18. Shen W.J., Shen Y.S. Nonsurgical treatment of three-column thoracolumbar junction burst fractures without neurologic deficit. Spine (Phila Pa 1976). 1999. 24(4). 412-415. doi: 10.1097/00007632-199902150-00024, PMID: 10065527.
19. Vordemvenne T., Wahnert D., Klingebiel S., Lohmaier J., Hartensuer R., Raschke M.J., et al. Differentiation of Traumatic Osteoporotic and Non-Osteoporotic Vertebral AO A3 Fractures by Analyzing the Posterior Edge Morphology — A Retrospective Feasibility Study. Journal of Clinical Medicine. 2020. 9(12). doi: 10.3390/jcm9123910, PMID: 33276462.
20. Hubner A.R., Garcia M.M., Maia R.A.V., Gasparin D., Israel C.L., Spinelli L.D.F. Mechanical Behavior of Thoracolumbar Coronal Split Fractures. Finite Element Analysis. Coluna/Columna. 2020. 19(3). 205-208. doi: 10.1590/s1808-185120201903223027.
21. Lindahl S., Willen J., Nordwall A., Irstam L. The crush-cleavage fracture. A «new» thoracolumbar unstable fracture. Spine (Phila Pa 1976). 1983. 8(6). 559-569. doi: 10.1097/00007632-198309000-00001, PMID: 6648705.
22. Koay J., Davis D.D., Hogg J.P. Chance Fractures. In: StatPearls. Treasure Island (FL). StatPearls Publishing. 2022.
23. Chance G.Q. Note on a type of flexion fracture of the spine. The British Journal of Radiology. 1948. 21(249). 452. doi: 10.1259/0007-1285-21-249-452, PMID: 18878306.
24. Denis F., Burkus J.K. Shear fracture-dislocations of the thoracic and lumbar spine associated with forceful hyperextension (lumberjack paraplegia). Spine (Phila Pa 1976). 1992. 17(2). 156-161. doi: 10.1097/00007632-199202000-00007, PMID: 1553586.
25. Fattahi A., Mohajeri S.M.R., Daneshi A., Shahivand A. Hyperextension thoracic spine fracture with complete neurological recovery after surgical fixation. A case report. Surg. Neurol. Int. 2020. 11. 137. doi: 10.25259/SNI_226_2020, PMID: 32547824.
26. Azam M.Q., Sadat-Ali M. The Concept of Evolution of Thoracolumbar Fracture Classifications Helps in Surgical Decisions. Asian Spine J. 2015. 9(6). 984-994. doi: 10.4184/asj.2015.9.6.984, PMID: 26713135.
27. Choi Y.H., Pee Y.H., Jang I.-T. Percutaneous vertebroplasty. can it be an alternative treatment option for thoracolumbar burst fractures? Journal of Korean Society of Geriatric Neurosurgery. 2021. 16(2). 67-70. doi: 10.51638/jksgn.20.00472.
28. Gaye M., Ilunga R.M., Sylla N.F., Ouiminga H.A.K., Fondo A.I., Sakho Y. Thoracic and Lumbar Spine Fracture, Type C of Magerl. About Two Cases and Review of Literature. Open Journal of Orthopedics. 2020. 10(08). 172-178. doi: 10.4236/ojo.2020.108020.
29. Medici A., Meccariello L., Falzarano G. Non-operative vs. percutaneous stabilization in Magerl’s A1 or A2 thoracolumbar spine fracture in adults. is it really advantageous for a good alignment of the spine? Preliminary data from a prospective study. Eur. Spine J. 2014. 23 Suppl. 6. 677-683. doi: 10.1007/s00586-014-3557-7, PMID: 25212447.
30. Verheyden A.P., Spiegl U.J., Ekkerlein H., Gercek E., Hauck S., Josten C., et al. Treatment of Fractures of the Thoracolumbar Spine. Recommendations of the Spine Section of the German Society for Orthopaedics and Trauma (DGOU). Global Spine J. 2018. 8(2 Suppl.). 34S-45S. doi: 10.1177/2192568218771668, PMID: 30210959.
31. Altay M., Ozkurt B., Aktekin C.N., Ozturk A.M., Dogan O., Tabak A.Y. Treatment of unstable thoracolumbar junction burst fractures with short- or long-segment posterior fixation in magerl type a fractures. Eur. Spine J. 2007. 16(8). 1145-1155. doi: 10.1007/s00586-007-0310-5, PMID: 17252216.
32. Hoffmann C., Spiegl U.J., Paetzold R., Devitt B., Hauck S., Weiss T., et al. Long-term results after thoracoscopic anterior spondylodesis with or without posterior stabilization of unstable incomplete burst fractures of the thoracolumbar junction. A prospective cohort study. Journal of Orthopaedic Surgery and Research. 2020. 15(1). 412. doi: 10.1186/s13018-020-01807-2, PMID: 32933516.
33. Jaiswal N.K., Kumar V., Puvanesarajah V., Dagar A., Prakash M., Dhillon M., et al. Necessity of Direct Decompression for Thoracolumbar Junction Burst Fractures with Neurological Compromise. World Neurosurg. 2020. 142. e413-e419. doi: 10.1016/j.wneu.2020.07.069, PMID: 32688041.
34. Kalra R.R., Schmidt M.H. The Role of a Miniopen Thoracoscopic-assisted Approach in the Management of Burst Fractures Involving the Thoracolumbar Junction. Neurosurg. Clin. N. Am. 2017. 28(1). 139-145. doi: 10.1016/j.nec.2016.07.006, PMID: 27886875.
35. Olivier E., Beldame J., Ould-Slimane M., Puech N., Lefebvre B., Marouteau-Pasquier N., et al. [Treatment of thoracolumbar junction burst fractures (Magerl A3) by balloon kyphoplasty. anatomic study]. Rev. Chir. Orthop. Reparatrice Appar. Mot. 2007. 93(7). 666-673. doi: 10.1016/s0035-1040(07)73251-8, PMID: 18065877.
36. Ray W.Z., Krisht K.M., Dailey A.T., Schmidt M.H. Clinical outcomes of unstable thoracolumbar junction burst fractures. combined posterior short-segment correction followed by thoracoscopic corpectomy and fusion. Acta Neurochir. (Wien). 2013. 155(7). 1179-1186. doi: 10.1007/s00701-013-1737-6, PMID: 23677637.
37. Reid D.C., Hu R., Davis L.A., Saboe L.A. The nonope-rative treatment of burst fractures of the thoracolumbar junction. J. Trauma. 1988. 28(8). 1188-1194. doi: 10.1097/00005373-198808000-00009, PMID: 3411642.
38. Shen W.J., Liu T.J., Shen Y.S. Nonoperative treatment versus posterior fixation for thoracolumbar junction burst fractures without neurologic deficit. Spine (Phila Pa 1976). 2001. 26(9). 1038-1045. doi: 10.1097/00007632-200105010-00010, PMID: 11337622.
39. Rajasekaran S., Kanna R.M., Shetty A.P. Management of thoracolumbar spine trauma. An overview. Indian J. Orthop. 2015. 49(1). 72-82. doi: 10.4103/0019-5413.143914, PMID: 25593358.
40. Ren E.H., Deng Y.J.., Xie QQ., Li W.Z., Shi W.D., Ma J.L., et al. Anterior versus posterior decompression for the treatment of thoracolumbar fractures with spinal cord injury. A Meta-analysis. Zhongguo Gu Shang. 2019. 32(3). 269-277. doi: 10.3969/j.issn.1003-0034.2019.03.015, PMID: 30922012.
41. Verlaan J.J., Diekerhof C.H., Buskens E., van der Tweel I., Verbout A.J., Dhert W.J., et al. Surgical treatment of traumatic fractures of the thoracic and lumbar spine. A systema-tic review of the literature on techniques, complications, and outcome. Spine (Phila Pa 1976). 2004. 29(7). 803-814. doi: 10.1097/01.brs.0000116990.31984.a9, PMID: 15087804.
42. Zhu Q., Shi F., Cai W., Bai J., Fan J., Yang H. Compa-rison of Anterior Versus Posterior Approach in the Treatment of Thoracolumbar Fractures. A Systematic Review. International Surgery. 2015. 100(6). 1124-1133. doi: 10.9738/INTSURG-D-14-00135.1, PMID: 26414835.
43. Ahsan M.K., Mamun A.A., Zahangiri Z., Awwal M.A., Khan S.I., Zaman N., et al. Short-segment versus Long-segment Stabilization for Unstable Thoracolumbar Junction Burst Fractures. Mymensingh Medical Journal. MMJ. 2017. 26(4). 762-774. PMID: 29208863.
44. Dobran M., Nasi D., Brunozzi D., di Somma L., Gladi M., Iacoangeli M., et al. Treatment of unstable thoracolumbar junction fractures. short-segment pedicle fixation with inclusion of the fracture level versus long-segment instrumentation. Acta Neurochir. (Wien). 2016. 158(10). 1883-1889. doi: 10.1007/s00701-016-2907-0, PMID: 27541493.
45. Park S.J., Lee C.S., Park J.S., Lee K.J. Should Thoracolumbar Junction Be Always Avoided as Upper Instrumented Vertebra in Long Instrumented Fusion for Adult Spinal Deformity? Risk Factor Analysis for Proximal Junctional Failure. Spine (Phila Pa 1976). 2020. 45(10). 686-693. doi: 10.1097/BRS.0000000000003364, PMID: 31842105.
46. Waqar M., Van-Popta D., Barone D.G., Bhojak M., Pillay R., Sarsam Z. Short versus long-segment posterior fixation in the treatment of thoracolumbar junction fractures. a comparison of outcomes. British Journal of Neurosurgery. 2017. 31(1). 54-57. doi: 10.1080/02688697.2016.1206185, PMID: 27387358.
47. Wu Y., Chen C.H., Tsuang F.Y., Lin Y.C., Chiang C.J., Kuo Y.J. The stability of long-segment and short-segment fixation for treating severe burst fractures at the thoracolumbar junction in osteoporotic bone. A finite element analysis. PLoS One. 2019. 14(2). e0211676. doi: 10.1371/journal.pone.0211676, PMID: 30716122.
48. Fischer B.W., Brantigan J.W. Fracture dislocation of the spine at the thoracolumbar junction. The Nebraska Medical Journal. 1996. 81(12). 429-431. PMID: 9046795.
49. Liu Y.J., Chang M.C., Wang S.T., Yu W.K., Liu C.L., Chen T.H. Flexion-distraction injury of the thoracolumbar spine. Injury. 2003. 34(12). 920-923. doi: 10.1016/s0020-1383(02)00396-0, PMID: 14636735.
50. Aihara T., Takahashi K., Yamagata M., Moriya H. Fracture-dislocation of the fifth lumbar vertebra. A new classification. J. Bone Joint Surg. Br. 1998. 80(5). 840-845. doi: 10.1302/0301-620x.80b5.8657, PMID: 9768895.
51. Kepler C.K., Vaccaro A.R., Schroeder G.D., Koerner J.D., Vialle L.R., Aarabi B., et al. The Thoracolumbar AOSpine Injury Score. Global Spine J. 2016. 6(4). 329-334. doi: 10.1055/s-0035-1563610, PMID: 27190734.
52. Mirza S.K., Mirza A.J., Chapman J.R., Anderson P.A. Classifications of thoracic and lumbar fractures: rationale and supporting data. J. Am. Acad. Orthop. Surg. 2002. 10(5). 364-377. doi: 10.5435/00124635-200209000-00008, PMID: 12374487.
53. van Middendorp J.J., Audige L., Hanson B., Chapman J.R., Hosman A.J. What should an ideal spinal injury classification system consist of? A methodological review and conceptual proposal for future classifications. Eur. Spine J. 2010. 19(8). 1238-1249. doi: 10.1007/s00586-010-1415-9, PMID: 20464432.
54. Martin J, Marsh J.L., Nepola J.V., Dirschl D.R., Hurwitz S., DeCoster T.A. Radiographic fracture assessments. which ones can we reliably make? J. Orthop. Trauma. 2000. 14(6). 379-385. doi: 10.1097/00005131-200008000-00001, PMID: 11001410.
55. Committee M., Burns S., Biering-Sorensen F., Donovan W., Graves D..E, Jha A., et al. International standards for neurological classification of spinal cord injury, revised 2011. Top. Spinal. Cord. Inj. Rehabil. 2012. 18(1). 85-99. doi: 10.1310/sci1801-85, PMID: 23460761.
56. Wright J.G., Feinstein A.R. Improving the reliability of orthopaedic measurements. J. Bone Joint Surg. Br. 1992. 74(2). 287-291. doi: 10.1302/0301-620x.74b2.1544971, PMID: 1544971.
57. Heim U., Müller M.E., Nazarian S., Koch P. Classification AO des fractures. 1. Les os longs. Berlin-Heidelberg. Springer. 1987.
58. Meinberg E.G., Agel J., Roberts C.S., Karam M.D., Kellam J.F. Fracture and Dislocation Classification Compendium-2018. J. Orthop. Trauma. 2018. 32 Suppl. 1. S1-S170. doi: 10.1097/BOT.0000000000001063, PMID: 29256945.
59. Blauth M., Bastian L., Knop C., Lange U., Tusch G. Inter-observer reliability in the classification of thoraco-lumbar spinal injuries. Orthopade. 1999. 28(8). 662-681. doi: 10.1007/s001320050397, PMID: 10506370.
60. Audige L., Bhandari M., Kellam J. How reliable are reliability studies of fracture classifications? A systematic review of their methodologies. Acta Orthop. Scand. 2004. 75(2). 184-194. doi: 10.1080/00016470412331294445, PMID: 15180234.
61. McHugh M.L. Interrater reliability. the kappa statistic. Biochemia Medica. 2012. 22(3). 276-282. PMID: 23092060.
62. Fleiss J.L. Statistical Methods for Rates and Proportions. Second Edition. New York. Wiley, John and Sons, Incorpora-ted, 1981. 336 p.
63. Landis J.R., Koch G.G. The measurement of observer agreement for categorical data. Biometrics. 1977. 33(1). 159-174. PMID: 843571.
64. Altman D.G. Practical Statistics for Medical Research. New York. Chapman and Hall/CRC. 1990.
65. Svanholm H., Starklint H., Gundersen H.J., Fabricius J., Barlebo H., Olsen S. Reproducibility of histomorphologic diagnoses with special reference to the kappa statistic. APMIS: Acta Pathologica, Microbiologica, et Immunologica Scandinavica. 1989. 97(8). 689-698. doi: 10.1111/j.1699-0463.1989.tb00464.x, PMID: 2669853.
66. Martin J.S., Marsh J.L. Current classification of fractures. Rationale and utility. Radiol. Clin. North Am. 1997. 35(3). 491-506. PMID: 9167660.
67. Brage M.E., Rockett M., Vraney R., Anderson R., Toledano A. Ankle fracture classification: a comparison of reliabi-lity of three X-ray views versus two. Foot & Ankle International. 1998. 19(8). 555-562. doi: 10.1177/107110079801900809, PMID: 9728704.
68. Curfs I., Schotanus M., Vanh W.L.W., Heijmans M., Deb R.A., Vanr L.W., et al. Reliability and Clinical Usefulness of Current Classifications in Traumatic Thoracolumbar Fractures. A Systematic Review of the Literature. International Journal of Spine Surgery. 2020. 14(6). 956-969. doi: 10.14444/7145, PMID: 33560256.
69. Sanders R.W. The Problem with Apples and Oranges. Journal of Orthopaedic Trauma. 1997. 11(7). 465-466. PMID: 00005131-199710000-00001.
70. Oner F.C., Ramos L.M., Simmermacher R.K., Kingma P.T., Diekerhof C.H., Dhert W.J., et al. Classification of thoracic and lumbar spine fractures. problems of reproducibility. A study of 53 patients using CT and MRI. Eur. Spine J. 2002. 11(3). 235-245. doi: 10.1007/s00586-001-0364-8, PMID: 12107792.
71. Vaccaro A.R., Lehman R.A., Jr., Hurlbert R.J., Anderson P.A., Harris M., Hedlund R., et al. A new classification of thoracolumbar injuries: the importance of injury morphology, the integrity of the posterior ligamentous complex, and neurologic status. Spine (Phila Pa 1976). 2005. 30(20). 2325-2333. doi: 10.1097/01.brs.0000182986.43345.cb, PMID: 16227897.
72. Wood K.B, Khanna G., Vaccaro A.R., Arnold P.M., Harris M.B., Mehbod A.A. Assessment of two thoracolumbar fracture classification systems as used by multiple surgeons. J. Bone Joint Surg. Am. 2005. 87(7). 1423-1429. doi: 10.2106/JBJS.C.01530, PMID: 15995107.
73. Kriek J.J., Govender S. AO-classification of thoracic and lumbar fractures — reproducibility utilizing radiographs and clinical information. Eur. Spine J. 2006. 15(8). 1239-1246. doi: 10.1007/s00586-005-0002-y, PMID: 16369833.
74. Frankel H.L., Hancock D.O., Hyslop G., Melzak J., Michaelis L.S., Ungar G.H., et al. The value of postural reduction in the initial management of closed injuries of the spine with paraplegia and tetraplegia. I. Paraplegia. 1969. 7(3). 179-192. doi: 10.1038/sc.1969.30, PMID: 5360915.
75. Bazán P.L., Borri A.E., Torres P.U., Cosentino J.S., Games M.H. Clasificación de las fracturas toracolumbares: comparación entre las clasificaciones de AO y Vaccaro. Co-luna/Columna. 2010. 9(2). 165-170. doi: 10.1590/s1808-18512010000200013.
76. Pishnamaz M., Curfs I., Balosu S., Willems P., van Hemert W., Pape H.C., et al. Two-Nation Comparison of Classification and Treatment of Thoracolumbar Fractures. An Internet-Based Multicenter Study Among Spine Surgeons. Spine (Phila Pa 1976). 2015. 40(22). 1749-1756. doi: 10.1097/BRS.0000000000001143, PMID: 26555841.
77. Marques C.A.C., Graells X.S., Kulcheski A.L., Meurer G., Benato M., Santoro P.G. Reliability of the Ao Classification of Thoracolumbar Fractures Compared to Tlics and Magerl. Coluna/Columna. 2017. 16(1). 56-59. doi: 10.1590/s1808-185120171601162779.
78. Lenarz C.J., Place H.M., Lenke L.G., Alander D.H., Oliver D. Comparative reliability of 3 thoracolumbar fracture classification systems. J. Spinal Disord. Tech. 2009. 22(6). 422-427. doi: 10.1097/BSD.0b013e31818a38cd, PMID: 19652569.
79. Oner F.C., van Gils A.P., Dhert W.J., Verbout A.J. MRI findings of thoracolumbar spine fractures: a categorisation based on MRI examinations of 100 fractures. Skeletal Radiol. 1999. 28(8). 433-443. doi: 10.1007/s002560050542, PMID: 10486011.
80. Fradet L., Petit Y., Wagnac E., Aubin C.E., Arnoux P.J. Biomechanics of thoracolumbar junction vertebral fractures from various kinematic conditions. Medical & Biological Engineering & Computing. 2014. 52(1). 87-94. doi: 10.1007/s11517-013-1124-8, PMID: 24165806.

Повернутися до номеру