Газета «Новости медицины и фармации» №10 (780), 2022
Вернуться к номеру
Вплив небівололу в комбінації з гідрохлоротіазидом на функцію судин у пацієнтів з уперше діагностованою артеріальною гіпертензією: ключові моменти дослідження NINFE
Рубрики: Кардиология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Як відомо, артеріальна гіпертензія впливає на функцію ендотелію та жорсткість артерій. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією порушення ендотеліальної функції та податливості артерій є ранніми маркерами пошкодження судин, ці показники відіграють незалежну прогностичну роль щодо серцево-судинної захворюваності та смертності [1–8]. Хоча принциповою метою призначення антигіпертензивних препаратів різних класів є зниження периферичного артеріального тиску (АТ), треба враховувати, що вони можуть по-різному впливати на функцію судин і центральний артеріальний тиск [9, 10].
Установлено, що антагоніст рецепторів до ангіотензину II типу 1 (АТ1-рецепторів) ірбесартан покращує функцію ендотелію та зменшує жорсткість артерій у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, тоді як доцільність призначення бета-блокаторів для лікування неускладненої артеріальної гіпертензії піддається сумніву [11–13]. Принаймні частково це пов’язано з відсутністю сприятливого впливу на функцію судин, центральний АТ та серцево-судинні події порівняно з іншими класами препаратів. Однак справа в тому, що більшість доступних даних щодо ефектів бета-блокаторів у пацієнтів з артеріальною гіпертензією були отримані в дослідженнях із застосуванням атенололу, тому немає чіткого розуміння, чи відсутність судинних впливів у бета-блокаторів є класовим ефектом, чи ці властивості можуть бути різними в кожного бета-блокатора. Повідомлялося, що небіволол, бета-1-селективний бета-блокатор, позбавлений внутрішньої симпатоміметичної активності, знижує системний судинний опір порівняно з атенололом у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ), імовірно, завдяки стимуляції вивільнення оксиду азоту, що вірогідно забезпечує позитивний вплив на функцію судин [14–16]. Однак порівняльні дослідження судинних ефектів бета-блокаторів третього покоління з вазодилатуючою активністю, таких як небіволол, і блокаторів АТ1-рецепторів відсутні.
Cristiana Vitale зі співавт. провели одноцентрове рандомізоване подвійне сліпе контрольоване паралельне дослідження NINFE (Nebivololo, Irbesartan Nella Funzione Endoteliale) [17] з метою перевірки гіпотези щодо рівної ефективності короткочасного лікування небівололом у комбінації з гідрохлортіазидом (ГХТЗ) порівняно з ірбесартаном в комбінації з ГХТЗ щодо впливу на мікросудини, функцію судинного ендотелію, артеріальну жорсткість і параметри центральної гемодинаміки в пацієнтів з АГ, які раніше не отримували антигіпертензивну терапію.
До дослідження були включені 83 пацієнти європеоїдної раси з уперше діагностованою АГ, які раніше не отримували лікування. Курс терапії тривав 8 тижнів. На початку та в кінці дослідження пацієнтам вимірювали АТ, оцінювали функцію ендотелію, швидкість пульсової хвилі, індекс аугментації за таким графіком. Через двадцять чотири години після скринінгового візиту (візит 1а) було проведено повторну оцінку АТ і 24-годинний амбулаторний моніторинг АТ. Наступного дня (візит 1b) у пацієнтів оцінювали судинну функцію натще та в стандартизованих умовах шляхом вивчення функції ендотелію та жорсткості артерій. Після цього пацієнти були рандомізовані в групу прийому небівололу (5 мг/добу) та ГХТЗ (12,5 мг/добу) або в групу ірбесартану (150 мг/добу) та ГХТЗ (12,5 мг/добу). Досліджувані препарати призначалися один раз на добу, їх потрібно було приймати натще з 8-ї до 10-ї години ранку. Досліджувані препарати були упаковані в капсули, ідентичні за розміром, кольором і формою, щоб забезпечити подвійну сліпу терапію. Через 8 тижнів лікування два дні поспіль (візити 2a і 2b) проводилася оцінка тих самих показників, що під час візитів 1a і 1b.
Основним і новим висновком цього дослідження стало те, що небіволол, селективний бета-1-блокатор із судинорозширювальною дією, не поступається блокатору рецепторів ангіотензину ІІ ірбесартану щодо покращення ендотеліальної функції, артеріальної жорсткості та параметрів центральної гемодинаміки в пацієнтів із неускладненою гіпертензією, які раніше не отримували антигіпертензивну терапію. При цьому зниження периферичного АТ у пацієнтів обох груп було порівнянним. Оскільки обидві групи пацієнтів отримували однакові дози гідрохлортіазиду, можна зробити висновок, що судинні ефекти небівололу та ірбесартану є однаковими.
Периферична вазодилатація, спричинена небівололом, може сприяти зменшенню постнавантаження на серце та усунути несприятливе ремоделювання артерій. Цей ефект, у свою чергу, може забезпечувати ефективне зниження центрального артеріального тиску в аорті [13, 18]. Результати, отримані в дослідженні NINFE щодо зменшення артеріальної жорсткості під впливом терапії небівололом, підтверджують вищезазначений механізм і пояснюють зниження центрального тиску в аорті та індексу аугментації, що спостерігалося в цьому дослідженні.
Таким чином, серед препаратів класу бета-блокаторів небіволол може розглядатися як такий, що позитивно впливає на функцію ендотелію та жорсткість артерій у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Більше того, дослідниками виявлені подібні судинні ефекти як небівололу, так і ірбесартану в комбінації з ГХТЗ на ендотеліальну функцію, центральний артеріальний тиск та швидкість пульсової хвилі в пацієнтів з уперше виявленою артеріальною гіпертензією без значного суттєвого ураження органів- мішеней, які ніколи раніше не отримували лікування.
Огляд дослідження підготував
к.м.н., доц. Лазарєв П.О.
Список литературы
1. Adji A., O’Rourke M.F., Namasivayam M. Arterial stiffness, its assessment, prognostic value, and implications for treatment. Am. J. Hypertens. 2011. 24. 5-17.
2. Anderson T.J. Arterial stiffness or endo–thelial dysfunction as a surrogate marker of vascular risk. Can. J. Cardiol. 2006. 22 (Suppl. B). 72B-80B.
3. Green D.J., Jones H., Thijssen D., Cable N.T., Atkinson G. Flow-mediated dilation and cardiovascular event prediction: does nitric oxide matter? Hypertension. 2011. 57. 363-9.
4. Landmesser U., Hornig B., Drexler H. Endothelial function: a critical determinant in atherosclerosis? Circulation. 2004. 109. II27-33.
5. Rubinshtein R., Kuvin J.Т., Soffler M. et al. Assessment of endothelial function by non-invasive peripheral arterial tonometry predicts late cardiovascular adverse events. Eur. Heart J. 2011. 31. 1142-8.
6. Vlachopoulos C., Aznaouridis K., O’Rourke M.F., Safar M.Е., Baou K., Stefanadis C. Prediction of cardiovascular events and all-cause mortality with central haemodynamics: a systematic review and meta-analysis. Eur. Heart J. 2011. 31. 1865-71.
7. Vlachopoulos C., Aznaouridis K., Stefanadis C. Prediction of cardiovascular events and all-cause mortality with arterial stiffness: a systematic review and metaanalysis. J. Am. Coll. Cardiol. 2011. 55. 1318-27.
8. Widlansky M.Е., Gokce N., Keaney Jr J.F., Vita J.A. The clinical implications of endothelial dysfunction. J. Am. Coll. Cardiol. 2003. 42. 1149-60.
9. Agabiti-Rosei E., Mancia G., O’Rourke M.F. et al. Central blood pressure mea–surements and antihypertensive therapy: a consensus document. Hypertension. 2007. 50. 154-60.
10. Morgan T., Lauri J., Bertram D., Anderson A. Effect of different antihypertensive drug classes on central aortic pressure. Am. J. Hypertens. 2004. 17. 118-23.
11. Lindholm L.Н., Carlberg B., Samuelsson O. Should beta blockers remain first choice in the treatment of primary hypertension? A meta-analysis. Lancet. 2005. 366. 1545-53.
12. Aronow W.S. Current role of beta-blockers in the treatment of hypertension. Expert Opin. Pharmacother. 2011. 11. 2599-607.
13. Ram C.V. Beta-blockers in hypertension. Am. J. Cardiol. 2011. 106. 1819-25.
14. Kamp O., Metra M., Bugatti S. et al. Nebivolol: haemodynamic effects and clinical significance of combined beta-blockade and nitric oxide release. Drugs. 2011. 70. 41-56.
15. Munzel T., Gori T. Nebivolol: the somewhat-different beta-adrenergic receptor blocker. J. Am. Coll. Cardiol. 2009. 54. 1491-9.
16. Tzemos N., Lim P.О., MacDonald T.M. Nebivolol reverses endothelial dysfunction in essential hypertension: a randomized, double-blind, crossover study. Circulation. 2001. 104. 511-4.
17. Vitale С., Marazzi G., Iellamo F. et al. Effects of nebivolol or irbesartan in combination with hydrochlorothiazide on vascular functions in newly-diagnosed hypertensive patients: The NINFE (Nebivololo, Irbesartan Nella Funzione Endoteliale) study. International Journal of Cardiology. 2012. 155. 279-284.
18. Pedersen M.Е., Cockcroft J.R. The vasodilatory beta-blockers. Curr. Hypertens. Rep. 2007. 9. 269-77.