Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 12, №1, 2022

Вернуться к номеру

Порушення функції скелетних м’язів, саркопенія та саркопенічне ожиріння у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень

Порушення функції скелетних м’язів, саркопенія та саркопенічне ожиріння у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень

Авторы: Масік Н.П., Степанюк Т.В., Масік О.І.
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) часто поєднується з порушеннями функції опорно-рухового апарату, зокрема дисфункцією скелетних м’язів, саркопенією, остеопорозом та ожирінням. Мета: оцінити стан скелетних м’язів та визначити поширеність саркопенії та саркопенічного ожиріння у пацієнтів із ХОЗЛ. Матеріали та методи. Обстежено 66 хворих на ХОЗЛ і 35 здорових осіб. Саркопенію встановлювали на основі критеріїв EWGSOP2, а саркопенічне ожиріння — за наявності саркопенії з індексом маси тіла > 25 кг/м2. Результати. У 59,1 % хворих на ХОЗЛ виявлено зниження сили скелетних м’язів, зокрема, на 28,2 % у жінок і на 39,1 % у чоловіків при GOLD 4 порівняно з GOLD 1 і на 40,7 і 54,3 % відповідно порівняно з контролем. Зменшення окружності гомілки (на 16,3 % у жінок і на 20,8 % у чоловіків) визначено при GOLD 4 порівняно з GOLD 1. Встановлено зниження швидкості ходи на 20 % у жінок і на 27,3 % у чоловіків при GOLD 4 порівняно з GOLD 1 та вірогідний кореляційний зворотний зв’язок між віком та швидкістю ходи (r = –0,72 — у жінок та r = –0,61 — у чоловіків). Встановлено вірогідне зниження знежиреної маси кінцівок у хворих на ХОЗЛ старше 45 років і при GOLD 2, індексів знежиреної й жирової маси — при GOLD 3, апендикулярної знежиреної маси — при GOLD 4 і у хворих старше 60 років. Встановлено прямий кореляційний зв’язок між тяжкістю ХОЗЛ і андроїдним типом ожиріння (r = 0,41; p < 0,05). Висновки. Саркопенію діагностовано у 66,7 % хворих на ХОЗЛ та 5,7 % контрольної групи, а саркопенічне ожиріння — у 27,3 % хворих на ХОЗЛ. Зростання частки саркопенії спостеріглось з віком (з 50 % у молодих осіб до 91,7 % в осіб старше 60 років), так само, як і саркопенічного ожиріння (з 25 % осіб молодше 45 років до 55,6 % старше 60 років), та зі збільшенням тяжкості ХОЗЛ (з 20 % при GOLD 1 до 100 % при GOLD 4 і з 42,9 % з GOLD 1 до 50 % з GOLD 4 відповідно).

Background. Chronic obstructive pulmonary disease (COPD) is often associated with musculoskeletal dysfunction, including skeletal muscle dysfunction, sarcopenia, osteoporosis, and obesity. The purpose was to assess skeletal muscle status and determine the prevalence of sarcopenia and sarcopenic obesity in patients with COPD. Materials and methods. 66 patients with COPD and 35 healthy subjects had been examined. Sarcopenia was established using EWGSOP2 criteria, and sarcopenic obesity was defined in the presence of sarcopenia with a body mass index > 25 kg/m2. Results. In 59.1 % of the patients with COPD, a decrease in skele­tal muscle strength was found, in particular, by 28.2 % in women and by 39.1 % in men at GOLD 4 in comparison with GOLD 1 and by 40.7 % and 54.3 %, respectively, compared to the control. A decrease in leg circumference (by 16.3 % in women and by 20.8 % in men) was determined at GOLD 4 compared to GOLD 1. A decrease in wal­king speed by 20 % in women and by 27.3 % in men was determined at GOLD 4 in comparison with GOLD 1 and a reliable correlation inverse connection between age and wal­king speed (r = –0.72 — in women and r = –0.61 — in men). A significant decrease in the lean mass of the limbs was established in COPD patients over 45 years old and with GOLD 2, lean and fat mass indices — with GOLD 3, appendicular lean mass — with GOLD 4 and over 60 years old. A direct correlation link was established between the severity of COPD and android type of obesity (r = 0.41; p < 0.05). Conclusions. Sarcopenia was diagnosed in 66.7 % of the patients with COPD and 5.7 % of the control group, and sarcopenic obesity was diagnosed in 27.3 % of the patients with COPD. An increase in the share of sarcopenia was observed with age (from 50 % among young people to 91.7 % among subjects over 60 years old) and sarcopenic obesity (from 25 % of subjects under 45 years old to 55.6 % over 60 years old) and with increasing severity of COPD (from 20 % with GOLD 1 to 100 % with GOLD 4 and from 42.9 % with GOLD 1 to 50 % with GOLD 4, respectively).


Ключевые слова

хронічне обструктивне захворювання легень; м’язова тканина; знежирена маса; дисфункція скелетних м’язів; саркопенія; саркопенічне ожиріння; вік

chronic obstructive pulmonary disease (COPD); muscle tissue; lean mass; skeletal muscle dysfunction; sarcopenia; sarcopenic obesity; age

doi: http://dx.doi.org/10.22141/pjs.12.1.2022.323

Вступ

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) — патологія зі складним і до кінця не вивченим патогенезом, для якої характерною є висока частота супутньої патології [1–3] або системних проявів, зокрема зниження харчового статусу й толерантності до фізичних навантажень, дисфункція скелетних м’язів, саркопенія, остеопороз, ожиріння і, як наслідок, порушення функцій опорно-рухового апарату [4, 5].
Саркопенія, згідно з оновленими рекомендаціями Європейської робочої групи з вивчення саркопенії (European Working Group of Sarcopenia in Older People (EWGSOP2), 2018), це м’язове захворювання (м’язова недостатність), якому властиві прогресуюча генералізована втрата сили й маси м’язів та збільшення ризику розвитку таких ускладнень, як порушення рухової активності та зниження якості життя [6–8]. Саркопенія поширена серед дорослих старшого віку й спричинена несприятливими змінами м’язів, які накопичуються впродовж життя; але сьогодні має багато інших причин, окрім старіння, для її виникнення та розвитку [7].
ХОЗЛ призводить до дисфункції м’язової складової діафрагми і може призвести до недостатності вентиляції легень, тоді як втрата маси та/або функції периферичних м’язів через ХОЗЛ обмежує фізичні можливості у повсякденному житті, що призводить до збільшення маси тіла [9]. У результаті знижується функція легень, частіше виникають серцево-судинні та обмінні захворювання, розвивається саркопенічне ожиріння [10, 11].
На сьогодні дискутабельним є питання щодо системного характеру м’язових змін та єдиних процесів у різних групах м’язів, що призводять до саркопенії. Низка авторів вважають дисфункцію скелетної мускулатури прямим наслідком запальних процесів при ХОЗЛ [9, 12, 13]. Інші припускають, що саркопенія — це незалежний процес, який робить свій внесок у системне запалення й прогресування основного захворювання [12, 14]. Наявні сучасні наукові дані обґрунтовують актуальність дослідження скелетних м’язів у хворих на ХОЗЛ.
Метою дослідження було оцінити стан скелетних м’язів та визначити поширеність саркопенії й саркопенічного ожиріння у пацієнтів із ХОЗЛ.

Матеріали та методи

Об’єкт дослідження
На клінічній базі кафедри впродовж року проведено одноцентрове відкрите дослідження, у якому взяли участь 66 пацієнтів, хворих на ХОЗЛ. У дослідження включали пацієнтів лише за умови їх добровільної інформованої згоди з метою та обсягом запланованих досліджень. Дослідження було схвалене локальним етичним комітетом Вінницького національного медичного університету. Критерії включення в дослідження: госпіталізація в стаціонар з причини загострення ХОЗЛ; діагноз ХОЗЛ встановлений не менше ніж за 6 місяців до початку дослідження; вік пацієнтів більше за 27 років. Середній вік хворих становив 53,59 ± 12,83 року. Особи чоловічої та жіночої статі розподілені порівну — по 50,0 % (по 33 особи). Проводили оцінку задишки за шкалою mMRC (модифікована шкала Медичної дослідницької ради) і тесту з оцінки ХОЗЛ (САТ) [2, 15]. За результатами тестування усі хворі були розподілені на клінічні групи (табл. 1).
Контрольну групу становили 35 здорових осіб (16 жінок і 19 чоловіків) віком 49,62 ± 10,81 року.

Методи дослідження

Для визначення ступеня розвитку жирової клітковини визначали індекс маси тіла (ІМТ). У всіх групах обстежених показник ІМТ відповідав надлишковій масі тіла (середній показник становив 27,77 ± 0,16 кг/м2).
Діагноз саркопенії встановлювали на основі критеріїв EWGSOP2, згідно з якими запропоновані «відрізні» точки для діагностики саркопенії. Виділяють наступні стадії: І — імовірна саркопенія, характеризується зниженням сили скелетних м’язів без зниження їх маси та функції; ІІ стадія — саркопенія, характеризується зниженням сили скелетних м’язів зі зниженням їх маси або функції; ІІІ стадія — тяжка саркопенія, характеризується зниженням усіх трьох критеріїв (маси, сили та функції) [6, 7]. Саркопенічне ожиріння встановлювали у хворих з наявністю саркопенії з ІМТ > 25 кг/м2 [8].
Силу скелетної мускулатури (кг) оцінювали за допомогою ручного плоскопружинного динамометра ДРП-10, який пацієнт стискає кистю витягнутої верхньої кінцівки. Зниження м’язової сили фіксували при значеннях: у чоловіків < 27 кг, у жінок < 16 кг.
За величиною окружності гомілки оцінювали задовільність критерію м’язової маси (окружність гомілки < 31 см розцінювалася як знижена м’язова маса).
Для оцінки функціональної спроможності скелетних м’язів застосовували 8-кроковий тест визначення швидкості ходи (швидкість < 0,8 м/с розцінювалася як знижена).
За допомогою двофотонної рентгенівської абсорбціометрії (ДРА) (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, США) розраховували індекси компонентного складу тіла:
— індекс знежиреної маси (ІЗМ) = знежирена маса (Lean) тіла (кг)/зріст (м2). Відрізна точка ІЗМ < 16 кг/м2;
— індекс апендикулярної знежиреної маси (верхніх та нижніх кінцівок) (ІАЗМ) = знежирена маса верхніх (Lean Arms) і нижніх (Lean Legs) кінцівок (кг)/зріст (м2). Відрізна точка ІАЗМ < 7,0 кг/м2 у чоловіків, < 6,0 кг/м2 у жінок;
— індекс жирової маси (ІЖM) = жирова маса тіла (Fat) (кг)/зріст (м2).
Статистичну обробку отриманих результатів дослідження здійснювали на основі комп’ютерної програми Statistica 6.1 (Stat Soft Inc., США). Дані подані у вигляді середніх значень і їх стандартних відхилень. Порівняння двох груп проводили за допомогою критерію Стьюдента (t) для непов’язаних вибірок. Оцінку зв’язків між показниками проводили за допомогою критерію Пірсона (r). Критичним рівнем значущості при перевірці статистичних гіпотез вважали р < 0,05.

Результати

З огляду на діагностичні критерії EWGSOP2 саркопенію діагностовано в 5,7 % осіб контрольної групи та 66,7 % хворих на ХОЗЛ.
За результатами динамометрії у 59,1 % хворих на ХОЗЛ (25 жінок та 14 чоловіків) діагностовано зниження сили скелетних м’язів. При цьому у групі жінок встановлено середній зворотний кореляційний зв’язок (r = –0,65; р < 0,05) між віком та силою кисті. Спостерігали вірогідно менші показники сили кисті на 28,15 % при GOLD 4 порівняно з показниками жінок з GOLD 1 і на 40,74 % — порівняно з контрольною групою. У чоловіків встановлено слабкий зворотний кореляційний зв’язок (r = –0,32; р < 0,05) між віком та силою кисті. Спостерігали вірогідно менші показники кистьової динамометрії (на 39,13 %) при GOLD 4 порівняно з GOLD 1 і на 54,3 % — порівняно з контрольною групою. Серед жінок контрольної групи лише у 25,0 % виявлено зменшення динамометричних показників, тоді як у жодного чоловіка не виявлено зниження показників кистьової динамометрії (табл. 2). Отже, результати дослідження м’язової сили вказують на розвиток імовірної саркопенії й засвідчують залежність розвитку дисфункції скелетної мускулатури від статі, віку й ступеня тяжкості ХОЗЛ.
Показники окружності гомілки, що відповідають діагностичним критеріям саркопенії, виявлені у 6 жінок (18,18 %) та 3 чоловіків (9,09 %), хворих на ХОЗЛ (усього 13,64 % хворих). Встановлено слабкий зворотний кореляційний зв’язок між віком та окружністю гомілки (r = –0,17 та r = –0,28 відповідно для чоловіків та жінок, р < 0,05). Вірогідне зменшення окружності гомілки хворих визначено при GOLD 4 порівняно з GOLD 1. Мають місце вірогідні відмінності показників як серед жінок, так і серед чоловіків контрольної групи і з GOLD 1 (табл. 3).
Дослідження функції скелетних м’язів дало такі результати: у 17 (51,5 %) жінок з-поміж тих, хто страждає на ХОЗЛ, виявлено зниження швидкості ходи та встановлено сильний зворотний кореляційний зв’язок (r = –0,72; р < 0,05) між віком та швидкістю ходи, значне зниження швидкості ходи при GOLD 4 порівняно з GOLD 1 та контрольною групою (р < 0,05). Натомість у контрольній групі тільки у 25,0 % жінок виявлено уповільнення швидкості ходи. Серед чоловіків, хворих на ХОЗЛ, у 15 (45,45 %) виявлено зниження швидкості ходи та встановлено зворотний кореляційний зв’язок (r = –0,61; р < 0,05) між віком та швидкістю ходи. Серед чоловіків контрольної групи лише у 15,8 % спостерігалось уповільнення швидкості ходи (табл. 4).
На основі критеріїв EWGSOP2 у результаті дослідження встановлено ймовірну саркопенію у 37,9 % осіб, саркопенію — у 13,6 % пацієнтів і тяжку саркопенію — у 15,2 % хворих на ХОЗЛ.
Дослідження компонентного складу тіла за допомогою ДРА хворих на ХОЗЛ встановило вірогідне (р < 0,05) зниження ІЗМ, ІЖМ та ІАЗМ з віком пацієнтів (табл. 5).
У хворих починаючи з віку 45 років і старше вірогідно зменшувалась знежирена маса як верхніх, так і нижніх кінцівок та ІЖМ. У пацієнтів віком старше 60 років вірогідно знижувалася ІАЗМ. При цьому саркопенія була визначена у різних вікових групах з частотою 44,4 % у молодих осіб, 70 % в осіб віком 45–59 років і в 94,7 % — в осіб старше 60 років. Отже, з віком у пацієнтів з ХОЗЛ збільшується частота саркопенії, зменшується частка як знежиреної, так і жирової маси, причому втрата м’язової маси нерідко відбувається на тлі надлишку жирової тканини. Також встановлено вірогідне (р < 0,05) зниження знежиреної маси кінцівок вже при GOLD 2, ІЗМ й ІЖМ — при GOLD 3 та ІАЗМ — при GOLD 4 (табл. 6).
Саркопенію виявлено у 7 (46,7 %) осіб з GOLD 1, у 14 (56 %) — з GOLD 2, у 17 (85 %) — з GOLD 3 і у 6 (100 %) — з GOLD 4. Зростання ІЖM одночасно зі зниженням ІАЗМ при GOLD 4 є підтвердженням розвитку саркопенічного ожиріння, яке діагностували у 3 осіб (42,9 %) з GOLD 1, у 5 (35,7 %) — з GOLD 2, у 7 (41,2 %) — з GOLD 3 і у 3 (50 %) — з GOLD 4.
Дослідження ІМТ залежно від віку хворих виявило ознаки ожиріння у 30 % осіб віком 45–59 років і у 31,6 % — старше 60 років, причому андроїдний тип відкладання жирової тканини мав місце у третини осіб 45–59 років та в більшої частини хворих старше 60 років. Залежно від ступеня тяжкості ХОЗЛ ознаки ожиріння виявлені: у 13,3 % пацієнтів з GOLD 1, 24 % — з GOLD 2, 20 % — з GOLD 3 і 33,3 % — з GOLD 4 за наявності вірогідних відмінностей між групами GOLD 1, GOLD 2 і GOLD 4 (p < 0,05). Накопичення жирової тканини в андроїдних ділянках з відносним зниженням в ділянці кінцівок діагностовано в 50 % хворих з GOLD 1, у 66,7 % — з GOLD 2 і 75 % — з GOLD 3, у 100 % — з GOLD 4. Встановлено прямий кореляційний зв’язок між тяжкістю ХОЗЛ і андроїдним типом ожиріння (r = 0,41; p < 0,05). Отже, у процесі прогресування ХОЗЛ спостерігається збільшення частки пацієнтів з наявністю вісцерального (абдомінального) типу ожиріння.
Серед пацієнтів з діагностованою саркопенією (66,7 % хворих на ХОЗЛ) ознаки саркопенічного ожиріння виявлено у 40,9 % обстежених, зокрема у 25 % осіб молодше 45 років, у 35,7 % — 45–59 років, у 55,6 % — старше 60 років; у 42,9 % — з GOLD 1, 35,7 % — з GOLD 2; у 41,2 % — з GOLD 3 і 50 % — з GOLD 4. Отже, прослідковується тенденція до зростання частоти саркопенічного ожиріння з віком і тяжкістю ХОЗЛ, що підтверджується встановленим нами вірогідним підвищенням ІЖM при GOLD 4. Цей факт є підтвердженням того, що значення ІМТ не дає можливості розрізнити два найбільш значущі компоненти тіла: ІЖМ і ІЗМ, тому не відображає повною мірою стан тілобудови, а його збільшення не обов’язково свідчить про адекватну працездатність м’язів та/або їх масу у хворого на ХОЗЛ.

Обговорення

За даними літератури, поширеність саркопенії у пацієнтів з ХОЗЛ вища, ніж у здорових осіб літнього віку, тому ХОЗЛ може бути однією з її причин [16]. Частота саркопенії при стабільному ХОЗЛ становила від 15 до 25 % [8, 17, 18]. Тяжка саркопенія була виявлена приблизно у 2,5 %, і лише 0,8 % мали саркопенічне ожиріння. Факторами, пов’язаними з саркопенією, були вік, тяжкість ХОЗЛ, невибіркова госпіталізація за останні 12 місяців та ІМТ [8].
За даними метааналізів, проведених у 2019–2020 роках, поширеність саркопенії у хворих з ХОЗЛ становила 21,6 % [19] і 27,5 % [20], тоді як у нашому дослідженні вона була значно вищою і становила 66,67 %.
У проведених дослідженнях підтверджено залежність частоти саркопенії від тяжкості ХОЗЛ. Так, у хворих на ХОЗЛ із ступенем тяжкості GOLD 1–2 саркопенія виявлена в 20 %, а серед пацієнтів із GOLD 3–4 — у 40 % обстежених осіб [21]. Цей факт підтверджується встановленим прямим кореляційним зв’язком толерантності до фізичних навантажень і функції скелетних м’язів у пацієнтів з ХОЗЛ залежно від стадії GOLD [22]. Дана залежність прослідковується і в нашому дослідженні. Нами виявлено, що частота саркопенії є вірогідно вищою при тяжкому й вкрай тяжкому перебігу ХОЗЛ і становить 65 і 100,0 % при GOLD 3 і 4 відповідно. 
У недавно опублікованих оглядах певну форму порушення функції м’язів, включаючи атрофію та їх слабкість, мають до третини пацієнтів з ХОЗЛ [23, 24]. Функціональні порушення сили та витривалості м’язів кінцівок, пов’язані з ХОЗЛ, призводять до низької працездатності та посилення задишки під час щоденних фізичних навантажень [25]. Автори припускають, що знежирена маса тіла, зокрема ІЗМ або ІАЗМ, відіграє важливу роль у функції легень, оскільки особи із саркопенією мали на 6,99 % нижчий ОФВ1, ніж ті, хто її не мав [26]. В іншому дослідженні наявність м’язової дисфункції при ХОЗЛ не залежала від м’язової маси або тяжкості обструкції повітряного потоку [27]. Так, м’язова слабкість переважала у половини пацієнтів з ХОЗЛ, але слабко корелювала зі ступенем обмеження повітряного потоку [28].
У жінок з ХОЗЛ втрата м’язів кінцівок та їх слабкість більше поширена порівняно з чоловіками (36 проти 13 %, р = 0,01) [29]. Поширеність саркопенії у чоловіків з ХОЗЛ коливається від 20 до 40 % залежно від віку досліджуваної популяції та методів вимірювання [8]. Наведені дані узгоджуються з нашими результатами.
Поширеність саркопенічного ожиріння при ХОЗЛ у дослідженні в Бразилії була дуже низькою (0,8 %), тоді як його поширеність в Азії становить близько 15 % [8]. Згідно з результатами проспективного дослідження Національного огляду здоров’я та харчування (NHANES) III, у рамках якого протягом 14 років було обстежено 4652 літні особи, поширеність саркопенічного ожиріння становила 18,1 % у жінок і 42,9 % у чоловіків [30]. Тоді як за даними NHANES IV, поширеність саркопенічного ожиріння становила 7,6 % для чоловіків і 9,1 % для жінок [11]. Інше дослідження за участю корейців (n = 2221) віком старше 60 років повідомляло про таку поширеність саркопенічного ожиріння: 6,1 % для чоловіків і 7,3 % для жінок [31]. Швидко зростаюча поширеність ожиріння у світі свідчить про ймовірне відповідне збільшення й саркопенічного ожиріння у цих осіб [11, 32]. Коли розподіл жирової тканини досліджується в контексті ожиріння, абдомінальне ожиріння відіграє важливу роль у функції легень [33]. Дослідження за участю осіб старше 50 років показало, що у пацієнтів з абдомінальним ожирінням знижена функція легенів. Більше того, легенева функція була ще нижчою у пацієнтів із генералізованим ожирінням [27, 34]. А оцінка ожиріння за ІМТ сьогодні є суперечливою [27], оскільки не дає можливості розрізнити два найбільш значущі компоненти композиції тіла: жирову і знежирену масу [35], що було названо парадоксом ожиріння [19] і знайшло відображення в результатах нашого дослідження. Отже, можна вважати, що м’язова дисфункція та втрата сили м’язів разом із ожирінням і змінами структури бронхолегеневого апарату замикає причинне коло взаємозв’язків при ХОЗЛ.

Висновки

У 66,67 % хворих на ХОЗЛ та 5,71 % осіб контрольної групи встановлено діагноз «саркопенія». При цьому ймовірну саркопенію було встановлено у 37,9 % осіб, саркопенію — у 13,6 % пацієнтів і тяжку саркопенію — у 15,15 % хворих на ХОЗЛ.
Залежно від віку хворих на ХОЗЛ саркопенію виявлено у 50 % молодих осіб, 40 % осіб 45–59 років і у 91,7 % — старше 60 років. Залежно від тяжкості ХОЗЛ саркопенію виявлено у 20 % за GOLD 1, 40 % осіб з GOLD 2, 65 % — з GOLD 3 та в 100 % — з GOLD 4.
Зниження знежиреної маси тіла одночасно зі зростанням жирової маси є підтвердженням розвитку саркопенічного ожиріння, яке діагностовано у 27,3 % хворих на ХОЗЛ.
Встановлено зростання частки саркопенічного ожиріння з віком хворих (з 25 % осіб молодше 45 років до 55,6 % осіб старше 60 років) і ступенем тяжкості ХОЗЛ (з 42,86 % з GOLD 1 до 50,0 % з GOLD 4).
Обмеження даного дослідження: дизайн дослідження (проведення його в одному центрі), включення лише 66 хворих на ХОЗЛ та нетривалий період спостереження. 
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Інформація щодо фінансування. Робота виконувалась згідно з планом наукових досліджень Вінницького національного медичного університету та є частиною планової наукової теми (номер державної реєстрації 0119U101281). Установою, що фінансує дослідження, є МОЗ України.
Інформація про внесок кожного автора. Масік Н.П. — концепція та дизайн дослідження; аналіз отриманих даних; написання й оформлення тексту; Степанюк Т.В. — збір та обробка матеріалів; Масік О.І. — обробка матеріалів та редагування тексту.
 
Отримано/Received 17.09.2022
Рецензовано/Revised 23.09.2022
Прийнято до друку/Accepted 27.09.2022

Список литературы

  1. Global Strategy for the Diagnosis, Management and Prevention of Chronic Obstructive Pulmonary Disease: 2020 Report. Режим доступу: https://goldcopd.org/wp-content/uploads/2019/12/GOLD-2020-FINAL-ver1.2-03Dec19_WMV.pdf.
  2. Фещенко Ю.І., Гаврисюк В.К., Дзюблик О.Я. та ін. Адаптована клінічна настанова: хронічне обструктивне захворювання легень. Український пульмонологічний журнал. 2020. 3. 5-36. doi: 10.31215/2306-4927-2020-109-3-5-36.
  3. Островський М.М., Корж Н.В. Маркери системного запалення та надмірна маса тіла у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень із ІІІ ступенем бронхообструкції. Астма та алергія. 2019. 2. 39-45. doi: 10.31655/2307-3373-2019-2-10-16.
  4. Vieira R., Nogueira I., Queiroz N. et al. Peripheral and respiratory muscle strength in chronic obstructive pulmonary disease. Rev. Bras. Cineantropom Desempenho Hum. 2018. 20(2). 125-133. doi: 10.5007/1980-0037.2018v20n2p125.
  5. Демчук А.В., Мостовой Ю.М., Побережець В.Л. Метаболічні фенотипи ХОЗЛ: особливості курації пацієнта. Астма та алергія. 2019. 2. 39-45. doi: 10.31655/2307-3373-2019-2-39-45.
  6. Поворознюк В.В., Дзерович Н.І. Саркопенія (огляд літератури). Журнал Національної академії медичних наук України. 2019. 25(3). 321-331.
  7. Cruz-Jentoft A.J., Bahat G., Bauer J. et al.; Writing Group for the European Working Group on Sarcopenia in Older People 2 (EWGSOP2), and the Extended Group for EWGSOP2. Sarcopenia: revised European consensus on definition and diagnosis. Age Ageing. 2019 Jan 1. 48(1). 16-31. doi: 10.1093/ageing/afy169. PMID: 30312372; –PMCID: PMC6322506.
  8. Limpawattana P., Inthasuwan P., Putraveephong S., Boonsawat W., Theerakulpisut D., Sawanyawisuth K. Sarcopenia in chronic obstructive pulmonary disease: A study of prevalence and associated factors in the Southeast Asian population. Chron. Respir. Dis. 2018 Aug. 15(3). 250-257. doi: 10.1177/1479972317743759. PMID: 29186972; –PMCID: PMC6100162.
  9. Gea J., Pascual S., Casadevall C., Orozco-Levi M., Barreiro E. Muscle dysfunction in chronic obstructive pulmonary disease: update on causes and biological findings. J. Thorac. Dis. 2015 Oct. 7(10). E418-438. doi: 10.3978/j.issn.2072-1439.2015.08.04. PMID: 26623119; PMCID: PMC4635259.
  10. Kim S.H., Shin M.J., Shin Y.B., Kim K.U. Sarcopenia Associated with Chronic Obstructive Pulmonary Disease. J. Bone Metab. 2019 May. 26(2). 65-74. doi: 10.11005/jbm.2019.26.2.65. PMID: 31223602; PMCID: PMC6561852.
  11. Roh E., Choi K.M. Health Consequences of Sarcopenic Obesity: A Narrative Review. Front Endocrinol (Lau–sanne). 2020 May 21. 11. 332. doi: 10.3389/fendo.2020.00332. PMID: 32508753; PMCID: PMC7253580.
  12. Geltser B.I., Kurpatov I.G., Dej A.A., Kozhanov A.G. Respiratory muscles dysfunction and respiratory diseases. Ter. Arkh. 2019 Mar 30. 91(3). 93-100. doi: 10.26442/00403660.2019.03.000108. PMID: 31094466.
  13. Давузов Р.Р. Системное воспаление как предиктор саркопении у пациентов с хронической обструктивной болезнью легких. Вестник КРСУ. 2020. Т. 20. № 9. С. 36-40. http://vestnik.krsu.edu.kg/archive/157/6655.
  14. Lee K., Shin Y., Huh J., Sung Y.S., Lee I.S., Yoon K.H., Kim K.W. Recent Issues on Body Composition Imaging for Sarcopenia Evaluation. Korean J. Radiol. 2019 Feb. 20(2). 205-217. doi: 10.3348/kjr.2018.0479. PMID: 30672160; PMCID: PMC6342757.
  15. Наказ Міністерства охорони здоров’я від 27 червня 2013 року № 555 «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації. Хронічне обструктивне захворювання легені». http://mtd.dec.gov.ua/images/dodatki/2013_555_HOZL/2013_555hozl_ykpmd.pdf.
  16. Jang H.C. How to diagnose sarcopenia in Korean older adults. Ann. Geriatr. Med. Res. 2018. 22. 73-79. doi: 10.4235/agmr.2018.22.2.73.
  17. Jones S.E., Maddocks M., Kon S.S. et al. Sarcopenia in COPD: prevalence, clinical correlates and response to pulmonary rehabilitation. Thorax. 2015. 70. 213-218. doi: 10.1136/thoraxjnl-2014-206440.
  18. Byun M.K., Cho E.N., Chang J., Ahn C.M., Kim H.J. Sarcopenia correlates with systemic inflammation in COPD. Int. J. Chron. Obstruct. Pulmon. Dis. 2017 Feb 20. 12. 669-675. doi: 10.2147/COPD.S130790. PMID: 28255238; PMCID: PMC5325093.
  19. Benz E., Trajanoska K., Lahousse L. et al. Sarcopenia in COPD: a systematic review and meta-analysis. European respiratory review: an official journal of the European Respiratory Society. 2019. 28. 190049. doi: 10.1183/16000617.0049-2019.
  20. Sepúlveda-Loyola W., Osadnik C., Phu S., Morita A.A., Duque G., Probst V.S. Diagnosis, prevalence, and clinical impact of sarcopenia in COPD: a systematic review and meta-analysis. J. Cachexia Sarcopenia Muscle. 2020 Oct. 11(5). 1164-1176. doi: 10.1002/jcsm.12600. PMID: 32862514; PMCID: PMC7567149.
  21. Vestbo J., Prescott E., Almdal T. et al. Body mass, fat-free body mass, and prognosis in patients with chronic obstructive pulmonary disease from a random population sample: findings from the Copenhagen City Heart Study. Am. J. Respir. Crit. Care Med. 2006. 1. 173(1). 79-83. doi: 10.1164/rccm.200506-969OC. PMID: 16368793.
  22. Tashiro H., Takahashi K., Tanaka M. et al. Skeletal muscle is associated with exercise tolerance evaluated by cardiopulmonary exercise testing in Japanese patients with chronic obstructive pulmonary disease. Sci. Rep. 2021 Aug 5. 11(1). 15862. doi: 10.1038/s41598-021-95413-9. PMID: 34354171; PMCID: PMC8342424.
  23. Bui K.L., Nyberg A., Rabinovich R., Saey D., Maltais F. The Relevance of Limb Muscle Dysfunction in Chronic Obstructive Pulmonary Disease: A Review For Clinicians. Clin. Chest Med. 2019 Jun. 40(2). 367-383. doi: 10.1016/j.ccm.2019.02.013. PMID: 31078215.
  24. Tényi Á., Cano I., Marabita F. et al. Network mo–dules uncover mechanisms of skeletal muscle dysfunction in COPD patients. J. Transl. Med. 2018. 16. 34. doi: 10.1186/s12967-018-1405-y.
  25. Iepsen U.W., Pedersen B.K. Development of Limb Muscle Dysfunction in Chronic Obstructive Pulmonary Disease: Smoking, Inflammation, or Simply Disuse? Am. J. Respir. Cell Mol. Biol. 2020 Feb. 62(2). 134-135. doi: 10.1165/rcmb.2019-0319ED. PMID: 31532223; PMCID: PMC6993543.
  26. Martínez-Luna N., Orea-Tejeda A., González-Islas D. et al. Association between body composition, sarcopenia and pulmonary function in chronic obstructive pulmonary disease. BMC Pulm. Med. 2022 Mar 26. 22(1). 106. doi: 10.1186/s12890-022-01907-1. PMID: 35346135; PMCID: PMC8962175.
  27. Cruthirds C.L., van der Meij B.S., Wierzchowska-McNew A., Deutz N.E.P., Engelen M.P.K.J. Presence or absence of skeletal muscle dysfunction in chronic obstructive pulmonary disease is associated with distinct phenotypes. Arch. Bronconeumol. (Engl Ed). 2021 Apr. 57(4). 264-272. doi: 10.1016/j.arbres.2019.12.034. PMID: 32115277.
  28. Goërtz Y.M.J., Spruit M.A., Van’t Hul A.J. et al. Fatigue is highly prevalent in patients with COPD and correlates poorly with the degree of airflow limitation. Therapeutic Advances in Respiratory Disease. 2019. 13. 1-13. doi: 10.1177/1753466619878128.
  29. Sharanya A., Ciano M., Withana S., Kemp P.R., Polkey M.I., Sathyapala S.A. Sex differences in COPD-related quadriceps muscle dysfunction and fibre abnormalities. Chron. Respir. Dis. 2019 Jan-Dec. 16. 1479973119843650. doi: 10.1177/1479973119843650. PMID: 31131626; PMCID: PMC6537500.
  30. Batsis J.A., Mackenzie T.A., Lopez-Jimenez F., Bartels S.J. Sarcopenia, sarcopenic obesity, and functional impairments in older adults: National Health and Nutrition Examination Surveys 1999-2004. Nutr. Res. 2015 Dec. 35(12). 1031-9. doi: 10.1016/j.nutres.2015.09.003. PMID: 26472145; PMCID: PMC4825802.
  31. Hwang B., Lim J.Y., Lee J., Choi N.K., Ahn Y.O., Park B.J. Prevalence rate and associated factors of sarcopenic obesity in korean elderly population. J. Korean Med. Sci. 2012 Jul. 27(7). 748-755. doi: 10.3346/jkms.2012.27.7.748. PMID: 22787369; PMCID: PMC3390722.
  32. Donini L.M., Busetto L., Bischoff S.C. et al. Definition and Diagnostic Criteria for Sarcopenic Obesity: –ESPEN and EASO Consensus Statement. Obes. Facts. 2022. 15(3). 321-335. doi: 10.1159/000521241. PMID: 35196654; –PMCID: PMC9210010.
  33. Кim T.N., Park M.S. et al. Impact of visceral fat on skeletal muscle mass and vice versa in a prospective cohort study: the Korean Sarcopenic Obesity Study (KSOS). PLoS One. 2014 Dec 17. 9(12). e115407. doi: 10.1371/journal.pone.0115407. PMID: 25517117; PMCID: PMC4269440.
  34. Pan J., Xu L., Lam T.H. et al. Association of adiposity with pulmonary function in older Chinese: Guangzhou Biobank Cohort Study. Respir. Med. 2017 Nov. 132. 102-108. doi: 10.1016/j.rmed.2017.10.003. PMID: 29229080.
  35. Wu Z., Yang D., Ge Z., Yan M., Wu N., Liu Y. Body mass index of patients with chronic obstructive pulmonary disease is associated with pulmonary function and exacerbations: a retrospective real world research. J. Thorac. Dis. 2018. 10(8). 5086-5099. doi: 10.21037/jtd.2018.08.67. PMID: 30233884; PMCID: PMC6129899.

Вернуться к номеру