Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkrainePediatricGlobal

UkrainePediatricGlobal

Журнал "Здоров`я дитини" Том 17, №8, 2022

Повернутися до номеру

Вплив дієти СHILD-1 на харчовий профіль і дієтичний комплаєнс в українських педіатричних пацієнтів із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією

Автори: T. Marushko, T. Kurilina, Y.-E. Kulchytska
Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv, Ukraine

Рубрики: Педіатрія/Неонатологія

Розділи: Довідник фахівця

Версія для друку


Резюме

Актуальність. Гіперхолестеринемія є фактором ризику атеросклерозу та серцево-судинних захворювань, а також значним чинником смертності від основних несприятливих серцево-судинних подій. Лікувальна дієтотерапія та належний рівень фізичної активності є важливими складовими стратегії профілактики в пацієнтів із сімейною гіперхолестеринемією (СГ). Метою нашого дослідження було визначити вплив дієти CHILD-1 на нутритивний профіль пацієнтів із СГ порівняно зі здоровими однолітками та виявити можливі відхилення від необхідного добового споживання нутрієнтів. Матеріали та методи. Збор даних у 15 пацієнтів із СГ, включених у дослідження, було проведено за допомогою адаптованого опитувальника Food Frequency Questionnaire. Їхній нутритивний статус оцінювали за допомогою аналізаторa Anthro+ WHO. Дані про середньодобове споживання нутрієнтів FETA та можливі кореляції з іншими параметрами були проаналізовані з використанням програмного забезпечення SAS OnDemand for Academics. Результати. Отримані результати свідчать про відсутність повного дієтичного комплаєнсу в усіх вікових групах пацієнтів. Пацієнти з СГ віком 5–9 років споживали більше жирів. Спостерігався значний дефіцит вітаміну D. Діти з СГ віком 10–14 років споживали менше вуглеводів та жирів на добу, але мали дефіцит білка, кальцію, заліза, йоду, цинку та вітаміну D. Пацієнти з СГ віком 15–18 років мали дещо підвищене добове споживання холестерину та дефіцит вітаміну D. Ця вікова група була єдиною, яка перевищувала рекомендований дієтою рівень добового споживання холестерину. Кореляційний аналіз показав, що вік і стать не впливали на вживання нутрієнтів (p > 0.05). Статистично значуща гендерна різниця у вживанні певних нутрієнтів була зафіксована у віці 5–9 і 10–14 років тільки в групі пацієнтів із СГ, причому рівень споживання був вищим у хлопчиків. Висновки. Раціони харчування хворих на СГ та здорових дітей у всіх вікових групах були незбалансованими, містили мало білка та багато нерекомендованих інгредієнтів. Недотримання дієтотерапії у хворих на СГ пов’язане з відсутністю мотивації, недостатньою освітою дітей і батьків та нестачею уваги з боку лікарів. Лікування таких пацієнтів потребує мультидисциплінарної команди із застосуванням сімейно-орієнтованого підходу, спрямованого на розвиток у дитини навичок самоорганізації. Керівництво з ведення СГ повинно включати забезпечення лікувального харчування та поетапний моніторинг фізичного розвитку.

Background. Hypercholesterolemia is a risk factor for atherosclerosis and cardiovascular disease; it is also a significant contributor to mortality from major adverse cardiovascular events. Medical nutrition therapy and proper physical activity level are all important parts of prevention strategy for patients with familial hypercholesterolemia (FH). The aim of our study was to determine the impact of the Cardiovascular Health Integrated Lifestyle Diet (CHILD-1) on the nutritional profile of patients with FH compared to the healthy peers and to identify possible deviations from the required daily nutrient intake. Materials and methods. Fifteen patients with FH included in the study were interviewed using an adapted Food Frequency Questionnaire. Their nutritional status was assessed with Anthro+ WHO software. The average daily intake of FETA nutrients and its possible correlation with other parameters were analyzed using SAS OnDemand for Academics software. Results. The results suggest a lack of complete dietary compliance in all age groups of patients. Patients with FH aged 5–9 years consumed more fat than recommended daily intake level. There was a significant deficit in vitamin D. Children with FH aged 10–14 years consumed less carbohydrates and fats per day, showed the deficiencies in protein, calcium, iron, iodine, zinc, vitamin D. Patients with FH aged 15–18 years had a slightly increased daily intake of cholesterol and vitamin D deficiency. This age group was the only to exceed the recommended daily cholesterol intake level. Age and gender had no effect on nutrient intake (p > 0.05). A statistically significant gender difference in intake of certain nutrients was recorded at ages 5–9 and 10–14 years only in the group of patients with FH, with higher levels in male patients. Conclusions. The diets of patients with FH and healthy children in all age groups were unbalanced, containing little protein and many non-recommended ingredients. Non-adherence to dietary treatment in patients with FH is associated with a lack of motivation, inadequate education of children and parents and a general lack of medical attention. Treatment of these patients requires a multidisciplinary team with a family-oriented approach that is focused on self-management skills development in a child. The FH management guidelines should include provision of medical nutrition therapy and step-by-step monitoring of growth and development.


Ключові слова

діти; сімейна гіперхолестеринемія; харчовий профіль; дієтичний комплаєнс; CHILD-1

children; familial hypercholesterolemia; nutritional profile; dietary compliance; CHILD-1


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

  1. Richter L.M., Desmond C., Behrman J., Britto P., Daelmans B., Devercelli A.E. et al. G20’s initiative for early childhood development. Lancet. 2018. 392(10165). 2695-6. doi: 10.1016/S0140-6736(18)33058-7.
  2. World Health Organization. Nurturing care for early childhood development: a framework for helping children survive and thrive to transform health and human potential. Genève, Switzerland: World Health Organization; 2018. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789241514064.
  3. Reiner Z., Catapano A.L., De Backer G., Graham I., Taskinen M.-R. et al., European Association for Cardiovascular Prevention & Rehabilitation. ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias: the Task Force for the management of dyslipidaemias of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Atherosclerosis Society (EAS). Eur. Heart J. 2011. 32(14). 1769-818. doi: 10.1093/eurheartj/ehr158.
  4. Expert Panel on Integrated Guidelines for Cardiovascular Health and Risk Reduction in Children and Adolescents, National Heart, Lung, and Blood Institute. Expert panel on integrated guidelines for cardiovascular health and risk reduction in children and adolescents: summary report. Pediatrics. 2011. 128 (Suppl. 5). S213-56. doi: 10.1542/peds.2009-2107C.
  5. Norms of physiological needs of the Ukrainian population in basic nutrients and energy No. 1073 of 03.09.2017. Official web portal of the Parliament of Ukraine [cited 2022 Nov 19]. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1206-17.
  6. Mulligan A.A., Luben R.N., Bhaniani A., Parry-Smith D.J., O’Connor L., Khawaja A.P. et al. A new tool for converting food frequency questionnaire data into nutrient and food group values: FETA research methods and availability. BMJ Open. 2014. 4(3). e004503. doi: 10.1136/bmjopen-2013-004503.
  7. De Onis M., Onyango A.W., Borghi E., Siyam A., Nishida C., Siekmann J. Development of a WHO growth reference for school-aged children and adolescents. Bull. World Health Organ. 2007. 85(9). 660-7. doi: 10.2471/blt.07.043497.
  8. Ferreira H. da S. Anthropometric assessment of children’s nutritional status: a new approach based on an adaptation of Waterlow’s classification. BMC Pediatr. 2020. 20(1). 65. doi: 10.1186/s12887-020-1940-6.
  9. Williams L., Baker-Smith C.M., Bolick J., Carter J., Kirkpatrick C., Ley S.L. et al. Nutrition interventions for youth with dyslipidemia: a National Lipid Association clinical perspective. J. Clin. Lipidol. 2022. doi: 10.1016/j.jacl.2022.07.011.
  10. Modi A.C., Pai A.L., Hommel K.A., Hood K.K., Cortina S., Hilliard M.E. et al. Pediatric self-management: a framework for research, practice, and policy. Pediatrics. 2012. 129(2). e473-85. doi: 10.1542/peds.2011-1635.
  11. Hughes R.C., Kitsao-Wekulo P., Bhopal S., Kimani-Murage E.W., Hill Z., Kirkwood B.R. Nairobi Early Childcare in Slums (NECS) Study Protocol: a mixed-methods exploration of paid early childcare in Mukuru slum, Nairobi. BMJ Paediatr. Open. 2020. 4(1). e000822. doi: 10.1136/bmjpo-2020-000822.
  12. Molven I., Retterstøl K., Andersen L.F., Veierød M.B., Narverud I., Ose L. et al. Children and young adults with familial hypercholesterolaemia (FH) have healthier food choices particularly with respect to dietary fat sources compared with non-FH children. J. Nutr. Sci. 2013. 2(e32). e32. doi: 10.1017/jns.2013.27.
  13. Langslet G., Johansen A.K., Bogsrud M.P., Narverud I., Risstad H., Retterstøl K. et al. Thirty percent of children and young adults with familial hypercholesterolemia treated with statins have adherence issues. Am. J. Prev. Cardiol. 2021. 6(100180). 100180. doi: 10.1016/j.ajpc.2021.100180.
  14. Fæhn I. En sammenlikning av kost-og livsstilsvaner hos pasienter med familiær hyperkolesterolemi og pasienter med multifaktoriell hyperkolesterolemi. 2010.
  15. Soliman A., De Sanctis V., Elalaily R. Nutrition and pubertal development. Indian J. Endocrinol. Metab. 2014. 18 (Suppl. 1). S39-47. Available from: doi: 10.4103/2230-8210.145073.
  16. Kant A.K. Consumption of energy-dense, nutrient-poor foods by adult Americans: nutritional and health implications. The third National Health and Nutrition Examination Survey, 1988–1994. Am. J. Clin. Nutr. 2000. 72(4). 929-36. doi: 10.1093/ajcn/72.4.929.

Повернутися до номеру