Международный неврологический журнал Том 18, №7, 2022
Вернуться к номеру
Dance-терапія в комплексній реабілітації пацієнтів із хворобою Паркінсона
Авторы: Сіделковський О., Гасюк Т.
Клініка сучасної неврології «Аксімед», м. Київ, Україна
Рубрики: Неврология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Найбільш поширеним нейродегенеративним процесом у популяції є хвороба Паркінсона, що характеризується прогресуючою втратою дофамінергічних нейронів чорної субстанції стріато-палідарного комплексу. Останнім часом формується певна тенденція до збільшення кількості хворих на хворобу Паркінсона, що може призвести до зростання цієї нозологічної групи в найближчі десять років майже у два рази. Основні клінічні прояви хвороби Паркінсона — акінезія, ригідність, тремор, постуральна нестабільність і немоторні симптоми. Прояви захворювання дебютують поступово і мають прогредієнтний розвиток у часі, ускладнюючись розладами мовлення й когнітивним зниженням аж до деменції, особливо на пізніх стадіях. Лікування нейродегенеративних захворювань, у тому числі хвороби Паркінсона, залишається однією з найбільш складних проблем сучасної медицини. Реабілітаційний протокол лікування пацієнтів із хворобою Паркінсона включає розробку індивідуального плану відновлювальної терапії з обов’язковим формуванням мультидисциплінарної команди фахівців з урахуванням персоніфікованих особливостей перебігу хвороби. На початкових стадіях захворювання, коли пацієнт достатньо активний і його професійна й побутова компетентність суттєво не порушена, рекомендовано акцентувати увагу на збільшенні об’єму рухів, їх сили й витривалості. Кінезіотерапія особливо ефективна в супроводі ритмічної музики і спрямована на покращення рухової активності, м’язового тонусу, постуральної стійкості пацієнтів з проявами екстрапірамідної недостатності. Застосування елементів музичного акомпанементу справляє значний позитивний емоційний вплив на пацієнта, допомагаючи в досягненні поставлених завдань реабілітаційної програми. Музикотерапію в системі відновлювального лікування поєднують з елементами танцювальних вправ. Такий підхід у профільній літературі має назву Dance-терапія. Особливо ефективна Dancе-терапія у хворих з екстрапірамідною патологією, у цих випадках вплив танцювальних вправ на пластичність м’язового тонусу, симетричність рухів, загальну активність пацієнтів і емоційну складову більш помітний. Dancе-терапія у хворих з екстрапірамідною патологією зазвичай включає танцювальні рухи, спрямовані на відновлення симетричності, злагодженості й пластичності. Найбільш дієвими танцювальними стилями вважаються рухи з елементами вальсу, танго, фокстроту. Також ефективними є локомоторні вправи, що імітують основні рухи танців ча-ча-ча, румба і пасодобль. Індивідуальна програма танцювальної терапії розробляється мультидисциплінарною командою спеціалістів, до складу якої залучають фахівців з хореографії.
The most common neurodegenerative process in the population is Parkinson’s disease, which is characterized by the progressive loss of dopaminergic neurons of the substantia nigra of the striatopallidal complex. Recently, there is a certain tendency to increase the number of patients with Parkinson’s disease, which may lead to the growth of this nosological group in the next ten years by almost two times. The main clinical manifestations of Parkinson’s disease are akinesia, rigidity, tremor, postural instability and non-motor symptoms. Manifestations of the disease occur gradually and have a progressive development over time, being complicated by speech disorders and cognitive decline up to dementia, especially in the later stages. Treatment of neurodegenerative diseases, including Parkinson’s disease, remains one of the most difficult problems of modern medicine. The rehabilitation protocol for the treatment of patients with Parkinson’s disease includes the development of an individual plan of restorative therapy with the mandatory formation of a multidisciplinary team of specialists taking into account the personalized features of the course of the disease. In the initial stages, when the patient is sufficiently active and his professional competence and household skills are not significantly impaired, it is recommended to focus on increasing the volume of movements, their strength and endurance. Kinesiotherapy is especially effective along with rhythmic music and is aimed at improving motor activity, muscle tone, and postural stability of patients with manifestations of extrapyramidal insufficiency. The use of elements of musical accompaniment has a significant positive emotional impact on the patient, helping to achieve the goals of the rehabilitation program. Music therapy as part of the restorative treatment is combined with elements of dance exercises. This approach is called dance therapy in the specialized literature. Dance therapy is especially effective in patients with extrapyramidal pathology, where the effect of dance exercises on muscle plasticity, symmetry of movements, general activity of patients and emotional component is more noticeable. Dance therapy for patients with extrapyramidal pathology usually includes dance movements aimed at restoring symmetry, coherence and plasticity. Movements with elements of waltz, tango, and foxtrot are considered the most effective dance styles. Locomotor exercises that imitate the basic movements of the cha-cha-cha, rumba, and paso doble dances are also effective. An individual program of dance therapy is developed by a multidisciplinary team of specialists, which includes choreography specialists.
нейродегенеративні захворювання; екстрапірамідні захворювання; хвороба Паркінсона; реабілітація; Dancе-терапія; кінезіотерапія
neurodegenerative diseases; extrapyramidal diseases; Parkinson’s disease; rehabilitation; dance therapy; kinesiotherapy