Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №8, 2022

При тепловій травмі шлунково-кишковий тракт є органом-мішенню. Загальне перегрівання організму спричиняє прорив кишкового бар’єра, транслокацію бактерій і ентеротоксинів, оксидантний шок тощо. Ці ускладнення значно обтяжують перебіг патологічного стану, подовжують тривалість лікування та збільшують летальність. Однак у вітчизняних літературних джерелах це питання практично не висвітлене. На підставі даних зарубіжної спеціальної літератури та власного клінічного досвіду ми спромоглися систематизувати основні моменти патогенезу, перебігу та терапевтичного підходу при гастроінтестинальних ураженнях внаслідок загального ненавмисного перегрівання організму.

In thermal injury, the gastrointestinal tract is the target organ. General overheating of the body causes intestinal barrier breakdown, translocation of bacteria and enterotoxins, oxidative shock, etc. These complications significantly aggravate the course of the pathological condition, increase the duration of treatment and mortality. However, this issue is practically not covered in domestic literary sources. Based on the data from foreign special literature and our own clinical experience, we managed to systematize the main pathological points of pathogenesis, course and therapeutic approach in gastrointestinal lesions due to general unintentional overhea­ting of the body.

теплова травма; тепловий стрес; тепловий удар; кишковий бар’єр; оксидантний шок; ендотоксикоз

heat injury; heat stress; heat stroke; intestinal barrier; oxidant shock; endotoxicosis

1. Johnson R.J., Sánchez-Lozada L.G., Newman L.S. Climate Change and the Kidney. Annals of Nutrition and Metabolism. 2019. V. 74(suppl 3). P. 38-44. doi: 10.1159/000500344.
2. Fischer E.M., Knutti R. Anthropogenic contribution to global occurrence of heavy precipitation and high temperature extremes. Nature Climate Change. 2015. V. 5(6). P. 560-564.
3. Morch S.S., Andersen J.D.H., Bestle M.H. Heat Stroke: A Medical Emergency Appearingin New Regions. Case Reports in Critical Care. 2017. Р. 6219236. https://doi.org/10.1155/2017/6219236.
4. Mora C., Dousset B., Caldwell I.R. et al. Global risk of deadly heat. Nature Climate Change. 2017. V. 7. Р. 501-507. doi: 10.1038/nclimate3322.
5. Григоренко М. Пекельна спека тероризує Європу: понад тисяча смертей та температурні рекорди. Інформаційне агентство УНІАН, 16:33, 19.07.22. https://www.unian.ua/pogoda/news/speka-v-yevropi-ponad-tisyacha-lyudey-zaginuli-vstanovleni-temperaturni-rekordi-sinoptik-11909250.html.
6. Goforth C.W., Kazman J.B. Exertional heat stroke in navy and marine personnel: a hot topic. Critical Care Nurse. 2015. V. 35. P. 52-59. doi:10.4037/ccn2015257.
7. Bedno S.A., Li Y., Han W. et al. Exertional heat illness among overweight U.S.Army recruits in basic training. Aviation, Space and Environmental Medicine. 2010. V. 81(2). P. 107-11.
8. Carter R., Cheuvront S.N., Williams J.O. et al. Epidemio–logy of hospitalizations and deaths from heat illness in soldiers. Medicine & Science in Sports & Exercise. 2005. V. 37. P. 1338-44. doi: 10.1249/01.mss.0000174895.19639.ed. 
9. Mechem С.С. Severe nonexertional hyperthermia (classic heat stroke) in adults Section. Ed. Danzl D.F., Grayzel J. All topics are updated as new evidence becomes available and our peer review process is complete, 2022. https://www. uptodate.com/contents/severe-nonexertional-hyperthermia-classic-heat-stroke-in-adults.
10. Lagadec S., Sapir D. Hyperthermie d’effort. Conference: Congrès National de la Société Française d’Anesthésie et de Réanimation. Paris. 2014. https://www.researchgate.net/publication/266617624.
11. Trujillo M.H., Fragachán C.G. Rhabdomyolysis and Acute Kidney Injury due to Severe Heat Stroke. Case Reports in Critical Care. 2011. n.a. 951719. P. 1-4. doi: 10.1155/2011/951719.
12. Dennen P., Douglas I.S., Anderson R. Acute kidney injury in the intensive care unit: an update and primer for the intensivist. Critical Care Medicine. 2010. V. 38(1). P. 261-275. 
13. Lambert G.P. Intestinal Barrier Dysfunction, Endotoxemia, and Gastrointestinal Symptoms: The 'Canary in the Coal Mine' du–ring Exercise-Heat Stress? Medicine and Sport Science. 2008. V. 53. P. 61-73. doi: 10.1159/000151550; PMID: 19208999.
14. Oliver S.R., Phillips N.A., Novosad V.L. et al. Hyperthermia induces injury to the intestinal mucosa in the mouse: Evidence for an oxidative stress mechanism. American Journal of Physiology-Regulatory, Integrative and Comparative Physiology. 2012. V. 302. P. R845-R853. doi: 10.1152/ ajpregu.00595.2011.
15. Dokladny K., Moseley P.L., Ma T.Y. Physiologically relevant increase in temperature causes an increase in intestinal epithelial tight junction permeability. American Journal of Physiology. Gastrointestinal and Liver. 2006. V. 290. Р. G204-G212. doi: 10.1152/ajpgi.00401.2005.
16. Бондар В.М., Пилипенко М.М., Овсієнко Т.В., Невмержицький І.М. Гіпертермічні синдроми: етіологія, патогенез, діагностика та інтенсивна терапія. Медицина невідкладних станів. 2018. № 2(89). С. 7-16. doi: 10.22141/2224-0586.2.89.2018.126596.
17. Лоскутов О.А., Бондар М.В., Дружина О.М. та ін. Тепловий інсульт при тяжких спортивних перевантаженнях: клінічний випадок. Медицина невідкладних станів. 2021. Т. 17. № 2. С. 131-136. doi: https://doi.org/10.22141/2224-0586.17.2.2021.230661.
18. Walter E.J., Hanna-Jumma S., Carraretto M. et al. The pathophysiological basis and consequences of fever. Critical Care. 2016. V. 20. P. 200. doi: 10.1186/s13054-016-1375-5.
19. Granger D.N., Holm L., Kvietys Р. The Gastrointestinal Circulation: Physiology and Pathophysiology. Comprehensive Physiology. 2015. V. 1. № 5(3). P. 1541-1583. doi: 10.1002/cphy.c150007.
20. Guillaumon A.T., Couto M.A. Hystopathological study of the intestinal epithelium submitted to different times of programmed ischemia and twenty four hours reperfusion. Acta Cirurgica Brasileira. 2013. V. 28. № 4. P. 288-298. doi: 10.1590/s0102-86502013000400009.
21. Ghadie M.M., Miranda-Ferreira R., Taha N.S. et al. Study of heparin in intestinal ischemia and reperfusion in rats: morphologic and functional evaluation. Transplantant Proceedin. 2012. V. 44(8). P. 2300-2303. doi: 10.1016/ j.transproceed.2012.07.055.
22. Дзяк Г.В., Клигуненко О.М., Снісарь В.І., Єхалов В.В. Фракціоновані та нефракціоновані гепарини в інтенсивній терапії: посібник. За ред. акад. Г.В. Дзяка. Київ: Здоров’я, 2004. 192 с. 
23. Єхалов В.В., Дьомін С.Г., Беспалий В.В. та ін. Профілактика тромбозу глибоких вен після операцій на кістках нижніх кінцівок. Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. 2012. № 1-д. С. 153-157.
24. Cerqueira N.F., Hussni C.A., Yoshida W.B. et al. Fisiopatologia da isquemia e reperfusão mesentérica: revisão. Acta Cirúrgica Brasileira. 2005. V. 20(4). P. 336-343. https://doi.org/10.1590/S0102-86502005000400013.
25. Galluzzi L., Kepp O., Trojel-Hansen C., Kroemer G. Mitochondrial Control of Cellular Life, Stress, and Death. Circulation Research. 2012. V. 12. № 111(9). Р. 1198-1207. doi: 10.1161/CIRCRESAHA.112.268946.
26. Lim C.L. Heat Sepsis Precedes Heat Toxicity in the Pathophy–siology of Heat Stroke — A New Paradigm on an Ancient Disease. Antioxidants (Basel). 2018. V. 7(11). P. 149. doi: 10.3390/antiox7110149.
27. Bouchama A., Knochel J.P. Heat stroke. The New England Journal of Medicine. 2002. V. 346. P. 1978-1988.
28. Armstrong L.E., Lee E.C., Armstrong E.M. Interactions of gut microbiota, endotoxemia, immune function, and diet in exertional heatstroke. Journal of Sports Medicine. 2018. V. 2018. n.a. 5724575. doi: 10.1155/2018/5724575.
29. Stanculescu D., Sepúlveda N., Lim C.L., Bergquist J. Lessons From Heat Stroke for Understanding Myalgic Encephalomyelitis/Chronic Fatigue Syndrome. Frontiers in Neurology. 2021. V. 12. n.a. 789784. doi: 10.3389/fneur.2021.789784.
30. Chavez L.O., Leon M., Einav S., Varon J. Beyond muscle destruction: a systematic review of rhabdomyolysis for clinical practice. Critical Care. 2016. V. 20. n.a. 135. P. 1-11. doi: 10.1186/s13054-016-1314-5.
31. Ghisolfi C.W. Effects of exercise and heat on gastrointestinal function. Nutritional Needs in Hot Environments: Applications for Military Personnel in Field Operations. Washington, DC: The Natio–nal Academies Press, 1993. P. 76-82. https://doi.org/10.17226/2094.
32. Гапонова Т.И., Кобеляцкий Ю.Ю., Панченко Г.В. Роль корвитина и латрена в профилактике и терапии реперфузионного синдрома при реконструктивных операциях у пациентов с хронической ишемией нижних конечностей. Медицина неотложных состояний. 2015. № 2(65). С. 120-124.
33. Zhang Z.T., Gu X.L., Zhao X. et al. NLRP3 ablation enhances tolerance in heat stroke pathology by inhibiting IL-1beta-mediated neuroinflammation. Journal of Neuroinflammation. 2021. V. 18. P. 128. doi: 10.1186/s12974-021-02179-y.
34. Lysko A.I., Dudchenko A.M. Reperfusion injury and phenomenon of “no reflow”, the role of superoxide anion and peroxynitrite. Patogenezis. 2014. V. 12(4). P. 47-51. doi: 10.17749/2313-7347/ob.gyn.rep.2020.107.
35. Трофимов Н.В. Динамика уровня серотонина сыворотки крови больных при кровоточащей язве желудка и двенадцатиперстной кишки. Медицина в Кузбассе. 2015. Т. 14. № 1. С. 40-44.
36. Кравець О.В., Станін Д.М., Єхалов В.В., Пилипенко О.В. Патофізіологія зігрівання при холодовій травмі. Science, innovations and education: problems and prospects. Proceedings of the 11th International scientific and practicalconference. CPN Publishing Group. Tokyo, Japan, 2022. P. 136-145.
37. Goldsmith J.R., Perez-Chanona E., Yadav P.N. et al. Intestinal epithelial cell-derived-opioid signaling protects against ischemia reperfusion injury through PI3K signaling. The American Journal of Pathology. 2013. V. 182(3). P. 776-85. doi: 10.1016/j.ajpath.2012.11.021.
38. Мамчур В.Й., Мунтян С.О., Кришень В.П., Трофімов М.В., Макаренко О.В. Патоморфологічний стан слизової оболонки шлунка та особливості обміну NO при експериментальному моделюванні гострої кровоточивої виразки. Медичні перспективи. 2010. Т. XV. № 3. С. 4-8.
39. Nan Y., Tiantian Y., Hongxia G. Intestinal Injury in Heat Stroke. Clinical Review. The Journal of Emergency Medicine. 2019. V. 57. № 6. P. 791-797. https://doi.org/10.1016/j.jemermed.2019.08.033.
40. Snipe R.M.J., Khoo A., Kitic C.M. et al. The impact of exertional-heat stress on gastrointestinal integrity, gastrointestinal symptoms, systemic endotoxin and cytokine profile. European Journal of Applied Physiology. 2018. V. 118. P. 389-400. doi: 10.1007/s00421-017-3781-z.
41. Tornavaca O., Chia M., Dufton N. et al. ZO-1 controls endothelial adherens junctions, cell-cell tension, angiogenesis, and barrier formation. Jounnal of Cell Biology. 2015. V. 208(6). P. 821-38. doi: 10.1083/jcb.201404140. 
42. Epstein Y., Yanovich R. Heat stroke. New England Journal of Medicine. 2019. V. 380. P. 2449-2459. doi: 10.1056/NEJMra1810762. 
43. Mazzaferro E. Treatment of Hyperthermia and Heat-Induced Illness. Emergency & Critical Care. 2015. https://www.vin.com/apputil/content/defaultadv1.aspx?pId= 14365&catId=73680. 
44. Hifumi T., Kondo Y., Shimizu K., Miyake Y. Heat stroke. Journal of Intensive Care. 2018. V. 6. P. 1-8. doi: 10.1186/s40560-018-0298-4.
45. Бібіченко В.О., Сніга Я.В., Седнєва Л.Р., Чеботенко О.Р. Патофізіологічні механізми впливу гіпертермії на системи органів. Стратегічні напрямки розвитку науки: фактори впливу та взаємодії. Суми: МЦНД, 2020. Т. 2. С. 98-99.
46. Ye N., Yu T., Guo H., Li J. Intestinal injury in heat stroke. Journal of Emergency Medicine. 2019. V. 57. P. 791-797. doi: 10.1016/j.jemermed.2019.08.033. 
47. Moseley P.L., Gisolfi C.V. New frontiers in thermoregulation and exercise. Sports Medicine. 1993. V. 16. P. 163-167.
48. Miyake Y. Pathophysiology of Heat Illness: Thermoregulation, risk factors, and indicators of aggravation. JMAJ. 2013. V. 56. № 3. Р. 167-173.
49. Lu K.C., Wang J.Y., Lin S.H. et al. Role of circulating cytokines and chemokinesin exertional heatstroke. Critical Care Medicine. 2004. V. 32. P. 399-403.
50. Thorne А.M., Ubbink R., Brüggenwirth I.M.A. et al. Hyperthermia-induced changes in liver physiology and metabolism: arationale for hyperthermic machine perfusion. American Journal of Physio–lology Gastrointestinale. Liver Physiology. 2020. V. 319. P. G43-G50. doi: 10.1152/ajpgi.00101.2020.
51. Ogden H.B., Child R.B., Fallowfield J.L. et al. The Gastrointestinal Exertional Heat Stroke Paradigm: Pathophysiology, Assessment, Severity, Aetiology and Nutritional Countermeasures. Nut–rients. 2020. V. 12(2). P. 537. https://doi.org/10.3390/nu12020537.
52. Zhang H.Y., James I., Chen C.L., Besner G.E. Heparin-binding epidermal growth factor-like growth factor (HB-EGF) preserves gut barrier function by blocking neutrophil-endothelial cell adhesion after hemorrhagic shock and resuscitation in mice. Surgery. 2012. V. 151(4). P. 594-605. doi: 10.1016/j.surg.2011.10.001.
53. Кривенко В.І., Качан І.С., Пахомова С.П. Основні клінічні синдроми в гастроентерології: навч. посібник для лікарів-інтернів. Запоріжжя, 2016. С. 38.
54. Eshel G.M., Safar Р., Stezoski W. The role of the gut in the pathogenesis of death due to hyperthermia. The American Journal of Forensic Medicine and Pathology. 2001. V. 22(1). P. 100-104. doi: 10.1097/00000433-200103000-00022.
55. Sharma H.S. & Hoopes P.J. Hyperthermia induced pathophy–siology of the central nervous system. International Journal of Hyperthermia. V. 19. № 3. Р. 325-354. https://www.tandfonline.com/loi/ihyt20.
56. Візір В.А., Буряк В.В. Захворювання, викликані дією на організм термічних факторів (тепла та холоду). Запоріжжя. 2015. 70 с. http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/1186.
57. Umemura Y., Ogura H., Matsuura H. et al. Bone marrow-derived mononuclear cell therapy can attenuate systemic inflammation in rat heatstroke. Scandinavian Journal of Trauma. Resuscitation and Emergency. 2018. V. 26. P. 97. doi: 10.1186/s13049-018-0566-2.
58. Lin X., Lin C.H., Zhao T. еt al. Quercetin protects against heat stroke-induced myocardial injury in male rats: antioxidative and antiinflammatory mechanisms. Chemico-Biological Interactions. 2017. V. 265. P. 47-54. doi: 10.1016/j.cbi.2017.01.006.