Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №8, 2022

Етіологія пневмонії змінилася з початку епохи антибіотиків. Створювані клініко-етіологічні класифікації та протоколи рекомендують негайне емпіричне лікування антибіотиками після встановлення діагнозу. Однак рекомендації з антибактеріального лікування, з одного боку, і клінічне нерозуміння етіології — з іншого послужили приводом для цього огляду, що відображає значущість клініко-променевих та лабораторно-епідеміологічних моделей у встановленні етіології пневмонії. Ми провели систематичний огляд вітчизняної та англомовної літератури з етіології пневмонії. Розглянули статті про етіологію різних форм пневмоній. Вивчали багато прецедентів, а також дослідження, на які посилаються та які знайдені в результаті пошуку.

The etiology of pneumonia has changed since the beginning of the antibiotic era. Clinical and etiological classifications and protocols recommend immediate empiric antibio­tic treatment after diagnosing. However, recommendations for antibiotic treatment, on the one hand, and clinical misunderstanding of the etiology, on the other, gave rise to this review, reflecting the significance of clinical radiological and laboratory epidemiological models in detecting the etiology of pneumonia. We conducted a systematic review of domestic and English-language literature on the etiology of pneumonia. We reviewed articles on the etiology of various forms of pneumonia. We have studied many cases as well as the works that are cited and found as a result of the search.

позалікарняна, госпітальна, аспіраційна, імунодефіцитна, вентиляторасоційована пневмонія; етіологія; мікробіологія; аспірація; бактеріологія; патоген; епідеміологія

community-acquired, nosocomial, aspiration, immunodeficient, ventilator-associated pneumonia; etiology; microbio­logy; aspiration; bacteriology; pathogen; epidemiology

1. Ramirez J.A., Wiemken T.L., Peyrani P., et al. Adults Hospitalized With Pneumonia in the United States: Incidence, Epidemiology, and Mortality. Clin. Infect. Dis. 2017. 65. 1806.
2. Shoar Saeed, Musher Daniel M. Etiology of community-acquired pneumonia in adults: a systematic review. Pneumonia. 2020. 12. 11. DOI: https://doi.org/10.1186/s41479-020-00074-3.
3. Фещенко Ю.І., Дзюблик О.Я., Дзюблик Я.О. Негоспітальна пневмонія. Київ: Саміт-книга, 2020. 468 с. 
4. Ходош Е.М. Негоспітальна пневмонія у дорослих в аспекті сучасних консенсусів та досвіду. Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2020. № 6 (127). С. 30-43.
5. Metlay J.P., Waterer G.W., Long A.C., et al. Diagnosis and treatment of adults with community-acquired pneumonia. An official clinical practice guideline of the American Thoracic Society and Infectious Diseases Society of America. Am. J. Respir. Crit. Care Med. 2019 Oct 1. 200(7). e45-e67.
6. Briel M., Spoorenberg S.M.C., Snijders D., et al. Corticosteroids in Patients Hospitalized with Community-Acquired Pneumonia: Systematic Review and Individual Patient Data Metaanalysis. Clin. Infect. Dis. 2018. 66. 346.
7. Musher D.M., Abers M.S., Bartlett J.G. Evolving Understan–ding of the Causes of Pneumonia in Adults, With Special Attention to the Role of Pneumococcus. Clin. Infect. Dis. 2017. 65. 1736.
8. Galancki M., Dettmer S., Keberle M., Patrick Opherk J., Ringe K. Thoracic Imaging. Stuttgart — New-York, 2013. 383 p.
9. Jain S., Self W.H., Wunderink R.G., et al. Community-Acquired Pneumonia Requiring Hospitalization among U. S. Adults. N. Engl. J. Med. 2015. 373. 415.
10. McDade J.E., Shepard C.C., Fraser D.W., Tsai T.R., Redus M.A., Dowdle W.R. Legionnaires’ disease: isolation of a bacterium and demonstration of its role in other respiratory disease. N. Engl. J. Med. 1977 Dec 1. 297(22). 1197-203. PMID: 335245. DOI: 10.1056/NEJM197712012972202.
11.  Ходош Е.М., Крутько В.С. Інфекційні деструкції легень: еволюція поглядів. Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2017. № 7-8 (104-105). С. 5-19.
12. Musher D.M., Abers M.S., Bartlett J.G. Evolving Understanding of the Causes of Pneumonia in Adults, With Special Attention to the Role of Pneumococcus. Clin. Infect. Dis. 2017. 65. 1736.
13. Moore M., Stuart B., Little P., et al. Predictors of pneumonia in lower respiratory tract infections: 3C prospective cough complication cohort study. Eur. Respir. J. 2017. 50.
14. Mandell L.A., Niederman M.S. Aspiration pneumonia. N. Engl. J. Med. 2019 Feb 14. 380(7). 651-663.
15. Di Pasquale M.F., Sotgiu G., Gramegna A., et al. Prevalence and Etiology of Community-acquired Pneumonia in Immunocompromised Patients. Clin. Infect. Dis. 2019. 68. 1482.
16. Ходош Е.М., Крутько В.С., Хорошун Д.А. Диференціальна клініко-променева діагностика симптому «матове скло». Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2014. № 3. С. 32-39.
17. Dickson R.P., Erb-Downward J.R., Martinez F.J., Huffnagle G.B. The Microbiome and the Respiratory Tract. Annu. Rev. Physiol. 2016. 78. 481.
18. Фещенко Ю.І., Дзюблик О.Я., Дзюблик Я.О., Пилипенко М.М., Боророва О.Л. Негоспітальна пневмонія, асоційована з COVID-19: погляд на лікування. Укр. пульмон. журнал. 2020. № 2, С. 5-12. DOI: 10.31215/2306-4927-2020-108-2-5-12.
19. Ходош Е.М., Івахно І.В. Клінічні та гістопатофізіологічні особливості дифузного альвеолярного ураження (пневмонії), обумовленого SARS-CoV-2, у хворих, які потребують респіраторної підтримки. Медицина невідкладних станів. 2022. Т. 18. № 3.
20. Ramirez J.A., Wiemken T.L., Peyrani P., et al. Adults Hospitalized With Pneumonia in the United States: Incidence, Epidemio–logy, and Mortality. Clin. Infect. Dis. 2017. 65. 1806.
21. American Society of Anesthesiologists. Practice guidelines for preoperative fasting and the use of pharmacologic agents to reduce the risk of pulmonary aspiration: application to healthy patients undergoing elective procedures: an updated report by the American Society of Anesthesiologists Task Force on Preoperative Fasting and the Use of Pharmacologic Agents to Reduce the Risk of Pulmonary Aspiration. Anesthesiology. 2017. 126. 376-393.
22. Faner R., Sibila O., Agustí A., et al. The microbiome in respiratory medicine: current challenges and future perspectives. Eur. Respir. J. 2017. 49.
23. Kuovlev A.N., Morou V. Nosocomial pneumonia — principles of early diagnosis and prevention. Annals of Critical Care. 2019. 2. 40-47. DOI: 10.21320/1818-474X-2019-2-40-47.
24. Póvoa F.C.C., Cardinal-Fernandez P., Maia I.S., et al. Effect of antibiotics administered via the respiratory tract in the prevention of ventilator-associated pneumonia: A systematic review and meta-analysis. J. Crit. Care. 2018. 43. 240-245. DOI: 10.1016/j.jcrc.2017.09.019.
25. Alkhawaja S., Martin C., Butler R.J., et al. Post-pyloric versus gastric tube feeding for preventing pneumonia and improving nutritional outcomes in critically ill adults. Cochrane Database Syst. Rev. 2015. (8). CD008875.
26. Marik P.E. Aspiration pneumonitis and aspiration pneumonia. N. Engl. J. Med. 2001. 344. 671.
27. Faner R., Sibila O., Agustí A., et al. The microbiome in respiratory medicine: current challenges and future perspectives. Eur. Respir. J. 2017. 49.
28. Lanspa M.J., Peyrani P., Wiemken T., et al. Characteristics associated with clinician diagnosis of aspiration pneumonia: a descriptive study of afflicted patients and their outcomes. J. Hosp. Med. 2015. 10. 90-96.
29. Brodsky M.B., Suiter D.M., González-Fernández M., et al. Screening accuracy for aspiration using bedside water swallow tests: a systematic review and meta-analysis. Chest. 2016. 150. 148-163.
30. Sjögren P., Wårdh I., Zimmerman M., et al. Oral care and mortality in older adults with pneumonia in hospitals or nursing homes: systematic review and meta-analysis. J. Am. Geriatr. Soc. 2016. 64. 2109-2115.
31. Hagel S., Schmitt S., Kesselmeier M., et al. M. pneumoniae and C. pneumoniae are no relevant pathogens in critically ill patients with hospital-acquired respiratory tract infections. Infection. 2019. 47(3). 471-4. DOI: 10.1007/s15010-019-01273-x.
32. Ramirez J.A., Musher D.M., Evans S., Dela Cruz C., Cro–thers K., et al. Management of community-acquired pneumonia in immunocompromised adults: a consensus statement regarding initial strategies. Chest. 2020. ХXX. 111-999. doi: 10.3390/microorga–nisms9081746