Резюме
Проведено пошук у базах даних Scopus, Web of Science, MedLine, The Cochrane Library. Під час війни такі стресові події, як бомбардування, позбавлення дому, облога й участь у боях, призводять до розвитку посттравматичного стресового розладу, депресії. Особливо часто прояви тривожних розладів виявляють у внутрішньо переміщених осіб. Люди з психічними розладами мають значно гірші показники здоров’я ротової порожнини, ніж населення в цілому. У них частіше відмічається періодонтит, карієс, що може бути пов’язано з багатьма факторами, зокрема з прийомом антидепресантів, які в наш час є першою лінією лікування депресії та тривожних розладів, у тому числі посттравматичного стресового розладу. Трициклічні антидепресанти спричиняють сухість у роті, викликаючи гіпофункцію слинних залоз, особливо в людей похилого віку. Це сприяє розвитку карієсу зубів, погіршує утримання протезів. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну порушують кістковий метаболізм, призводячи до остеопорозу, сприяють розвитку кандидозу, порушень гемостазу, бруксизму, підвищують ризик неприживлення дентальних імплантів. Серед небезпечних фармакодинамічних взаємодій — транзиторне потенціювання симпатоміметичної активності при застосуванні вазоконстрикторів у пацієнтів, які приймають трициклічні антидепресанти або мапротилін. Макролідні антибіотики пригнічують діяльність ферментів системи цитохрому Р-450, що порушує метаболізм антидепресантів, підвищує їх концентрацію в плазмі крові й збільшує ризик розвитку побічних ефектів. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну порушують метаболізм амідних анестетиків, що може спричиняти збільшення їх побічних ефектів. Отже, лікар-стоматолог, уточнюючи медикаментозний анамнез пацієнта, повинен звернути особливу увагу на прийом антидепресантів, надати рекомендації щодо профілактики й корекції їх впливу на стан ротової порожнини, запобігти взаємодії лікарських засобів.
Scopus, Web of Science, MedLine, The Cochrane Library databases were searched. During the war, such stressful events as bombing, loss of home, siege and participation in battles lead to the development of post-traumatic stress disorder, depression. Manifestations of anxiety disorders are especially common in internally displaced persons. People with mental disorders have significantly worse oral health than the general population. Periodontitis and caries are more often noted in them, which can be related to many factors, including the use of antidepressants, which nowadays are the first-line treatment for depression and anxiety disorders, including post-traumatic stress disorder. Tricyclic antidepressants cause dry mouth, leading to the salivary gland hypofunction, especially in the elderly. This contributes to the development of caries, worsens the fixing of dentures. Selective serotonin reuptake inhibitors disrupt bone metabolism, leading to osteoporosis, candidiasis, hemostasis disorders, bruxism, and increase the risk of dental implants failure. Among dangerous pharmacodynamic interactions, there are transient potentiation of sympathomimetic activity when using vasoconstrictors in patients taking tricyclic antidepressants or maprotiline. Macrolide antibiotics inhibit the activity of cytochrome P450 enzymes, which disrupts the metabolism of antidepressants, increases their concentration in blood plasma and the risk of developing side effects. Selective serotonin reuptake inhibitors disrupt the metabolism of amide anesthetics, which can cause an increase in their side effects. Therefore, the dentist, clarifying the medical history of the patient, should pay special attention to the intake of antidepressants, provide recommendations for the prevention and correction of their impact on the state of the oral cavity, and avoid drug interactions.
Список литературы
1. Vieweg W.V.R., Julius D.A., Fernandez A., Beatty-Brooks M., Hettema J.M., Pandurangi A.K. Posttraumatic stress disorder: clinical features, pathophysiology, and treatment. Am. J. Med. 2006. 119(5). 383-90. doi: 10.1016/j.amjmed.2005.09.027.
2. Yehuda R., Hoge C.W., McFarlane A.C., Vermetten E., Lanius R.A., Nievergelt C.M. et al. Post-traumatic stress disorder. Nat. Rev. Dis. Primers. 2015. 1. 15057. doi: 10.1038/nrdp.2015.57.
3. Fariba K.A., Gupta V. Posttraumatic Stress Disorder In Children. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2022 Jan. 2021 Dec 9. Affiliations expand PMID: 32644566. Bookshelf ID: NBK559140.
4. Tosevski D.L., Pejuskovic B., Miladinovic T., Toskovic O., Priebe S. Posttraumatic stress disorder in a Serbian community: seven years after trauma exposure. J. Nerv. Ment. Dis. 2013. 201(12). 1040-4. doi: 10.1097/NMD.0000000000000051.
5. Johnson R.J., Antonaccio O., Botchkovar E., Hobfoll S.E. War trauma and PTSD in Ukraine’s civilian population: comparing urban-dwelling to internally displaced persons. Soc. Psychiatry Psychiatr. Epidemiol. 2022. 57(9). 1807-1816. doi: 10.1007/s00127-021-02176-9.
6. Kenny A., Dickson-Swift W., Gussy M., Kidd S., Cox D., Masood M. et al. Oral health interventions for people living with mental disorders: protocol for a realist systematic review. Int. J. Ment. Health Syst. 2020. 14. 24. https://doi.org/10.1186/s13033-020-00357-8.
7. Lambrecht J.T., Greuter C., Surber C. Antidepressants re–levant to oral and maxillofacial surgical practice. Annals of Maxillofacial Surgery. 2013. 3(2). 160-6. doi: 10.4103/2231-0746.119233.
8. Goyal S., Gupta G., Thomas B., Bhat K.M., Bhat G.S. Stress and periodontal disease: The link and logic!! Industrial Psychiatry Journal. 2013. 22(1). 4-11. doi: 10.4103/0972-6748.123585.
9. Kisely S., Sawyer E., Siskind D., Lalloo R. The oral health of people with anxiety and depressive disorders — a systematic review and meta-analysis. J. Affect. Disord. 2016. 200. 119-32. doi: 10.1016/j.jad.2016.04.040.
10. National Center for Health Statistics, Centers for Disease Control and Prevention. Therapeutic drug use. https://www.cdc.gov/nchs/fastats/drug-usetherapeutic.htm. Accessed June 30, 2017.
11. Insel T. Antidepressants: a complicated picture. National Institute of Mental Health, National Institutes of Health. https://www.nimh.nih.gov/about/directors/ thomas-insel/blog/2011/antidepressants-a-complicatedpicture.shtml. Accessed June 30, 2017.
12. Хиць А.Р. Глосалгія, або синдром пекучості порожнини рота: сучасні концепції. Український медичний часопис. 2021. https://www.umj.com.ua/article/206704/glosalgiya-abo-sindrom-pekuchosti-porozhnini-rota-suchasni-kontseptsiyi.
13. Zakrzewska J., Buchanan J.A.G. Burning mouth syndrome. Clinical Evidence. 2016. 1. 1301. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4704679.
14. McMillan R., Forssell H., Buchanan J.A.G., Glenny A.M., Weldon J.C., Zakrzewska J.M. Interventions for treating burning mouth syndrome (Review). Cochrane Database of Systematic Reviews. 2016. Issue 11. Art. No.: CD002779. DOI: 10.1002/14651858.CD002779.pub3.
15. Katzung B.G. Basic & Clinical Pharmacology. 14th Edition. 2018. 1265 с.
16. Saraghi M., Golden L.R., Hersh E.V. Anesthetic Considerations for Patients on Antidepressant Therapy — Part I. Anesth. Prog. 2017. 64. 253-261.
17. Attri J.P., Bala N., Chatrath V. Psychiatric patient and anaesthesia. Indian J. Anaesth. 2012. 56. 8-13. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3327081.
18. Daly C. Oral and dental effects of antidepressants. Aust. –Prescr. 2016. 39. 84. http://dx.doi.org/10.18773/austprescr.2016.035.
19. Einhorn O.M., Georgiou K., Tompa A. Salivary dysfunction caused by medication usage. Physiol. Int. 2020. 107(2). 195-208. doi: 10.1556/2060.2020.00019.
20. Thomson W.M. Dry mouth and older people. Aust. Dent. J. 2015. 60. Suppl. 1. 54-63. http://dx.doi.org/10.1111/adj.12284.
21. Richards J.B., Papaioannou A., Adachi J.D. et al. Effect of selective serotonin reuptake inhibitors on the risk of fracture. Arch. Intern. Med. 2007. 167. 188-194. doi:10.1001/archinte.167.2.188.
22. Agacayak K.S., Guler R., Ilyasov B. Evaluation of the effect of long-term use of antidepressants in the SSRI group on bone density with dental volumetric tomography. Drug Design, Development and Therapy. 2019. 13. 3477-3484.
23. Teoh L., Moses G., McCullough M.J. A review of drugs that contribute to bleeding risk in general dental practice. Aust. Dent. J. 2020. 65(2). 118-130. doi: 10.1111/adj.12751.
24. Bey A., Ahmad S.S., Azmi S.A., Ahmed S. Effect of antidepressants on various periodontal parameters: A case-control study. J. Indian Soc. Periodontol. 2020. 24. 122-6. doi: 10.4103/jisp.jisp_210_19.
25. Falisi G., Rastelli C., Panti F., Maglione H., Arcega R.Q. Psychotropic drugs and bruxism. Expert Opin. Drug Saf. 2014. 13(10). 1319-26. doi: 10.1517/14740338.2014.947262.
26. Rajan R., Sun Y.-M. Reevaluating Antidepressant Selection in Patients With Bruxism and Temporomandibular Joint Disorder. J. Psychiatr. Pract. 2017. 23(3). 173-179. doi: 10.1097/PRA.0000000000000227.
27. Silva С.С.G., Dos Santos M.S., Monteiro J.L.G.C., de Aguiar Soares Carneiro S.C., do Egito Vasconcelos B.C. Is there an association between the use of antidepressants and complications involving dental implants? A systematic review and meta-analysis. Int. J. Oral Maxillofac. Surg. 2021. 50(1). 96-103. doi: 10.1016/j.ijom.2020.03.014.
28. Gupta B., Acharya A., Pelekos G., Gopalakrishnan D., Kolokythas A. Selective serotonin reuptake inhibitors and dental implant failure — A significant concern in elders? Gerodontology. 2017 Dec. 34(4). 505-507. doi: 10.1111/ger.12287.
29. Sánchez N., Juárez-Balarezo J., Olhaberry M., González-Oneto H., Muzard A., Mardonez M.J. et al. Depression and Antidepressants During Pregnancy: Craniofacial Defects Due to Stem/Progenitor Cell Deregulation Mediated by Serotonin. Front. Cell. Dev. Biol. 2021. 9. 632766. doi: 10.3389/fcell.2021.632766. eCollection 2021.
30. Хайтович М.В., Мазур І.П. Взаємодія лікарських засобів у практиці лікаря-стоматолога. 2019. https://health-ua.com/article/40556-vzamodya-lkarskih-zasobv-upraktitc-lkaryastomatologa.