Мобильная версия

Oral and General Health Том 3, №4, 2022

Роль інтердентальної гігієни в підтримці здоров’я порожнини рота

Авторы: Мазур І.П. (1, 3), Венцурик Ю.О. (2), Мазур П.В. (1, 3)
(1) — Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
(3) — ГО «Асоціація стоматологів України», м. Київ, Україна

Рубрики: Стоматология

Разделы: Справочник специалиста

У статті висвітлені важливі анатомічні й фізіологічні аспекти будови інтерпроксимального простору. Наведені сучасні засоби, які використовуються для підтримання здоров’я тканин пародонта серед населення. Мікробна біоплівка утворюється на всіх поверхнях зубів, але саме в ділянці міжзубних проміжків фізіологічне очищення утруднене. Наведені результати дослідження демонструють ефективність використання різних засобів інтердентальної гігієни. Підкреслено важливість щоденного використання інтердентальних засобів гігієни.

The article presents important anatomical and physiological aspects of the structure of the interproximal space. Modern devices used to support periodontal tissues health among the population are given. Microbial biofilm is formed on all surfaces of the teeth, but in the interproximal areas the physiological cleaning is complicated. The results of the study demonstrate the effectiveness of using different devices of interdental hygiene. The importance of daily use of interdental hygiene devices is emphasized.

Ключевые слова

інтердентальна гігієна; інтерпроксимальний простір; мікробна біоплівка; профілактика захворювань тканин пародонта

interdental hygiene; interproximal space; microbial biofilm; prevention of periodontal diseases

doi: http://dx.doi.org/10.22141/ogh.3.4.2022.134

Мікрофлора ротової порожнини становить екологічну систему, що включає велику кількість мікроорганізмів, для збереження життєдіяльності яких утворюється біоплівка (або біофільм, biofilm). Слід пам’ятати, що мікробна біоплівка має патогенний потенціал і за певних несприятливих умов, наприклад при зниженні імунного захисту, призводить до розвитку захворювань тканин ротової порожнини [1].

Кількісний склад бактерій у біоплівці, як правило, збільшується в місцях, що погано піддаються процесам самоочищення, таких як пришийкова ділянка зуба, фісури, апроксимальні поверхні зубів, місця скупчення зубів. Серед місцевих чинників слід відзначити роль нависаючих країв пломб, нераціонально виготовлених ортодонтичних конструкцій, що утворюють так звані ретенційні зони для залишків їжі, що стають еконішами для розвитку пародонтопатогенів, або ж, в інших випадках, можуть травмувати ясна. Склад дентальної біоплівки тісно пов’язаний з гігієнічним статусом людини, її смаковими вподобаннями щодо певних видів продуктів харчування, а також є визначальним фактором виникнення основних стоматологічних захворювань — карієсу і запальних захворювань пародонта.

Ретельну увагу слід приділяти саме гігієні міжзубних проміжків, де фізіологічне очищення утруднене, а процес механічного очищення не завжди використовується пацієнтами в щоденній індивідуальній гігієні. У першу чергу це викликає запальні захворювання ясен, а в майбутньому може призвести до прогресуючих запально-дистрофічних захворювань тканин пародонта.

Сьогодні існує два основних напрямки профілактики утворення зубного нальоту в інтердентальних проміжках:

1) професійна профілактика, що включає максимальне усунення зубного нальоту й зон ретенції при проведенні професійної гігієни ротової порожнини;

2) самостійна профілактика, що передбачає щоденне використання засобів інтердентальної гігієни, підбір індивідуальних засобів.

Анатомічні й фізіологічні особливості інтерпроксимального простору (інтердентальна зона)

Щоб якісно навчати пацієнтів використовувати засоби очищення міжзубного проміжку, лікар має досконало знати анатомію інтерпроксимального простору. Апроксимальні поверхні двох зубів поєднані між собою контактним пунктом, що в нормі має бути заповнений міжзубним сосочком. Безпосередньо міжзубний сосочок складається з вестибулярного та орального сосочків, що щільно притиснуті до поверхні зуба, а між ними розташована інтерпапілярна зона (інтерпапілярне сідло), що покрите багатошаровим незроговілим епітелієм. Також важливим анатомічним утворенням є зубоясенне з’єднання, тому що саме в цьому місці до твердих тканин зуба за допомогою сполучного епітелію прикріплюється ясенний епітелій. Його функція — фіксувати ясна до поверхні зуба й утворювати єдиний комплекс — зубоясенне прикріплення, що за своїм походженням є достатньо тонким і легко травмується в результаті агресивного використання сторонніх предметів (при використанні лікарем ретракційних ниток, металевих матриць, дерев’яних клинців, при нераціональному терапевтичному лікуванні чи ортопедичному протезуванні або ж при неправильному використанні пацієнтом засобів інтердентальної гігієни). Також багато вчених переконані, що в разі виникнення в тканинах пародонта патологічних процесів саме в зубоясенному прикріпленні починаються перші зміни дистрофічно-запального характеру.

Характерна анатомія інтерпапілярної зони сприяє накопиченню зубного нальоту, у якому легко утворюється бактеріальна бляшка. Ширина інтерпапілярного сідла різниться в окремих ділянках зубного ряду: вона найменша в ділянці фронтальної групи зубів і збільшується в напрямку до дистальної групи зубів.

Щодо збереження естетики білої та червоної лінії, фестончастості ясенного краю в пародонтології використовують термін «інтерпроксимальна довжина». Це відстань між контактним пунктом розташованих поруч зубів і вершиною міжзубної кісткової перегородки, що в нормі не має перевищувати 4,5–5 мм. При збільшенні цієї відстані втрачається фестончастість ясенного краю, з’являються так звані «чорні дірки» (пародонтальні проміжки), які значно погіршують естетику посмішки [2].

«Низьке» формування контактного пункту, нависаючі краї реставрацій можуть призвести до втрати фізіологічного інтерпроксимального простору й зумовити запальні процеси — папіліт, що згодом спричиняє атрофію міжзубного сосочка з наступним формуванням пародонтального проміжку, де затримуються залишки їжі [3].

Наукові дані демонструють, що в результаті вікових змін або ж запально-деструктивних захворювань може відбутися зниження висоти альвеолярного відростка (ВАВ). Статистика показує, що європейське населення віком 25–65 років страждає від зниження ВАВ від 0,07 до 0,14 мм на рік, а люди віком понад 65 років страждають від прискорених темпів втрати ВАВ, що становить 0,28 мм на рік. Швидкість втрати ВАВ залежить від рівня індивідуальної гігієни ротової порожнини. Тому пацієнти з добрим рівнем індивідуальної гігієни мають сповільнені темпи втрати ВАВ [4].

Отримані результати свідчать про те, що погана гігієна ротової порожнини є фактором ризику передчасної втрати зубів. Дослідження також висвітлюють той факт, що середній показник втрати ВАВ у жінок віком 20–69 років становить 2,78 ± 0,17 мм, а в чоловіків цей показник суттєво вище — 3,52 ± 0,14 мм. Це свідчить про те, що в чоловіків суттєво переважають запально-деструктивні захворювання.

Різновиди засобів інтердентальної гігієни і доцільність їх використання

На сьогодні на ринку наявний різноманітний асортимент інтердентальних засобів гігієни, але, за даними іноземних авторів, тільки 10 % населення використовують їх щоденно, а понад 50 % пацієнтів не використовують їх взагалі.

Обов’язково в комплексі догляду за ротовою порожниною, окрім зубної щітки, пацієнт має використовувати певні види засобів міжзубної гігієни [2]:

1) зубні нитки, флоси, флостики (комбінація нитки й зубочистки), суперфлоси, ультрафлоси, електрофлоси;

2) інтердентальні йоржики;

3) міжзубні стимулятори, іригатори;

4) зубочистки (використовують в основному для видалення залишків їжі, вони ефективні при обробці широких міжзубних просторів);

5) насадки «інтердентал» для електричних зубних щіток.

Флоси

Зубні нитки, або флоси — це ефективний засіб для чищення проксимальних частин зуба. Лікарі радять користуватися ними щонайменше один раз на день. Якщо пацієнт має треми, пародонтит чи посилене утворення зубного нальоту, флоси рекомендовано використовувати після кожного вживання їжі.

За міжнародною класифікацією всі зубні нитки поділяються на чотири основні групи:

І. Мультиволоконні монокомпонентні флоси, виготовлені шляхом скручування окремих волокон з одного компонента — нейлону.

ІІ. Моноволоконні монокомпонентні флоси, що складаються з одного волокна одного компонента (наприклад, тефлоновий флос). Їх перевагою є низький коефіцієнт тертя, проте ними важко маніпулювати через ковзання у вологому середовищі.

ІІІ. Мультиволоконні бікомпонентні флоси, що містять 144 окремих волокна, склеєних між собою полімером пебакс. Такі нитки мають низький коефіцієнт тертя, що дозволяє їм легко проникати навіть у вузькі міжзубні проміжки, не ковзати в рідкому середовищі й бути зручними у використанні.

ІV. Моноволоконні бікомпонентні, що мають таку будову: одне волокно — полімер пебакс, всередині якого — нейлон (у вигляді окремих включень), за рахунок цього волокна склеєні між собою. Низький коефіцієнт тертя завдяки пебаксу дозволяє легко приникати між щільно розташованими зубами, немає ковзання, такими нитками легко маніпулювати.

Інтердентальні щітки

Для чистки інтерпроксимальних проміжків важливо використовувати також спеціальні міжзубні йоржики (інтердентальні щітки) — це найбільш ефективні засоби для очищення проксимальних поверхонь, важливим аспектом є те, що використовувати їх можна разом із зубною пастою чи іншими лікарськими засобами. Актуально використовувати їх, коли при пародонтиті унаслідок атрофії ясенного сосочка збільшуються і зяяють міжзубні проміжки.

Призначати інтердентальні щітки необхідно пацієнтам, які мають у ротовій порожнині ортопедичні конструкції незнімного типу, особливо потрібно рекомендувати їх пацієнтам, які мають коронки на дентальних імплантатах.

Інтердентальні щітки можуть бути виготовлені із силікону або ж з нейлонової щетини, що закріплена на тонкій дротяній основі. Вони можуть бути різної форми, розміру, жорсткості. Наприклад, компанія Curaprox випускає стандартні йоржики п’ятьох розмірів для різних міжзубних проміжків.

Розмір міжзубних проміжків визначається за допомогою спеціального зонду, що має різнокольорові секції. Вони відповідають певним розмірам йоржиків. Отримані результати записують в індивідуальні карти з графічною формулою, ставлячи відмітки про те, який саме йоржик необхідний для конкретного зубного проміжку. Таким чином можна забезпечити якісне очищення проксимальних поверхонь зубів без травматизації м’яких тканин інтердентального простору [5].

Міжзубні стимулятори

Міжзубні стимулятори — візуально це виготовлені з гуми або м’якого пластику еластичні конуси, що мають різний ступінь жорсткості. Слугують більшою мірою для масажу ясенних сосочків і меншою мірою для очищення міжзубних проміжків. Стимулятори слід просовувати в інтердентальний проміжок поступальними коловими рухами, злегка натискуючи на ясенний сосочок. За допомогою таких рухів у міжзубних тканинах активуються гемодинамічні процеси.

Іригатори

Сучасним невід’ємним предметом догляду за ротовою порожниною є іригатори. Вони забезпечують промивання й масаж різних зон рота постійним або пульсуючим струменем води під тиском 2–10 атм (при цьому у відсік для води можна додавати різні лікарські засоби, що будуть глибше проникати в міжзубні проміжки порівняно з простим полосканням ротової порожнини). Іригацію ротової порожнини слід здійснювати лише після правильного й інтенсивного чищення зубів. Іригатор може працювати в режимах «струмінь» (для вимивання залишків їжі, усунення м’якого зубного нальоту) і «душ» (гідромасаж ясен). Тиск води Philips Sonicare Power Flosser більше залежить від рівня інтенсивності, ніж від режимів. Коли ви збільшуєте значення інтенсивності від 1 до 10, тиск води поступово зростає до максимуму (13 бар) при значенні інтенсивності 10. Між кожним рівнем інтенсивності тиск води збільшується приблизно на 1 бар. Найвищий рівень інтенсивності (10) клінічно підтверджено як безпечний для використання.

Клінічними дослідженнями доведено високу ефективність застосування міжзубного іригатора порівняно з іншими засобами інтердентальної гігієни, такими як зубна нитка і йоржики. Результати проведеного дослідження продемонстрували, що застосування міжзубного іригатора поліпшує здоров’я ясен на 180 % порівняно із зубною ниткою і на 130 % порівняно з інтердентальними щітками. Використання іригатора є ефективним у пацієнтів з дентальними імплантатами, брекет-системами та іншими незнімними ортодонтичними конструкціями, а також у пацієнтів із хворобами пародонта. У технології Pulse Wave короткі паузи в пульсаціях під час чищення спонукають користувачів ковзати насадкою до наступного міжзубного простору, щоб забезпечити чистоту ротової порожнини.

Philips Sonicare Power Flosser пропонує 2 типи насадок: Quad Stream і стандартна насадка:

— насадка Quad Stream спрямовує воду в хрестоподібний потік, який обережно видаляє біоплівку для ретельного очищення без зусиль;

— стандартна насадка забезпечує єдиний потік води для видалення залишків їжі й біоплівки.

Комфортна насадка має м’який гумовий наконечник для чутливих ясен, що кровоточать, для зменшення ймовірності їх травмування (лише для моделі 7000).

Науково було доведено, що Philips Sonicare Quad Stream при використанні із Sonicare Power Flosser видаляє зубний наліт з поверхні зубів у 9 разів ефективніше, ніж інші насадки [6].

Експериментальними дослідженнями на змодельованій біоплівці зубного нальоту (за допомогою оптичної когерентної томографії та конфокальної мікроскопії) було досліджено якість очищення поверхні зубів за допомогою Philips Sonicare Cordless Power Flosser при використанні стандартної насадки і Quad Stream. Отримані результати свідчили про високу ефективність інтердентального іригатора і насадки Quad Stream у знятті зубного нальоту: середнє значення видалення біоплівки становило 99,98 % зі стандартним відхиленням 0,01 %. Використання інтердентального іригатора і стандартної насадки також продемонструвало високу ефективність усунення зубного нальоту з міжзубних проміжків: показник видалення біоплівки становив 99,96 % зі стандартним відхиленням 0,03 % [7].

Порівняльний аналіз ефективності використання засобів інтердентальної гігієни

З метою вивчення впливу застосування мануальної зубної щітки з різними засобами інтердентальної гігієни на стан здоров’я ротової порожнини проведено рандомізовані клінічні дослідження. Вони передбачали вивчення ступеня утворення зубного нальоту й індексу гінгівіту в учасників дослідження в короткостроковій і довгостроковій перспективі, що сприяло збереженню здоров’я ротової порожнини [8].

Оцінювали ефективність використання таких засобів інтердентальної гігієни у поєднанні із чищенням зубів, як:

— зубна нитка (8 досліджень під контролем індексу гінгівіту впродовж першого, третього і шостого місяців користування із залученням 585 учасників);

— міжзубні щітки (у перший місяць було проведено 2 дослідження із залученням 93 учасників під конт-ролем показників індексу гінгівіту; у третій місяць було проведено 1 дослідження із залученням 31 учасника; у шостий місяць було проведено 2 дослідження із залученням 93 учасників);

— дерев’яні зубочистки (1 дослідження із залученням 24 учасників під контролем індексу кровоточивості ясен);

— гумові очисні палички (1 дослідження було проведено під контролем індексу утворення зубного нальоту із залученням 12 учасників; 1 дослідження — із залученням 30 учасників, результат яких оцінювали за допомогою індексу кровоточивості ясен, індексу гінгівіту та індексу утворення зубного нальоту);

— іригатори ротової порожнини (4 дослідження, що проводились у перший, третій і шостий місяць, показники оцінювали за індексом гінгівіту; 2 дослідження, що оцінювали результати за рівнем кровоточивості ясен, із залученням 126 учасників; 3 дослідження із залученням 235 учасників, результати яких оцінювали за індексом утворення зубного нальоту).

Результати свідчать, що використання зубної нитки разом із чищенням зубів щіткою може зменшити гінгівіт у короткостроковій і середньостроковій перспективі. Використання дерев’яних зубочисток для чищення міжзубних проміжків може бути кращим, ніж чищення зубів щіткою, для зменшення ступеня гінгівіту (вимірюється за кровоточивими ділянками), але не зменшує рівень зубного нальоту в середньостроковій перспективі. Використання гумових міжзубних йоржиків для чищення між зубами може бути кращим, ніж чищення зубів щіткою, лише для зменшення нальоту, але не для зниження рівня гінгівіту в короткостроковій перспективі. Чищення зубів і використання іригатора можуть зменшити гінгівіт у короткостроковій перспективі, але не було жодних доказів цього в середньостроковій перспективі. Не було доказів різниці щодо нальоту. Міжзубні щітки можуть бути кращими, ніж нитка, щодо ступеня гінгівіту в один і три місяці застосування. Використання іригатора для зрошення міжзубних проміжків може бути кращим, ніж використання зубної нитки, для зменшення ступеня гінгівіту (але не для зниження рівня зубного нальоту) в короткостроковій перспективі.

Клінічно доведено, що при використанні електричної зубної щітки Philips Sonicare ExpertClean та іригатора Power Flosser чищення зубів стає у 9 разів ефективнішим для видалення біоплівки у важкодоступних місцях порівняно з ручною зубною щіткою і ниткою. Такі результати є на 270 % ефективнішими для здоров’я ясен [9].

Дослідження для оцінки впливу додаткового використання Philips Sonicare Power Flosser на утворення нальоту й запалення ясен

За результатами численних клінічних досліджень доведено високу ефективність використання Philips Sonicare Power Flosser у комплексі індивідуальної гігієни ротової порожнини, а саме: застосування інтердентального іригатора зменшує кількість зубного нальоту і знижує ризик розвитку гінгівіту впродовж 2- і 6-тижневого використання вдома [10].

До дослідження було залучено 256 осіб віком від 18 до 65 років, які не курять і регулярно використовують мануальну зубну щітку. На початку дослідження визначили стан гігієни ротової порожнини згідно з індексом зубного нальоту (Rustogi Modified Navy Plaque Index, RMNPI), інтенсивність запальних процесів — згідно з модифікованим індексом гінгівіту (Modified Gingival Index) та індексом кровоточивості ясен (Gingival Bleeding Index, GBI).

Учасникам було діагностовано помірний рівень гінгівіту на початку дослідження з індексом кровоточивості ясен ≥ 1 принаймні в 50 місцях, крім того, вони мали мінімальний показник зубного нальоту за індексом зубного нальоту ≥ 0,6 упродовж 3–6 годин.

Учасників було розподілено шляхом рандомізації на чотири групи: перша група — ті, хто використовував виключно ручну зубну щітку; у другій групі використовували ручну зубну щітку й зубну нитку (вощена нитка Reach без ароматизаторів), у третій групі використовували ручну зубну щітку в поєднанні із Philips Sonicare Power Flosser із насадкою Quad Stream, а в четвертій групі використовували електричну зубну щітку Philips Sonicare ExpertClean power toothbrush із насадкою Premium Plaque Control та іригатор Philips Sonicare Power Flosser.

Протокол клінічного дослідження передбачав, що учасники повинні були чистити зуби двічі на день (а друга дослідна група — використовувати зубну нитку один раз на день — увечері). Усі суб’єкти отримували стандартну зубну пасту для чищення зубів, що містить фтор. Використання будь-яких інших засобів гігієни порожнини рота було заборонено протягом періоду дослідження.

У результаті дослідження було показано, що додаткове використання Philips Sonicare Power Flosser з ручною чи механічною зубною щіткою забезпечує статистично значущі переваги в зменшенні запалення і кровоточивості ясен порівняно з ручним чищенням зубів або поєднанням ручної зубної щітки з ниткою після двох тижнів домашнього використання. Крім того, було показано, що допоміжне використання Philips Sonicare Power Flosser із ручною чи електричною зубною щіткою забезпечує статистично значущі переваги в зменшенні запалення ясен, кровоточивості ясен і зубного нальоту порівняно з ручним чищенням зубів окремо або ручною зубною щіткою з ниткою після шести тижнів домашнього використання [11].

Висновки

Отже, наведені дані демонструють важливість використання засобів інтердентальної гігієни пацієнтами вдома для зменшення рівня запалення ясен, усунення кровоточивості ясен і зменшення рівня утворення зубного нальоту, що є важливими критеріями в профілактиці розвитку захворювань тканин пародонта. Наведені приклади допоможуть лікарю-стоматологу правильно підібрати засоби міжзубної гігієни для певних клінічних ситуацій і мотивувати пацієнтів до їх використання, щоб запобігти розвитку певних патологічних станів.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.

Отримано/Received 03.12.2022

Рецензовано/Revised 13.12.2022

Прийнято до друку/Accepted 17.12.2022

Список литературы

1. Мазур І.П. Вибір антибактеріальних препаратів у стоматології з урахуванням мікробіому ротової порожнини. Oral and General Health. 2021. Т. 2. № 2. С. 42-50.

2. Мазур И.П., Улитовский С.Б. Роль интердентальной гигиены в поддержании здоровья полости рта. Современная стоматология. 2006. № 4. С. 42-48.

3. Mazur I., Suprunovych I., Novoshytskyy V. Prevalence, extent, severity and intraoral distribution of gingival recession in patients with periodontitis in Ukrainian population. Modern Science. Moderní věda. 2020. № 4. P. 122-130.

4. Мазур И.П. Возраст-обусловленные изменения тканей пародонта и нижней челюсти (клинические исследования). Часть 2. Стоматология. Эстетика. Инновации. 2020. Т. 4. № 4. С. 372-384. DOI: https://doi.org/10.34883/PI.2019.4.4.006.

5. Die Prophylaxe ist ein Stiefkind: Dental Tribune Swiss Edition. 2014. № 3. Р. 10.

6. Gottenbos B., Balakrishnan A. In-vitro comparison of area of plaque removal by Quad Stream nozzle versus Waterpik Classic Jet nozzle. Philips Research, NL; Philips Oral Healthcare, USA Study completed in 2021.

7. Gottenbos B., Balakrishnan A. In-vitro plaque removal by Quad Stream and Standard nozzles tested on a Philips Sonicare Cordless Power Flosser. Philips Research, NL; Philips Oral Healthcare, USA Study completed in 2021.

8. Worthington H.V., MacDonald L., Poklepovic Pericic T., Sambunjak D., Johnson T.M., Imai P., Clarkson J.E. Home use of interdental cleaning devices, in addition to toothbrushing, for preventing and controlling periodontal diseases and dental caries (Review). Cochrane Database Syst. Rev. 2019. 4(4).

9. Philips Sonicare Power Flosser FAQs.

10. Milleman J., Milleman K., Wang P., Li J., Argosino K., Ward M. Gingival Health in-vivo study “A study to assess the effects of adjunctive use of Philips Sonicare Power Flosser on plaque and gingival in ammation”. Salus Research, Inc. Ft. Wayne, IN, USA Data on file, 2019.

11. Milleman J., Milleman K., Wang P., Li J., Argosino K., Ward M. Gingival Health in-vivo study A study to assess the effects of adjunctive use of Philips Sonicare Power Flosser on plaque and gingival inflammation Salus Research, Inc. Ft. Wayne, IN, USA Data on file, 2019.