Oral and General Health Том 3, №4, 2022
Вернуться к номеру
Механізми виникнення захворювань тканин пародонта у вагітних, методи профілактики
Авторы: Слободяник М.В.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Рубрики: Стоматология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Резюме
За даними багатьох дослідників, важливу роль в етіології й патогенезі хвороб тканин пародонта відіграють мікроорганізми й продукти їх життєдіяльності в зубному нальоті, дотримання гігієнічного режиму порожнини рота, порушення якого здатне посилювати чи послаблювати патогенетичний потенціал мікроорганізмів, а також загальний стан організму людини. У статті наведені дані літератури щодо впливу захворювань тканин пародонта на перебіг вагітності й методи профілактики.
According to many researchers, an important role in the etiology and pathogenesis of periodontal diseases is played by microorganisms and their waste products in dental plaque, compliance with the oral hygiene regimen the violation of which can increase or decrease the pathogenetic potential of microorganisms, as well as the general condition of the human body. The article provides data from the literature on the impact of periodontal diseases on the course of pregnancy and methods of prevention.
Ключевые слова
гінгівіт вагітних; генералізований пародонтит; звукові технології; щітка Philips Sonicare
gingivitis of pregnant women; generalized periodontitis; sound technologies; Philips Sonicare toothbrush
Проблема захворювань тканин пародонта у вагітних залишається досі актуальною, адже відомо, що вагітні є групою ризику щодо розвитку стоматологічних захворювань [10]. Згідно з результатами досліджень, захворювання тканин пародонта діагностують у 30–75 % вагітних жінок [11]. Під час вагітності в організмі жінки відбуваються гормональні зміни, а порожнина рота є біотопом, на який впливають ці зміни. Через функціональну перебудову органів і систем у вагітних погіршується стан гігієни порожнини рота, і це призводить до прогресування стоматологічних захворювань [1]. До найбільш поширених стоматологічних захворювань належать гінгівіт і пародонтит, які, як відомо, починаються із запалення. Основним етіологічним фактором запалення є бактеріальна біоплівка, що накопичується між яснами і самим зубом. За відсутності належної гігієни товщина зубного нальоту збільшується, у ньому накопичуються продукти життєдіяльності мікроорганізмів і буферні речовини, що заважає слині проникати всередину біоплівки і проявляти свої захисні властивості. Мікробний пейзаж може включати понад 774 види бактерій [4]. Формування біоплівки може призвести до гінгівіту. Гінгівіт — запальне захворювання тканин пародонта, яке призводить до набряку й збільшення об’єму рідини в зубо-ясенній борозні [8]. Ця рідина забезпечує поживними речовинами бактерії і посилює ріст анаеробних грамнегативних бактерій, причетних до руйнування тканин пародонта. Під час вагітності відбувається гормональний шторм, підвищений рівень гормонів (естрогену й прогестерону) значно збільшує проникність судин у тканинах ясен і, за наявності зубних відкладень, сприяє більшому запаленню ясен. Клінічно пацієнтки скаржаться на зміну форми й кольору ясен, набряк, запалення, деформацію ясенних сосочків, неприємний запах з рота, кровоточивість під час чищення, споживання їжі.
Розвиток біоплівки порожнини рота може відбуватися лише вниз, тобто апікально. Відповідно, якщо пацієнт не дотримується правил індивідуальної гігієни, біоплівка росте, ущільнюється, що в результаті призводить до виникнення пародонтиту. Генералізований пародонтит — cкладний дистрофічно-запальний процес, який призводить до руйнування пародонтальної зв’язки, резорбції альвеолярного відростка і міграції сполучнотканинного епітелію уздовж поверхні зуба. Клінічно він проявляється зміною форми й кольору ясен, утворенням пародонтальних кишень, втратою клінічного прикріплення ясен, неприємним запахом з рота, утворенням зубних відкладень у над- і під’ясенних ділянках, кровоточивістю під час чищення зубів, споживання їжі; серозними або гнійними виділеннями з пародонтальних кишень; міграцією зубів, утворенням терм, діастем.
Численні дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених продемонстрували, що за рахунок порушення цілісності слизової оболонки порожнини рота, епітеліального бар’єра тканин пародонта відбувається транзиторна бактеріємія, умовно-патогенні бактерії проходять шлях від місця колонізації в ротовій порожнині і досягають серця, периферичних кровоносних мереж та інших органів [1–3]. Дослідження, які вивчали вплив захворювань тканин пародонта на перебіг вагітності, вказують на те, що генералізований пародонтит впливає на такі ускладнення, як: передчасні пологи (до 37 тижнів), низька маса тіла при народженні (менше за 2,5 кг), прееклампсія (артеріальна гіпертензія у вагітних) [8]. Є дані, які свідчать, що пародонтопатогенні бактерії можуть призвести до фетоплацентарної недостатності (патологічний процес, що характеризується порушенням кровотоку в зоні прикріплення плаценти до стінки матки) шляхом гематогенної дисемінації [8]. Для профілактики цих ускладнень потрібні регулярні стоматологічні огляди кожні 6 міс. Під час вагітності рекомендований диспансерний огляд кожні 3–4 міс. з проведенням базового пародонтологічного обстеження, професійною гігієною за необхідності, інструктажем щодо індивідуальної гігієни.
Сучасні дані свідчать, що з метою профілактики утворення біоплівки у порожнині рота необхідно кожні 12 годин руйнувати її за допомогою зубної щітки [4]. Наша задача як лікарів — навчити пацієнтів правильно доглядати за порожниною рота. Адже це є не тільки допоміжним засобом під час лікування захворювання, але й профілактикою ускладнень. Сьогодні ми маємо у своєму розпорядженні більший вибір модернізованих засобів і методів для очищення порожнини рота. Існує низка загальновизнаних показників оцінки очищувального ефекту зубної щітки, що включають розташування, кількість, об’єм, довжину щетинок. Зубна щітка повинна забезпечувати доступ до всіх основних частин порожнини рота й ефективно очищати їх. Як вважають лікарі-пародонтологи, для якісної гігієни порожнини рота важливий дизайн щітки і техніка чистки, а саме те, як рухаються щетинки в процесі чистки зубів. Є численні дані, які свідчать про те, що звукові технології більш ефективні порівняно з ротаційними і мануальними за рахунок комплексного механічного й вібраційного впливу [5, 6]. Найдоказовішим представником звукових технологій є Philips Sonicare. Щітка Philips Sonicare виконує амплітудні рухи (вгору/вниз), за рахунок чого генерує 62 000 мікроколивань за хвилину. У результаті чистка звуковою щіткою дає подвійний ефект: щетинки вимітають забруднення з поглиблень в основі зуба, вузьких щілин між зубами; під впливом високочастотних коливань з біологічних рідин і зубної пасти утворюється насичена киснем дрібнодисперсна піна, яка легко проникає у важкодоступні ділянки, руйнує і вимиває м’який наліт. Результати досліджень продемонстрували, що Philips Sonicare Diamond Clean Smart з насадкою Premium Gum Care з використанням режиму Gum Health (здоров’я ясен) або режиму Сlean (чищення) статистично переважає над звичайними щітками щодо зменшення гінгівіту, кровоточивості ясен і видалення поверхневого зубного нальоту [7]. Дані дослідження схвалено Американською асоціацією стоматологів (American Dental Association) [6]. Також у дослідженнях було продемонстровано, що Philips Sonicare Diamond Clean Smart з насадкою Premium Plaque Control майже вдвічі ефективніше зменшує прояви гінгівіту й кровоточивості та видаляє поверхневий наліт порівняно з щіткою зі зворотно-обертальною технологією [6].
Клінічний приклад
Пацієнтка Л., 35 років, скарги на кровоточивість ясен під час жування, індивідуальної гігієни (рис. 1).
Анамнез: пацієнтка на 20-му тижні вагітності, на етапах ортодонтичного лікування, соматично здорова.
Діагноз: гіпертрофічний гінгівіт.
Провели: професійну гігієну порожнини рота, місцеву медикаментозну обробку. Призначили: полоскання антисептиком на 7 днів.
Через 7 днів об’єктивно: індекс гінгівіту — незадовільний, кровоточивість під час зондування (рис. 2).
/33.jpg)
Призначили: Philips Sonicare Diamond Clean Smart, іригатор Philips Sonicare Power Flosser.
Результати проведеного лікування продемонстрували значну ефективність лікування гіпертрофічного гінгівіту при застосуванні в індивідуальній гігієні зубної щітки Philips Sonicare Diamond Clean Smart та іригатора Philips Sonicare Power Flosser у комплексі з проведеною професійною гігієною (рис. 3). Після корекції індивідуальної гігієни й призначення звукової щітки не було зареєстровано скарг на підвищену чутливість і підвищену кровоточивість ясен під час чищення. Отже, використання зубної щітки Philips Sonicare Diamond Clean Smart та іригатора Philips Sonicare Power Flosser сприяє досягненню високих клінічних результатів у комплексному лікуванні хвороб пародонта. Використання звукових зубних щіток, у даному разі — зубної щітки Philips Sonicare Diamond Clean Smart та іригатора Philips Sonicare Power Flosser, що мають широкий спектр впливу на біоплівку порожнини рота, суттєво зменшує мікробне обсіменіння пародонтальних кишень та інтенсивність інфекційно-запальних процесів.
Висновки
Своєчасне видалення зубних відкладень у над- і під’ясенній ділянці, періодичні контрольні огляди в стоматолога й щоденний правильний режим гігієни порожнини рота є необхідною умовою профілактики хвороб тканин пародонта. Клінічними дослідженнями чітко доведено, що якісна індивідуальна гігієна запобігає швидкому утворенню бактеріального нальоту.
Конфлікт інтересів. Не заявлений.
Отримано/Received 03.12.2022
Рецензовано/Revised 17.12.2022
Прийнято до друку/Accepted 28.12.2022
Список литературы
1. Azarpazhooh A., Leake J.L. Systematic review of the association between respiratory diseases and oral health. J. Periodontol. 2006. 77. 1465-1482.
2. Attawood Lertpimonchai, Sasivimol Rattanasiri, Sakda Arj-Ong Vallibhakara, John Attia and Ammarin Thakkinstian. The association between oral hygiene and periodontitis: a systematic review and meta-analysis. Int. Dent. J. 2017 Dec. 67(6). 332-343.
3. Overman P.R. Biofilm: A new view of plaque. J. Contempt. Dent. Pract. 2006. 1. 1-11.
4. Kugel G., Boghosian A. Impact of the sonicare toothbrush on plaque and gingivitis. Compend. Contin. Educ. Dent. 2002. 23. 7-10.
5. Holt J., Sturm D., Master A., Jenkins W., Schmitt P., Hefti A. Arandomized, parallel-design study to compare the effects of the sonicare flexcare and the Oral BP40 manual toothbrush on plaque and gingivitis. Compend. Contin. Educ. Dent. 2007. 28. 35-41.
6. Yaacob M., Worthington H., Deacon S., Deery C., Walmsley A., Robinson P., Glenny A. Powered versus manual toothbrush for oral health. Cochrane Database Syst. Rev. 2014. (6). CD002281.
7. Srinivas S.K., Sammel M.D., Stamilio D.M., et al. Periodontal disease and adverse pregnancy outcomes: is there an association? Am. J. Obstet. Gynecol. 2009. 200. 497.e1-8.
8. Spahr A., Klein E., Khuseyinova N., et al. Periodontal infections and coronary heart disease: role of periodontal bacteria and importance of total pathogen burden in the Coronary Event and Periodontal Disease (CORODONT) study. Arch. Intern. Med. 2006. 166. 554-559.
9. Буряк Р.В., Слободяник М.В., Позур Т.П. Стоматологічна допомога пацієнтам з серцево-судинними захворюваннями. Oral and General Health. 2022. Т. 3. № 3. С. 16-20.
10. Вітовський Р.М., Мазур І.П., Слободяник М.В. Поширеність пародонтопатогенної мікрофлори в пацієнтів із клапанною патологією серцево-судинної системи. Сучасна стоматологія. 2018. № 2. С. 24-30.
11. Витовский Р.М., Мазур И.П., Слободяник М.В., Мартыщенко И.В. Взаимосвязь патологии сердечно-сосудистой системы и заболеваний тканей пародонта. Вісник серцево-судинної хірургії. 2018. № 1. С. 72-78.
12. Мазур И.П., Слободяник М.В. Системные антибактериальные препараты в пародонтологии. Современная стоматология. 2016. № 1. С. 42-46.
13. Мазур І.П., Левченко А.-О.Ю., Слободяник М.В., Мазур П.В. Сучасні підходи до лікування захворювань пародонта з використанням препарату місцевої дії з протизапальними та антибактеріальними властивостями. Oral and General Health. 2022. Т. 3. № 3. С. 49-53.
14. Петрушанко Т.О., Островська Л.Й. Особливості первинної профілактики стоматологічних хвороб вагітних. Укр. стоматол. альманах. 2010. № 3. С. 32-35.
15. Гогилашвили К., Табагуа Г., Самхарадзе С. Гингивит беременных. DentArt. 2013. № 3. С. 59-64.