Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Здоровье ребенка» Том 18, №1, 2023

Вернуться к номеру

Роль сім’ї у лікуванні ожиріння у дітей. Клінічний випадок

Авторы: Величко В.І., Лагода Д.О., Корнован Г.В., Бажора Я.І.
Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Згідно з новітніми дослідженнями, ожиріння пов’язане із генними варіаціями, ятрогенними станами, вірусами, екологічними та поведінковими факторами. Сьогодні лікування дитячого ожиріння в основному спрямоване на обмеження споживання енергії шляхом зміни способу життя дитини. Основну соціальну відповідальність за виховання та навчання дітей несе сім’я. Сімейний спорт є доповненням до шкільного і відіграє незамінну роль. Об’єктом втручання сімейного спорту є не тільки діти, але й батьки. Окрім цього, поведінка батьків справляє неабиякий вплив на формування поглядів підлітків. Харчові звички та ставлення до власного харчування також формуються завдяки батьківському прикладу. У цій статті висвітлено клінічний приклад ведення сім’ї, у якій є хлопець-підліток із діагнозом «ожиріння». Пацієнту та його батькам були надані рекомендації щодо харчування та фізичної активності. З огляду на те, що вже є анамнез втручань щодо зниження маси тіла, але пацієнт не досягнув бажаного результату, нами було запропоновано зробити акцент на модифікації життя не тільки підлітка, але й усієї сім’ї. Завдяки комплексному підходу до модифікації способу життя всієї сім’ї ми отримали позитивний результат, а саме: пацієнт знизив масу тіла на 20,5 кг за рік. Крім того, спостерігалось зниження глікованого гемоглобіну з 6,0 до 5,48 %, що є добрим прогностичним критерієм щодо подальшого можливого розвитку цукрового діабету. Сам підліток відмітив, що поліпшилися його стосунки у сім’ї та з однолітками.

According to recent studies, obesity is associated with genetic variations, iatrogenic conditions, viruses, environmental and behavioral factors. Currently, the treatment of childhood obesity is mainly aimed at limiting energy consumption by changing the child’s lifestyle. Families bear the main social responsibility for raising and educating children. Family sports are an addition to school and play an indispensable role. The object of family sports intervention is not only children, but also parents. In addition, parents’ behavior has a lot of influence on the formation of the views of teenagers. Ea­ting habits and attitudes towards one’s own nutrition are also formed thanks to parental example. This article highlights a clinical example of managing a family with a teenage boy diagnosed with obesity. Diet and physical activity recommendations were given to the patient and his parents. Given that there is already a history of interventions to reduce body mass and the patient did not get the desired result, we suggested to focus on modifying the life of not only the patient, but also the family. Due to a comprehensive approach to lifestyle modification of the whole family, we obtained a positive result, namely: the patient reduced his body weight by 20.5 kg during the year of observation. In addition, a decrease in glycated hemoglobin from 6.0 to 5.48 % was observed, which is a good prognostic criterion for the further possible development of diabetes. The patient himself noted that he had improved relationships in the family and with peers.


Ключевые слова

маса тіла; ожиріння; діти; підлітки; сім’я

body weight; obesity; children; adolescents; family


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. World Health Organization. Taking action on childhood obesity. URL: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/274792/WHO-NMH-PND-ECHO-18.1-eng.pdf?ua=1.
  2. The United Nations Convention on the Rights of Children. URL: https://www.un.org/zh/documents/treaty/files/A-RES-44-25.shtml.
  3. McGovern L., Johnson J.N., Paulo R. et al. Treatment of pediatric obesity: a systematic review and meta-analysis of randomized trials. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 2008. Vol. 93. № 12. P. 4600-4605.
  4. Vos M., Barlow S.E. Update in childhood and adolescent obesity. Pediatric clinics of North America. 2011. Vol. 58. № 6. P. 15-17. DOI: 10.1016/j.pcl.2011.09.016.
  5. Krebs N.F., Jacobson M.S. Prevention of pediatric overweight and obesity. Pediatrics. 2003. Vol. 112. № 2. P. 424-430. DOI: 10.1542/peds.112.2.424.
  6. Jensen M.D., Ryan D.H. New obesity guidelines: promise and potential. JAMA. 2014. Vol. 311. № 1. P. 23-24. DOI: 10.1001/jama.2013.282546.
  7. De Salis M. Child education: perspectives, opportunities and challenges. New York: Nova Science Publishers, 2020. 209 p.
  8. Pamungkas R.A., Chamroonsawasdi K. Home-based interventions to treat and prevent childhood obesity: a systematic review and meta-analysis. Behavioral sciences. 2019. Vol. 9. № 4. P. 38. DOI: 10.3390/bs9040038.
  9. World Health Organization. EU adopts action plan on childhood obesity 2014–2020. URL: https://health.ec.europa.eu/system/files/2016-11/childhoodobesity_actionplan_2014_2020_en_0.pdf.
  10. Noonan K., Reichman N.E., Corman H., Jiménez M.E. School and community involvement of adolescents with chronic health conditions. The Journal of adolescent health. 2020. Vol. 67. P. 576-582.
  11. Alkon A., Crowley A.A., Benjamin Neelon S.E. et al. Nutrition and physical activity randomized control trial in child care centers improves know–ledge, policies, and children’s body mass index. BMC Public Health. 2014. Vol. 14. № 1. P. 215. DOI: 10.1186/1471-2458-14-215.
  12. Crockett S.J., Sims L.S. Environmental influences on children’s ea–ting. Journal of Nutrition Education. 1995. Vol. 27. № 5. P. 235-249. DOI: https://doi.org/10.1016/S0022-3182(12)80792-8.
  13. Gruber K.J., Haldeman L.A. Using the family to combat childhood and adult obesity. Preventing Chronic Disease. 2009. Vol. 6. № 3. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2722397.
  14. Patrick H., Nicklas T.A. A review of family and social determinants of children’s eating patterns and diet quality Journal of the American College of Nutrition. 2005. Vol. 24. № 2. P. 83-92. DOI: 10.1080/07315724.2005.10719448.
  15. Shepherd J., Harden A., Rees R. et al. Young people and healthy ea–ting: a systematic review of research on barriers and facilitators. Health Education Research. 2006. Vol. 21. № 2. P. 239-257. DOI: 10.1093/her/cyh060. 
  16. Story M., Neumark-Sztainer D., French S. Individual and environmental influences on adolescent eating behaviors. Journal of the American Dietetic Association. 2002. Vol. 102. № 3. P. S40-S51. DOI: 10.1016/s0002-8223(02)90421-9. 
  17. Darling N., Steinberg L. Parenting style as context: An integrative model. Psychological Bulletin. 1993. Vol. 113. № 3. P. 487-496. 
  18. McLean N., Griffin S., Toney K., Hardeman W. Family involvement in weight control, weight maintenance and weight-loss interventions: a systematic review of randomised trials. International Journal of Obesity. 2003. Vol. 27. № 9. P. 987-1005. doi: 10.1038/sj.ijo.0802383.
  19. Lindsay A.C., Sussner K.M., Kim J., Gortmaker S. The role of parents in preventing childhood obesity. Future of Children. 2006. Vol. 16. № 1. P. 169-186. DOI: 10.1353/foc.2006.0006.
  20. Al-Khudairy L., Loveman E., Colquitt J.L. et al. Diet, physical activity and behavioural interventions for the treatment of overweight or obese adolescents aged 12 to 17 years. Cochrane Library: Cochrane Reviews. 2017. Vol. 6. № 6. CD012691. doi: 10.1002/14651858.CD012691.
  21. de Vet E., de Ridder D.T., de Wit J.B. Environmental correlates of physical activity and dietary behaviours among young people: a systematic review of reviews. Obesity Reviews. 2011. Vol. 12. № 5. P. e130-e142. DOI: 10.1111/j.1467-789X.2010.00784.x.
  22. Pearson N., Biddle S.J., Gorely T. Family correlates of fruit and vegetable consumption in children and adolescents: a systematic review. Public Health Nutrition. 2009. Vol. 12. № 2. P. 267-283. doi: 10.1017/S1368980008002589.
  23. van der Horst K., Kremers S., Ferreira I. et al. Perceived parenting style and practices and the consumption of sugar-sweetened beverages by adolescents. Health Education Research. 2007. Vol. 22. № 2. P. 295-304. DOI: 10.1093/her/cyl080.
  24. Darling N., Steinberg L. Parenting style as context: An integrative model Psychological Bulletin. 1993. Vol. 113. P. 487-496.
  25. Kremers S.P., Brug J., H. de Vries R.C. Parenting style and adolescent fruit consumption. Engels Appetite. 2003. Vol. 41. № 1. P. 43-50. DOI: 10.1016/s0195-6663(03)00038-2. 
  26. Ожиріння у дітей: Клінічна настанова, заснована на доказах. URL: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/2022_08_29_kn_ozhyrinnya-u-ditej.pdf.
  27. Ожиріння у дітей: стандарти медичної допомоги. URL: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/40275-dn_1732_24092022_dod.pdf.

Вернуться к номеру