Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Международный неврологический журнал Том 19, №2, 2023

Вернуться к номеру

Клінічний випадок нейросифілісу з інтратекальним синтезом олігоклональних антитіл

Клінічний випадок нейросифілісу з інтратекальним синтезом олігоклональних антитіл

Авторы: S.O. Makarov (1), O.I. Kalbus (1), Yu.V. Bukreiva (1), V.I. Pashkovskyi (2)
(1) — Dnipro State Medical University, Dnipro, Ukraine
(2) — Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Clinical Hospital, Dnipro, Ukraine

Рубрики: Неврология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

У статті описано клінічний випадок із практики відділення неврології № 1 Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечнікова. На прикладі історії хвороби продемонстровано деякі можливі труднощі диференціальної діагностики нейросифілісу й демієлінізуючих захворювань, висвітлено та проаналізовано особливості лабораторної діагностики першого, а також діагностичну значущість ідентифікації типу синтезу антитіл для дослідження ліквору щодо виявлення олігоклональних антитіл. У статті наведено короткий літературний огляд сучасних поглядів на місце й значення аналізу ліквору в діагностиці та диференціальній діагностиці захворювань нервової системи, дослідженні типів синтезу антитіл у сироватці крові та лікворі, а також на деякі аспекти діагностики сифілісу.

A clinical case is described which occurred in the practice of the Department of Neurology 1 of the Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Clinical Hospital. Using the patient’s case history as an example, some possible difficulties in a differential diagnosis of neurosyphilis and demyelinating diseases are shown, peculiarities of laboratory diagnosis of the former are highlighted and reviewed, and also the diagnostic importance of identification of antibody synthesis type during a cerebrospinal fluid analysis for detecting oligoclonal bands is explained. The article contains a brief overview of the works related to modern views on the place and role of the cerebrospinal fluid analysis for a diagnosis and a differential diagnosis of diseases of the nervous system, for studying the types of antibody synthesis in the blood serum and in the cerebrospinal fluid, as well as to some aspects of diagnosing syphilis.


Ключевые слова

олігоклональні антитіла; нейросифіліс; розсіяний склероз; типи синтезу олігоклональних антитіл; ліквор

oligoclonal bands; neurosyphilis; multiple sclerosis; types of oligoclonal antibody synthesis; cerebrospinal fluid

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.19.2.2023.998

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Gastaldi M., Zardini E., Leante R., Ruggieri M., Costa G. et al. Cerebrospinal fluid analysis and the determination of oligoclonal bands. Neurol. Sci. 2017 Oct. 38(Suppl. 2). 217-224. doi: 10.1007/s10072-017-3034-2.
2. Stangel M., Fredrikson S., Meinl E., Petzold A., Stüve O., Tumani H. The utility of cerebrospinal fluid analysis in patients with multiple sclerosis. Nat. Rev. Neurol. 2013 May. 9(5). 267-76. doi: 10.1038/nrneurol.2013.41.
3. Keir G., Luxton R.W., Thompson E.J. Isoelectric focu–sing of cerebrospinal fluid immunoglobulin G: an annotated update. Ann. Clin. Biochem. 1990 Sep. 27(Pt 5). 436-43. doi: 10.1177/000456329002700504.
4. Holmøy T. The discovery of oligoclonal bands: a 50-year anniversary. Eur. Neurol. 2009. 62(5). 311-5. doi: 10.1159/000235944.
5. Lowenthal A., van Sande M., Karcher D. Serum gamma globulins in 84 typical cases of subacute sclerosing panencephalitis. Neuro-logy. 1971 Mar. 21(3). 277-80. doi: 10.1212/wnl.21.3.277.
6. Andersson M., Alvarez-Cermeño J., Bernardi G., Cogato I., Fredman P. et al. Cerebrospinal fluid in the diagnosis of multiple sclerosis: a consensus report. J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. 1994 Aug. 57(8). 897-902. doi: 10.1136/jnnp.57.8.897.
7. Thompson A.J., Banwell B.L., Barkhof F., Carroll W.M., Coetzee T. et al. Diagnosis of multiple sclerosis: 2017 revisions of the McDonald criteria. Lancet Neurol. 2018 Feb. 17(2). 162-173. doi: 10.1016/S1474-4422(17)30470-2.
8. Farina G., Magliozzi R., Pitteri M., Reynolds R., Rossi S. et al. Increased cortical lesion load and intrathecal inflammation is associated with oligoclonal bands in multiple sclerosis patients: a combined CSF and MRI study. J. Neuroinflammation. 2017 Feb 21. 14(1). 40. doi: 10.1186/s12974-017-0812-y.
9. Schwenkenbecher P., Konen F.F., Wurster U., Jendretzky K.F., Gingele S. et al. The Persisting Significance of Oligoclonal Bands in the Dawning Era of Kappa Free Light Chains for the Diagnosis of Multiple Sclerosis. Int. J. Mol. Sci. 2018 Nov 29. 19(12). 3796. doi: 10.3390/ijms19123796.
10. Fadil H., Kelley R.E., Gonzalez-Toledo E. Differential diagnosis of multiple sclerosis. Int. Rev. Neurobiol. 2007. 79. 393-422. doi: 10.1016/S0074-7742(07)79018-9.
11. Marra C.M. Neurosyphilis. Continuum (Minneap. Minn.). 2015 Dec. 21(6 Neuroinfectious Disease). 1714-28. doi: 10.1212/CON.0000000000000250.
12. Marra C.M. Neurosyphilis. In: Scheld W.M., Whitley R.J., Marra C.M., eds. Infections of the central nervous system. 4th ed. Philadelphia, PA: Wolters Kluwer Health; 2014.
13. Hegen H., Auer M., Zeileis A., Deisenhammer F. Upper refe-rence limits for cerebrospinal fluid total protein and albumin quotient based on a large cohort of control patients: implications for increased clinical specificity. Clin. Chem. Lab. Med. 2016 Feb. 54(2). 285-92. doi: 10.1515/cclm-2015-0253.
14. Fargen K.M., Alvernia J.E., Lin C.S., Melgar M. Cerebral syphilitic gummata: a case presentation and analysis of 156 reported cases. Neurosurgery. 2009 Mar. 64(3). 568-75; 575-6. doi: 10.1227/01.NEU.0000337079.12137.89.
15. Zheng D., Zhou D., Zhao Z., Liu Z., Xiao S. et al. The clinical presentation and imaging manifestation of psychosis and dementia in general paresis: a retrospective study of 116 cases. J. Neuropsychiatry Clin. Neurosci. 2011 Summer. 23(3). 300-7. doi: 10.1176/jnp.23.3.jnp300.
16. Fadil H., Gonzalez-Toledo E., Kelley B.J., Kelley R.E. Neuroimaging findings in neurosyphilis. J. Neuroimaging. 2006 Jul. 16(3). 286-9. doi: 10.1111/j.1552-6569.2006.00050.x.
17. Moradi A., Salek S., Daniel E., Gangaputra S., Ostheimer T.A. et al. Clinical features and incidence rates of ocular complications in patients with ocular syphilis. Am. J. Ophthalmol. 2015 Feb. 159(2). 334-43.e1. doi: 10.1016/j.ajo.2014.10.030.

Вернуться к номеру