Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Архів офтальмології України Том 11, №1, 2023

Повернутися до номеру

Використання хірургічних навігаційних шаблонів при декомпресії орбіти в лікуванні ендокринної орбітопатії

Автори: Прусак О.І. (1), Слободянюк А.С. (2)
(1) — Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — Інститут післядипломної освіти НМУ ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Рубрики: Офтальмологія

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку


Резюме

Актуальність. Ендокринна орбітопатія (ЕО) зустрічається в молодих осіб працездатного віку, негативно впливає на якість життя, може призвести до втрати зору, що є медико-соціальною проблемою. При тяжкому й середньому ступені тяжкості ендокринної орбітопатії застосовують хірургічну декомпресію, частота ускладнень якої становить від 9,3 до 35 %. На сьогодні пошук нових можливостей для профілактики післяопераційних ускладнень є актуальною проблемою щелепно-лицевої хірургії та офтальмології. Мета: оцінити результати лікування та визначити частоту ускладнень при проведенні декомпресії орбіти з використанням хірургічних навігаційних шаблонів при лікуванні пацієнтів з ендокринною орбітопатією. Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів декомпресії орбіти у 17 пацієнтів з ЕО, що проходили лікування на базі Київської обласної клінічної лікарні та Київської міської клінічної лікарні № 1 в період з 2017 по 2021 р. Для проведення дослідження нами був використаний відповідний цифровий протокол. Результати. За даними передопераційної екзофтальмометрії, середня величина екзофтальму на правому та лівому оці становила 23,75 ± 3,07 мм і 24,27 ± 3,26 мм відповідно. В післяопераційному періоді виявлено, що середня величина екзофтальму для правого ока становила 18,88 ± 2,18 мм, для лівого — 19,47 ± 3,01 мм; статистично вірогідної відмінності в обстежуваній групі також не було виявлено (p = 0,892). Середня величина зменшення екзофтальму в досліджуваній групі — 4,84 ± 0,27 мм. За допомогою методів варіативної статистики нами було підтверджено вірогідне зменшення величини екзофтальму в досліджуваній групі порівняно з передопераційними показниками (р < 0,001). Серед післяопераційних ускладнень у терміни спостереження 3 місяці в одного хворого нами спостерігалася диплопія, а після лікування трьох пацієнтів зберігалася гіпестезія у зоні іннервації ІІ гілки трійчастого нерва. При проведенні декомпресії 5 орбіт було виявлено незначну кровотечу, що не потребувала додаткових методів зупинки. При цьому в жодному випадку ми не спостерігали такого загрозливого післяопераційного ускладнення, як лікворея. Висновки. При лікуванні пацієнтів з ЕО використання CAD/CAM технології дозволяє вдосконалити етап планування оперативного втручання завдяки можливості віртуальної симуляції кісткової декомпресії орбіти на передопераційному етапі. Використання хірургічних навігаційних шаблонів при декомпресії орбіти в лікуванні ендокринної орбітопатії дозволяє досягти суттєвого зменшення екзофтальму (у середньому на 4,84 ± 0,27 мм) на фоні зменшення площі кісткової резекції, що знижує ризик післяопераційних ускладнень.

Background. Endocrine orbitopathy occurs in young people of working age, negatively affects the quality of life, can lead to vision loss, which is a medical and social problem. Surgical decompression is used for severe and moderate endocrine orbitopathy, its complication rate ranges from 9.3 to 35 %. Today, the search for new options to prevent postoperative complications is an urgent problem of maxillofacial surgery and ophthalmology. Objective: to evaluate the results of treatment and determine the frequency of complications during orbital decompression using surgical guides for the management of patients with endocrine orbitopathy. Materials and methods. To achieve this goal, an analysis of the results of orbital decompression was performed in 17 patients with endocrine orbitopathy treated at the Kyiv Regional Clinical Hospital and Kyiv City Clinical Hospital 1 from 2017 to 2021. We used the appropriate digital protocol to conduct the study. Results. According to preoperative exophthalmometry, the average value of exophthalmos in the right and left eyes was 23.75 ± 3.07 mm and 24.27 ± 3.26 mm, respectively. In the postoperative period, the ave­rage value of exophthalmos for the right eye was 18.88 ± 2.18 mm, for the left 19.47 ± 3.01 mm; there we no statistically significant differences in the study group (p = 0.892). The average reduction of exophthalmos in the study group was 4.84 ± 0.27 mm with significant difference between pre- and postoperative values (p < 0.001). Among the postoperative complications during the observation period of 3 months, diplopia was detected in one patient, and hypoesthesia in the area of innervation of the second branch of the trigeminal nerve after treatment remained in three patients. During the decompression of 5 orbits, there was a minor bleeding, which did not require additional methods to stop it. We didn’t observe such threatening postoperative complication as cerebrospinal fluid leak at all. Conclusions. In the treatment of patients with endocrine orbitopathy, the use of CAD/CAM technology allows improving the planning of surgical intervention due to the possibility of virtual simulation of bone decompression of the orbit at the preoperative stage. The use of surgical guides during orbital decompression allows achieving a significant reduction in exophthalmos (on average by 4.84 ± 0.27 mm) against the background of reducing the area of bone resection, which can potentially decrease the risk of postope­rative complications.


Ключові слова

ендокринна орбітопатія; декомпресія орбіти; персоналізований підхід; хірургічні навігаційні шаблони; профілактика ускладнень

endocrine orbitopathy; orbital decompression; perso­nalized approach; surgical navigation guides; prevention of complications


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

  1. Bartalena L., Kahaly G.J., Baldeschi L., Dayan C.M., Eckstein A., Marcocci C., Marinò M., Vaidya B., Wiersinga W.M., & EUGOGO. The 2021 European Group on Graves’ orbitopathy (EUGOGO) clinical practice guidelines for the medical management of Graves’ orbitopathy. European Journal of Endocrinology. 2021. 185(4). G43-G67. Retrieved Oct 14, 2022.
  2. Kahaly G.J. 2018 European Thyroid Association Guideline for the Management of Graves’ Hyperthyroidism. Eur. Thyroid J. 2018. 7. 167-186. Available at: https://doi.org/10.1159/000490384.
  3. Tkachenko V.I., Maksymets Ya.A., Vydyborets N.V., Kovalenko O.F. Analysis of the prevalence of thyroid pathology and its incidence among the population of Kyiv region and Ukraine for 2007–2017. International Journal of Endocrinology. 2018. 14(3). 279-284. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2018_14_3_14.
  4. Cherenko M.S. Safety of pulse therapy with glucocorticoid hormones in the treatment of endocrine orbitopathy. Clinical Endocrino–logy and Endocrine Surgery. 2018. 3(63). Available at: https://doi.org/10.24026/1818-1384.3(63).2018.142675.
  5. Leong S.C., Karkos P.D., Macewen C.J. A systematic review of outcomes following surgical decompression for dysthyroid orbitopathy. Laryngoscope. 2009. 119. 1106-15.
  6. Sellari-Franceschini S., Dallan I., Bajraktari A. Surgical complications in orbital decompression for Graves’ orbitopathy. Complicanze chirurgiche in pazienti sottoposti a decompressione orbitaria per oftalmopatia di Graves. Acta Otorhinolaryngol. Ital. 2016. 36(4). 265-274. doi: 10.14639/0392-100X-1082.
  7. Gioacchini F.M., Kaleci S., Cassandro E., Scarpa A., Tulli M., Cassandro C., Ralli M., Re M. Orbital wall decompression in the management of Graves’ orbitopathy: a systematic review with meta-analysis. Eur. Arch. Otorhinolaryngol. 2021 Feb 18. doi: 10.1007/s00405-021-06698-5. 
  8. Willaert R., Maly T., Ninclaus V., Huvenne W., Vermeersch H., Brusselaers N. Efficacy and complications of orbital fat decompression in Graves’ orbitopathy: a systematic review and meta-analysis. Int. J. Oral. Maxillofac. Surg. 2020 Apr. 49(4). 496-504. doi: 10.1016/j.ijom.2019.08.009.
  9. Chepurnyi Y., Chernogorskyi D., Kopchak A., Petrenko O. Clinical efficacy of peek patient-specific implants in orbital reconstruction. J. Oral. Biol. Craniofac. Res. 2020. 10(2). 49-53.
  10. Chepurnyi Iu., Chernogorskyi D., Petrenko O., Kopchak A. Reconstruction of Post-Traumatic Orbital Defects and Deformities with Custom-Made Patient-Specific Implants: Evaluation of the Efficacy and Clinical Outcome. Craniomaxillofac Trauma Reconstruction Open. 2019. 3. e9-e17.
  11. Chepurnyi Y., Chernohorskyi D., Prykhodko D., Poutala A., Kopchak A. Reliability of orbital volume measurements based on computed tomography segmentation: Validation of different algorithms in orbital trauma patients. J. Craniomaxillofac. Surg. 2020. 48(6). 574-81. doi: 10.1016/j.jcms.2020.03.007.
  12. Hierl T., Huempfner-Hierl H., Sterker I., Krause M. Decompression in endocrineorbitopathy with a navigated piezosurgical bone grinder. Br. J. Oral Maxillofac. Surg. 2017. 55. 330-332. Available at: https://doi.org/10.1016/j.bjoms.2016.09.008.
  13. Millar M.J., Maloof A.J. The application of stereotactic navigation surgery to orbital decompression for thyroid-associated orbitopathy. Eye (Lond). 2009 Jul. 23(7). 1565-71. doi: 10.1038/eye.2009.24.
  14. Kahana A., Heisel C.J. Reply re: "Stereotactic Navigation Improves Outcomes of Orbital Decompression Surgery for Thyroid Associated Orbitopathy". Ophthalmic Plastic and Reconstructive Surgery. 2020. 36(5). 521-522. doi: 10.1097/IOP.000000000000181.
  15. Heisel C.J., Tuohy M.M., Riddering A.L., Sha C., Kahana A. Stereotactic Navigation Improves Outcomes of Orbital Decompression Surgery for Thyroid Associated Orbitopathy. Ophthalmic Plastic and Reconstructive Surgery. 2020. 36(6). 553-556. doi: 10.1097/IOP.0000000000001630.
  16. Kamer L. Anatomy-Based Surgical Concepts for Individuali–zed Orbital Decompression Surgery in Graves Orbitopathy. I. Orbital Size and Geometry. Ophthal. Plast. Reconstr. Surg. 2010. 26(5). doi: 10.1097/IOP.0b013e3181c9bb52.

Повернутися до номеру