Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 19, №3, 2023

Вернуться к номеру

Післяпункційна цефалгія

Післяпункційна цефалгія

Авторы: Бишовець С.М.
Національний медичний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Проведено аналіз проблеми та висвітлено патофізіологію післяпункційної цефалгії. Наведено клінічні прояви, фактори ризику й діагностику цього ускладнення. Подана характеристика сучасних способів лікування післяпункційної цефалгії. Оприлюднено власний досвід профілактики цієї проблеми з висновком, що при використанні голок Ball-Pen із 2125 пацієнтів тільки 12 (0,56 %) поскаржилися на післяпункційну цефалгію, що в 12,5 раза менше за середньостатистичні показники.

The problem was analyzed and the pathophysiology of post-dural puncture headache was highlighted. Clinical manifestations, risk factors and diagnosis of this complication are given. Modern methods for the treatment of post-dural puncture headache are described. The own experience on the prevention of this problem was made public with the conclusion that when using Ball-Pen needles, only 12 (0.56 %) of 2125 patients complained of post-dural puncture hea­dache, which is 12.5 times less than the average statistical indicators.


Ключевые слова

післяпункційна цефалгія; нейроаксіальна анестезія; люмбальна пункція; огляд

post-dural puncture headache; neuraxial anaesthesia; lumbar puncture; review

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.19.3.2023.1569

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Юдин С.С. Спинномозговая анестезия: история, основания, техника и клиническая оценка метода и его применения. Серпухов, 1925. 348 с.
  2. Суслов В.В., Фесенко У.А., Фесенко В.С. Спинальная анестезия и аналгезия: руководство для врачей. Харьков: СИМ, 2013. 544 с.
  3. Аскеров Э.М., Пичугова А.Н., Чайкин Н.П. Представление о спинальной анестезии в современной медицине (обзор литературы). Молодежь и медицинская наука. Материалы VIII Всероссийской межвузовской научно-практической конференции молодых ученых с международным участием. Тверь, 2021. С. 16-20. 
  4. Страшнов В.И., Забродин О.Н., Мамедов А.Д. Предупреждение интраоперационного стресса и его последствий. Санкт-Петербург: ЭЛБИ-СПб, 2015. 160 с. 
  5. Дубров С.О., Дмитрієв Д.В. Місце сучасних реґіонарних технік знеболення в періоперативному періоді. Переваги пролонгованої епідуральної аналгезії ропівакаїном. Pain, anaesthesia and intensive care. 2022. 2(99). 7-11. doi: 10.25284/2519-2078.2(99).2022.265831. 
  6. Конческу Д., Молдовану И., Одобеску С., Мавет Дж., Русева А., Вовк В., Рооз К. Постпункционный синдром. Журнал неврологии и психиатрии имени С.С. Корсакова. 2018. 118(11). 87-92. doi: 10.17116/jnevro201811811187. 
  7. Headache Classification Subcommittee of the International Headache Society. The International Classification of Headache Disorders: 2nd ed. Cephalalgia. 2004. 24 (Suppl. 1). 9-160. doi: 10.1111/j.1468-2982.2003.00824.x.
  8. Bakshi S.G., Gehdoo R.S.P. Incidence and management of post-dural puncture headache following spinal anaesthesia and accidental dural puncture from a non-obstetric hospital: A retrospective analysis. Indian J. Anaesth. 2018 Nov. 62(11). 881-886. doi: 10.4103/ija.IJA_354_18.
  9. K С H.B., Pahari T. Effect of Posture on Post Lumbar Puncture Headache after Spinal Anesthesia: A Prospective Randomized Study. Kathmandu Univ. Med. J. 2017 Oct-Dec. 15(60). 324-328.
  10. Nowaczewska M., Książkiewicz B. Cerebral blood flow characteristics in patients with post-lumbar puncture headache. J. Neurol. 2012 Apr. 259(4). 665-669. doi: 10.1007/s00415-011-6236-1.
  11.  Roos C., Concescu D., Appa Plaza P., Rossignol M., Valade D., Ducros A. Le syndrome post-ponction lombaire. Revue de la littérature et expérience des urgences céphalées. Revue Neurologique. 2014 Jun-Jul. 170(6–7). 407-415. doi: 10.1016/j.neurol.2014.02.004. 
  12. Inamasu J., Guiot B.H. Intracranial hypotension with spinal pathology. Spine J. 2006 Sep-Oct. 6(5). 591-599. doi: 10.1016/j.spinee.2005.12.026.
  13. Saracoglu K.T., Saracoglu A., Karaca F., Fidan V. An alternative management procedure after inadvertent dural puncture. J. Res. Med. Sci. 2011 Mar. 16(3). 331-334.
  14. Magendie F. Recherche physiologique et clinique sur le liquide céphalo-rachidien ou cérebro-spinal. Paris: Méquinon-Marvis Père, 1842.
  15. Pearce J.M. Walter Essex Wynter, Quincke, and lumbar puncture. J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. 1994 Feb. 57(2). 179. doi: 10.1136/jnnp.57.2.179.
  16. Bier A. Versuche über Cocainsirung des Rückenmarkes. Deutsche Zeitschrift für Chirurgie. 1899. 51(3–4). 361-369. doi: 10.1007/BF02792160. 
  17. Mokri B. The Monro-Kellie hypothesis: applications in CSF volume depletion. Neurology. 2001 Jun 26. 56(12). 1746-1748. doi: 10.1212/wnl.56.12.1746.
  18. Clark J.W., Solomon G.D., Senanayake P.D., Gallagher C. Substance P concentration and history of headache in relation to postlumbar puncture headache: towards prevention. J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. 1996 Jun. 60(6). 681-683. doi: 10.1136/jnnp.60.6.681.
  19. Candido K.D., Stevens R.A. Post-dural puncture heada–che: pathophysiology, prevention and treatment. Best Pract. Res. Clin. Anaesthesiol. 2003 Sep. 17(3). 451-469. doi: 10.1016/s1521-6896(03)00033-8.
  20. Wang L.P., Schmidt J.F. Central nervous side effects after lumbar puncture. A review of the possible pathogenesis of the syndrome of postdural puncture headache and associated symptoms. Dan. Med. Bull. 1997 Feb. 44(1). 79-81.
  21. Gladstone J.P., Dodick D.W. Revised 2004 International Classification of Headache Disorders: new headache types. Can. J. Neurol. Sci. 2004 Aug. 31(3). 304-314. doi: 10.1017/s031716710000336x.
  22. Headache Classification Committee of the International Headache Society (IHS). The International Classification of Headache Disorders, 3rd ed. (beta version). Cephalalgia. 2013 Jul. 33(9). 629-808. doi: 10.1177/0333102413485658.
  23. Basurto Ona X., Osorio D., Bonfill Cosp X. Drug therapy for treating post-dural puncture headache. Cochrane Database Syst. Rev. 2015 Jul 15. 2015(7). CD007887. doi: 10.1002/14651858.CD007887.pub3.
  24. Turnbull D.K., Shepherd D.B. Post-dural puncture headache: pathogenesis, prevention and treatment. Br. J. Anaesth. 2003 Nov. 91(5). 718-729. doi: 10.1093/bja/aeg231.
  25. Janssens E., Aerssens P., Alliët P., Gillis P., Raes M. Post-dural puncture headaches in children. A literature review. Eur. J. Pediatr. 2003 Mar. 162(3). 117-121. doi: 10.1007/s00431-002-1122-6.
  26. Faure E., Moreno R., Thisted R. Incidence of postdural puncture headache in morbidly obese parturients. Reg. Anesth. 1994 Sep-Oct. 19(5). 361-363.
  27. Шифман Е.М. Сто лет головной боли. Клиническая физиология постпункционной головной боли. 2-е изд. Москва: МежЭкспертПресс, 2004. 64 с. 
  28. Tourtellotte W.W., Haerer A.F., Heller G.L., Somers J.E. Post-lumbar puncture headaches. Springfield, IL: Publisher Tho–mas C.C., 1964. 120 p.
  29. Alam M.R., Rahman M.A., Ershad R. Role of very short-term intravenous hydrocortisone in reducing postdural puncture headache. J. Anaesthesiol. Clin. Pharmacol. 2012 Apr. 28(2). 190-193. doi: 10.4103/0970-9185.94840.
  30. Noyan Ashraf M.A., Sadeghi A., Azarbakht Z., Salehi S., Hamediseresht E. Evaluation of intravenous hydrocortisone in redu–cing headache after spinal anesthesia: a double blind controlled clinical study. Middle East J. Anaesthesiol. 2007 Jun. 19(2). 415-422.
  31. Запорожан В.Н., Тарабрин О.А., Басенко И.Л. и др. Спинальная анестезия при оперативном родоразрешении. Киев: Старт, 2013. 320 с.
  32. Berger C.W., Crosby E.T., Grodecki W. North American survey of the management of dural puncture occurring during labour epidural analgesia. Can. J. Anaesth. 1998 Feb. 45(2). 110-114. doi: 10.1007/BF03013247.
  33. Basurto Ona X., Martínez García L., Solà I., Bonfill Cosp X. Drug therapy for treating post-dural puncture headache. Cochrane Database Syst. Rev. 2011 Aug. 10(8). CD007887. doi: 10.1002/14651858.CD007887.pub2.
  34. Wagner Y., Storr F., Cope S. Gabapentin in the treatment of post-dural puncture headache: a case series. Anaesth. Intensive Care. 2012 Jul. 40(4). 714-718. doi: 10.1177/0310057X1204000420.
  35. Vahabi S., Nadri S., Izadi F. The effects of gabapentin on severity of post spinal anesthesia headache. Pak. J. Pharm. Sci. 2014 Sep. 27(5). 1203-1207.
  36. Ткаченко Р.А. Лечение постпункционной головных болей после региональных методов обезболивания. Біль, знеболювання та інтенсивна терапія. 2003. № 2-d. 219-221.
  37. Leriche R. Spinal anaesthesia. Ann. Surg. 1925 Jan. 81(1). 38-44. doi: 10.1097/00000658-192501010-00004.
  38. Puech P., Leriche R., Guilly P. et al. Discussion on intracranial hypotension. Proc. R. Soc. Med. 1948 Nov. 41(11). 771-776.
  39. Bell W.E., Joynt R.J., Sahs A.L. Low spinal fluid pressure syndromes. Neurology. 1960 May. 10. 512-521. doi: 10.1212/wnl.10.5.512.
  40. Weed L.H., McKibben P.S. Pressure changes in the cerebro-spinal fluid following intravenous injection of solutions of various concentrations. Am. J. Physiol. 1919. 48(4). 512-530. doi: 10.1152/AJPLEGACY.1919.48.4.512.
  41. Weed L.H., McKibben P.S. Experimental alteration of brain bulk. Am. J. Physiol. 1919. 48(4). 531-558. doi: 10.1152/ajplegacy.1919.48.4.531.
  42. Фесенко В.С. Постпункционная головная боль: лечение. Міжнародний неврологічний журнал. 2016. 1(79). 131-137. doi: 10.22141/2224-0713.1.79.2016.74001. 
  43. Cohen S., Trnovski S., Zada Y. A new interest in an old re–medy for headache and backache for our obstetric patients: a sphenopalatine ganglion block. Anaesthesia. 2001 Jun. 56(6). 606-607.
  44. Cohen S., Sakr A., Katyal S., Chopra D. Sphenopalatine ganglion block for postdural puncture headache. Anaesthesia. 2009 May. 64(5). 574-575. doi: 10.1111/j.1365-2044.2009.05925.x.
  45. Cohen S., Ramos D., Grubb W., Mellender S., Mohiuddin A., Chiricolo A. Sphenopalatine ganglion block: a safer alternative to epidural blood patch for postdural puncture headache. Reg. Anesth. Pain Med. 2014 Nov-Dec. 39(6). 563. doi: 10.1097/AAP.0000000000000172.
  46. Kanai A., Suzuki A., Kobayashi M., Hoka S. Intranasal lidocaine 8% spray for second-division trigeminal neuralgia. Br. J. Anaesth. 2006 Oct. 97(4). 559-563. doi: 10.1093/bja/ael180.
  47. Sluder G. The anatomical and clinical relations of the sphenopalatine ganglion to the nose. NY State J. Med. 1909. 90. 293-298. doi: 10.1097/00000441-190910000-00021.
  48. Piagkou M., Demesticha T., Troupis T. et al. The pterygopalatine ganglion and its role in various pain syndromes: from anatomy to clinical practice. Pain Pract. 2012 Jun. 12(5). 399-412. doi: 10.1111/j.1533-2500.2011.00507.x.
  49. Cady R., Saper J., Dexter K., Manley H.R. A double-blind, placebo-controlled study of repetitive transnasal sphenopalatine ganglion blockade with tx360(®) as acute treatment for chronic migraine. Headache. 2015 Jan. 55(1). 101-116. doi: 10.1111/head.12458.
  50. Настенко О.М., Назаренко Л.Г., Фесенко В.С. Застосування блокади крило-піднебінного вузла для лікування післяпункційного головного болю. Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. 2015. 3(72). 41-43. doi: 10.25284/2519-2078.3(72).2015.84585. 
  51. Фесенко В.С. Регіонарна анестезія вагінальних пологів. Львів: БОНА, 2018. 260 с. 
  52. Quincke H.I. Die Lumbalpunktion des Hydrocephalus. Berl. Klin. Wochenschr. 1891. Bd. 28. S. 929-933. 
  53. Gormley J.B. Treatment of post-spinal headache. Anesthesio–logy. 1960. 21. 565-566.
  54. Crawford J.S. Experiences with epidural blood patch. Anaesthesia. 1980 May. 35(5). 513-515. doi: 10.1111/j.1365-2044.1980.tb03834.x.
  55. Paech M.J., Doherty D.A., Christmas T., Wong C.A.; Epidural Blood Patch Trial Group. The volume of blood for epidural blood patch in obstetrics: a randomized, blinded clinical trial. Anesth. Analg. 2011 Jul. 113(1). 126-133. doi: 10.1213/ANE.0b013e318218204d.
  56. Taivainen T., Pitkänen M., Tuominen M., Rosenberg P.H. Efficacy of epidural blood patch for postdural puncture headache. Acta Anaesthesiol. Scand. 1993 Oct. 37(7). 702-705. doi: 10.1111/j.1399-6576.1993.tb03793.x.
  57. Banks S., Paech M., Gurrin L. An audit of epidural blood patch after accidental dural puncture with a Tuohy needle in obstetric patients. Int. J. Obstet. Anesth. 2001 Jul. 10(3). 172-176. doi: 10.1054/ijoa.2000.0826.
  58. Boonmak P., Boonmak S. Epidural blood patching for preventing and treating post-dural puncture headache. Cochrane Database Syst. Rev. 2010 Jan 20. (1). CD001791. doi: 10.1002/14651858.CD001791.pub2.
  59. Abouleish E., Vega S., Blendinger I., Tio T.O. Long-term follow-up of epidural blood patch. Anesth. Analg. 1975 Jul-Aug. 54(4). 459-463. doi: 10.1213/00000539-197554040-00012.
  60. Vassal O., Baud M.C., Bolandard F. et al. Epidural injection of hydroxyethyl starch in the management of postdural puncture hea–dache. Int. J. Obstet. Anesth. 2013 Apr. 22(2). 153-5. doi: 10.1016/j.ijoa.2013.01.003. 

Вернуться к номеру