Международный неврологический журнал Том 19, №3, 2023
Вернуться к номеру
Тривога та бажання сексу, або Всі про одне
Авторы: Орос М.М.
Ужгородський національний університет, м. Ужгород, Україна
Центральна районна лікарня, м. Мукачево, Україна
Рубрики: Неврология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Резюме
У кожної людини є певна обмежена кількість енергії, яка живить психічну активність; мета будь-якої форми поведінки індивідуума полягає в зменшенні напруження, що викликається неприємним для нього скупченням цієї енергії. Незадоволеність інстинктів породжує тривогу. Гіпоактивний розлад сексуального потягу спричиняє помітне виснаження й міжособистісні труднощі. У лікуванні психоемоційних розладів та інсомній важливе місце відводиться рослинним засобам, що мають високу ефективність і не викликають розладу статевої функції. Рослинний засіб комплексної дії Сонріза Про Салют («Салютаріс») містить компоненти, які сприяють підвищенню працездатності та нормалізації функції і нервової, і серцево-судинної системи, що доведено в експериментальних і клінічних дослідженнях.
Each person has a certain limited amount of energy that feeds mental activity; the purpose of any form of behavior of an individual is to reduce the tension caused by the accumulation of this energy that is unpleasant for him. Dissatisfaction of instincts gives rise to anxiety. Hypoactive sexual desire disorder causes significant exhaustion and interpersonal difficulties. In the treatment of psychoemotional disorders and insomnia, an important place belongs to herbal remedies that are highly effective and do not cause sexual dysfunction. Sonriza Pro Salut (Salutaris), the plant remedy with combined action, contains components that contribute to an increase in efficiency and normalization of the function of both the nervous and cardiovascular systems, which has been proven in experimental and clinical studies.
Ключевые слова
гіпоактивний розлад сексуального потягу; тривога; депресія; інсомнія; кіспептин; Сонріза Про Салют
hypoactive sexual desire disorder; anxiety; depression; insomnia; kisspeptin; Sonriza Pro Salut
Теорія функціонування психіки в термінах її структурної організації була сформульована Зигмундом Фрейдом у 1923 році. Психічні функції було згруповано згідно з тією роллю, яку вони відігравали у внутрішньому психічному конфлікті. Фрейд виділив три основні структури психіки: Воно (Ід), Я (Его) і Над-Я (Супер-Его).
Слово «Ід» походить від латинського «воно» і означає виключно примітивні, інстинктивні та вроджені аспекти особистості. Ід функціонує цілком у несвідомому і тісно пов’язане з інстинктивними біологічними спонуками (сон, їжа, дефекація, копуляція), які наповнюють нашу поведінку енергією. Ід керується принципом задоволення, прагне до негайної розрядки психічної енергії. За визначенням Фрейда, «Ід — щось темне, біологічне, хаотичне, що не знає законів, не підкоряється правилам». Ід зберігає своє центральне значення для індивідуума протягом усього його життя.
Его (Я) — це компонент психічного апарату, відповідальний за прийняття рішень. З метою перетворення і реалізації потреб у соціально прийнятному контексті Его черпає з Ід частину енергії, забезпечуючи безпеку й самозбереження організму. Воно використовує стратегії осмислення і сприйняття у своєму прагненні задовольняти бажання й потреби Ід. Его у своїх проявах керується принципом реальності, мета якого — збереження цілісності організму шляхом відстрочення в часі задоволення до виникнення можливості його розрядки і/або відповідних умов зовнішнього середовища.
Супер-Его (Над-Я) — останній компонент особистості, що розвивається, функціонально визначаючи систему цінностей, норм і етики, розумно сумісних з тим, що прийнято в оточенні індивідуума. Будучи морально-етичною силою особистості, Супер-Его є наслідком тривалої залежності від батьків. Супер-Его поділяється на дві підсистеми: сумління і Его-ідеал. Сумління — це поведінка, за яку карають батьки, Его-ідеал — заохочувальна поведінка.
Інстинкти — рушійна сила поведінки. У кожної людини є певна обмежена кількість енергії, яка живить психічну активність; мета будь-якої форми поведінки індивідуума полягає в зменшенні напруги, що викликається неприємним для нього скупченням цієї енергії. Найбільш істотними для розвитку особистості Фрейд вважав сексуальні інстинкти. Енергія сексуальних інстинктів отримала назву «лібідо» (від лат. «хотіти» або «бажати»), енергія лібідо — термін, що вживається в значенні енергії життєвих інстинктів у цілому. Лібідо — це певна кількість психічної енергії, яка знаходить розрядку виключно в сексуальній поведінці.
Незадоволеність інстинктів, створюючи загрозу для Его, породжує тривогу. Тривога є функцією Его, і призначення її полягає в тому, щоб попереджати про загрозу, що насувається, яку треба зустріти або якої слід уникнути. Тривога дає можливість особистості реагувати в загрозливих ситуаціях адаптивним способом.
Залежно від того, звідки надходить загроза для Его (із зовнішнього оточення чи від Супер-Его), виокремлюють три види тривоги:
— невротична тривога — емоційна відповідь на небезпеку того, що неприйняті імпульси з боку Ід стануть усвідомленими;
— реалістична тривога — емоційна відповідь на загрозу і/або розуміння реальних небезпек зовнішнього світу (наприклад, небезпечні тварини або державний іспит). Вона в основному є синонімом страху і може послаблювати здатність людини ефективно справлятися з джерелом небезпеки. Реалістична тривога стихає, як тільки зникає сама загроза. У цілому реалістична тривога допомагає забезпечити самозбереження;
— моральна тривога виникає, коли Его відчуває загрозу покарання з боку Супер-Его. Вона з’являється завжди, коли Ід прагне до активного вираження аморальних думок або дій, і Супер-Его відповідає на це почуттям провини, сорому або самозвинуваченням.
Тривога може бути мотивом захисту. Малюк, який не може отримувати задоволення власними зусиллями, опиняється в травмуючій ситуації, у результаті вперше формується уявлення, що інстинкти можуть бути небезпечні. Це викликає максимальне збудження й напруження, тобто тривогу.
Его використовує тривогу як сигнал для початку захисних дій («сигнальна тривога»). Згідно з психоаналітичним визначенням, «тривога — це страх перед травмою та руйнацією вже складеної структури, збудженнями, які контролює Его». Якщо Его добре розвинене, то інстинктивні збудження не тривожать.
Гедонія — відчуття блаженства, задоволення, що може виникати при сексі. Ангедонія — зниження або втрата здатності отримувати задоволення, що супроводжується втратою активності щодо його досягнення і тривогою.
Гіпоактивний розлад сексуального потягу — стійкий або періодичний дефіцит сексуальних фантазій і бажань сексуальної активності, що спричиняє помітне виснаження й міжособистісні труднощі. Від цієї патології страждають до 10 % жінок і 8 % чоловіків, при цьому відсутні сучасні варіанти лікування.
За гіперактивацію відповідають вищі зони кори, пов’язані із самоконтролем. Примітивні лімбічні ділянки мозку, що опосередковують сексуальні бажання в пацієнтів з гіпоактивним розладом сексуального потягу, знаходяться в гіпоактивації. Також відбувається низхідне гальмування сексуальної реакції та переміщення фокусу уваги із сексуальних сигналів на самоконтроль.
Гормон кіспептин — ендогенний пептид, що виробляється під час поцілунку. Він синтезується передньою часткою гіпофіза і знаходиться на верхівці репродуктивної осі, породжуючи всі наші подальші бажання. Кіспептин відіграє вирішальну роль у контролі секреції репродуктивного гормону, впливає на рівень естрогену й тестостерону. Кіспептин порівняно з віагрою набагато сильніше впливає на оксид азоту і за силою відповідає ендорфінам і енкефалінам.
Кіспептин посилює лімбічні реакції до сексуальних і романтичних образів, а також реакції мозку на привабливі жіночі обличчя.
При оцінці психометричних параметрів було встановлено, що кіспептин робив чоловіків значно щасливішими від сексу.
Застосування кіспептину чоловіками з гіпоактивним розладом сексуального потягу модулює мозкову активність у ключових структурах мережі обробки сексуальності та може переключати увагу чоловіків із себе на сексуальні сигнали, сприяючи здоровій сексуальній реакції. Кіспептин має потенціал стати першим ефективним препаратом для поліпшення статевої функції в чоловіків з гіпоактивним розладом сексуального потягу.
Інсомнії асоційовані з підвищеним ризиком депресії. У 40–50 % пацієнтів з інсомніями спостерігають симптоми депресії, клінічно виражену депресію діагностують у 10–15 % хворих. У свою чергу, до 80 % пацієнтів з депресією страждають від інсомнії. При цьому успішне лікування інсомній позитивно впливає на настрій пацієнтів з депресією.
У лікуванні психоемоційних розладів та інсомній важливе місце відводиться рослинним засобам, що мають високу ефективність і не викликають розладу статевої функції. До складу однієї капсули
СОНРІЗА ПРО САЛЮТ входять: глід звичайний (Crataegus laevigata), екстракт плодів 75 мг, пасифлора інкарнатна (Passiflora incarnata), екстракт трави 70 мг, хміль звичайний (Humulus lupulus), екстракт шишок 60 мг, валеріана лікарська (Valeriana officinalis), екстракт кореня 40 мг, пустирник серцевий (Leonurus cardiaca), екстракт трави 30 мг, меліса лікарська (Melissa officinalis), екстракт трави 30 мг.
Crataegus laevigata — «традиційна» кардіотонічна рослина з антиоксидантними властивостями. Вона дає позитивний інотропний, негативний хронотропний ефекти, викликає посилення коронарного кровообігу, підвищення толерантності до фізичного навантаження, інгібування ангіотензинперетворюючого ферменту і фосфодіестерази, має протизапальну, антигіперліпідемічну, антиоксидантну дію.
У дослідженні D.L. Zhang (2004) було виявлено, що флавоноїди глоду чинять антиоксиданту дію. За рахунок поглинання супероксид-аніону вони впливають на біохімічні маркери: збільшують кількість біодо-ступного NO, знижують концентрацію нітритів/нітратів, рівень фактора некрозу пухлини альфа і ядерного фактора каппа-В (NF-κВ), підвищують рівень мРНК NOS. Крім того, флавоноїди глоду зменшують апоптоз клітин мозку.
Глід також має антихолінестеразну активність, яка в поєднанні з антиоксидантним впливом може бути корисною для лікування хвороби Альцгеймера. В одному з досліджень виявлено, що 9 сполук, які були виділені з Crataegus laevigatа, демонструють здатність інгібувати холінестеразу й бутирилхолінестеразу.
У дослідженні I. Kyrou (2017) було доведено, що сухий екстракт хмелю може бути корисним для подолання тривоги. При його використанні спостерігалося значне зниження показників тривоги, депресії і стресу після 4 тижнів лікування. При цьому його призначення не викликало жодних істотних змін у масі тіла і ранковому циркулюючому кортизолі, як і при використанні плацебо.
У метааналізі (Shinijyo N. et al., 2020) було показано, що оптимальним засобом для поліпшення якості сну є Valeriana officinalis. У другому метааналізі продемонстровано, що найкращий заспокійливий ефект мають також рослинні засоби валеріани.
У систематичному огляді (Savage K. et al., 2017) вивчалась ефективність і безпека ГАМК-модулюючих фітопрепаратів для лікування тривоги. Було визначено, що серед 10 фітопрепаратів, які пройшли доклінічні дослідження і демонструють взаємодію із системою ГАМК (кава, валеріана, копійка, хміль, ромашка, гінкго білоба, пасифлора, ашваганда, шлемник, меліса), найбільша кількість доказів модуляції ГАМК-А і поліпшення сну пов’язана з коренем валеріани. Це обумовлено тим, що екстракт кореня валеріани може опосередковувати інгібування ферментативного руйнування ГАМК і підвищувати її доступність.
Екстракт трави пасифлори інкарнатної (Passiflora incarnata) має заспокійливі властивості, сприяє поліпшенню сну, нормалізації артеріального тиску, допомагає розрідженню крові, нормалізації роботи серця і судин, поліпшує пам’ять, чинить антидепресивну дію. Екстракт трави пустирника серцевого (Leonurus cardiaca) стабілізує серцевий ритм і зміцнює міокард, виявляє спазмолітичну дію, знижує артеріальний тиск, сприяє нормалізації рівня холестерину в крові. Меліса лікарська справляє гіпотензивну, заспокійливу дію, сприяє сповільненню серцевих скорочень, має помірні сечогінні властивості.
Комбінований засіб Сонріза Про Салют («САЛЮТАРІС») призначається при розладах сну і підвищеному психоемоційному навантаженні. Він збільшує праце–здатність і нормалізує функції нервової і серцево-судинної системи.
Сонріза Про Салют призначається дорослим пацієнтам по 1–2 капсули двічі на день після їжі, з метою поліпшення засинання і сну — по 1–2 капсули за 1 годину до сну. Тривалість споживання — 1–4 тижні, у подальшому тривалість споживання узгоджується з лікарем.
Протипоказаннями для використання Сонрізи Про Салют є період вагітності та лактації, індивідуальна непереносимість компонентів, дитячий вік, знижений тиск.
Отримано/Received 02.03.2023
Рецензовано/Revised 15.03.2023
Прийнято до друку/Accepted 20.03.2023