Международный неврологический журнал Том 19, №4, 2023

Дані про вестибулярні розлади внаслідок вибухової травми суперечливі. Для розкриття цієї проблеми проведено поточне дослідження. Оглянуто 109 пацієнтів: 65 учасників антитерористичної операції (АТО), які пережили вибухове поранення легкого й середнього ступеня без черепно-мозкової травми, та 44 тих, хто не брав участі в АТО (не-АТО) (риніт, фарингіт, отит). Опитувальник «Види запаморочень» використовувався згідно з Міжнародним клінічним протоколом щодо вестибулярних розладів (запаморочення). Скарги на запаморочення (спотворене сприйняття простору, руху та часу) виявлені в 70,77 % (46) учасників АТО та 43,18 % (19) не-АТО: F-тест = 0,51, Т-тест = 0,004. Таким чином, ця скарга не є специфічною для легкої черепно-мозкової травми (лЧМТ). Об’єктивне запаморочення (відчуття руху предметів навколо пацієнта) зустрічалося в 26,15 % (17) учасників АТО та 11,56 % (5) не-АТО: F-тест = 0,027, Т-тест = 0,046. Ми маємо дві різні за якістю групи. Отже, ці скарги характерні для хворих, які пережили вибухову травму. Скарги на запаморочення також типові для пацієнтів, які перенесли вибухову травму. Дисбаланс і дроп-атаки не характерні для учасників АТО. Скарги на кінетоз типові для хворих, які пережили вибухову травму. Дискомфортні відчуття, що виникають після раптового вставання, виявлено в 76,92 % (50) учасників АТО та 47,73 % (21) ­не-АТО, ця скарга не є специфічною для лЧМТ. Вестибулярна система організовує тетраду просторової орієнтації: вестибулярну, соматосенсорну, зорову та слухову інформацію для сприйняття, орієнтації та взаємодії з навколишнім середовищем. Акро-, нікто- та асцендофобія виявилися неважливими. Агорафобію (від грец. αγωρα — ринок, синдром супермаркету, дискомфорт у відкритих, громадських місцях чи скупченнях людей) зафіксовано в 33,85 % (22) учасників АТО та 15,91 % (7) не-АТО, ця скарга не є специфічною для лЧМТ. Клаустрофобія (дискомфорт, що виникає в невеликих закритих приміщеннях) зустрічається в 20,00 % (13) учасників АТО та 9,09 % (4) не-АТО: F-тест = 0,024, Т-тест = 0,10. Таким чином, ми маємо дві різні за якістю групи. Це також цікавий випадок, коли виявлено якісну різницю без кількісної. Це аргумент на користь використання F-тесту в нашому дослідженні. Отже, скарги на клаустрофобію характерні для пацієнтів, які пережили вибухову травму. Така ж ситуація з десцендофобією (дискомфорт під час ходьби з гори або спуску по сходах, пацієнти відзначають необхідність контролю зору. Показано, що серед інших ознак є позитивна кореляція з віком, порушенням рівноваги, асцендофобією та задишкою). Результати обговорюються з точки зору тяжкого вестибулярного порушення внаслідок вибухової травми. Висновки. 1. ЛЧМТ після вибухової травми супроводжується сильним стресом, об’єктивним і суб’єктивним вертиго, запамороченням і кінетозом, що розглядаються як симптоми ураження вестибулярного апарату. 2. Запаморочення, дискомфортні відчуття, що виникають після раптового вставання, та агорафобія кількісно значно посилюються при лЧМТ, але це не може вважатися специфічним для наслідків вибухової травми. 3. Запаморочення, клаустрофобія та десцендофобія в учасників АТО не мають кількісних змін порівняно з такими в ЛОР-хворих, але є специфічними для лЧМТ після вибухової травми. 4. У статистичних дослідженнях важливо використовувати матричний
критерій Фішера.

The data about vestibular disorders resulting from blast injury are contradictory. To disclose the problem of vestibular disorder as the consequence of blast injury, we have done present investigation. One hundred and nine patients were examined: 65 Anti-Terroristic Operation (ATO) participants, who survived mild and moderate blast injury without cranial trauma, and 44 non-ATO patients (rhinitis, pharyngitis, otitis). Questionnaire “Types of dizziness” has been used according to the International Clinical Protocol on Vestibular Disorders (Dizziness). Complaints of dizziness (distortion of perception of space, movement and time) have been revealed in 70.77 % (46) ATO and 43.18 % (19) non-ATO patients: F-test = 0.51, T-test = 0.004, thus, showing that this complaint is not specific for mild traumatic brain injury (mTBI). Objective vertigo (sensation of subjects moving around the patient) met in 26.15 % (17) ATO and 11.56 % (5) non-ATO patients: F-test = 0.027, T-test = 0.046. So, we have two different qualitative groups. Тhese complaints are specific for the patients, who survived blast injury. Complaints of vertigo are also typical for the patients, who survived blast injury. Complaints of giddiness are specific for the patients, who survived blast injury. Imbalance and drop attacks are not typical for ATO patients. Complaints of kinetosis are specific for the patients, who survived blast injury. Orthostatics (discomfort sensations that appear after sudden standing up) has been revealed in 76.92 % (50) ATO and 47.73 % (21) non-ATO patients, this complaint is not specific for mTBI. Vestibular system organizes space orientation tetrad: vestibular, somatosensory, visual and hearing information to percept, orient and interact with environment. Acro-, nycto- and ascendophobia have appeared to be of no importance. Agoraphobia (Greek αγωρα — market, supermarket syndrome, discomfort in open, public places or crowds) has been detected in 33.85 % (22) ATO and 15.91 % (7) non-ATO patients. This complaint is not specific for mTBI. Claustrophobia (discomfort appearing in small, closed spaces) is met in 20.00 % (13) ATO and 9.09 % (4) non-ATO patients: F-test = 0.024, T-test = 0.10. Thus, we have two different qualitative groups. This is also interesting case, when we reveal qualitative difference without quantitative one. This is the argument to use F-test in our study. So, complaints of claustrophobia are specific for the patients, who survived blast injury. The same situation is with descendophobia (discomfort during walking down the hill or descending the staircase, patients note the necessity of visual control. It has been shown that among other signs, there is a positive correlation with age, imbalance, ascendophobia and dyspnea). The results are discussed from the point of view of the severe vestibular impairment due to the blast injury. Conclusions. 1. MBTI from blast injury is accompanied by severe stress, objective and subjective vertigo, giddiness and kinetosis, which are considered to be the symptoms of vestibular damage. 2. Dizziness, orthostatics and agoraphobia are quantitatively significantly increased in mBTI, but it might not be considered specific for blast injury consequences. 3. Giddiness, claustrophobia and descendophobia in ATO patients have no quantitative changes compared to the ENT patients, but are specific for mBTI after blast injury. 4. It is important to use matrix Fisher test in statistical examinations.

вибухова травма; вестибулярний розлад; вертиго; запаморочення; кінетоз

blast injury; vestibular disorder; vertigo; dizziness; giddiness; kinetosis