Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал "Гастроэнтерология" Том 57, №3, 2023

Вернуться к номеру

Мастикозин — новий натуральний засіб для підвищення ефективності ерадикації Helicobacter pylori

Мастикозин — новий натуральний засіб для підвищення ефективності ерадикації Helicobacter pylori

Авторы: Тетяна Чистик

Рубрики: Гастроэнтерология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Клінічна значимість H. pylori визначається її провідною роллю у формуванні хронічного гастриту, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, MALT-лімфоми, а також аденокарциноми шлунка. Ерадикаційна терапія при інфекції розглядається як основний метод лікування і профілактики асоційованих з H. pylori захворювань, що відображено в низці міжнародних і національних погоджувальних документів. При цьому, незважаючи на істотний пройдений період, аспекти лікування інфекції продовжують активно досліджуватися. Багато в чому це визначено відсутністю ідеальної схеми ерадикаційної терапії, що дозволяла би забезпечити стабільно максимальний успіх елімінації мікроорганізму у всіх хворих. Мастикозин — новий натуральний засіб для підвищення ефективності ерадикації H. pylori, який має подвійний ефект, антибактеріальний та бар’єрний, завдяки чому захищає слизову оболонку шлунка від шкідливої дії бактерій H. pylori та відновлює пошкоджені нею ділянки слизової оболонки шлунка. У РКД показано, що у пацієнтів, які прий­мали мастику Хіос на додаток до антибіотиків, рівень ерадикації був вищим, ніж у пацієнтів, що отримували лише стандартну антибактеріальну терапію. Причому в H. pylori розвивалася стійкість до антибіотиків, тоді як мастика не змінювала свою антибактеріальну ефективність.

The clinical significance of H. pylori is determined by its central role in the development of chronic gastritis, gastric and duodenal ulcers, MALT lymphoma, and gastric adenocarcinoma. Eradication therapy for H. pylori infection is considered the primary method for treating and preventing H. pylori-associated diseases, as reflected in various international and national consensus documents. However, despite significant progress, aspects of H. pylori treatment continue to be actively researched. Much of this is due to the absence of an ideal eradication therapy regimen that ensure consistently maxi­mum success in eliminating the microorganism in all patients. Masticosin is a new natural agent designed to enhance the effectiveness of H. pylori eradication therapy. It exerts a dual effect, both antibacterial and barrier, protecting the gastric mucosa from the harmful effects of H. pylori bacteria and promoting the healing of damaged areas of the gastric mucosa. Randomized controlled trial demonstrated that patients who took Chios mastic in addition to antibiotics hat a higher eradication rate than those who received standard antibiotic therapy alone. Moreover, H. pylori developed resistance to antibiotics, while mastic did not change its antibacterial effectiveness.


Ключевые слова

Helicobacter pylori; ерадикаційна терапія; мастика Хіос

Helicobacter pylori; eradication therapy; Chios mastic

У всьому світі найпоширенішою причиною хронічного гастриту (ХГ) є інфекція Helicobacter pylori (H. pylori). H. pylori викликає прогресуюче пошкодження слизової оболонки шлунка і відіграє причинну роль у низці важливих захворювань, у тому числі виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, виразкової хвороби шлунка, раку та MALT-лімфоми шлунка [1–3]. 
Згідно з результатами останніх найбільших метааналізів і систематичних оглядів встановлено, що при інфікуванні H. pylori у 75–100 % випадків виникає хронічний гастрит, у 70–80 % — виразкова хвороба шлунка, у 80–100 % — виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, у 30–90 % — невиразкова диспепсія. Інтенсивне вивчення H. pylori показало, що у 80 % хворих, які страждають на рак або В-клітинну лімфому шлунка MALT, в анамнезі була зафіксована інфекція H. pylori, що стало однією з причин, за якими Міжнародна асоціація з вивчення раку (IARC, ВООЗ) визнала H. pylori канцерогеном I класу [6, 7].
Helicobacter pylori — це дрібні, грамнегативні, неспороутворюючі, мікроаерофільні бактерії зігнутої, S-подібної або злегка спіральної форми, які мають джгутики. Їх наявність, а також гладка клітинна оболонка, спіралеподібна форма дозволяють цьому мікроорганізму пересуватися в товщі слизу вздовж градієнта рН і є факторами його вірулентності. Крім того, джгутики сприяють агрегації H. pylori для колонізації їх на епітеліальній поверхні слизової оболонки шлунка. Найбільш міцно H. pylori зв’язується з екстрактом гліцероліпідів епітеліальних клітин антрального відділу слизової оболонки шлунка, який є специфічним рецептором для H. pylori, що і пояснює її спорідненість до пілоричного відділу шлунка [8].
Поширення H. pylori відбувається шляхом передачі бактерії від людини до людини без участі транспортерів та проміжних хазяїв. У літературі також описані випадки контамінації водних ресурсів і їжі як можливого джерела інфекції. Загалом передбачається три основні шляхи передачі бактерії: орально-оральний; фекально-оральний; ятрогенний (під час проведення ендоскопії, стоматологічних втручань та ін.) [9].
Дослідниками багатьох країн показана пряма залежність ступеня інфікованості населення H. pylori від загального економічного розвитку країни, рівня життя і освіти, дотримання санітарно-гігієнічних норм, величини річного доходу на душу населення, густонаселеності, наявності достатніх побутових зручностей, контакту з носіями H. pylori; особливо це стосується медичних, соціальних працівників і людей, чиї родичі є носіями бактерії [4, 5].
У більшості випадків інфекція H. pylori перебігає безсимптомно. Але іноді можуть проявлятися такі симптоми, як біль та відчуття печіння в шлунку, нудота, блювання, часта відрижка, здуття живота та втрата маси тіла [10].
Для діагностики інфекції, спричиненої H. рylori, використовують уреазний дихальний тест, визначення антигену в калі, аналіз крові на антитіла до H. pylori та гістологічний метод із забором зразка тканин шлунка. Тести проводять при діагностиці виразкової хвороби або гастриту. Після закінчення курсу терапії здійснюють повторне тестування, що необхідно для підтвердження ерадикації мікроорганізму [11].
Специфічної профілактики для запобігання захворюванням, що пов’язані з H. рylori, не розроблено. Рекомендується ретельне дотримання всіх санітарних норм — від особистої гігієни до обробки посуду та виділення кожному члену сім’ї окремого набору посуду та столових приборів. Для лікування використовуються частіше за все схеми, що включають: інгібітори протонної помпи (омепразол, пантопразол), антибіотики (кларитроміцин, азитроміцин, доксициклін, метронідазол), колоїдний субцитрат вісмуту.
Схеми ерадикаційної терапії строго регламентовані, однак виконання будь-якого стандарту на практиці не завжди супроводжується стовідсотковою ефективністю. По-перше, наявний недостатній контроль ерадикації, який не проводиться через 4–6 тижнів після лікування для виявлення його ефективності/неефективності. Нерідко використовуються нераціональні та низкоефективні схеми лікування, при призначенні яких не враховується рівень антибіотикорезистентності в регіоні, призначаються недостатні дози препаратів, недостатня тривалість терапії, а також нерідко спостерігається низький комплаєнс самих пацієнтів до терапії. При цьому наслідки неуспішної ерадикації H. pylori ускладнюють подальше лікування пацієнта.
Крім того, ефективність стандартної трикомпонентної схеми ерадикаційної терапії знижується у всьому світі, головним чином така негативна тенденція є наслідком збільшення поширеності первинної резистентності H. pylori до антибактеріальних препаратів. Так, згідно з даними систематичного огляду V. De Francesco et al. [12], проблема резистентності найбільш гостро стоїть щодо метронідазолу, кларитроміцину та фторхінолонів. Слід очікувати, що стійкість H. pylori до проведеної антибактеріальної терапії буде продовжувати зростати, що диктує необхідність пошуку нових підходів до її ерадикції.
Мастикозин — новий натуральний засіб для підвищення ефективності ерадикації H. pylori, 1 капсула якого містить 350 мг мастики Хіос (Pistacia lentiscus). Мастика Хіос — це натуральний продукт, отриманий з мастикового дерева Pistacia lentiscus, родом з грецького острова Хіос, розташованого в північній частині Егейського моря. 
Терапевтичні властивості мастики Хіос були відомі у Греції ще з античних часів [13]. У роботах Геродота — давньогрецького історика (V ст. до н.е.) згадується, що стародавні греки використовували мастику для лікування нетравлення шлунка та як засіб від укусів змії. У творі давньогрецького лікаря та натураліста Діоскорида «Про лікарські речовини» описується, що мастика сприяє кровотворенню, полегшує біль у шлунку, має заспокійливу та протизапальну дію. У записах Гіппократа знайдена згадка, що цілюща смола допомагає від застуди та проблем із травленням [14, 15]. Традиційно у Греції її використовують для поліпшення травлення, а віднедавна встановлено, що компоненти мастики можуть бути корисними для знищення бактерії H. pylori, захисту слизової оболонки шлунка та її відновлення.
Використання Мастикозину – це альтернативний варіант ерадикації Helicobacter pylori у випадках, коли застосування традиційного протоколу неефективне через високий рівень резистентності, індивідуальну чутливість до антибактеріальних препаратів або ж існує побоювання щодо небажаних побічних ефектів. Мастикозин має подвійну дію: антибактеріальний ефект здійснюється завдяки активним біологічним сполукам, що містяться у натуральній мастиці, а бар’єрний ефект мастики забезпечується утворенням захисного шару на слизовій оболонці шлунка, що перешкоджає Н. pylori вільно проникати у слизову шлунка [16].
У дослідженні T. Miyamoto et al. [17] було виявлено, що компоненти ефірної олії мастики α-терпінеол та (E)-метилізоевгенол виявляють активність щодо 4 різних штамів H. pylori, які були отримані у пацієнтів з гастритом, виразкою шлунка та раком шлунка. Це обумовлено тим, що тритерпенові кислоти викликають морфологічні відхилення в клітинах H. pylori та порушують клітинну фрагментацію.
У роботі M. Liponis [18] взяли участь 39 пацієнтів, інфікованих H. pylori, які протягом 2 тижнів отримували пробну безрецептурну терапію — мастикою Хіос, олією материнки та вісмутом. Після лікування 29 учасників (74,3 %) мали негативний результат H. pylori, що свідчить про повну біологічну ерадикацію мікроорганізму. Усі успішно проліковані пацієнти також показали поліпшення симптомів диспепсії або подразненого кишечника.
Це дослідження продемонструвало, що безрецептурна терапія дає пацієнтам і лікарям ще один альтернативний варіант ерадикації, коли вони стикаються з інфекцією H. pylori. Перевага цієї терапії полягає в тому, що вона може бути теж ефективна в ерадикації штамів H. pylori, маючи при цьому потенційно менше побічних ефектів, ніж антибіотики.
У рандомізованому клінічному дослідженні K.J. Da–bos et al. [19] вивчався вплив мастики Хіос на ерадикацію H. pylori у пацієнтів, які страждали на цю патологію. П’ятдесят два пацієнти були порівну розділені на чотири групи: група А отримувала 350 мг мастики Хіос 3 рази на день 14 днів, група В — 1,05 г мастики Хіос протягом 14 днів, група С — пантопразол 20 мг двічі на день + мастика Хіос 350 мг тричі на день протягом 14 днів, група Д — пантопразол 20 мг + амоксицилін 1 г + кларитроміцин 500 мг 2 рази на день протягом 10 днів.
Усі пацієнти, які ввійшли в дослідження, були носіями H. pylori, і це було підтверджено дихальним уреазним тестом (UBT). Ерадикація H. pylori була протестована за допомогою UBT через 5 тижнів після завершення терапії. Результати дослідження показали, що у групі А у 4 із 13 пацієнтів була досягнута ерадикація H. pylori, у групі В — у 5 із 13, у групі С жоден пацієнт не досяг ерадикації, тоді як в групі Д негативний тест на H. pylori був отриманий у 10 із 13 осіб. Усі пацієнти добре переносили мастику Хіос, і про серйозні побічні ефекти не повідомлялося. 
Автори дослідження дійшли висновку, що мастика Хіос має бактерицидну активність щодо H. pylori. І хоча вона не замінює традиційне протокольне лікування із використанням таких засобів, як пантопразол, амоксицилін, кларитроміцин, проте у низці випадків також повністю знешкоджує H. pylori. Крім того, було встановлено, що в учасників, які приймали мастику Хіос на додаток до антибіотиків, рівень ерадикації був вищим, ніж у пацієнтів, що отримували лише стандартну антибактеріальну терапію. Причому в H. pylori розвивалася стійкість до антибіотиків, тоді як мастика не змінювала свою антибактеріальну ефективність [16].
Мастикозин призначається дорослим та дітям віком від 12 років у комплексній терапії хвороб шлунково-кишкового тракту (виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, гастриту), спричинених H. pylori. Після проведення потрійної чи квадротерапії 10–14 днів за протоколами наступного дня призначається Мастикозин по 1 капсулі 2–3 рази на день, протягом 10–14 днів. Якщо пацієнт за якихось причин відмовляється від стандартної терапії антибіотиками, як альтернативу можна рекомендувати Мастикозин по 1 капсулі 3 рази на добу, строком на 4 тижні.

Висновки

— Інфекція H. pylori викликає прогресуюче пошкодження слизової оболонки шлунка і відіграє причинну роль у низці важливих захворювань, у тому числі виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, виразкової хвороби шлунка, раку та MALT-лімфоми шлунка.
— Незважаючи на те, що інфекція H. pylori являє собою досить поширену і серйозну проблему, її терапія мало оптимізована, у переважній більшості випадків призначається емпіричним шляхом і дає гірші результати порівняно з терапією інших, більш частих інфекційних захворювань. Ефективність багатьох часто рекомендованих режимів терапії інфекції H. pylori все частіше зменшується у зв’язку з постійно зростаючою резистентністю бактерії до багатьох антимікробних препаратів, особливо метронідазолу, кларитроміцину і фторхінолонів.
— Мастикозин — новий натуральний засіб для підвищення ефективності ерадикації H. pylori, 1 капсула якого містить 350 мг мастики Хіос. Мастикозин має подвійну дію: антибактеріальний ефект здійснюється завдяки активним біологічним сполукам, що містяться у натуральній мастиці, а бар’єрний ефект мастики забезпечується утворенням захисного шару на слизовій оболонці шлунка, що перешкоджає Н. pylori вільно проникати у слизову шлунка.
— Рандомізовані клінічні дослідження свідчать про наявність бактерицидної активності мастики Хіос щодо H. pylori. В учасників, які приймали мастику Хіос на додаток до антибіотиків, рівень ерадикації був вищим, ніж у пацієнтів, що отримували лише стандартну антибактеріальну терапію. Причому в H. pylori розвивалася стійкість до антибіотиків, тоді як мастика не змінювала свою антибактеріальну ефективність.
— Використання Мастикозину може бути альтернативним варіантом для пацієнтів, яким неможливо призначити стандартну терапію через високий рівень резистентності до антибіотиків, індивідуальну чутливість до антибактеріальних препаратів або ризик небажаних побічних ефектів.

Список литературы

  1. Malfertheiner P., Chan F.K., McColl K.E. Peptic ulcer disease. Lancet. 2009. 374. 1449-61.
  2. Fock K.M., Graham D.Y., Malfertheiner P. Helicobacter pylori research: historical insights and future directions. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2013. 10. 495-500. 
  3. Malfertheiner P., Megraud F., O’Morain C.A., et al. Management of Helicobacter pylori infection — the Maastricht IV Florence Consensus Report. Gut. 2012. 61. 646-64.
  4. Hooi J.K.Y., Lai W.Y., Ng W.K., Suen M., Underwood F., Ta–nyin–goh D. et al. Global Prevalence of Helicobacter pylori Infection: Systematic Review and Meta-Analysis. Gastroenterology. 2017. 153(2). 420-429. 
  5. Zamani M., Ebrahimtabar F., Zamani V., Miller M., Alizadeh-Navaei R., Shokri-Shirvani J., Derakhshan M. Systematic review with meta-analysis: the worldwide prevalence of Helicobacter pylori infection. Aliment Pharmacol Ther. 2018. 47(7). 868-876. 
  6. Shimamoto C., Hirata I., Tokioka S., et al. How closely is Helicobacter pylori infection related to gastroduodenal lesions? Hepatogastroenterology. 2006. 53(71). 804-06.
  7. Oleastro M., Matos R., Gerhard M., et al. Helicobacter pylori virulence Genotypes in Adults and Children with Gastroduodenal Pathology. Gut abstracts of XIV International Workshop on Gastroduodenal Pathology and Helicobacter pylori. Strasbourg, 2001. 3(13). A16.
  8. Біологічні властивості Helicobacter pylori. https://analyz24.ru/poleznaya-informatsiya/nauchno-populyarnye-stati/nauchno-po–pulyarnye-stati_189.html?ysclid=ln687xtzo6638041829.
  9. Feldman M., Jensen P.J., Howden C.W. Gastritis and Gastropathy. Sleisenger and Fordtran’s Gastrointestinal and Liver Di–sease: Pathophysiology, Diagnosis, Management. 10th ed. Philadelphia: Saunders/Elsevier; 2020. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/nlmcatalog/101500948.
  10. Гелікобактерна інфекція (H. pylori). Симптоми, діаг–ностика та лікування інфекції. https://ukrshealth.ru/hvorobi-simptomi-likuvannja/rizni-hvorobi/9670-gelikobakterna-infekcija-h-pylori-simptomi.html.
  11. Vakil N. Інфекція Helicobacter pylori. https://www.msdmanuals.com/ru/.
  12. De Francesco V., Giorgio F., Hassan C., et al. Worldwide H. pylori antibiotic resistance: a systematic review. J Gastrointestin Liver Dis. 2010. 19 (4). 409-414.
  13. Soulaidopoulos S., Tsiogka A., Chrysohoou C., Lazarou E., Aznaouridis K., Doundoulakis I., et al. Overview of Chios Mastic Gum (Pistacia lentiscus) Effects on Human Health. Nutrients. 2022. 4(3). 590. doi: 10.3390/nu14030590. PMID: 35276949; PMCID: PMC8838553.
  14. Dimas K.S., Pantazis P., Ramanujam R. Chios Mastic Gum: A Plant-produced Resin Exhibiting Numerous Diverse Pharmaceutical and Biomedical Properties. In Vivo. 2012. 26(5). 777-85.
  15. Baker D.A. Plants against Helicobacter pylori to combat resistance: An ethnopharmacological review. Biotechnol Rep (Amst). 2020. 21. 26. e00470. doi: 10.1016/j.btre.2020.e00470. PMID: 32477900; PMCID: PMC7248673.
  16. Інструкція із застосування Мастокозину. https://behealth.com.ua/ru/masticosine/.
  17. Miyamoto T., Okimoto, T., Kuwano M. Chemical Composition of the Essential Oil of Mastic Gum and their Antibacterial Activity Against Drug-Resistant Helicobacter pylori. Nat Prod Bioprospect. 2014. 4. 227-231. https://doi.org/10.1007/s13659-014-0033-3.
  18. Liponis M. Successful Eradication of Helicobacter pylori With Over-the-counter Products. https://www.naturalmedicinejournal.com/journal/successful-eradication-helicobacter-pylori-over-counter-pro–ducts.
  19. Dabos K.J., Sfika E., Vlatta L.J., Giannikopoulos G. The effect of mastic gum on Helicobacter pylori: a randomized pilot study. Phytomedicine. 2010. 17(3-4). 296-9. doi: 10.1016/j.phymed.2009.09.010.

Вернуться к номеру