Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал "Травма" Том 24, №3, 2023

Повернутися до номеру

Оперативне лікування вивихів акроміального кінця ключиці: сучасні тенденції та перспективи

Автори: Бур’янов О.А., Чекушин Д.А., Кваша В.П.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Рубрики: Травмотологія та ортопедія

Розділи: Довідник фахівця

Версія для друку


Резюме

Актуальність. Вивихи акроміального кінця ключиці (АКК) становлять від 6,8 до 26,1 % від усіх вивихів і посідають третє місце після вивихів плеча і передпліччя. У структурі гострих травматичних пошкоджень у ділянці плечового поясу частка вивихів АКК становить понад 12 %. Дані пошкодження частіше зустрічаються в чоловіків найбільш працездатного віку (від 30 до 40 років) і в спортсменів, які займаються контактними видами спорту. Частка незадовільних результатів оперативного лікування становить від 9 до 12 %. Мета дослідження: визначити сучасні принципи оперативного лікування вивихів акроміального кінця ключиці, проблемні питання і перспективні шляхи їх вирішення. Матеріал та методи. Проведено аналіз літературних джерел з використанням баз даних Pubmed, Up-to-date, Scopus, Web of Science, MedLine, The Cochrane Library, EMBASE, Global Health, CyberLeninka, здійснювався пошук: «вивихи акроміального кінця ключиці», «оперативне лікування». Результати. Найбільш поширеною класифікацією вивихів акроміального кінця ключиці є класифікація Rockwood, що включає шість типів вивихів. Поряд з доволі деталізованою класифікацією пошкоджень сумково-зв’язкового апарату ключично-акроміального суглоба за Rockwood існує більш спрощена, але така, що відповідає практичним потребам, класифікація за Tossy, яка виділяє три типи пошкоджень. Стабілізація ключиці металевими конструкціями реалізується шляхом її фіксації до клювоподібного або акроміального відростка лопатки, останній є пріоритетним. Визначені недоліки найбільш вживаних металевих фіксаторів, що потребує їх удосконалення і розробки новітніх конструкцій. Обґрунтованим напрямком стосовно відновлення статичних стабілізаторів є пластичне заміщення обох зв’язкових комплексів. Висновки. Пріоритетним напрямком є стабілізація ключиці шляхом фіксації її акроміального кінця до акроміального відростка лопатки металевими конструкціями, серед яких hook platе і спосіб Вебера є найбільш вживаними. Однак суттєві недоліки при їх використанні зумовлюють необхідність розробки новітніх конструкцій. Перспективним напрямком відновлення статичних стабілізаторів ключиці є оперативні способи, які поєднують відновлення ключично-дзьобоподібного й акроміально-ключичних зв’язкових комплексів. Об’єктивна необхідність створення каналів для трансплантатів призводить до послаблення механічної міцності кісткових структур, тому питання щодо напрямку, діаметра і ділянки проведення каналів потребує подальшого вивчення.

Background. Acromioclavicular joint dislocations constitute from 6.8 to 26.1 % of all dislocations and rank third after dislocations of the shoulder and forearm. In the structure of acute traumatic injuries to the shoulder girdle, the proportion of acromioclavicular joint dislocations is above 12 %. These injuries are more common in men of the most working age (from 30 to 40 years) and in athletes engaged in contact sports. Poor outcomes of surgical treatment vary from 9 to 12 %. The aim of the study: to determine modern principles of surgical treatment for acromioclavicular joint dislocations, problematic issues and advanced solutions. Materials and methods. Analysis of literature sources was carried out using PubMed, UpToDate, Scopus, Web of Science, MEDLINE, The Cochrane Library, Embase, Global Health, CyberLeninka databases by search: acromioclavicular joint dislocations, surgical treatment. Results. The most common classification of acromioclavicular joint dislocations is Rockwood classification that includes six dislocation types. Despite the quite detailed classification of injuries to the acromioclavicular ligament according to Rockwood, the Tossy classification is more simplified, but meets practical needs, and distinguishes three types of damage. Stabilization of the clavicle with metal structures is realized by fixing to the coracoid process or acromion of the scapula, the latter is a priority. The disadvantages of the most used metal fixators were identified that require their optimization and development of innovative structures. The reasoned direction regarding static stabilizer restoration is plastic replacement of both ligamentous complexes. Conclusions. A priority direction is to stabilize the clavicle by fixing its acromial end to the acromion of the scapula with metal structures among which a hook plate and the Weber method are the most used. However, significant disadvantages in their use necessitate the development of innovative designs. A promising direction for the restoration of static clavicle stabilizers is surgical methods that combine the restoration of the coracoclavicular and acromioclavicular ligaments. The objective need to create channels for grafts leads to a weakening in the mechanical strength of the bony structures, so research regarding the direction, diameter, and location of these channels requires further investigation.


Ключові слова

огляд; вивихи акроміального кінця ключиці; оперативне лікування

examination; acromioclavicular joint dislocation; surgical treatment


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

1. Saraglis G., Prinja А., To К. et al. Surgical treatments for acute unstable acromioclavicular joint dislocations. SICOT J. 2022. 8. 38. Published online. doi: 10.1051/sicotj/2022038.
2. Nolte P.C., Lacheta L., Dekker T.J. et al. Optimal Ma-nagement of Acromioclavicular Dislocation: Current Perspectives. Orthop. Res. Rev. 2020. 12. 27-44. doi: 10.2147/ORR.S218991.
3. Berthold D.P., Muench L.N., Beitzel K. et al. Minimum 10-year outcomes after revision anatomic Coracoclavicular ligament reconstruction for acromioclavicular joint instability. Orthopaedic Journal of Sports Medicine. 2020. 8(9). 23-29. doi: 10.1177/2325967120947033.
4. Rockwood C.A. Subluxations and dislocations about the shoulder. In: Rockwood C.A. Jr, Green D.P., eds. Fractures in adults, 2nd ed. Philadelphia. 1984. 34-39. 
5. Tossy J.D., Mead N.C., Sigmond H.M. Acromioclavicular separations: useful and practical classification for treatment. Clin. Orthop. Relat. Res. 1963. 28. 111-119.
6. Rosso C., Martetschläger F., Saccomanno M.F. et al. High degree of consensus achieved regarding diagnosis and treatment of acromioclavicular joint instability among ESA-ESSKA members. Knee Surg. Sports Traumatol. Arthrosc. 2021. 29(7). 2325-2332. doi: 10.1007/s00167-020-06286-w.
7. Kim S.-H., Koh K.-H. Treatment of Rockwood Type III Acromioclavicular Joint Dislocation. Clin. Shoulder Elb. 2018. 21(1). 48-55. doi: 10.5397/cise.2018.21.1.48.
8. Song T., Yan X., Ye T. Coparison of the outcome of early and delayed surgical treatment of complete acromioclavicular joint dislocation. Knee Surg. Sports Traumatol. Arthrosc. 2016. 24. 1943-1950.
9. Fade G.E., Scullion J.E. Hook plate fixation for lateral-clavicular malunion. АО Dialogue. 2002. Vol. 15. № 1. 14-18.
10. Stein T., Muller D., Blank M. et al. Stabilization of acute high-grade acromioclavicular joint separation: a prospective assessment of the clavicular hook plate versus the double double-button suture procedure. Am. J. Sports Med. 2018. 46(11). 2725-2734. doi: 10.1177/0363546518788355. 
11. Xin Pan, Rui-yan Lv, Ming-gang Lv et al. TightRope vs Clavicular Hook Plate for Rockwood III–V Acromioclavicular Dislocations: A Meta-Analysis. Orthop. Surg. 2020. 12(4). 1045-1052. doi: 10.1111/os.12724.
12. Lin H.Y., Wong P.K., Ho W.P. et al. Clavicular hook plate may induce subacromial shoulder impingement and rotator cuff lesion — dynamic sonographic evaluation. J. Orthop. Surg. Res. 2014. 9. 6-11.
13. Ho-Seok Oh, Sungmin Kim, Jeong-Hun Hyun et al. Effect of subacromial erosion shape on rotator cuff and clinical outcomes after hook plate fixation in type 5 acromioclavicular joint dislocations: a retrospective cohort study. BMC Musculoskelet Disord. 2022. 23. 42. doi: 10.1186/s12891-021-04987-y.
14. Joo Han Oh, Seunggi Min, Jae Wook Jung et al. Clinical and Radiological Results of Hook Plate Fixation in Acute Acromioclavicular Joint Dislocations and Distal Clavicle Fractures. Clin. Shoulder Elb. 2018. 21(2). 95-100. doi: 10.5397/cise.2018.21.2.95.
15. Judet J. Les luxations acromoclaviculares recentes. Chirurgi. 1976. Vol. 102. № 12. 1016-1019.
16. Ozan F., Gök S., Okur K.T. et al. Results of Tension Band Wiring Technique for Acute Rockwood Type III Acromioclavicular Joint Dislocation. Cureus. 2020. 12(12). e12203. doi: 10.7759/cureus.122 03.
17. Бур’янов О.А., Кваша В.П., Чекушин Д.А. та ін. Аналіз віддалених результатів оперативного лікування вивихів акроміального кінця ключиці. Травма. 2021. Т. 22. № 6. 4-9. doi.org/10.22141/1608-1706. 
18. Кваша В.П. Хирургическое лечение вывихов акромиального конца ключицы. Дис… канд. мед. наук. Киев, 1989. 125 с.
19. Bosworth B. Acromioclavicular dislocation; end result of screw suspension treatment. Ann. Surg. 1948. Vol. 127. № 1. 98-111.
20. Климовицкий В.Г., Уманский К.С., Тяжелов А.А. и др. Методика фиксации акромиально-ключичного сустава, сохраняющая его физиологическую подвижность. Ортопедия, травматология и протезирование. 2010. № 3. 76-78.
21. Долгополов О.П., Ярова М.Л., Безрученко С.О. Ретроспективний аналіз лікування хворих із вивихами акроміального кінця ключиці спеціалізованою пластиною. Запорізький медичний журнал. 2020. Т. 22. № 2(119). 231-239. DOI: 10.14739/2310-1210.2020.2.200623.
22. Tuxun А., Keremu А., Aila Р. et al. Combination of Clavicular Hook Plate with Coracoacromial Ligament Transposition in Treatment of Acromioclavicular Joint Dislocation. Orthop. Surg. 2022. 14(3). 613-620. doi: 10.1111/os.13197.
23. Carrell W.B. Dislocation of the outer end of clavicle. J. Bone Jt Surg. 1928. 10. 31. 
24. Yeranosian М., Rangarajan R., Bastian S. et al. Anatomic reconstruction of acromioclavicular joint dislocations using allograft and synthetic ligament. JSES International. 2020. 4(3). 515-518.
25. Jeong J.Y., Chun Y.-M. Treatment of acute high-grade acromioclavicular joint dislocation. Clin. Shoulder. Elbow. 2020. 23(3). 159-165. https://doi.org/10.5397/cise.2020.00150.
26. Kim S.-H., Koh K.-H. Treatment of Rockwood Type III Acromioclavicular Joint Dislocation. Clinics in Shoulder and Elbow. 2018. 21. 48-55. https://doi.org/10.5397/cise.2018.21.1.48 
27. Özcafer R., Albayrak К., Lapçin О. et al. Early clinical and radiographic results of fixation with the TightRope device for Rockwood type V acromioclavicular joint dislocation: A retrospective review of 15 patients. Acta Orthopaedica et Traumatology Turcica. 2020. 54(5). 473-477. doi: 10.5152/j.aott.2020.18407.
28. Berthold D.P., Muench L.N., Dyrna F. еt al. Current concepts in acromioclavicular joint (AC) instability — a proposed treatment algorithm for acute and chronic AC-joint surgery. Musculoskelet. Disord. 2022. 23(1). 254-261. doi: 10.1186/s12891-022-05935-0. PMID: 36494652. 
29. Maziak N., Audige L., Hann C. аt al. Factors predicting the outcome after arthroscopically assisted stabilization of acute high-grade acromioclavicular joint dislocations. Am. J. Sports Med. 2019. 47. 2670-2677. 
30. Marchie A., Kumar A., Catre M. A modified surgical technique for reconstruction of an acute acromioclavicular joint dislocation. Int. J. Shoulder Surg. 2009. 3 (3). 66-68. 
31. Zhang L., Wen Y., Zhang М. аt al. Efficacy of Transosseous Tunnel Placement for Triple Endobutton Plate in Acromioclavicular Joint Reconstruction: A Three-Dimensional Printing Guide Design Technology. Orthop. Surg. 2022. 14(2). 422-426. doi: 10.1111/os.13091.
32. Alkoheji M., El-Daou H., Lee J. et al. Acromioclavicular joint reconstruction implants have differing ability to restore horizontal and vertical plane stability. Knee Surg. Sports Traumatol. Arthrosc. 2021. 29(12). 3902-3909. doi: 10.1007/s00167-021-06700-x. 
33. Гaвpилoв И.И., Шeвчeнкo B.И. Пaт. 55833 A Укpaинa, MПK (2002) 7A61B17/00. Cпocoб лeчeния вы-виxoв aкpoмиaльнoгo кoнцa ключицы. Ин-т пaтoлoгии пoзвоночника и суставов им. H.И. Cитенко AMH Украины. № 2002075512; зaяв. 04.07.02; oпyбл. 15.04.03. Бюл. № 4.
34. Gültaç E., Can F.İ., Kılınç C.Y. et al. Comparison of the radiological and functional results of tight rope and Clavicular hook plate technique in the treatment of acute Acromioclavicular joint dislocation. J. Investig. Surg. 2021. 5. 1-4. 10.1080/08941939.2021.1897196. 
35. Dyrna F., de Oliveira С.С.Т., Nowak М., Voss A. et al. Risk of fracture of the acromion depends on size and orientation of acromial bone tunnels when performing acromioclavicular reconstruction. Knee Surg. Sports Traumatol. Arthrosc. 2018. 26(1). 275-284. doi: 10.1007/s00167-017-4728-y.
36. Spiegl U.J., Smith S.D., Euler S.A. Biomechanical Consequences of Coracoclavicular Reconstruction Techniques on Clavicle Strength. Am. J. Sports. 2018. 42(7). 1724-30. DOI: 10.1177/0363546514524159.
37. Rylander L.S., Baldini T., Mitchell J.J., Messina M., Ellis I.A.J., McCarty E.C. Coracoclavicular ligament reconstruction: coracoid tunnel diameter correlates with failure risk. Orthopedics. 2018. 37(6). 531-535. doi: 10.3928/01477447-20140528-52.
38. Ibán R., Romero М., Heredia D. et al. The prevalence of intraarticular associated lesions after acute acromioclavicular joint injuries is 20 %. A systematic review and meta-analysis. Knee Surg. Sports Traumatol. Arthrosc. 2020. 29(7). 2024-2038. doi: 10.1007/s00167-020-05917-6.
39. Jildeh T.R., Peebles A.M., Brown J.R. et al. Treatment of Failed Coracoclavicular Ligament Reconstructions: Primary Acromioclavicular Ligament and Capsular Reconstruction and Revision Coracoclavicular Ligament Reconstruction. 2022. 14. 11(8). 1387-1393. doi: 10.1016/j.eats.2022.03.027.

Повернутися до номеру