Международный неврологический журнал Том 19, №8, 2023
Вернуться к номеру
Щодо хронічної недостатності мозкового кровообігу, зумовленої кардіальною патологією (огляд літератури)
Авторы: Зозуля І.С., Волосовець А.О.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Рубрики: Неврология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Широке впровадження кардіологічних методів діагностики в клінічну ангіоневрологію значно збагатило дані про роль серцево-судинних захворювань у розвитку цереброваскулярної патології. Різноманітна серцева патологія відіграє визначальну роль у розвитку кардіоемболічних і гемодинамічних ішемічних інсультів. Науково доведено, що хронічна серцева недостатність (ХСН) поряд з гіпертонічною хворобою є фактором ризику виникнення хронічної форми цереброваскулярної патології — хронічної недостатності мозкового кровообігу. Характерною ознакою всіх видів серцево-судинної недостатності є неспроможність системи кровообігу доставляти органам, системам, тканинам, у тому числі головному мозку, необхідну для їхнього нормального функціонування кількість крові як у спокої, так і при навантаженні. Неврологи у своїй повсякденній практиці зустрічаються з хворими, у яких є хронічна серцева недостатність і симптоми цереброваскулярної патології (зниження пам’яті, працездатності, депресія). Недооцінка цих станів може обернутися скороченням життя за рахунок необоротних уражень органів-мішеней (серце, мозок, нирки). За відсутності адекватного лікування летальний кінець можливий протягом перших 5 років після виникнення серцевої недостатності. Ступінь прогресування захворювання (ХСН) залежить від багатьох причин: клініко-патогенетичного варіанта ХСН, темпу розвитку патологічного процесу, наявності ураження і ремоделювання міокарда, ускладнень зі сторони органів-мішеней. У даній роботі ми намагалися зробити аналіз літературних даних вітчизняних і зарубіжних авторів щодо патогенетичних механізмів виникнення хронічної серцевої недостатності, впливу на її розвиток і перебіг її ускладнень, і в першу чергу ураження головного мозку у вигляді хронічної недостатності мозкового кровообігу.
The widespread introduction of cardiological diagnostic methods in clinical angioneurology has significantly enriched the data on the role of cardiovascular diseases in the development of cerebrovascular pathology. Various cardiac disorders play a significant role in the development of cardioembolic and haemodynamic ischaemic strokes. It has been scientifically proven that chronic heart failure, along with hypertension, is a risk factor for the occurrence of a chronic form of cerebrovascular disease — chronic cerebrovascular insufficiency. The characteristic feature of all types of cardiovascular insufficiency is the inability of the circulatory system to deliver to the organs, systems, tissues, including the brain, the amount of blood necessary for their normal functioning, both at rest and especially during exertion. In their daily practice, neurologists encounter patients with chronic heart failure and symptoms of cerebrovascular disease (memory loss, reduced performance, depression). Underestimation of these conditions can result in a shortened life due to irreversible damage to target organs (heart, brain, kidneys). In the absence of adequate treatment, death is possible within the first 5 years after the onset of heart failure. The degree of disease progression depends on many factors: clinical and pathogenetic variant of chronic heart failure, the rate of the pathological process, the presence of myocardial damage and remodeling, complications from target organs. In this article, we tried to analyse the literature data of domestic and foreign authors on the pathogenetic mechanisms of chronic heart failure, the impact on its development and the course of its complications, and, above all, brain damage in the form of chronic cerebrovascular insufficiency.
хронічна серцева недостатність; патогенетичні механізми; хронічна недостатність мозкового кровообігу; огляд
chronic heart failure; pathogenetic mechanisms; chronic cerebrovascular insufficiency; review