Мобильная версия

UkrainePediatricGlobal

Журнал «Здоровье ребенка» Том 19, №2, 2024

Оцінка стану сну в дітей під час війни в Україні

Авторы: Марушко Т.В. (1), Смульська Н.Є. (2), Козачук В.Г. (1), Тараненко Т.В. (1)
(1) - Національний університет охорони здоров’я імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) - КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1», м. Київ, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Дитячий вік на відміну від дорослого має свої особливості щодо більшості фізіологічних станів організму: харчування, фізичних навантажень, відпочинку, сну тощо. Саме сон є ключовим організатором і прогностичним показником багатьох сфер розвитку дитини, включно із соціально-емоційною адаптацією, фізичним здоров’ям і розумовим розвитком. Достатній і якісний сон є запорукою гарного самопочуття дітей. Якщо виникають проблеми зі сном (короткий і низькоякісний сон, нерегулярний графік, сонливість) у дітей, їх супроводжують пов’язані з негативними наслідками функціональні розлади, включно зі змінами емоційної адаптації та фізичного здоров’я. Мета дослідження: оцінка стану сну в дітей віком 6–12 років за допомогою опитувальника BEARS — короткого педіатричного скринінгового інструменту сну, який надавав можливість порівняння для аналізу поширеності проблем зі сном у дітей шкільного віку, і розробка способів корекції порушень з наступними стратегіями лікування для оптимізації результатів сну в дітей.

Children’s age, unlike adults, has its own characteristics in most physiological states of the body: nutrition, physical activity, rest, sleep, etc. Sleep is a key organizer and predictor of many areas of child development, including social-emotional adjustment, physical health, and mental development. Sufficient and high-quality sleep is the key to children’s well-being. If there are sleep problems (short and low-quality sleep, irregular schedule, sleepiness) in children, they are accompanied by functional disorders associated with negative consequences, including changes in emotional adaptation and physical health. The purpose was to assess sleep status in children aged 6–12 years using the BEARS questionnaire, a brief pediatric sleep screening tool that provided a benchmark to analyze the prevalence of sleep problems in school-aged children and to develop corrections of disturbances with subsequent treatment strategies to optimize sleep outcomes in children.

Ключевые слова

сон; діти; опитувальник BEARS; лікування; Аллева

sleep; children; BEARS questionnaire; treatment; Alleva

Вступ

Сон — це природне періодичне призупинення свідомості, що характеризується зниженням сприйняття навколишніх подразників, сам по собі активний, регульований і метаболічно відмінний стан, необхідний для здоров’я і благополуччя. Зміни процесів сну і неспання є одним з найважливіших циркадних ритмів, що чергується закономірно періодично і триває приблизно 24 години [3].

У людини процес сну складається з двох фаз — повільної та швидкої. Сам процес сну має таку послідовність.

Засинання — організм готується до відпочинку: стан гальмування фізичної активності, людина позіхає, має потребу лягти. У цей період (який становить не більше ніж 10 хвилин) уповільнюються біологічні процеси й знижується чутливість організму [2].

Далі настає повільна фаза сну — у дорослих це найтриваліший етап (займає 75 % від загального часу сну), протягом якого відбувається відпочинок і відновлення організму. Ця фаза складається з дрімоти (близько 10 хвилин), легкої стадії (приблизно 20 хвилин), під час якої відбувається відключення свідомості, але зберігається активність слуху, і глибокої стадії, що триває близько 90 хвилин.

Швидка фаза сну — це досить короткий етап у дорослих (близько 25 % від загального часу), під час якого людина бачить яскраві сни [12, 16].

Дитячий вік на відміну від дорослих має свої особливості щодо більшості фізіологічних станів організму, таких як харчування, фізичні навантаження, відпочинок, сон тощо. Саме сон є ключовим організатором і прогностичним показником багатьох сфер розвитку дитини, включно з соціально-емоційною адаптацією, фізичним здоров’ям і розумовим розвитком. Достатній і якісний сон є запорукою гарного самопочуття дітей. Якщо виникають проблеми зі сном (короткий і низькоякісний сон, нерегулярний графік, сонливість) у дітей, їх супроводжують пов’язані з негативними наслідками функціональні розлади, включно зі змінами емоційної адаптації та фізичного здоров’я. Дослідники виявили багато впливів на дитячий сон, таких як неправильне харчування, технології, ранній час початку навчання в школі, соціокультурні аспекти, стреси [5, 6].

На відміну від дорослих сон у дітей більш чутливий і поверхневий, у них переважає швидка фаза сну, і хоча сон дитини багато в чому біологічно детермінований, зовнішні фактори також формують поведінку дитини під час сну. Якщо дитина не висипається, порушується не тільки її поведінка, може змінюватися її самопочуття, можуть виникнути функціональні й навіть органічні зміни в організмі.

За даними Національної службі здоров’я Англії, у 2023 році 37,8 % дітей віком від 8 до 16 років мали проблеми зі сном 3 і більше рази за попередні 7 ночей [11]. На сьогодні ця проблема виникла в соціальному житті України під час воєнного стану. Кожного дня під час війни організм наших людей, у тому числі дітей, перебуває в стресі, тому 80 % українців стали переживати проблеми зі сном [18]. Постійне напруження, тривога, надмірне перевантаження призводять до того, що люди не можуть дозволити собі розслабитись і в результаті мають проблеми зі сном [4].

Проблеми зі сном значно впливають на повсякденне життя і самопочуття дітей і можуть спровокувати появу розладів денної поведінки, розладів настрою, надмірної денної слабкості та дефіциту концентрації, розладів пам’яті та навчання, дефіциту росту через значне зниження рівня гормонів росту, ожиріння, глобальне погіршення фізичного і психологічного здоров’я дитини, навіть підвищення ризику нещасних випадків [9]. Порушення сну в дитячому віці також пов’язані з виникненням мігрені, тому що ці процеси мають загальні патогенетичні корені, що включають загальні церебральні структури й сигнальні шляхи. Voci et al. (2021) виявили, що порушення сну, такі як затримка початку сну, зменшення тривалості сну і нічні пробудження, часто пов’язані з мігренню в педіатричній популяції, особливо в пацієнтів з більшою тяжкістю головного болю і меншою відповіддю на невідкладну терапію [15].

За відсутності повноцінного відпочинку організм не встигає відновлюватися, починає виснажуватися, з’являються порушення самопочуття. Загальні симптоми розладів сну в дітей можуть включати опір сну, труднощі із засинанням, часті пробудження вночі, кошмари, нічні страхи, лунатизм і надмірну денну сонливість. Ці порушення можуть мати негативний вплив на фізичний, когнітивний і емоційний стан дитини [17].

Тому необхідне методологічно обґрунтоване дослідження багатьох параметрів сну, а розробка алгоритму допомоги й відновлення нормального сну сприятиме адекватному розвитку дитини. На додаток до тривалості сну, який є найбільш часто досліджуваним параметром, слід враховувати інші параметри, такі як якість сну, графік (наприклад, регулярність протягом тижня), хронотип (наприклад, час оптимального пробудження) та інші параметри сну — неспання. Важливість таких оцінок підкреслюється тим фактом, що результати часто виникають щодо якості сну, а не щодо його тривалості [14].

За результатами досліджень, які були виявлені в літературі, найчастішими розладами сну в дітей є безсоння (20–30 %), парасомнія, або розлади збудження в стадії сну NREM (25 %), розлади циркадного ритму «сон — неспання» (7 %), розлади сну, пов’язані з диханням (2–3 %), розлади сну, пов’язані з руховими розладами (1–2 %), і розлади гіперсомнолентності (0,01–0,20 %) [8].

Можна виділити три форми безсоння в дітей [7]:

1. Поведінкове безсоння спостерігається переважно в дітей віком до 5 років, воно пов’язане з опором сну, тривалим засинанням і частими нічними пробудженнями. Може вважатися розладом сну, якщо виникає часто і заважає нормальному функціонуванню організму.

2. Умовне безсоння частіше зустрічається в дітей старшого віку і підлітків, коли почуття тривоги, пов’язане з часом сну і сном, заважає дитині заснути чи продовжувати спати. Ця форма безсоння найчастіше спостерігається зараз серед українських дітей.

3. Тимчасові порушення сну виникають на фоні тимчасових порушень нормального розпорядку дня дитини, таких як подорожі, хвороба або стресові життєві події, і можуть спричинити короткочасні напади безсоння. Ця форма безсоння також часто спостерігається зараз серед українських дітей.

Парасомнія включає рухові розлади, пов’язані зі сном, страхи сну, лунатизм, розмови уві сні, енурез [8].

Розлади циркадного ритму сну і неспання — це розлади сну, об’єднуючою рисою яких є невідповідність між бажаним або необхідним часом для сну і неспанням. Розлади циркадного ритму сну і неспання поділяються на екзогенні (зовнішні) й ендогенні (внутрішні). Екзогенні (зовнішні) розлади, наприклад, при необхідності роботи в той час, коли потрібно спати (зокрема, підготовка до іспитів), зміні часових поясів, є результатом сну, що відбувається в несприятливий циркадний час. Ці розлади рідко зустрічаються в дітей, переважно вони спостерігаються в підлітковому віці [13].

Порушення дихання уві сні відображає нічні труднощі з диханням, починаючи від легкого хропіння, пауз у диханні і закінчуючи синдромом обструктивного апное сну [1] .

Для проведення аналізу причин порушення сну в дитини доцільно припустити, що кожне клінічне обстеження пацієнтів має завжди включати ретельне вивчення звичок сну, щоб рано виявити наявність розладів сну і запобігти негативним наслідкам для організму.

Метою нашої роботи стала оцінка стану сну в дітей віком 6–12 років за допомогою опитувальника BEARS — короткого педіатричного скринінгового інструменту сну, який надавав можливість порівняння для аналізу поширеності проблем зі сном у дітей шкільного віку, і розробка корекції порушень з наступними стратегіями лікування для оптимізації результатів сну в дітей.

Матеріали та методи

Серед 118 дітей, які отримували звичайну педіатричну допомогу в консультативній поліклініці КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1», були виділені 68 дітей віком від 6 до 12 років з порушенням стану сну. Отже, проблеми зі сном, утома протягом дня і потреба в зайвому часі, щоб заснути, були дуже поширеними, виникали принаймні 1–3 ночі на тиждень у 57,62 % пацієнтів загальної вибірки. Середній вік вибірки становив 7,03 ± 2,04 року. Хлопців було 39 (57,35 %), дівчат — 29 (42,65 %). Порушення сну оцінювали за допомогою опитувальника BEARS щодо дитячих звичок сну.

Діти були розподілені на групи: 29 дітей віком 6–9 років (молодший шкільний вік) і 39 дітей віком 10–12 років (середній шкільний вік). Факторний аналіз опитувальника щодо проблем зі сном дав 5 факторів, на які припадає 58,7 % дисперсії.

За результатами опитування, молодші діти частіше дрімали довше і раніше лягали спати. Час відходу до ліжка не був пов’язаний з жодним іншим фактором проблем зі сном. Спільне проживання в одній кімнаті не було пов’язане з жодним фактором проблем зі сном.

Результати та обговорення

Відповідно до результатів оцінки порушення дитячих звичок сну за допомогою опитувальника BEARS порівняння окремих показників порушення дитячих звичок сну в пацієнтів загальної вибірки подано на рис. 1.

Відповідно до отриманих даних у загальній групі обстежених дітей спостерігалося вірогідно менше випадків труднощів з диханням вночі (20,6 ± 4,9 %) порівняно з іншими показниками і вірогідне підвищення частки проблем із засинанням (85,3 ± 4,3 %) щодо інших показників.

У дітей різних вікових груп були виявлені різні проблеми зі сном, які відображені в табл. 1.

Як видно з табл. 1, серед дітей молодшого шкільного віку було вірогідно більше (р ≤ 0,05) порушень дитячих звичок сну у вигляді проблем із засинанням (82,8 ± 7,0 %) і частого прокидання вночі (89,7 ± 5,7 %). Серед дітей середнього шкільного віку найчастіше спостерігалася підвищена сонливість вдень, але вірогідність різниці спостерігалася тільки щодо труднощів з диханням вночі. Також треба відзначити той факт, що пацієнти з труднощами з диханням уночі в обох групах мали вірогідно менші показники порівняно з усіма іншими показниками порушення дитячих звичок сну.

Якщо порівнювати частку порушення дитячих звичок сну між двома групами, то серед дітей молодшого шкільного віку порівняно з дітьми середнього шкільного віку було вірогідно більше осіб, які прокидалися вночі та складно засинали знову (89,7 ± 5,7 %, p < 0,05), але й більша частка при цьому вставала вранці, маючи відчуття повного відпочинку (79,3 ± 7,5 %, p < 0,05). А серед дітей середнього шкільного віку вірогідно вищою була підвищена сонливість вдень (71,8 ± 7,2 %, p < 0,05) порівняно з пацієнтами молодшого шкільного віку.

Наступний етап нашої програми дій ми почали з розробки стратегії відновлення порушених звичок сну в дітей. Відповідно до літературних джерел розлади сну рідко є основною медичною проблемою, яка адекватно лікується за допомогою ліків [10].

Ретельний збір анамнезу дозволяє виявити проблему, що є першим кроком до ефективного лікування. Встановлення належної гігієни сну і просування здорових звичок сну може значно покращити якість сну дитини. Але в нашому випадку згідно з інформацією, яку ми отримали від батьків, 76,47 % дітей пов’язували порушення сну або з тривогами під час воєнного стану, або з наявністю в анамнезі перебування в осередках обстрілів.

Ми почали зі встановлення послідовного розпорядку сну. На сучасному етапі надмірне використання електронних пристроїв, таких як смартфони, планшети й комп’ютери, може порушити режим сну. Синє світло, яке випромінюють ці пристрої, пригнічує вироблення мелатоніну — гормону, який регулює цикли сну і неспання, це ускладнює засинання дітей і може призвести до порушень сну протягом ночі. Тому було рекомендовано створити умови для засинання без присутності цих пристроїв, встановити обмеження на час перебування перед екраном, особливо перед сном, і навпаки, читання книги, тиха розмова з батьками може допомогти розслабитися перед сном. Окрім того, було рекомендовано виконання регулярних фізичних вправ і фізичну активність протягом дня в безпечних місцях, страви без використання стимулюючих компонентів.

При очікуванні нічної тривоги значну роль відіграють різні шуми, для зменшення рівня стресу в дітей доцільно використовувати звуки з білим шумом для створення заспокійливого фонового звуку, звукоізоляційні затемнювальні штори, щоб заблокувати зовнішні джерела світла.

Для встановлення регулярного часу сну і пробудження, щоб бути впевненим, що дитина висипається, треба визначити, коли їй потрібно вставати вранці, і відрахувати 9–12 годин назад.

У процесі спостереження всім дітям було проведено психологічне консультування, зорієнтоване на пошук індивідуального психологічного підходу до конкретної дитини. Окрім прийому і консультації психолога проведений пошук медикаментозної терапії, що відповідно до рекомендацій призначається за індивідуальними показаннями для підтримання і стабілізації емоційного стану. Тому в лікувальну програму доцільно включати не тільки дотримання певних правил гігієни сну, але й прийом певних лікарських засобів.

Для стартового лікарського впливу ми використали сироп Аллева — спеціально розроблений комплекс на основі стандартизованих концентратів та екстрактів з рослинної сировини для перорального застосування, який, згідно з інструкцією, використовується з метою нормалізації функціонального стану центральної нервової системи в дітей, поліпшення адаптації до емоційних навантажень по 5 мл 3 рази на добу протягом 1 місяця. Більшість компонентів препарату Аллева позитивно впливають на сон, а саме: концентрат квіток липи має заспокійливу дію, екстракт хмелю і сухий концентрат ромашки мають седативний ефект, екстракт лаванди проявляє заспокійливий і снодійний ефекти, екстракт пасифлори сприяє відновленню сну, а мелісу застосовують для зняття стресу і занепокоєння, при розладах сну. До того ж при комбінованому вживанні вони дають синергетичний ефект. Сироп може бути рекомендований дітям віком від 3 років з порушеннями сну (труднощі засинання, поверхневий сон).

Для оцінки дії психологічних рекомендацій разом із призначенням сиропу Аллева через 1 місяць ми повторили оцінку порушення дитячих звичок сну за допомогою опитувальника BEARS. Треба відзначити позитивний комплаєнс щодо прийому препарату з боку дітей, що пов’язано з його формою та смаковими якостями. Несприятливих подій при прийомі сиропу Аллева не спостерігалося.

Результати оцінки порушення дитячих звичок сну за допомогою опитувальника BEARS у процесі лікування відображені в табл. 2. Через місяць після початку лікування кількість дітей у першій групі зменшилася на 2 у зв’язку з відмовою з’явитися на опитування (аргументували тим, що діти почувають себе нормально), у другій групі одна дитина виїхала за кордон.

Як видно з табл. 2, серед дітей молодшого шкільного віку вірогідно зменшився (р ≤ 0,05) відсоток таких порушень дитячих звичок сну, як проблеми із засинанням, підвищена сонливість вдень і частота прокидання вночі. Відсоток дітей з відчуттям висипання і храпом майже не змінився, що, мабуть, потребує додаткового обстеження для уточнення причин даних змін.

Серед дітей середнього шкільного віку вірогідно зменшився (р ≤ 0,05) відсоток порушення дитячих звичок сну у вигляді проблем із засинанням, прокидання вночі, збільшився відсоток пацієнтів, які висипалися. А от відсотки підвищеної сонливості та храпу не мали вірогідних змін.

Висновки

Під час воєнного стану сприйняття батьками проблем зі сном було поширеним (57,62 % загальної вибірки) у дітей молодшого і середнього шкільного віку, які отримували звичайну педіатричну допомогу. Про проблеми зі сном доцільно запитувати дітей шкільного віку під час відвідування педіатра.

Комплексне дослідження за допомогою опитувальника BEARS конкретних типів порушень сну та зв’язку з розладами сну має значення для поглиблення нашого розуміння стратегій, які мають бути пріоритетними для сприяння благополуччю дітей під час воєнного стану.

Призначення сиропу Аллева в комплексі рекомендацій з оптимізації дитячих звичок сну сприяє зменшенню проблем засинання, фізіологічному сну вночі з відчуттям відпочинку і зменшенню підвищеної сонливості вдень, що дає основу для практичних рекомендацій щодо використання даного препарату в педіатричній діяльності.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.

Інформація про фінансування. Автори заявляють про відсутність фінансової підтримки.

Інформація про внесок кожного автора. Марушко Т.В. — аналіз отриманих даних, написання тексту; Смульська Н.Є. — аналіз отриманих даних, написання тексту, збирання й обробка клінічних даних; Козачук В.Г., Тараненко Т.В. — концепція і дизайн статті, збирання й обробка клінічних даних.

Отримано/Received 21.01.2024

Рецензовано/Revised 25.02.2024

Прийнято до друку/Accepted 28.02.2024

Список литературы

Williamson A.A., Johnson T.J., Tapia I.E. Health disparities in pediatric sleep-disordered breathing, Paediatric Respiratory Reviews. 2023. Vol. 45. P. 2-7. https://doi.org/10.1016/j.prrv.2022.01.005.
Brinkman J.E., Sharma S. Physiology, sleep. In: StatPearls [Internet]. StatPearls Publishing; 2019 Mar 16.
Carley D.W., Farabi S.S. Physiology of Sleep. Diabetes Spectr. 2016 Feb. 29(1). 5-9. doi: 10.2337/diaspect.29.1.5. PMID: 26912958; PMCID: PMC4755451.
Charlson F., van Ommeren M., Flaxman A., Cornett J., Whiteford H., Saxena S. New WHO prevalence estimates of mental disorders in conflict settings: a systematic review and meta-analysis. The Lancet. 2019. 394(10194). 240-248.
El-Sheikh M., Kelly R.J. Family Functioning and Children’s Sleep. Child Dev. Perspect. 2017 Dec. 11(4). 264-269. doi: 10.1111/cdep.12243. Epub 2017 Jul 21. PMID: 29731807; PMCID: PMC5931738.
El-Sheikh M., Sadeh A.I. Sleep and development: Introduction to the monograph. Monographs of the Society for Research in Child Development. 2015. 80(1). 1-14. https://doi.org/10.1111/mono.12141. [PubMed] [Google Scholar]
Kahn M. Insomnia in Infancy, Childhood, and Adolescence. Sleep Med. Clin. 2023 Jun. 18(2). 135-145. doi: 10.1016/j.jsmc.2023.01.001. Epub 2023 Feb 26. PMID: 37120157.
Mainieri G., Loddo G., Provini F., Nobili L., Manconi M., Castelnovo A. Diagnosis and Management of NREM Sleep Parasomnias in Children and Adults. Diagnostics. 2023. 13. 1261. https://doi.org/10.3390/diagnostics13071261.
Matricciani L., Paquet C., Galland B., Short M., Olds T. Children’s sleep and health: A meta-review. Sleep Medicine Reviews. 2019. 46. 136-150.
McDonagh M.S., Holmes R., Hsu F. Pharmacologic Treatments for Sleep Disorders in Children: A Systematic Review. J. Child. Neurol. 2019. 34. 237-247. doi: 10.1177/0883073818821030.
Mental Health of Children and Young People in England, 2023: Wave 4 follow up to the 2017 survey, NHS England.
Patel A.K., Reddy V., Shumway K.R. et al. Physiology, Sleep Stages. [Updated 2024 Jan 26]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 Jan-. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK526132.
Witt R.M., Kelly C. et al. Current Considerations in the Diagnosis and Treatment of Circadian Rhythm Sleep-Wake Disorders in Children. Seminars in Pediatric Neurology. 2023. Vol. 48. 101091. https://doi.org/10.1016/j.spen.2023.101091.
Sadeh A. III. Sleep assessment methods. Monographs of the Society for Research in Child Development. 2015. 80(1). 33-48. https://doi.org/10.1111/mono.12143. [PubMed] [Google Scholar]
Voci A., Bruni O., Ferilli M.A.N., Papetti L., Tarantino S., Ursitti F. et al. Sleep Disorders in Pediatric Migraine: A Questionnaire-Based Study. J. Clin. Med. 2021 Aug 14. 10(16). 3575. doi: 10.3390/jcm10163575. PMID: 34441871; PMCID: PMC8396839.
Американська академія медицини сну. Міжнародна класифікація розладів сну. 3-тє видання, редакція тексту (ICSD-3-TR). 2023.
Маслова О., Бєльська Н. Коли я нарешті висплюся. Київ: Віхола, 2021. 208 с.
Морозюк К. Порушення сну внаслідок дистресу війни. PMGP [інтернет]. 2023. 30. 8(2). https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/428.