Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Практическая онкология» Том 7, №1, 2024

Вернуться к номеру

Біологічні та молекулярні мішені для таргетної терапії колоректального раку (огляд літератури)

Авторы: Мальованна А.Ю. (1), Колеснік О.П. (2), Звірич В.В. (3), Трегуб Є.С. (4)
(1) - Медичний центр «Top Clinic Denis» (ТОВ «Клініка Денис»), м. Київ, Україна
(2) - ННІ «Європейська медична школа», Міжнародний європейський університет, м. Київ, Україна
(3) - Національний інститут раку, м. Київ, Україна
(4) - Клінічна лікарня «Феофанія» ДУС, м. Київ, Україна

Рубрики: Онкология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Рак ободової та прямої кишки часто групують разом і загалом класифікують як колоректальний рак (КРР), незважаючи на їх різну клінічну поведінку та специфіку лікування. КРР становить приблизно 10 % усіх онкологічних захворювань і є другою за поширеністю причиною смерті від раку. Клінічні прояви метастатичного КРР (мКРР) виникають приблизно у 20 % пацієнтів. У близько 50 % пацієнтів з локалізованим захворюванням з часом розвинуться метастази. Було докладено чималих зусиль, щоб розкрити та дослідити мутаційний ландшафт метастатичного колоректального раку. Вплив розташування пухлини на виживаність пацієнтів і відповідь на терапію було показано у великих клінічних дослідженнях; розуміння того, що права половина ободової кишки має інше ембріологічне походження та кровопостачання, ніж ліва половина та пряма кишка, стало одним з ключових у виборі підходу до діагностики та лікувальної тактики двох принципово різних захворювань одного органа. Однак і основна біологія пухлини, що пояснює ці відмінності, була також систематично досліджена. Результатом цього стала ідентифікація чотирьох підтипів — консенсусних молекулярних підтипів (CMS), в основі яких лежить анатомічне розташування та виділення молекулярних маркерів, що можуть виступати як потенційні мішені та бути використані для розробки індивідуальних методів лікування для кожного пацієнта. Насправді молекулярна стратифікація, на якій базується поточний алгоритм лікування метастичного колоректального раку, є значним кроком для більш широкого клінічного розуміння генетичного профілювання з метою впровадження більш ефективних терапевтичних підходів. Це призвело до значущого підвищення контролю метастатичного колоректального раку та виживання пацієнтів. У цьому огляді ми намагаємось систематизувати дані та підсумовуємо фактичні знання про клінічні й молекулярні відмінності, які спостерігаються між раком правої та лівої половин ободової кишки, що дозволяють удосконалити терапію метастатичного колоректального раку в еру прецизійної медицини.

Colon and rectal cancer are often grouped together and generally classified as colorectal cancer (CRC), despite their different clinical behaviors and treatment needs. CRC accounts for approximately 10 % of all cancers and is the second cause of cancer death. Clinical manifestations of metastatic CRC occur in approximately 20 % of patients. About 50 % of patients with loca­lized disease will eventually develop metastases. Considerable effort has been made to uncover and investigate the mutational landscape of metastatic colorectal cancer. The effect of tumor location on patient survival and response to therapy has been shown in large clinical trials; understanding that the right colon has a different embryological origin and blood supply than the left colon and the rectum became one of the key factors in choosing an approach to diagnosis and treatment of two fundamentally different diseases of the same organ. However, the underlying tumor biology that explains these differences has also been systematically investigated. As a result, four consensus molecular subtypes were identified, which are based on the anatomical location and selection of molecular markers that can act as potential targets and be used to develop individual treatment methods for each patient. In fact, the molecular stratification on which the current treatment algorithm for metastatic colorectal cancer is based is a significant step for a broader clinical understanding of genetic profiling in order to implement more effective therapeutic approaches. This resulted in a significant improvement of metastatic colorectal cancer control and patient survival. In this review, we attempt to systematize the data and summarize current knowledge about clinical and molecular differences between right- and left-sided colon cancer, which improve the therapy for metastatic colorectal cancer in the era of precision medicine.


Ключевые слова

метастатичний колоректальний рак; права половина ободової кишки; ліва половина ободової кишки; консенсусні молекулярні підтипи; шлях EGFR; мутація в гені KRAS; BRAF-мутація; інгібітори VEGF

metastatic colorectal cancer; right colon; left colon; consensus molecular subtypes; EGFR pathway; KRAS mutation; BRAF mutation; VEGF inhibitors


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Sung H, Ferlay J, Siegel RL et al. Global Cancer Statistics 2020: GLOBOCAN Estimates of Incidence and Mortality Worldwide for 36 Cancers in 185 Countries. CA Cancer J Clin. 2021/02/04; 2021; 71: 209-249. https://doi.org/10.3322/caac.21660.
2. Malvezzi M, Carioli G, Bertuccio P, Boffetta P, Levi F, La Vecchia C, Negri E. European cancer mortality predictions for the year 2018 with focus on colorectal cancer. Ann Oncol. 2018 Apr 1; 29(4): 1016-1022. doi: 10.1093/annonc/mdy033. PMID: 29562308.
3. Carmichael JC, Mills S. Anatomy and Embryology of the Colon, Rectum, and Anus. The ASCRS Textbook of Colon and Rectal Surgery, 2016. 3-26. doi: 10.1007/978-3-319-25970-3_1 (https://doi.org/10.1007/978-3-319-25970-3_1).
4. Guinney J, Dienstmann R, Wang X, de Reyniès A, Schli–cker A, Soneson C et al. The consensus molecular subtypes of colorectal cancer. Nature Medicine. 2015; 21(11): 1350-1356. doi: 10.1038/nm.3967 (https://doi.org/10.1038/nm.3967).
5. Puccini A, Marshall JL, Salem ME. Molecular Variances Between Right- and Left-sided Colon Cancers. Current Colorectal Cancer Reports. 2018. doi: 10.1007/s11888-018-0411-z (https://doi.org/10.1007/s11888-018-0411-z).
6. Brodsky FM. Pharmaceutical Research. 1988; 05(1): 1-9. doi: 10.1023/a:1015860525341 (https://doi.org/10.1023/a:1015860525341).
7. Demetri GD, von Mehren M, Blanke CD, et al. Efficacy and safety of imatinib mesylate in advanced gastrointestinal stromal tumors. N Engl J Med. 2002; 347: 472-480. doi: 10.1056/NEJMoa020461.
8. Herbst R, Morgensztern D, Boshoff C. The biology and ma–nagement of non-small cell lung cancer. Nature. 2018; 553: 446-454. doi: 10.1038/nature2518.
9. Holderfield M, Deuker M, McCormick F, et al. Targeting RAF kinases for cancer therapy: BRAF-mutated melanoma and beyond. Nat Rev Cancer. 2014; 14: 455-467. doi: 10.1038/nrc3760.
10. Arteaga CL, Engelman JA. ERBB Receptors: From Oncogene Discovery to Basic Science to Mechanism-Based Cancer Therapeutics. Cancer Cell. 2014; 25(3): 282-303. doi: 10.1016/j.ccr.2014.02.025 (https://doi.org/10.1016/j.ccr.2014.02.025).
11. Tebbutt N, Pedersen MW, Johns TG. Targeting the ERBB family in cancer: couples therapy. Nature Reviews Cancer. 2013; 13(9): 663-673. doi: 10.1038/nrc3559 (https://doi.org/10.1038/nrc3559). 
12. Normanno N, Tejpar S, Morgillo F, De Luca A, Van Cutsem E, Ciardiello F. Implications for KRAS status and EGFR-targeted therapies in metastatic CRC. Nat Rev Clin Oncol. 2009; 6: 519-527. doi: 10.1038/nrclinonc.2009.111.
13. Simanshu DK, Nissley DV, McCormick F. RAS proteins and their regulators in human disease. Cell. 2017; 170: 17-33. doi: 10.1016/j.cell.2017.06.009.
14. Dias Carvalho P, Guimaraes CF, Cardoso AP, et al. KRAS oncogenic signaling extends beyond cancer cells to orchestrate the microenvironment. Cancer Res. 2018; 78: 7-14. doi: 10.1158/0008-5472.CAN-17-2084.
15. Lievre A, Bachet JB, Le Corre D, et al. KRAS mutation status is predictive of response to cetuximab therapy in colorectal cancer. Cancer Res. 2006; 66: 3992-3995. doi: 10.1158/0008-5472.CAN-06-0191.
16. Amado RG, Wolf M, Peeters M, et al. Wild-type KRAS is required for panitumumab efficacy in patients with metastatic colorectal cancer. J Clin Oncol. 2008; 26: 1626-1634. doi: 10.1200/JCO.2007.14.7116.
17. Benvenuti S, Sartore-Bianchi A, Di Nicolantonio F, et al. Oncogenic activation of the RAS/RAF signaling pathway impairs the response of metastatic colorectal cancers to anti-epidermal growth factor receptor antibody therapies. Cancer Res. 2007; 67: 2643-2648. doi: 10.1158/0008-5472.CAN-06-4158.
18. Karapetis CS, Khambata-Ford S, Jonker DJ, et al. K-ras mutations and benefit from cetuximab in advanced colorectal cancer. N Engl J Med. 2008; 359: 1757-1765. doi: 10.1056/NEJMoa0804385.
19. Van Cutsem E, Lenz HJ, Kohne CH, et al. Fluorouracil, leucovorin, and irinotecan plus cetuximab treatment and RAS mutations in colorectal cancer. J Clin Oncol. 2015; 33: 692-700. doi: 10.1200/JCO.2014.59.4812.
20. Ciardiello F, Normanno N, Maiello E, et al. Clinical acti–vity of FOLFIRI plus cetuximab according to extended gene mutation status by next-generation sequencing: findings from the CAPRI-GOIM trial. Ann Oncol. 2014; 25: 1756-1761. doi: 10.1093/annonc/mdu230.
21. Ros J, Baraibar I, Martini G, et al. The evolving role of consensus molecular subtypes: a step beyond inpatient selection for treatment of colorectal cancer. Curr Treat Options Oncol. 2021; 22: 113. doi: 10.1007/s11864-021-00913-5.
22. Irahara N, Baba Y, Nosho K, et al. NRAS mutations are rare in colorectal cancer. Diagn Mol Pathol. 2010; 19: 157-163. doi: 10.1097/PDM.0b013e3181c93fd1.
23. Nassar AH, Adib E, Kwiatkowski DJ. Distribution of KRASG12C somatic mutations across race, sex, and cancer type. N Engl J Med. 2021; 384: 185-187. doi: 10.1056/NEJMc2030638.
24. Schirripa M, Nappo F, Cremolini C, et al. KRAS G12C metastatic colorectal cancer: specific features of a new emerging target population. Clin Colorectal Cancer. 2020; 19: 219-225. doi: 10.1016/j.clcc.2020.04.009. 
25. Tol J, Nagtegaal ID, Punt CJ. BRAF mutation in metastatic colorectal cancer [erratum in: N Engl J Med. 2011; 365: 869]. N Engl J Med. 2009; 361: 98-99. doi: 10.1056/NEJMc0904160.
26. Roth AD, Tejpar S, Delorenzi M, et al. Prognostic role of KRAS and BRAF in stage II and III resected colon cancer: results of the translational study on the PETACC-3, EORTC 40993, SAKK 60-00 trial. J Clin Oncol. 2010; 28: 466-474. doi: 10.1200/JCO.2009.23.3452.
27. Cohen R, Liu H, Fiskum J, et al. BRAF V600E mutation in first-line metastatic colorectal cancer: an analysis of individual patient data from the ARCAD database. J Natl Cancer Inst. 2021; 113: 1386-1395. doi: 10.1093/jnci/djab042.
28. Seppala TT, Bohm JP, Friman M, et al. Combination of microsatellite instability and BRAF mutation status for subtyping colorectal cancer. Br J Cancer. 2015; 112: 1966-1975. doi: 10.1038/bjc.2015.160.
29. Lochhead P, Kuchiba A, Imamura Y, et al. Microsatellite instability and BRAF mutation testing in colorectal cancer prognostication. J Natl Cancer Inst. 2013; 105: 1151-1156. doi: 10.1093/jnci/djt173.
30. Fanelli GN, Dal Pozzo CA, Depetris I, et al. The heterogeneous clinical and pathological landscapes of metastatic Braf-mutated colorectal cancer. Cancer Cell Int. 2020; 20: 30. doi: 10.1186/s12935-020-1117-2.
31. Kopetz S, Grothey A, Yaeger R, et al. Encorafenib, binimetinib, and cetuximab in BRAF V600E-mutated colorectal cancer. N Engl J Med. 2019; 381: 1632-1643. doi: 10.1056/NEJMoa1908075.
32. Barras D, Missiaglia E, Wirapati P, et al. BRAF V600E mutant colorectal cancer subtypes based on gene expression. Clin Cancer Res. 2017; 23: 104-115. doi: 10.1158/1078-0432.CCR-16-0140.
33. Jones JC, Renfro LA, Al-Shamsi HO, et al. Non-V600 BRAF mutations define a clinically distinct molecular subtype of metastatic colorectal cancer. J Clin Oncol. 2017; 35: 2624-2630. doi: 10.1200/JCO.2016.71.4394.
34. Sepulveda AR, Hamilton SR, Allegra CJ, et al. Molecular biomarkers for the evaluation of colorectal cancer: guideline from the American Society for Clinical Pathology, College of American Pathologists, Association for Molecular Pathology, and the American Society of Clinical Oncology. J Clin Oncol. 2017; 35: 1453-1486. doi: 10.1200/JCO.2016.71.980.
35. Van Cutsem E, Cervantes A, Adam R, et al. ESMO consensus guidelines for the management of patients with metastatic colorectal cancer. Ann Oncol. 2016; 27: 1386-1422. doi: 10.1093/annonc/mdw235.
36. Mosele F, Remon J, Mateo J, et al. Recommendations for the use of next-generation sequencing (NGS) for patients with metastatic cancers: a report from the ESMO Precision Medicine Wor–king Group. Ann Oncol. 2020; 31: 1491-1505. doi: 10.1016/j.annonc.2020.07.014.
37. Russo A, Incorvaia L, Del Re M, et al. The molecular profi–ling of solid tumors by liquid biopsy: a position paper of the AIOM-SIAPEC-IAP-SIBioC-SIC-SIF Italian Scientific Societies. ESMO Open. 2021; 6: 100164. doi: 10.1016/j.esmoop.2021.100164.
38. Normanno N, Esposito Abate R, Lambiase M, et al. RAS testing of liquid biopsy correlates with the outcome of metastatic colorectal cancer patients treated with first-line FOLFIRI plus cetuximab in the CAPRI-GOIM trial. Ann Oncol. 2018; 29: 112-118. doi: 10.1093/annonc/mdx417.
39. Khan KH, Cunningham D, Werner B, et al. Longitudinal liquid biopsy and mathematical modeling of clonal evolution forecast time to treatment failure in the PROSPECT-C phase II colorectal cancer clinical trial. Cancer Discov. 2018; 8: 1270-1285. doi: 10.1158/2159-8290.CD-17-0891.
40. Patelli G, Vaghi C, Tosi F, et al. Liquid biopsy for prognosis and treatment in metastatic colorectal cancer: circulating tumor cells vs circulating tumor DNA [erratum in: Target Oncol. 2021; 16: 413]. Target Oncol. 2021; 16: 309-324. doi: 10.1007/s11523-021-00795-5.
41. Ross JS, Fakih M, Ali SM, et al. Targeting HER2 in colorectal cancer: the landscape of amplification and short variant mutations in ERBB2 and ERBB3. Cancer. 2018; 124: 1358-1373. doi: 10.1002/cncr.31125.
42. Bertotti A, Migliardi G, Galimi F, et al. A molecularly annotated platform of patient-derived xenografts (“xenopatients”) identifies HER2 as an effective therapeutic target in cetuximab-resistant colorectal cancer. Cancer Discov. 2011; 1: 508-523. doi: 10.1158/2159-8290.CD-11-0109.
43. Raghav K, Loree JM, Morris JS, et al. Validation of HER2 amplification as a predictive biomarker for anti-epidermal growth factor receptor antibody therapy in metastatic colorectal cancer. JCO Precis Oncol. 2019; 3: 1-13. doi: 10.1200/PO.18.00226.
44. Sartore-Bianchi A, Amatu A, Porcu L, et al. HER2 positivity predicts unresponsiveness to EGFR-targeted treatment in metastatic colorectal cancer. Oncologist. 2019; 24: 1395-1402. doi: 10.1634/theoncologist.2018-0785.
45. Pietrantonio F, Di Nicolantonio F, Schrock AB, et al. ALK, ROS1, and NTRK rearrangements in metastatic colorectal cancer. J Natl Cancer Inst. 2017; 109: djx089. doi: 10.1093/jnci/djx089.
46. Boland CR, Goel A. Microsatellite instability in colorectal cancer. Gastroenterology. 2010; 138: 2073-2087.e3. doi: 10.1053/j.gastro.2009.12.064.
47. Xiao Y, Freeman GJ. The microsatellite instable subset of colorectal cancer is a particularly good candidate for checkpoint blockade immunotherapy. Cancer Discov. 2015; 5: 16-18. doi: 10.1158/2159-8290.CD-14-1397.
48. Llosa NJ, Cruise M, Tam A, et al. The vigorous immune microenvironment of microsatellite instable colon cancer is balanced by multiple counter-inhibitory checkpoints. Cancer Discov. 2015; 5: 43-51. doi: 10.1158/2159-8290.CD-14-0863.
49. Ciardiello D, Vitiello PP, Cardone C, et al. Immunotherapy of colorectal cancer: challenges for therapeutic efficacy. Cancer Treat Rev. 2019; 76: 22-32. doi: 10.1016/j.ctrv.2019.04.003.

Вернуться к номеру