Мобильная версия

Архив офтальмологии Украины Том 12, №1, 2024

Сучасні можливості терапії алергійних кон’юнктивітів

Авторы: Скрипник Р.Л., Скрипниченко І.Д.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Рубрики: Офтальмология

Разделы: Клинические исследования

Актуальність. За даними ВООЗ, 80–90 % осіб, що страждають на алергію, мають ураження очей. Найпоширенішим алергійним захворюванням ока є алергійний кон’юнктивіт, на який страждає 15–20 % населення планети. Оскільки алергійний кон’юнктивіт провокує тимчасову втрату працездатності та суттєво погіршує якість життя хворих, він є важливою медико-соціальною проблемою, а його лікування залишається актуальною проблемою клінічної офтальмології. Метою дослідження було підвищення ефективності лікування хворих на алергійні кон’юнктивіти. Матеріали та методи. Під нашим наглядом перебувало 29 хворих (58 очей) із гострими алергійними кон’юнктивітами. Хворим проводили візометрію і біомікроскопію (оцінка стану повік, кон’юнктиви, рогівки). Інтенсивність суб’єктивних симптомів (свербежу, сльозотечі) та об’єктивних ознак алергійних кон’юнктивітів (гіперемія, фолікулярна реакція кон’юнктиви) оцінювали в балах за 3-бальною шкалою. Критеріями оцінки ефективності лікування були зменшення або зникнення скарг хворих, зниження інтенсивності або зникнення клінічних проявів, клінічний перебіг, терміни лікування захворювання. Усім хворим призначали очні краплі подвійної дії — Олопатадин Унімед Фарма, що не містять консервантів. Очні краплі призначали відповідно до інструкції по 1–2 краплі 2 рази на день до клінічного одужання. Препарат призначали як монотерапію. Результати. Тривалість лікування була від 14 до 21 дня. Повне одужання відзначено у всіх хворих. Очні краплі Олопатадин Унімед Фарма, що не містять консервантів, добре переносяться хворими, не мають побічної дії та безпечні для хворих. Висновки. У місцевій терапії алергійних кон’юнктивітів доцільно віддавати перевагу препарату подвійної дії олопатадину гідрохлориду, оскільки він на сьогодні є найбільш універсальним та ефективним препаратом завдяки можливості одночасно впливати на декілька ланок патогенезу алергійних кон’юнктивітів. Також доцільно віддавати перевагу лікарським засобам, які не містять консервантів.

Background. According to the WHO, 80–90 % of people suffering from allergies have eye damage. The most common allergic eye disease is allergic conjunctivitis, which affects 15–20 % of the world’s population. Since allergic conjunctivitis provokes a temporary loss of capacity for work and significantly worsens the quality of life of patients, it is an important medical and social problem, and its treatment remains an urgent problem of clinical ophthalmology. The purpose of the study was to increase the effectiveness of treatment of patients with allergic conjunctivitis. Materials and methods. Twenty-nine patients (58 eyes) with acute allergic conjunctivitis were under our supervision. They underwent visometry and biomicroscopy (assessment of the state of the eyelids, conjunctiva, cornea). The intensity of subjective symptoms (itching, tearing) and objective signs of allergic conjunctivitis (hyperemia, follicular reaction of the conjunctiva) were assessed in points on a 3-point scale. The criteria for evaluating the effectiveness of treatment were the reduction or disappearance of patients’ complaints, the reduction in the intensity or disappearance of clinical manifestations, the clinical course, and the duration of treatment. All patients were prescribed Olopatadine Unimed Pharma, double-action eye drops, which do not contain preservatives. Eye drops were administered according to the instructions, 1–2 drops 2 times a day until clinical recovery. The drug was prescribed as monotherapy. Results. The duration of treatment was from 14 to 21 days. Complete recovery was noted in all patients. Olopatadine Unimed Pharma eye drops, which do not contain preservatives, are well tolerated, have no side effects and are safe for patients. Conclusions. In the local therapy for allergic conjunctivitis, it is advisable to give preference to the dual-action drug olopatadine hydrochloride, as it is currently the most versatile and effective agent due to the ability to simultaneously influence several links of the pathogenesis of allergic conjunctivitis. It is also advisable to use medicines that do not contain preservatives.

Ключевые слова

кон’юнктивіт; алергійний; лікування; очні краплі; олопатадину гідрохлорид

allergic conjunctivitis; treatment; eye drops; olopatadine hydrochloride

Вступ

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) назвала ХХІ ст. століттям алергії, а саму хворобу — епідемією. Глобальний приріст поширеності та тяжкості алергійних захворювань протягом останніх десятиліть має суттєвий вплив на здоров’я населення [1]. Зростання захворюваності на алергійні хвороби обумовлено змінами довкілля та способу життя людей. Поширеність алергійних захворювань пов’язана з погіршенням екології, появою великої кількості хімічних речовин, широким застосуванням різних вакцин, сироваток, що мають антигенну природу, а також з безконтрольним застосуванням лікарських засобів. Певну роль відіграє й генетична схильність [1, 2].

За даними ВООЗ, 80–90 % осіб, що страждають на алергію, мають ураження очей [3]. Це пов’язано з анатомічним розташуванням очей, внаслідок якого вони безпосередньо зазнають впливу навколишнього середовища та різноманітних зовнішніх алергенів. Особливості будови поверхні ока також сприяють розвитку алергійних захворювань очей: слізна рідина містить всі класи імуноглобулінів, комплемент, неспецифічні фактори толерантності; кон’юнктива — лімфоцити, нейтрофіли, плазматичні та тучні клітини; строма рогівки — всі класи імуноглобулінів, окрім імуноглобуліну M; у канті наявна максимальна концентрація тучних клітин, лімфоцитів, плазматичних клітин [2].

Найпоширенішим алергійним захворюванням ока є алергійний кон’юнктивіт, на який страждає 15–20 % населення планети. За попередніми оцінками, в Україні кількість хворих на алергійний кон’юнктивіт дорівнює приблизно 8 млн осіб [3]. Алергійний кон’юнктивіт часто поєднується з іншими алергійними захворюваннями, насамперед із алергійним ринітом, бронхіальною астмою, атопічним дерматитом, що призводить до значного поширення його серед хворих на алергію [1]. Оскільки алергійний кон’юнктивіт провокує тимчасову втрату працездатності та суттєво погіршує якість життя хворих, він є важливою медико-соціальною проблемою. У зв’язку зі зростанням поширеності алергійних кон’юнктивітів, різноманіттям етіологічних чинників, що їх викликають, найчастіше тривалим перебігом, можливістю залучення у процес рогівки з подальшим розвитком її помутніння і погіршенням зору лікування алергійних кон’юнктивітів залишається актуальною проблемою клінічної офтальмології.

Алергійний кон’юнктивіт — це запальна реакція кон’юнктиви на вплив алергенів. Алергійні кон’юнктивіти відносять до алергійних реакцій гіперчутливості, що виникають у сенсибілізованих осіб у момент їхнього контакту зі специфічним антигеном (IgE-залежний тип алергійної реакції). У генетично схильного до алергії пацієнта при контакті кон’юнктиви із сенсибілізуючим антигеном починають продукуватися антитіла класу IgE, які взаємодіють зі специфічними рецепторами на поверхні тучних клітин кон’юнктиви. У результаті цієї взаємодії відбувається дегрануляція тучних клітин з вивільненням медіаторів запалення (гістаміну, гепарину, брадикініну, серотоніну, ферментів, факторів хемотаксису нейтрофілів та еозинофілів, простагландинів). Одним із важливих медіаторів є гістамін, який активує гістамінові рецептори (H1, H2, H3 та H4). Найважливішу роль у розвитку алергійної реакції І типу відіграють гістамінові H1-рецептори, унаслідок стимуляції яких гістаміном і виникають симптоми алергії [4].

Виділяють такі клінічні форми алергійного кон’юнктивіту: сезонний алергійний кон’юнктивіт, цілорічний алергійний кон’юнктивіт, весняний кератокон’юнктивіт, атопічний кератокон’юнктивіт, гігантопапілярний кон’юнктивіт. Окремо виділяють медикаментозний кон’юнктивіт, який найчастіше виникає при місцевій терапії. Алергію може викликати сама діюча речовина або додаткові речовини у складі препарату [2, 5].

Діагностика алергійного кон’юнктивіту передбачає детально зібраний алергологічний анамнез, алергологічний скринінг (визначення загального імуноглобуліну Е (IgE) в крові), аналіз крові на визначення специфічного IgE, виробленого до причинного алергену, шкірні алергопроби з пилковими та/або побутовими алергенами для визначення причинного алергену (рrick-тест), аплікаційний шкірний тест (рatch-тест), мультикомпонентний алерготест ALEX-2 (Allergy Explorer) [3, 4].

Згідно з вимогами ВООЗ, основними сучасними принципами лікування алергійних захворювань є:

1. Елімінація алергену — усунення алергенів і контроль за станом навколишнього середовища з метою зменшення проявів та розвитку алергійних реакцій.

2. Медикаментозна симптоматична терапія (місцева та загальна).

3. Алергенспецифічна імунотерапія (АСІТ) — проводиться в лікувальних установах у разі неефективності медикаментозної терапії та неможливості виключення провокуючого фактора [2, 3].

У лікуванні алергійних кон’юнктивітів провідне місце займає місцева медикаментозна терапія. До переваг місцевої терапії в першу чергу належать більш швидкий терапевтичний ефект та зниження ризику розвитку системної побічної дії. Місцева терапія також знижує концентрацію сенсибілізуючого алергену та сприяє вимиванню алергену з ока. Основні вимоги до препаратів, що застосовуються для місцевої терапії алергійних кон’юнктивітів, такі: висока ефективність, добра переносимість, мінімальна кількість побічних реакцій та зручний режим дозування.

Препарати, що застосовуються для місцевої терапії алергійних кон’юнктивітів, за механізмом дії поділяють на антигістамінні препарати, стабілізатори тучних клітин, препарати подвійної дії (блокують гістамінові рецептори і стабілізують мембрану тучних клітин) [2, 6].

Також для лікування застосовують нестероїдні протизапальні препарати для зменшення у хворих свербежу та ін’єкції судин кон’юнктиви, при тяжких формах алергійних кон’юнктивітів застосовують стероїдні протизапальні препарати та цитостатики, призначають сльозозамінники без консерванта низької в’язкості на основі гіалуронової кислоти з метою усунення алергену і створення бар’єра для алергенів, а також для стимулювання репаративних процесів рогівки і кон’юнктиви й відновлення слізної плівки. При алергійному кон’юнктивіті відбувається зменшення продукції всіх компонентів слізної рідини, внаслідок чого порушується базисна секреція сльози. Розвиток синдрому сухого ока може обтяжувати перебіг алергійних кон’юнктивітів за рахунок нестабільності слізної плівки, що призводить до додаткової травматизації кон’юнктиви та підвищення контакту алергену й кон’юнктиви, що посилює запалення і погіршує перебіг захворювання [2, 6, 7].

Антигістамінні препарати є високоспецифічними антагоністами гістамінових H1-рецепторів, вони конкурентно й оборотно блокують гістамінові H1-рецептори. Антигістамінні очні краплі є препаратами першого вибору в лікуванні алергійних кон’юнктивітів. Вони мають швидкодопоміжну дію. При гострому алергійному кон’юнктивіті вже протягом перших 10–15 хвилин антигістамінні очні краплі зменшують свербіж та клінічні прояви алергійного кон’юнктивіту.

При гострому алергійному кон’юнктивіті разом з антигістамінними краплями застосовують судинозвужувальні краплі. Призначають судинозвужувальні краплі нетривало. Судинозвужувальні засоби, впливаючи на α-адренорецептори, викликають спазм судин, що є ризиком порушення трофіки ока, до них швидко розвивається звикання, унаслідок чого зменшується їх ефективність, виникає синдром відміни.

Стабілізатори тучних клітин (кромоглікати) завдяки стабілізації клітинних мембран тучних клітин гальмують їх дегрануляцію, чим перешкоджають вивільненню гістаміну та інших медіаторів з тучних клітин та запобігають розвитку алергійної реакції. Їхній терапевтичний ефект розвивається повільно, вони не спиняють наявні симптоми алергії. При розгорнутій клінічній картині алергійного кон’юнктивіту їх застосування неефективне. Стабілізатори тучних клітин слід застосовувати за 2–4 тижні до появи передбачуваних симптомів алергії.

Препарати подвійної дії блокують гістамінові рецептори та стабілізують мембрану тучних клітин. Вони діють як антигістамінний препарат — селективний інгібітор H1-гістамінових рецепторів і як інгібітор вивільнення медіаторів запалення з тучних клітин. У зв’язку з цим препарати подвійної дії мають виражену проти–алергійну дію. До цієї групи препаратів належить Олопатадин Унімед Фарма (олопатадину гідрохлорид 0,1%). Численні клінічні дослідження і спостереження довели високу терапевтичну ефективність олопатадину гідрохлориду в лікуванні алергійного кон’юнктивіту. Очні краплі 0,1% олопатадину гідрохлориду можуть застосовуватися як монотерапія алергійного кон’юнктивіту [8–10].

Порівняно з антигістамінними препаратами та стабілізаторами тучних клітин олопатадину гідрохлорид є більш селективним до H1-рецепторів, він краще стабілізує тучні клітини, при цьому не викликає лізис мембран тучних клітин. Оскільки олопатадину гідрохлорид не порушує цілісність мембран епітеліальних клітин кон’юнктиви, пошкодження яких викликає відчуття печіння, він добре переноситься. Також олопатадину гідрохлорид не впливає на α-адренергічні, дофамінові, мускаринові 1-го і 2-го типу та серотонінові рецептори. При місцевому застосуванні олопатадину гідрохлорид має низьку системну абсорбцію. Його максимальна концентрація в плазмі крові досягається протягом 2 годин після місцевого застосування. Виводиться олопатадину гідрохлорид переважно нирками, 60–70 % у незмінному вигляді [9].

Як селективний інгібітор Н1-гістамінових рецепторів олопатадину гідрохлорид швидко діє, чим забезпечує швидке полегшення симптомів гострого алергійного кон’юнктивіту. Як стабілізатор тучних клітин олопатадину гідрохлорид забезпечує тривалий ефект. Олопатадину гідрохлорид 0,1% достатньо застосовувати 2 рази на добу з інтервалом 8 годин. Курс лікування — до 4 місяців. Олопатадину гідрохлорид можна застосовувати не тільки у дорослих, але й у дітей віком від 3 років у тих самих дозах, що й для дорослих.

Місцеве застосування олопатадину гідрохлориду у пацієнтів з алергійним ринокон’юнктивітом зі збереженою прохідністю носослізного каналу також зменшує симптоми риніту [11].

У місцевій терапії алергійних кон’юнктивітів необхідно віддавати перевагу застосуванню очних крапель, що не містять консервантів. Навіть у невеликих концентраціях консервант накопичується в епітелії кон’юнктиви та рогівки й викликає побічні ефекти. Довготривале застосування очних крапель з консервантом призводить до розвитку синдрому сухого ока та викликає токсичне ураження епітеліальних клітин кон’юнктиви та рогівки. У результаті довготривалої дії консерванта на епітелій рогівки виникає токсична кератопатія, субклінічне запалення в субепітеліальних шарах кон’юнктиви, папілярний кон’юнктивіт, рубцювання нижнього кон’юнктивального склепіння і пемфігоїдні зміни [12].

Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хворих на алергійні кон’юнктивіти.

Матеріали та методи

Під нашим наглядом перебувало 29 хворих із гострими алергійними кон’юнктивітами. У всіх хворих ураження очей було двобічним. У 16 хворих (9 жінок і 7 чоловіків) віком від 20 до 41 року був сезонний кон’юнктивіт. Тривалість захворювання на поліноз у хворих була від 2 до 8 років. Поліноз виникав на цвітіння (пилок) берези, амброзії, полину. У 8 хворих (4 жінки і 4 чоловіки) віком від 25 до 45 років алергійний кон’юнктивіт був спричинений контактом із побутовими алергенами (кліщами домашнього пилу, епідермісом котів і собак). У 6 хворих із сезонним кон’юнктивітом були прояви алергійного риніту. У 5 хворих (3 жінки і 2 чоловіки) віком від 19 до 26 років алергійна реакція кон’юнктиви була пов’язана з носінням контактних лінз. Алергійний кон’юнктивіт виник унаслідок зміни розчину для обробки контактних лінз або виду контактних лінз. Стаж носіння контактних лінз був від 1 до 7 років.

Діагноз алергійного кон’юнктивіту встановлювали на основі даних анамнезу, скарг хворих і клінічної картини. Хворі з полінозом і цілорічним алергійним кон’юнктивітом на побутові алергени перебували під наглядом лікаря-алерголога, діагноз у хворих був підтверджений раніше проведеними алергопробами з пилковими та/або побутовими алергенами (рrick-тест).

Усі хворі звернулися до офтальмолога через 2–3 дні з моменту початку захворювання. Незважаючи на різну етіологію алергійних кон’юнктивітів, усі хворі під час звернення мали схожі скарги: свербіж, печіння, сльозотечу, подразнення ока. Хворі з алергійною реакцією, що виникла під час носіння контактних лінз, також скаржилися на зменшення часу носіння контактних лінз, світлобоязнь, слизові виділення.

Хворим проводили візометрію і біомікроскопію (оцінка стану повік, кон’юнктиви, рогівки). Інтенсивність суб’єктивних симптомів (свербежу, сльозотечі) та об’єктивних ознак алергійних кон’юнктивітів (гіперемія, фолікулярна реакція кон’юнктиви) оцінювали в балах за 3-бальною шкалою: 0 — відсутня, 1 — помірно виражена ознака, 2 — виражена, 3 — значно виражена. Хворих просили оцінити комфорт крапель, швидкість поліпшення стану очей, загальну задоволеність лікуванням (задоволені, не задоволені, не визначилися).

У хворих спостерігалися такі клінічні прояви алергійних кон’юнктивітів: набряк та гіперемія повік; гіперемія, набряк кон’юнктиви повік та склепінь; кон’юнктивальна ін’єкція судин очного яблука; утворення на кон’юнктиві повік фолікулів (фолікулярна реакція кон’юнктиви); наявність слизових виділень. У більшості хворих інтенсивність суб’єктивних симптомів (свербежу, сльозотечі) та об’єктивних ознак алергійних кон’юнктивітів (гіперемія, фолікулярна реакція кон’юнктиви) становила 2 бали, у поодиноких хворих інтенсивність сльозотечі становила 1 бал.

Критеріями оцінки ефективності лікування були зменшення або зникнення скарг хворих, зниження інтенсивності або зникнення клінічних проявів, клінічний перебіг, терміни лікування захворювання.

Лікування алергійних кон’юнктивітів починали з максимально можливого обмеження контакту пацієнта з алергеном. Системно антигістамінні препарати хворим не призначали. Усім хворим призначали очні краплі подвійної дії — Олопатадин Унімед Фарма, що не містять консервантів. Стерильність очних крапель Олопатадин Унімед Фарма забезпечує система NOVELIA, що являє собою дозатор очних крапель з односпрямованим клапаном та запатентованою технологією PureFlow. Хворим призначали очні краплі Олопатадин Унімед Фарма відповідно до інструкції по 1–2 краплі 2 рази на день до клінічного одужання. Препарат призначали як монотерапію. Хворих оглядали один раз на 7 днів. Дату наступного амбулаторного прийому хворим призначали залежно від клінічного перебігу алергійного кон’юнктивіту.

Результати

Очні краплі Олопатадин Унімед Фарма, що не містять консервантів, хворими переносилися добре. Закапування крапель було комфортним, неприємних відчуттів (печіння, сухості, чутливості) при закапуванні очних крапель хворі не відзначали. Побічних реакцій, як місцевих, так і системних (загальних), у хворих при застосуванні очних крапель Олопатадин Унімед Фарма нами не відмічено.

Значне поліпшення суб’єктивних симптомів та об’єктивних ознак у хворих на алергійні кон’юнктивіти наставало до кінця першого тижня лікування. Інтенсивність суб’єктивних симптомів (свербежу, сльозотечі) у хворих зменшувалася вже після першого закапування очних крапель Олопатадин Унімед Фарма, що не містять консервантів. На третій день лікування свербіж і сльозотеча у хворих з алергійними кон’юнктивітами повністю зникали. Інтенсивність набряку та гіперемії повік, гіперемії і набряку кон’юнктиви повік та склепінь, кон’юнктивальної ін’єкції судин очного яблука починала зменшуватися також із третього дня лікування, і повністю ці явища зникали до кінця лікування алергійного кон’юнктивіту. Станом на сьомий день лікування спостерігалося зменшення вираженості фолікулярної реакції кон’юнктиви, яка також повністю зникала до кінця лікування алергійного кон’юнктивіту. Істотне зменшення слизових виділень з кон’юнктивальної порожнини у хворих на алергійний кон’юнктивіт, що виник під час носіння контактних лінз, відмічено на сьомий день лікування, виділення повністю зникли на чотирнадцятий день лікування. Тривалість лікування була від 14 до 21 дня. Повне одужання відзначено у всіх хворих. Хворі на поліноз продовжували закапувати очні краплі Олопатадин Унімед Фарма після повного зникнення клінічних проявів алергійного кон’юнктивіту до кінця цвітіння рослин, які викликають у них поліноз. Хворі із сезонним кон’юнктивітом, у яких були прояви алергійного риніту, відмічали зменшення суб’єктивних симптомів риніту. Хворі, які носять контактні лінзи, після проведеного лікування надалі продовжували використовувати контактні лінзи.

Обговорення

Отримані нами дані свідчать про те, що очні краплі Олопатадин Унімед Фарма, що мають подвійну дію, ефективно діють на суб’єктивні та об’єктивні прояви гострих алергійних кон’юнктивітів незалежно від етіологічного чинника, що викликав захворювання, очні краплі можуть використовуватися як монотерапія. Очні краплі Олопатадин Унімед Фарма, що не містять консервантів, добре переносяться хворими, не мають побічної дії та безпечні для хворих.

Висновки

У місцевій терапії алергійних кон’юнктивітів доцільно віддавати перевагу препарату подвійної дії олопатадину гідрохлориду, оскільки він на сьогодні є найбільш універсальним та ефективним препаратом завдяки можливості одночасно впливати на декілька ланок патогенезу алергійних кон’юнктивітів. Також доцільно віддавати перевагу лікарським засобам, які не містять консервантів.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.

Внесок авторів. Скрипник Р.Л. — концепція та дизайн дослідження, остаточне затвердження статті; Скрипниченко І.Д. — збір та аналіз даних, написання статті.

Отримано/Received 05.03.2024

Рецензовано/Revised 10.04.2024

Прийнято до друку/Accepted 12.04.2024

Список литературы

Курченко А.І., Плахотна Д.В., Царик В.В. та ін. Сучасні погляди на механізми розвитку атопічного маршу. Астма та алергія. 2020. № 4. С. 53-62. doi: 10.31655/2307-3373-2020-4-53-62.
Скрипник Р.Л. К вопросу лечения аллергических конъюнктивитов. Офтальмология. Восточная Европа. 2015. № 1 (24). С. 100-110.
Сучасні підходи до діагностики і лікування алергічного кон’юнктивіту. Архів офтальмології України. 2023. Т. 11. № 2. С. 73-75.
Клінічна та лабораторна імунологія: підручник: у 2 томах. Т. 1. За ред. Бабаджана В.Д., Кузнецової Л.В., Кравчуна П.Г., Курченка А.І.; 2-ге вид. Київ: МЕДПРИНТ, 2022. 752 с.
Mueller A. Allergic Conjunctivitis: An Update. Handb Exp Pharmacol. 2022;268:95-99. doi: 10.1007/164_2021_491.
Bielory L, Meltzer EO, Nichols KK, Melton R, Thomas RK, Bartlett JD. An algorithm for the management of allergic conjunctivitis. Allergy Asthma Proc. 2013 Sep-Oct;34(5):408-20. doi: 10.2500/aap.2013.34.3695.
Васильєва Л.С., Нестеренко О.В., Рилькова К.А. Використання 0,4% гіалуронату натрію в комплексному лікуванні пацієнтів дитячого віку із синдромом сухого ока на фоні алергічних захворювань органа зору. Архів офтальмології України. 2021. Т. 9. № 2. С. 30-33. doi: 10.22141/2309-8147.9.2.2021.241505.
Kam KW, Chen LJ, Wat N, Young AL. Topical Olopatadine in the Treatment of Allergic Conjunctivitis: A Systematic Review and Meta-analysis. Ocul Immunol Inflamm. 2017 Oct;25 (5):663-677. doi: 10.3109/09273948.2016.1158282.
Uchio E. Treatment of allergic conjunctivitis with olopatadine hydrochloride eye drops. Clin Ophthalmol. 2008 Sep;2 (3):525-31. doi: 10.2147/opth.s3294.
Abelson MB, Shetty S, Korchak M, Butrus SI, Smith LM. Advances in pharmacotherapy for allergic conjunctivitis. Expert Opin Pharmacother. 2015 Jun;16(8):1219-31. doi: 10.1517/–14656566.2015.1040760.
Gonzalez-Estrada A, Reddy K, Dimov V, Eidelman F. Olopatadine hydrochloride ophthalmic solution for the treatment of allergic conjunctivitis. Expert Opin Pharmacother. 2017 Aug;18(11):1137-1143. doi: 10.1080/14656566.2017.1346085.
Косуба С.І., Тутченко Л.П., Туманова О.В., Сков–рон М.В. Вплив буферних систем і консервантів у складі очних крапель на безпечне й тривале лікування пацієнтів із хворобою сухого ока. Архів офтальмології України. 2019. Т. 7. № 3. С. 55-60. doi: 10.22141/2309-8147.7.3.2019.179619.