Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Міжнародний неврологічний журнал Том 20, №3, 2024

Повернутися до номеру

Особливості неврологічної симптоматики в пацієнтів із хребетно-спинномозковою травмою на рівні грудопоперекового переходу

Автори: Нехлопочин О.С., Вербов В.В., Чешук Є.В., Вороді М.В.
ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова НАМН України», м. Київ, Україна

Рубрики: Неврологія

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку


Резюме

Актуальність. Частка травматичного пошкодження ділянки грудопоперекового переходу становить понад 60 % від усіх травм грудопоперекового відділу хребта. Неврологічна симптоматика, що супроводжує травми на цьому рівні, характеризується різноманітними патернами як моторної, так і сенсорної дисфункції, що зумовлено топографо-анатомічними особливостями цієї зони. Неврологічний дефіцит може бути спричинений провідниковими, сегментарними і корінцевими порушеннями. Мета: визначити характер і частоту неврологічних розладів у постраждалих із хребетно-спинномозковою травмою на рівні грудопоперекового переходу залежно від імовірного субстрату травматичної дії. Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів оцінки неврологічного статусу 101 пацієнта, які перенесли хребетно-спинномозкову травму на рівні грудопоперекового переходу. Середній вік пацієнтів — 41 рік (95% довірчий інтервал: 36–44). Серед пацієнтів переважали чоловіки (75,25 %). Визначали кількість моторних сегментів, що мають ознаки пошкодження верхнього і нижнього мотонейронів, і дерматомів із порушенням сенсорної функції за радикулярним, сегментарним або провідниковим типом. Результати. Встановлено, що 83,5 % рухових сегментів з дисфункцією мали клініку ушкодження нижнього мотонейрона, 41,3 % дерматомів з порушенням чутливості — травматичне ушкодження корінців, у 57,9 % дерматомів виявлено порушення за сегментарним типом, у 28,9 % — за провідниковим. Висновки. Отримані дані свідчать про велику роль сегментарних порушень у формуванні симптомокомплексу в пацієнтів із хребетно-спинномозковою травмою на рівні грудопоперекового переходу.

Background. Traumatic injuries to the thoracolumbar junction account for over 60 % of all injuries to the thoracolumbar spine. The neurological symptomatology accompanying injuries at this level is characterized by diverse patterns of both motor and sensory dysfunction, which are determined by the topographic-anatomical features of this area. Neurological deficit may be caused by conductive, segmental, and radicular disturbances. The aim of the study is to determine the nature and frequency of neurological disorders in patients with spine and spinal cord trauma at the level of the thoracolumbar junction, depending on the likely substrate of the traumatic impact. Materials and methods. An analysis of the neurological status assessment was conducted in 101 patients who suffered spine and spinal cord trauma at the level of the thoracolumbar junction. The average age of the patients was 41 years (95% confidence interval 36–44). Most patients were male (75.25 %). The number of motor segments with signs of upper and lower motor neuron lesion, and dermatomes with sensory impairment of radicular, segmental, or conductive types were determined. Results. It was found that 83.5 % of motor segments with dysfunction had clinical signs of lower motor neuron lesion, 41.3 % of dermatomes with sensory impairment had traumatic root damage, 57.9 % of dermatomes showed impairments of a segmental type, and 28.9 % were of a conductive type. Conclusions. The data obtained indicate a significant role of segmental disturbances in forming the symptoms in patients with spine and spinal cord trauma at the level of the thoracolumbar junction.


Ключові слова

хребетно-спинномозкова травма; грудопоперековий перехід; неврологічний дефіцит; моторна дисфункція; сенсорні розлади

spine and spinal cord trauma; thoracolumbar junction; neurological deficit; motor dysfunction; sensory disorders


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

1. Ahuja CS, Schroeder GD, Vaccaro AR, Fehlings MG. Spinal Cord Injury — What Are the Controversies? J Orthop Trauma. 2017;31 Suppl 4:S7-S13. doi: 10.1097/BOT.0000000000000943. PMID: 28816870.
2. Chan BCF, Craven BC, Furlan JC. A scoping review on health economics in neurosurgery for acute spine trauma. Neurosurg Focus. 2018;44(5):E15. doi: 10.3171/2018.2.Focus17778. PMID: 29712534.
3. Baaj AA, Downes K, Vaccaro AR, Uribe JS, Vale FL. Trends in the treatment of lumbar spine fractures in the United States: a socioeconomics perspective: clinical article. J Neurosurg Spine. 2011;15(4):367-370. doi: 10.3171/2011.5.Spine10934. PMID: 21740124.
4. Bonfanti L, Donelli V, Lunian M, Cerasti D, Cobianchi F, Cervellin G. Adult Spinal Cord Injury Without Radiographic Abnormality (SCIWORA). Two case reports and a narrative review. Acta biomedica: Atenei Parmensis. 2019;89(4):593-598. doi: 10.23750/abm.v89i4.7532. PMID: 30657112.
5. Dreizin D, Kim W, Kim JS, Boscak AR, Bodanapally UK, Munera F, et al. Will the Real SCIWORA Please Stand Up? Exploring Clinicoradiologic Mismatch in Closed Spinal Cord Injuries. American Journal of Roentgenology. 2015;205(4):853-860. doi: 10.2214/ajr.14.13374. PMID: 26397336.
6. Lima R, Monteiro A, Salgado AJ, Monteiro S, Silva NA. Pathophysiology and Therapeutic Approaches for Spinal Cord Injury. Int J Mol Sci. 2022;23(22):1-32. doi: 10.3390/ijms232213833. PMID: 36430308.
7. Sterner RC, Sterner RM. Immune response following traumatic spinal cord injury: Pathophysiology and therapies. Front Immunol. 2022;13:01-29. doi: 10.3389/fimmu.2022.1084101. PMID: 36685598.
8. Oyinbo CA. Secondary injury mechanisms in traumatic spinal cord injury: a nugget of this multiply cascade. Acta Neurobiol Exp (Wars). 2011;71(2):281-299. doi: 10.55782/ane-2011-1848. PMID: 21731081.
9. Zhou X, He X, Ren Y. Function of microglia and macrophages in secondary damage after spinal cord injury. Neural Regen Res. 2014;9(20):1787-1795. doi: 10.4103/1673-5374.143423. PMID: 25422640.
10. Adegeest CY, Moayeri N, Muijs SPJ, Ter Wengel PV. Spinal cord injury: Current trends in acute management. Brain Spine. 2024;4:102803. doi: 10.1016/j.bas.2024.102803. PMID: 38618228.
11. Haller J, Bice M, Lawrence B. Mediating the Secondary Effects of Spinal Cord Injury Through Optimization of Key Physiologic Parameters. J Am Acad Orthop Surg. 2016;24(3):160-171. doi: 10.5435/JAAOS-D-14-00314. PMID: 26855116.
12. Committee M, Burns S, Biering-Sorensen F, Donovan W, Graves DE, Jha A, et al. International standards for neurological classification of spinal cord injury, revised 2011. Top Spinal Cord Inj Rehabil. 2012;18(1):85-99. doi: 10.1310/sci1801-85. PMID: 23460761.
13. Burns AS, Marino RJ, Flanders AE, Flett H. Clinical diagnosis and prognosis following spinal cord injury. Handbook of clinical neurology. 2012;109:47-62. doi: 10.1016/b978-0-444-52137-8.00003-6. PMID: 23098705.
14. Blight AR, Hsieh J, Curt A, Fawcett JW, Guest JD, Kleitman N, et al. The challenge of recruitment for neurotherapeutic clinical trials in spinal cord injury. Spinal Cord. 2019;57(5):348-359. doi: 10.1038/s41393-019-0276-2. PMID: 30962518.
15. Bican O, Minagar A, Pruitt AA. The spinal cord: a review of functional neuroanatomy. Neurol Clin. 2013;31(1):1-18. doi: 10.1016/j.ncl.2012.09.009. PMID: 23186894.
16. Schoenen J. Clinical anatomy of the spinal cord. Neurol Clin. 1991;9(3):503-532. PMID: 1921943.
17. Wang H, Zhang Y, Xiang Q, Wang X, Li C, Xiong H, et al. Epi-demiology of traumatic spinal fractures: experience from medical university-affiliated hospitals in Chongqing, China, 2001‒2010. J Neurosurg Spine. 2012;17(5):459-468. doi: 10.3171/2012.8.Spine111003. PMID: 22978439.
18. Vaccaro AR, Oner C, Kepler CK, Dvorak M, Schnake K, Bellabarba C, et al. AOSpine thoracolumbar spine injury classification system: fracture description, neurological status, and key modifiers. Spine (Phila Pa 1976). 2013;38(23):2028-2037. doi: 10.1097/BRS.0b013e3182a8a381. PMID: 23970107.
19. Oner C, Rajasekaran S, Chapman JR, Fehlings MG, Vaccaro AR, Schroeder GD, et al. Spine Trauma — What Are the Current Controversies? J Orthop Trauma. 2017;31 Suppl 4:S1-S6. doi: 10.1097/BOT.0000000000000950. PMID: 28816869.
20. Joaquim AF, Patel AA, Schroeder GD, Vaccaro AR. A simplified treatment algorithm for treating thoracic and lumbar spine trauma. J Spinal Cord Med. 2019;42(4):416-422. doi: 10.1080/10790268.2018.1433267. PMID: 29412065.
21. Lammertse D, Tuszynski MH, Steeves JD, Curt A, Fawcett JW, Rask C, et al. Guidelines for the conduct of clinical trials for spinal cord injury as developed by the ICCP panel: clinical trial design. Spinal Cord. 2007;45(3):232-242. doi: 10.1038/sj.sc.3102010. PMID: 17179970.
22. Dvorak MF, Noonan VK, Fallah N, Fisher CG, Rivers CS, Ahn H, et al. Minimizing errors in acute traumatic spinal cord injury trials by acknowledging the heterogeneity of spinal cord anatomy and injury severity: an observational Canadian cohort analysis. J Neurotrauma. 2014;31(18):1540-1547. doi: 10.1089/neu.2013.3278. PMID: 24811484.

Повернутися до номеру