Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Oral and General Health Том 5, №2, 2024

Повернутися до номеру

Погляд на питання етіології та патогенезу клінічних станів печіння в ротовій порожнині: актуальна проблема терапевтичної стоматології

Автори: N.V. Hasiuk (1), I.P. Mazur (2), V.B. Radchuk (1), I.Yu. Popovych (3)
(1) - I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ternopil, Ukraine
(2) - Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv, Ukraine
(3) - Poltava State Medical University, Poltava, Ukraine

Рубрики: Стоматологія

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку


Резюме

Актуальність. Питання печіння в ротовій порожнині без ушкоджень на тлі багатофакторних етіологічних чинників і клінічних проявів є складним завданням для лікарів та потребує комплексного міждисциплінарного підходу. Незважаючи на масив напрацювань, залишається актуальним питання уніфікації клінічних ознак і алгоритму обстеження для використання в практичній діяльності лікаря. Матеріали та методи. Дослідження полягає в аналізі літературних джерел на основі баз даних Scopus, Web of Science, PubMed, термін вивчення яких не перевищує 5 років, включаючи огляди літератури й результати клінічних випробувань. Результати. У роботі представлено аналітичне узагальнення клінічних критеріїв діагностики парестетичних станів слизової оболонки порожнини рота, що дозволить своєчасно та професійно діагностувати ці захворювання в повсякденній практиці лікаря-стоматолога. На першому місці при аналізі етіологічних чинників відчуття печіння в ротовій порожнині знаходиться порушення взаємодії психологічних факторів і нейрофізіологічних компонентів та дисбаланс саме вегетативної іннервації слизової оболонки порожнини рота. Висновки. Клінічні стани відчуття печіння в ротовій порожнині слід розглядати як мультидисциплінарну проблему, що потребує інтеграції лікарів різних спеціальностей.

Background. The issue of burning in the oral cavity without damage against the background of various etiological factors and clinical manifestations is a difficult task for doctors and requires an integrated interdisciplinary approach. Despite the array of developments, the issue of unification of clinical signs and the examination algorithm for use in a doctor’s practice remains relevant. Materials and methods. The research is to analyze literature sources based on Scopus, Web of Science, PubMed databases, the study of which does not exceed 5 years, inclu­ding literature reviews and the results of clinical studies. Results. The work presents an analytical generalization of clinical criteria for the diagnosis of paresthetic conditions of the oral mucosa, which will allow for timely and professional diagnosis of these diseases in the daily dentist’s practice. In the first place during the analysis of etiological factors of burning sensation in the oral cavity, there is a violation of the interaction of psychological factors and neurophysiological components and an imbalance exactly of the autonomic innervation of the oral mucosa. ­Conclusions. Clinical conditions of burning sensations in the oral cavity should be considered as a multidisciplinary problem that requires the integration of physicians of different specialties.


Ключові слова

глосодинія; відчуття печіння; гальваноз; ротова порожнина; слизова оболонка

glossodynia; burning sensations; galvanosis; oral cavity; mucous membrane


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

1. Wu S, Zhang W, Yan J, et al. Worldwide prevalence estimates of burning mouth syndrome: a systematic review and meta-analysis. Oral Dis. 2022;28(6):1431-1440. doi: 10.1111/odi.13868.
2. Teruel A, Patel S. Burning mouth syndrome: a review of etio-logy, diagnosis, and management. Gen Dent. 2019;67(2):24-29.
3. Carreño-Hernández I, Cassol-Spanemberg J, Rodríguez de Rivera-Campillo E, Estrugo-Devesa A, López-López J. Is Burning Mouth Syndrome a Neuropathic Pain Disorder? A Systematic Review. J Oral Facial Pain Headache. 2021;35(3):218-229. doi: 10.11607/ofph.2861.
4. Dym H, Lin S, Thakkar J. Neuropathic Pain and Burning Mouth Syndrome: An Overview and Current Update. Dent Clin North Am. 2020;64(2):379-399. doi: 10.1016/j.cden.2019.12.009.
5. Dugan C, Parlatescu I, Dobre M, Pîrvu RE, Milanesi E. Insights on brain functions in burning mouth syndrome. Front Syst Neurosci. 2022;16:975126. doi: 10.3389/fnsys.2022.975126.
6. Klein B, Thoppay JR, De Rossi SS, Ciarrocca K. Bur–ning Mouth Syndrome. Dermatol Clin. 2020;38(4):477-483. doi: 10.1016/j.det.2020.05.008.
7. Currie CC, Ohrbach R, De Leeuw R, et al. Developing a research diagnostic criteria for burning mouth syndrome: Results from an international Delphi process. J Oral Rehabil. 2021;48(3):308-331. doi: 10.1111/joor.13123.
8. Gunendran T, Bai P, Subhedar R, Mansuri U, Jain S. An Unu-sual Case of Burning Mouth Syndrome in an Adult Male: A Case Report. Cureus. 2023;15(9):e44847. doi: 10.7759/cureus.44847.
9. Russo M, Crafa P, Guglielmetti S, Franzoni L, Fiore W, Di Mario F. Burning Mouth Syndrome Etiology: A Narrative Review. J Gastrointestin Liver Dis. 2022;31(2):223-228. doi: 10.15403/jgld-4245.
10. Porporatti AL, Schroder ÂGD, Lebel A, et al. Is burning mouth syndrome associated with stress? A meta-analysis. J Oral Rehabil. 2023;50(11):1279-1315. doi: 10.1111/joor.13536.
11. Tan HL, Smith JG, Hoffmann J, Renton T. A systematic review of treatment for patients with burning mouth syndrome. Cephalalgia. 2022;42(2):128-161. doi: 10.1177/03331024211036152.
12. Thakkar JP, Lane CJ. Hyposalivation and Xerostomia and Burning Mouth Syndrome: Medical Management. Oral Maxillofac Surg Clin North Am. 2022;34(1):135-146. doi: 10.1016/j.coms.2021.08.002.
13. Dobrovolska OV, Hasiuk NV, Klytynska OV, et al. State characteristics of the problem of oral cavity environmental system. Wiadomosci Lekarskie. 2020;73(5):1037-1040. doi: 10.36740/WLek202005137.
14. Hasiuk P, Kindiy D, Radchuk V, et al. Biological compa–tibility of metal structures of dentures made from multiple melted alloys. Polski Merkuriusz Lekarski (Polish Medical Journal). 2022;50(296):114-117.
15. Hasiuk PA, Kindiy V, Radchuk V, et al. Characteristics of metal alloys properties for dental casting after their repeated remel–ting. Wiadomosci Lekarskie. 2021;74(10):2423-2427. doi: 10.36740/WLek202110111.
16. Shahi S, Özcan M, Maleki Dizaj S, et al. A review on potential toxicity of dental material and screening their biocompatibility. Toxicol Mech Methods. 2019;29(5):368-377. doi: 10.1080/15376516.2019.1566424.
17. Dibello V, Ballini A, Lozupone M, et al. Exploring the Association of Burning Mouth Syndrome with Depressive and Anxiety Disorders in Middle-Aged and Older Adults: A Systematic Review. J Pers Med. 2023;13(6):1014. doi: 10.3390/jpm13061014.
18. Hasiuk N, Bоzhyk S, Radchuk V. Modern view on mechanisms of epithelium differentiation of the oral mucosa in normal and pathological processes. Acta Stom Naissi. 2021;37(84):2314-2324. doi: 10.5937/asn2184314H.
19. Williams LD, Zis P. COVID-19-Related Burning Eye Syndrome and Burning Mouth Syndrome: A Systematic Review and Meta-analysis. Pain Ther. 2023;12(3):621-630. doi: 10.1007/s40122-023-00492-3.
20. Katz J, Sacks I. Glossodynia, burning mouth syndrome, and COVID-19. Am J Dent. 2022;35(1):9-11.
21. Hasiuk N, Mazur I, Popovych I, et al. Clinical characte-ristics of diseases of the oral mucosa in patients who have undergone –COVID-19 — what does a dentist need to know in a pandemic? Georgian Med News. 2021;319:93-99.
22. Adamo D, Spagnuolo G. Burning Mouth Syndrome: An Overview and Future Perspectives. Int J Environ Res Public Health. 2022;20(1):682. doi: 10.3390/ijerph20010682.
23. Radchuk VB, Hasiuk NV, Bozhyk SS, et al. Initiating factors of complications development during prosthetics of teeth with fixed prostheses. Wiadomosci Lekarskie. 2021;74(5):1164-1168. doi: 10.36740/WLek202105122.
24. Anwar AI, Ayu AA, Yusu MY, et al. Oral health knowledge, attitude and practice among people in monitoring during COVID-19 pandemic in Makassar. Acta Stom Naissi. 2021;37(83):2158-2167. doi: 10.5937/asn2183158I.

Повернутися до номеру