Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Міжнародний неврологічний журнал Том 20, №4, 2024

Повернутися до номеру

Госпітальна оцінка тютюнокуріння як одного із факторів ризику інсульту серед стаціонарних хворих за даними 15-річного дослідження (огляд літератури та власні дослідження)

Автори: Онопрієнко О.П. (1), Тріщинська М.А. (2), Цуй Цзінь Шень (Cui Jingsheng) (1), Цуй Юнь Кай (Cui Yun Kai) (1)
(1) - КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня», м. Бровари, Київська область, Україна
(2) - Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Рубрики: Неврологія

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку


Резюме

Актуальність. У статті наведені світові наукові докази щодо тютюнокуріння як одного з факторів ризику (ФР) мозкового інсульту (МІ). За даними ВООЗ, від захворювань, пов’язаних з курінням, щорічно помирає 4 млн людей у світі. Прогноз до 2025 року невтішний, щорічно втрати будуть становити вже 10 млн осіб. В Україні понад 9 млн активних курців серед працездатного населення. Усе це спонукало нас до проспективного дослідження одного із вагомих факторів ризику інсульту. Мета: науково обґрунтувати фактори МІ, визначити нікотинову залежність серед госпіталізованих пацієнтів з МІ різного віку, статі, міського та сільського населення з метою профілактики МІ. Матеріали та методи. Використано такі методи: бібліосемантичний, епідеміологічний метод, прагматичний підхід, включно з клініко-неврологічним, лабораторним, нейровізуалізаційним методами, а також медико-соціологічний метод. В ангіоневрологічному відділенні КНП «Броварська БКЛ» проведено прагматичне проспективне дослідження за 15-річний період з 2007 по 2022 р. — 9527 хворих, що перенесли церебральний інсульт. Проводили тестування хворих на МІ та їх близьких на предмет нікотинової залежності (НЗ) за Фагерстремом. Результати. За даними нашого 15-річного дослідження, у хворих з МІ міста Бровари серед чоловіків НЗ відмічено у 54,6 % при стандартизованому показнику для чоловіків міста 45 %. Тоді як серед жінок у нас відповідно 12 проти 20 % за стандартизованим показником, тобто у місті серед жінок з МІ менша НЗ на 8 % (р < 0,001). Серед чоловіків з МІ із сільської місцевості маємо 23 % при стандартному показнику 63 %, а у жінок з МІ із села НЗ виявили в 11 % при стандартному показнику 8 %, тобто цей ФР МІ у чоловіків із села менш імовірний на 36 % проти стандартизованого показника (63 %), а серед жінок вищий на 3 % (p < 0,05). Але у цілому у старечому віці НЗ становить 92 % у чоловіків, а у жінок — 8 % (р < 0,001). Висновки. Встановлена залежність між відносним ризиком розвитку ішемічного інсульту й кількістю викурюваних сигарет, стажем тютюнокуріння (ТК), а також виявлено менший ризик для жінок порівняно з чоловіками. Отримані дані щодо ТК дещо не збігаються зі стандартизованими показниками для міського та сільського населення за гендерною ознакою: у чоловіків із села ТК було меншим майже наполовину від стандартизованого показника, а серед жінок із села з МІ — більшим ніж на 3 %. Необхідне проведення подальших досліджень ФР інсульту для вчасного виявлення модифікованих факторів, запобігання їм серед догоспітальної популяції та подальшої мінімізації судинної патології мозку, а також профілактичного запобігання шляхом лікування цієї категорії людей.

Background. The article presents global scientific evidence regarding smoking as one of the risk factors of cerebral stroke (CS). According to the World Health Organization, 4 million people worldwide die annually from smoking-related diseases. The forecast until 2025 is disappointing, annual losses will already amount to 10 million people. In Ukraine, there are more than 9 million active smokers among the working population. All this prompted us to conduct a prospective study on one of the significant risk factors for stroke. Objective: to scientifically substantiate the factors of CS, to determine nicotine dependence (ND) among hospitalized patients with CS of different ages, sexes, urban and rural population with the aim of CS prevention. Materials and methods. The following methods were used: bibliosemantic, epidemiological method, pragmatic approach, including clinical neurological, laboratory, neuroimaging methods, as well as the medical sociological method. At the angioneurological department of the Communal Non-Commercial Enterprise “Brovary Multidisciplinary Clinical Hospital”, a pragmatic prospective study was conducted for the 15-year period (from 2007 to 2022) with participation of 9,527 patients who suffered a cerebral stroke. Patients with CS and their relatives were examined for ND using the Fagerström test. Results. Accor-ding to the data of our study, among patients with CS from Brovary, ND was detected in 54.6 % men, with a standardized indicator for men in the city of 45 %. Among women, this indicator was 12 vs. 20 % according to a standardized indicator, i.e. in the city, ND in women with CS is lower by 8 % (p < 0.001). Among men with CS from rural areas, we have 23 % with a standardized indicator of 63 %, and among women with CS from rural areas, ND was detected in 11 % with a standardized indicator of 8 %. That is, this risk factor of CS in men from rural areas is 36 % less likely against a standardized indicator (63 %), and among women, it is higher by 3 % (p < 0.05). But in general, in old age, ND is 92 % in men, and 8 % in women (p < 0.001). Conclusions. The relationship was found between the relative risk of developing an ischemic stroke and the number of cigarettes smoked, duration of smoking, and a lower risk was detected for women compared to men. The obtained data on duration of smoking do not coincide with the standardized indicators for the urban and rural population by gender: in men from the villages, duration of smoking was less than half of a standardized indicator, and among women from the villages with CS, by more than 3 %. Further research is needed on the risk factors of stroke for the timely identification of modifiable factors, their prevention among the pre-hospital population and further minimization of cerebrovascular pathology, as well as prevention through the treatment of this category of people.


Ключові слова

тютюнокуріння; фактори ризику інсульту; тест Фагерстрема; нікотинова залежність; лікування; аурикулорефлексотерапія; есциталопрам; Циклокс.

tobacco smoking; stroke risk factors; Fagerström test; nicotine dependence; treatment; auriculoreflexotherapy; escitalopram; Ciklox


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

1. Горбась І.М. Фактори ризику серцево-судинних захворювань: куріння. Практическая ангиология. 2011. № 7–8 (46).
2. Гриб В.А., Дельва М.Ю., Романюк Н.В. Попередження інсульту: акценти на статинотерапію. НейроNews. 2017. № 1 С. 34-39.
3. Кваша О.О. Популяційна оцінка внеску факторів ризику серцево-судинних захворювань в смертність за даними 20-річного проспективного дослідження: Автореф. дис. … д-ра мед. наук. К., 2008. 40 с.
4. Онопрієнко О.П., Борзенкова Л.М. Електрофізіологічний аналіз впливу нікотину як одного із корегованих факторів ризику й прогресування ішемії головного мозку. Тези доповідей ХІ Конгресу Світової федерації українських лікарських товариств. Полтава — Київ — Чікаго, 28–30.08.2006, № 641. С. 397-398. 
5. Онопрієнко О.П. Нетрадиційне лікування та профілактика нервових хвороб. К.: Світ Успіху, 2007. 504 с.: іл.
6. Онопрієнко О.П. Постінсультна депресія (сучасний погляд на проблему та власні дослідження). East European Journal of Parkinson’s Disease and Movement disorders. 2020. Vol. 6. № 1–2. P. 10-19.
7. Зозуля І.С., Головченко Ю.І., Онопрієнко О.П. Інсульт: тактика, стратегія ведення, профілактика, реабілітація та прогнози (Посібник для лікаря-практика). К.: Світ Успіху, 2010. 320 с.
8. Bernhard D., Csordas A., Hendenson B. et al. Cigarette smoking metalcatalyzed protein oxidation leads to vascular endothelial cell contraction by depolymerization of microtubules. FASEB J. 2005;19:1096-1107.
9. Grau A.J., Weimar C., Buggle F. et al. Risk factors, outcome, and treatment in subtypes of ischemic stroke: the German stroke data bank. Stroke. 2001;32:2559-66.
10. Poeck K., Hacke W. Neurologie, 12. Aufl. Berlin-Heidelberg: Springer Verlag, 2006; 173-5.
11. Hankey G.J. Smoking and risk of stroke. Lancet. 1999 Oct 23;354(9188):1457-63.
12. Howard G., Wagenknecht L.E., Burke G.L. et al. Cigarette smoking and progression of atherosclerosis: The Atherosclerosis Risk in Communities (ARIC) Study. JAMA. 1998;279(2):119-24.
13. Blann A.D., Kirkpatrick U., Devine C. et al. The influence of acute smoking on leucocytes, platelets and the endothelium. Atherosclerosis. 1998;141(1):133-9.
14. Shimasaki Y., Saito Y., Yoshimura M. et al. The effects of long-term smoking on endothelial nitric oxide synthase mRNA expression in human platelets as detected with real-time quantitative RT-PCR. Clin Appl Thromb Hemost. 2007;13(1):43-51.
15. Halperin R.O., Gaziano J.M., Sesso H.D. Smoking and the risk of incident hypertension in middle-aged and older men. Am J Hypertens. 2008;21(2):148-52.
16. Girot M. [Smoking and stroke]. Presse Med. 2009;38(7–8):1120-5.
17. Kannel W.B., D’Agostino R.B., Belanger A.J. Fibrinogen, cigarette smoking, and risk of cardiovascular disease: insights from the Framingham Study. Am Heart J. 1987;113(4):1006-10.
18. Wilson P.W., Garrison R.J., Castelli W.P. Postmenopausal estrogen use, cigarette smoking, and cardiovascular morbidity in women over 50. The Framingham Study. N Engl J Med. 1985;313:1038-43.
19. Wolf P.A., D’Agostino R.B., Kannel W.B. et al. Cigarette smoking as a risk factor for stroke. The Framingham Study. JAMA. 1988;259(7):1025-9.
20. Shinton R., Beevers G. Meta-analysis of relation between cigarette smoking and stroke. BMJ. 1989;298:789-94.
21. Kawachi I., Colditz G.A., Stampfer M.J. et al. Smoking cessation and decreased risk of stroke in women. J Am Med Ass. 1993;269:232-6.
22. Wilson P.W., Hoeg J.M., D’Agostino R.B. et al. Cumulative effects of high cholesterol levls, high blood pressure, and cigarette smoking on carotid stenosis. N Engl J Med. 1997;337:516-22.
23. Hеheim L.L., Holme I., Hjermann I. et al. Smoking habits and risk of fatal stroke: 18 years follow up of the Oslo Study. J Epid Com Health. 1996;50(6):621-4.
24. Kelly T.N., Gu D., Chen J. et al. Cigarette smoking and risk of stroke in the chinese adult population. Stroke. 2008;39(6):1688-93.
25. Bhat V.M., Cole J.W., Sorkin J.D. et al. Dose-response relationship between cigarette smoking and risk of ischemic stroke in young women. Stroke. 2008;39(9):2439-43. Epub 2008 Aug 14.
26. Keil U., Becher H., Heidrich J. et al. Passivrauchbedingte Morbidität und Mortalität in Deutschland. In: Deutsches Krebsforschungszentrum Heidelberg, Hrsg. Passivrauchen — ein unterschätztes Gesundheitsrisiko. Heildelberg, 2006. 20-59.
27. Price J.F., Mowbray P.I., Lee A.J. et al. Relationship between smoking and cardiovascular risk factors in the development of peri-pheral arterial disease and coronary artery disease: Edinburgh Artery Study. Eur Heart J. 1999;20(5):344-53.
28. Tresch D.D., Aronow W.S. Smoking and coronary artery di-sease. Clin Geriatr Med. 1996;12(1):23-32.
29. Heuschmann P.U., Heidrich J., Wellmann J. et al. Stroke mortality and morbidity attributable to passive smoking in Germany. Eur J Cardiovasc Prev Rehabil. 2007;14:793-5.
30. Bonita R., Duncan J., Truelsen T. et al. Passive smoking as well as active smoking increases the risk of acute stroke. Tob Control. 1999;8(2):156-60.
31. Wannamethee S.G., Shaper A.G., Whincup P.H. et al. Smo-king cessation and the risk of stroke in middle-aged men. J Am Med Ass. 1995;274:155-60.
32. Iso H., Date C., Yamamoto A. et al. Smoking cessation and mortality from cardio-vascular disease among Japanese men and women: the JACC Study. Am J Epid. 2005;161:170-9.
33. Lam T.H., Li Z.B., Ho S.Y. et al. Smoking, quitting, and mortality in an elderly cohort of 56,000 Hong Kong Chinese. Tob Control. 2007;16:182-9.
34. Johnson H.M., Gossett L.K., Piper M.E. et al. Effects of smoking and smoking cessation on endothelial function: 1-year outcomes from a randomized clinical trial. J Am Coll Cardiol. 2010;55(18):1988-95.
35. Hughes J.R., Stead L.F., Lancaster T. Antidepressant for smoking cessation. Cochrane Database Syst Rev. 2007(1):CD 000031.
36. Доповідь ВООЗ про глобальну тютюнову епідемію. Режим доступу: http://apps.who.int/iris/bitstream/10665/258555/1/WHO-NMH-PND17.4rus.pdf?ua-1.
37. Поширеність тютюнокуріння в Україні. Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/pre_20160318_b.html. 
38. Контроль над тютюном в Україні. Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/docfiles/Zvit-tutun-control2.pdf.
39. https://economics.unian.ua/agro/516306-v-ukrajini-zmenshivsya-riven-poshirenosti-tyutyunopalinnya-dopovid-vooz.html. 

Повернутися до номеру