Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Міжнародний неврологічний журнал Том 20, №4, 2024

Повернутися до номеру

Вплив анатомічного рівня ушкодження спинного мозку на ступінь вираженості неврологічних порушень при хребетно-спинномозковій травмі

Автори: Нехлопочин О.С., Никифорова А.М., Вербов В.В., Йовенко Т.А., Чешук Є.В.
ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова НАМН України», м. Київ, Україна

Рубрики: Неврологія

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку


Резюме

Актуальність. Травматичне ушкодження спинного мозку (СМ) є важливою медико-соціальною проблемою. Незважаючи на велику кількість досліджень, значного успіху щодо зменшення неврологічних наслідків у таких пацієнтів не досягнуто, а низку аспектів мало вивчено, зокрема реакцію СМ на травму за різних анатомічних рівнів ушкодження. Мета: використовуючи найбільшу з загальнодоступних баз даних пацієнтів із травматичними ушкодженнями СМ, проаналізувати вплив анатомічного рівня ушкодження, статі постраждалого й механізму отримання травми на патерн функціональних розладів у гострий період хребетно-спинномозкової травми. Матеріали та методи. Проведено статистичний аналіз даних з National Spinal Cord Injury Model Systems Database (версія 2021 ARPublic). Для аналізу відібрано 21 343 випадки, що містять інформацію про стать, вік на момент травми, обставини отримання травми, ступінь неврологічних розладів при госпіталізації й анатомічний рівень травматичного ушкодження (до сегмента СМ). Результати. При аналізі даних виявлено значні відмінності за патерном розподілу функціональних класів за шкалою ASIA (American Spinal Injury Association) залежно від анатомічного рівня ушкодження СМ. Так, для шийного відділу розподіл частот класів A, B, C і D був таким: 43,06 % (95% довірчий інтервал (ДІ) 42,15–43,97 %), 14,99 % (95% ДІ 14,35–15,66 %), 16,17 % (95% ДІ 15,50–16,86 %) та 25,78 % (95% ДІ 24,98–26,59 %) відповідно, для грудного відділу — 70,97 % (95% ДІ 69,94–71,97 %), 10,27 % (95% ДІ 9,60–10,97 %), 9,92 % (95% ДІ 9,26–10,61 %) та 8,85 % (95% ДІ 8,23–9,51 %), для поперекового відділу — 21,29 % (95% ДІ 19,57–23,12 %), 15,87 % (95% ДІ 14,35–17,52 %), 24,43 % (95% ДІ 22,62–26,34 %) і 38,40 % (95% ДІ 36,32–40,52 %). Висновки. Патерн розподілу функціональних класів неврологічних порушень значною мірою залежить від анатомічного рівня ушкодження СМ. Ушкодження грудних сегментів СМ демонструє клінічно найтяжчу симптоматику, ушкодження поперекових сегментів — найменш виражену. Стать постраждалого не має статистично значущого впливу, тоді як обставини отримання травми корелюють із частотою неврологічних порушень при ушкодженні шийних сегментів і не впливають на цей показник у поперековому відділі.

Background. Traumatic spinal cord injury is a significant medical and social issue. Despite numerous studies, substantial success in reducing neurological consequences in such patients has not yet been achieved, and several aspects remain understudied, particularly the response of the spinal cord to injury at different anatomical levels. The purpose is to analyze the influence of the anatomical level of injury, the patient’s gender, and the mechanism of injury on the pattern of functional disorders in the acute period of spinal cord trauma using the largest publicly available database of patients with traumatic spinal cord injuries. Materials and methods. A statistical analysis of data from the National Spinal Cord Injury Model Systems Database (version 2021 ARPublic) was conducted. It included 21,343 cases containing information on gender, age at the time of injury, circumstances of injury, the degree of neurological disorders at hospitalization, and the anatomical level of traumatic injury (with precision down to the spinal cord segment). Results. The data analysis revealed significant differences in the pattern of distribution of functional classes according to the American Spinal Injury Association scale depending on the anatomical level of spinal cord injury. For the cervical region, the distribution of frequencies for A, B, C, and D classes was as follows: 43.06 % (95% confidence interval (CI): 42.15–43.97 %), 14.99 % (95% CI: 14.35–15.66 %), 16.17 % (95% CI: 15.50–16.86 %) and 25.78 % (95% CI: 24.98–26.59 %), respectively, for the thoracic region — 70.97 % (95% CI: 69.94–71.97 %), 10.27 % (95% CI: 9.60–10.97 %), 9.92 % (95% CI: 9.26–10.61 %) and 8.85 % (95% CI: 8.23–9.51 %), for the lumbar region — 21.29 % (95% CI: 19.57–23.12 %), 15.87 % (95% CI: 14.35–17.52 %), 24.43 % (95% CI: 22.62–26.34 %) and 38.40 % (95% CI: 36.32–40.52 %). Conclusions. The pattern of distribution of functional classes of neurological impairments significantly depends on the anatomical level of spinal cord injury. Thoracic segment injuries are characterized by the most clinically severe symptoms, whereas lumbar segment injuries are the least severe. The patient’s gender does not have a statistically significant influence, while the circumstances of the injury correlate with the frequency of neurological impairments in cervical segments and do not affect this indicator in the lumbar region.


Ключові слова

травматичне ушкодження спинного мозку; анатомічний рівень ушкодження; функціональні розлади; стать потерпілого; механізм травми; неврологічні порушення

traumatic spinal cord injury; anatomical level of injury; functional disorders; patient gender; mechanism of injury; neurological impairments


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

1. GBD 2019 Diseases and Injuries Collaborators. Global burden of 369 diseases and injuries in 204 countries and territories, 1990-2019: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. Lancet (London, England). 2020;396(10258):1204-1222. doi: 10.1016/S0140-6736(20)30925-9, PMID: 33069326.
2. Liu Y, Yang X, He Z, Li J, Li Y, Wu Y, et al. Spinal cord injury: global burden from 1990 to 2019 and projections up to 2030 using Bayesian age-period-cohort analysis. Front Neurol. 2023;14:1304153. doi: 10.3389/fneur.2023.1304153, PMID: 38116113.
3. van den Berg ME, Castellote JM, Mahillo-Fernandez I, de Pedro-Cuesta J. Incidence of spinal cord injury worldwide: a systematic review. Neuroepidemiology. 2010;34(3):184-192; discussion 192. doi: 10.1159/000279335, PMID: 20130419.
4. Chan BCF, Craven BC, Furlan JC. A scoping review on health economics in neurosurgery for acute spine trauma. Neurosurg Focus. 2018;44(5):E15. doi: 10.3171/2018.2.Focus17778, PMID: 29712534.
5. National Spinal Cord Injury Statistical Center. Spinal cord injury facts and figures at a glance. J Spinal Cord Med. 2014;37(1):117-118. doi: 10.1179/1079026813z.000000000249, PMID: 24456486.
6. National Spinal Cord Injury Statistical Center. Traumatic Spinal Cord Injury Facts and Figures at a Glance. Birmingham, AL: University of Alabama at Birmingham; 2024. 2 p.
7. Khorasanizadeh M, Yousefifard M, Eskian M, Lu Y, Chalangari M, Harrop JS, et al. Neurological recovery following traumatic spinal cord injury: a systematic review and meta-analysis. J Neurosurg Spine. 2019:1-17. doi: 10.3171/2018.10.Spine18802, PMID: 30771786.
8. Lima R, Monteiro A, Salgado AJ, Monteiro S, Silva NA. Pathophysiology and Therapeutic Approaches for Spinal Cord Injury. Int J Mol Sci. 2022;23(22):1-32. doi: 10.3390/ijms232213833, PMID: 36430308.
9. Sterner RC, Sterner RM. Immune response following traumatic spinal cord injury: Pathophysiology and therapies. Front Immunol. 2022;13:01-29. doi: 10.3389/fimmu.2022.1084101, PMID: 36685598.
10. Fan B, Wei Z, Feng S. Progression in translational research on spinal cord injury based on microenvironment imbalance. Bone Res. 2022;10(1):35. doi: 10.1038/s41413-022-00199-9, PMID: 35396505.
11. Brouwers EMJR, van de Meent H, Curt A, Maier DD, Abel RF, Weidner N, et al. Recovery after traumatic thoracic- and lumbar spinal cord injury: the neurological level of injury matters. Spinal Cord. 2020;58(9):980-987. doi: 10.1038/s41393-020-0463-1.
12. Brouwers E, van de Meent H, Curt A, Starremans B, Hosman A, Bartels R. Definitions of traumatic conus medullaris and cauda equina syndrome: a systematic literature review. Spinal Cord. 2017;55(10):886-890. doi: 10.1038/sc.2017.54.
13. Chen Y. National Spinal Cord Injury Model Systems Database. 2021ARPublic ed: National Spinal Cord Injury Statistical Center; 2021. doi: 10.17605/OSF.IO/NP24C.
14. Rupp R, Biering-Sørensen F, Burns SP, Graves DE, Guest J, Jones L, et al. International Standards for Neurological Classification of Spinal Cord Injury: Revised 2019. Top Spinal Cord Inj Rehabil. 2021;27(2):1-22. doi: 10.46292/sci2702-1, PMID: 34108832.
15. R Core Team. R: A Language and Environment for Statistical Computing. Vienna, Austria, 2022.
16. Wang H, Zhang Y, Xiang Q, Wang X, Li C, Xiong H, et al. Epidemiology of traumatic spinal fractures: experience from medical university-affiliated hospitals in Chongqing, China, 2001-2010. J Neurosurg Spine. 2012;17(5):459-468. doi: 10.3171/2012.8.Spine111003, PMID: 22978439.
17. Al-Habib AF, Attabib N, Ball J, Bajammal S, Casha S, Hurlbert RJ. Clinical predictors of recovery after blunt spinal cord trauma: systematic review. J Neurotrauma. 2011;28(8):1431-1443. doi: 10.1089/neu.2009.1157, PMID: 19831845.
18. Vale FL, Burns J, Jackson AB, Hadley MN. Combined medical and surgical treatment after acute spinal cord injury: results of a prospective pilot study to assess the merits of aggressive medical resuscitation and blood pressure management. J Neurosurg. 1997;87(2):239-246. doi: 10.3171/jns.1997.87.2.0239, PMID: 9254087.
19. Gee CM, Kwon BK. Significance of spinal cord perfusion pressure following spinal cord injury: A systematic scoping review. J Clin Orthop Trauma. 2022;34:102024. doi: 10.1016/j.jcot.2022.102024, PMID: 36147378.
20. Ahuja CS, Schroeder GD, Vaccaro AR, Fehlings MG. Spinal Cord Injury-What Are the Controversies? J Orthop Trauma. 2017;31 Suppl 4:S7-S13. doi: 10.1097/BOT.0000000000000943, PMID: 28816870.

Повернутися до номеру