Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Міжнародний неврологічний журнал Том 20, №4, 2024

Повернутися до номеру

Звіт про випадок геморагічного інсульту на тлі фібриляції передсердь у поєднанні з гіпертонічною хворобою

Автори: H.P. Samoilova, O.V. Markovska, O.L. Tovazhnyanska, M.S. Myroshnychenko, V.O. Bibichenko, H.O. Sakal
Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine

Рубрики: Неврологія

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку


Резюме

Актуальність. Інсульт є гетерогенним синдромом, і визначення факторів ризику та лікування залежить від його патогенезу. Відомо, що захворювання серцево-судинної системи є факторами ризику розвитку гострих порушень мозкового кровообігу. Згідно з останніми дослідженнями, третина всіх ішемічних інсультів є кардіоемболічними. Фібриляція передсердь та гіпертензія часто співіснують, підвищуючи ризик тромбоемболічних ускладнень і серцевої недостатності. Основною ж патоетіологією геморагічного інсульту у вигляді внутрішньомозкових крововиливів є хронічна гіпертензія та церебральна амілоїдна ангіопатія. Виникнення геморагічного інсульту на фоні фібриляції передсердь у поєднанні з артеріальною гіпертензією є досить рідкісним явищем і створює проблему у виборі стратегії лікування. Метою дослідження було визначення оптимальної тактики лікування складного випадку геморагічного інсульту на тлі фібриляції передсердь у поєднанні з гіпертонічною хворобою. Матеріали та методи. Ми представляємо клінічний випадок геморагічного інсульту, що розвинувся у 84-річної жінки на тлі фібриляції передсердь у поєднанні з гіпертонічною хворобою. Основним питанням, яке постало перед кардіоневрологічною командою, було призначення пероральних антикоагулянтів. З одного боку, пацієнтка мала показання до їхнього призначення згідно з чинними клінічними настановами (оцінка за шкалою CHA2DS2-VASc 6 балів), з іншого боку, наявність геморагічного інсульту є протипоказанням. Результати. Цей випадок демонструє вирішення складного питання щодо вибору тактики лікування геморагічного інсульту й профілактики вторинних ускладнень фібриляції передсердь у поєднанні з артеріальною гіпертензією. Після проведення медикаментозної кардіоверсії з огляду на клінічні рекомендації щодо лікування геморагічного інсульту, а також позитивну динаміку неврологічного статусу пацієнтці було призначено апіксабан у дозі 2,5 мг 2 рази на добу під контролем коагулограми з 7-го дня від початку захворювання. Висновки. Ми вважаємо, що необхідно ретельно проводити неврологічний огляд та оцінку когнітивних функцій в усіх пацієнтів із фібриляцією передсердь, а також розглядати виконання нейровізуалізації до призначення антикоагулянтної терапії. Ми рекомендуємо розглянути призначення пероральних антикоагулянтів пацієнтам після внутрішньомозкового крововиливу, які мають низький ризик його рецидиву й високий ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень.

Background. Stroke is a heterogeneous syndrome, and identification of risk factors and treatment depends on the specific pathogenesis of the disease. Cardiovascular diseases are risk factors for the development of acute disorders of cerebral circulation. According to recent studies, one third of all ischemic strokes are cardioembolic. The main pathoetiology of a hemorrhagic stroke in the form of intracerebral hemorrhages is chronic hypertension and cerebral amyloid angiopathy. The occurrence of a hemorrhagic stroke against the background of atrial fibrillation in combination with hypertension is a rather rare phenomenon and poses a problem in the choice of treatment for such patients. The aim was to determine the optimal treatment for a complex case of a hemorrhagic stroke with atrial fibrillation in combination with hypertension. Materials and methods. We present the clinical case of an 84-year-old woman who developed a hemorrhagic stroke on the background of atrial fibrillation in combination with hypertension. The main issue the cardio-neurological team faced was the administration of oral anticoagulants. On the one hand, the patient had indications for their administration according to current clinical guidelines (CHA2DS2-VASc score of 6 points); on the other hand, the presence of a hemorrhagic stroke is a contraindication. Results. This case demonstrates the solution to the difficult issue of choosing treatment for a hemorrhagic stroke and prevention of secondary complications of atrial fibrillation in combination with hypertension. After medical cardioversion, using clinical recommendations for the treatment of a hemorrhagic stroke, as well as given the positive dynamics of the neurological status, the patient was prescribed apixaban at a dose of 2.5 mg twice a day under the control of a coagulogram from the 7th day of the disease onset. Conclusions. We believe it is necessary to perform a thorough neurological examination and assessment of cognitive functions in all patients with atrial fibrillation, as well as to consider neuroimaging prior to the prescription of anticoagulant therapy. We recommend considering the administration of oral anticoagulants to patients with a low risk of recurrence and a high risk of thromboembolic complications after intracerebral hemorrhage.


Ключові слова

внутрішньомозковий крововилив; аритмія; гіпертонічна хвороба; діагностика; лікування

intracerebral hemorrhage; arrhythmia; hypertension; diagnosis; treatment


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

1. Boehme AK, Esenwa C, Elkind MS. Stroke Risk Factors, Genetics, and Prevention. Circ Res. 2017 Feb 3;120(3):472-495. doi: 10.1161/CIRCRESAHA.116.308398.
2. Kelley RE, Kelley BP. Heart-Brain Relationship in Stroke. Biomedicines. 2021 Dec 4;9(12):1835. doi: 10.3390/biomedicines9121835.
3. Magid-Bernstein J, Girard R, Polster S, Srinath A, Romanos S, et al. Cerebral Hemorrhage: Pathophysiology, Treatment, and Future Directions. Circ Res. 2022 Apr 15;130(8):1204-1229. doi: 10.1161/CIRCRESAHA.121.319949.
4. Gue YX, Lip GYH. Hypertension and atrial fibrillation: Clo-sing a virtuous circle. PLoS Med. 2021 Jun 1;18(6):e1003598. doi: 10.1371/journal.pmed.1003598.
5. Joglar JA, Chung MK, Armbruster AL, Benjamin EJ, –Chyou JY, et al. 2023 ACC/AHA/ACCP/HRS Guideline for the Diagnosis and Management of Atrial Fibrillation: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Joint Committee on Clinical Practice Guidelines. Circulation. 2024 Jan 2;149(1): e1-e156. doi: 10.1161/CIR.0000000000001193.
6. Lip GYH, Nieuwlaat R, Pisters R, Lane DA, Crijns HJGM, et al. Refining clinical risk stratification for predicting stroke and thromboembolism in atrial fibrillation using a novel risk factor-based approach: The Euro Heart Survey on atrial fibrillation. Chest. 2010;137:263-272. doi: 10.1378/chest.09-1584.
7. Al-Shahi Salman R, Murray GD, Dennis MS, Newby DE, Sandercock PAG, et al. The REstart or STop Antithrombotics Randomised Trial (RESTART) after stroke due to intracerebral haemorrhage: statistical analysis plan for a randomised controlled trial. Trials. 2019 Mar 25;20(1):183. doi: 10.1186/s13063-019-3270-2.
8. Eckman MH, Rosand J, Knudsen KA, Singer DE, Greenberg SM. Can patients be anticoagulated after intracerebral hemor-rhage? A decision analysis. Stroke. 2003 Jul;34(7):1710-6. doi: 10.1161/01.STR.0000078311.18928.16.
9. Murthy SB, Gupta A, Merkler AE, Navi BB, Mandava P, et al. Restarting anticoagulant therapy after intracranial hemorrhage: A systematic review and meta-analysis. Stroke. 2017;48:1594-1600. doi: 10.1161/STROKEAHA.116.016327.
10. Biffi A, Kuramatsu JB, Leasure A, Kamel H, Kourkoulis C, et al. Oral anticoagulation and functional outcome after intracerebral hemorrhage. Ann Neurol. 2017;82:755-765 doi: 10.1002/ana.25079.

Повернутися до номеру