Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 20, №6, 2024

Актуальність. Реанімаційна ендоваскулярна балонна оклюзія аорти (REBOA) застосовується в усьому світі з метою зупинки кровотечі при травмах та пораненнях у пацієнтів з геморагічним шоком. Це дозволяє стабілізувати гемодинаміку, здійснити транспортування пацієнтів та провести кінцеву зупинку кровотечі. Мета: продемонструвати ефективність REBOA як методу контролю кровотечі у поранених з геморагічним шоком в умовах війни в Україні. Матеріали та методи. П’ятеро військово-службовців ЗСУ, що отримали мінно-вибухові поранення на Сході України внаслідок обстрілу військами рф, доставлені з ознаками внутрішньої кровотечі та геморагічного шоку на перший та другий рівні медичного забезпечення (Role 1, 2). Встановлення та роздування балонного катетера REBOA проводилось хірургами, що працювали у складі стабілізаційних пунктів та передових хірургічних груп. Усім пацієнтам при надходженні виконано ультразвукове дослідження органів грудної клітки та черевної порожнини за FAST-протоколом. Ми використовували балонні катетери COBRA-OS 4 Fr (Канада) та ER-REBOA 7 Fr (США). Позиціонування балона в аорті проводилось за зовнішніми анатомічними орієнтирами (3 випадки) та з використанням УЗД (2 випадки). В усіх клінічних випадках балонний катетер розміщено у зоні І, зокрема в одному випадку балон переміщено із зони І до зони ІІІ (контроль джерела кровотечі). Тривалість оклюзії аорти становила від 15 до 50 хвилин. Одразу після видалення інтродюсера використовували мануальну компресію місця пункції (3 випадки) або ж ушивання артеріотомного отвору (2 випадки). Результати. Джерелом кровотечі в наших клінічних випадках були: пошкодження здухвинних судин (два випадки), поранення ниркової артерії (один випадок), поранення нижньої порожнистої вени та печінки (два випадки). Чотирьох пацієнтів після REBOA вдалось успішно евакуювати на вищі рівні медичного забезпечення, в одному випадку зафіксовано ускладнення з боку судинного доступу у вигляді тромбозу стегнової артерії. Одного пораненого не вдалось врятувати, що, найімовірніше, пов’язане із затримкою евакуації з попереднього етапу (постійний обстріл противником), тяжкістю поранення та масивною крововтратою. Висновки. Доведено, що застосування REBOA в умовах бойових дій дозволяє не лише стабілізувати гемодинаміку у поранених з тяжкою поєднаною травмою та кровотечею, але й здійснити успішну евакуацію на вищий рівень медичного забезпечення з метою кінцевої зупинки внутрішньої кровотечі. REBOA може бути успішно використана на догоспітальному етапі. Це потребує визначення чітких показань до застосування методики, навчання медичного персоналу та забезпечення балонними катетерами медичних підрозділів Збройних сил України.

Background. Resuscitative endovascular balloon occlusion of the aorta (REBOA) is used worldwide to stop bleeding in trauma and wounds in patients with hemorrhagic shock. REBOA allows for the hemodynamic stabilization, patient transportation and final bleeding control. The study aims to demonstrate the capabilities of REBOA as a method of bleeding control in the wounded with hemorrhagic shock in the context of war in Ukraine. Materials and methods. Five AFU servicemen who sustained mine-blast wounds in the Eastern Ukraine as a result of shelling by Russian troops were delivered with signs of internal bleeding and hemorrhagic shock to the primary and secondary levels of medical care (Role 1, 2). The REBOA balloon catheter was inserted and inflated by surgeons working in stabilization centers or advanced surgical teams. Upon admission, all patients underwent chest and abdominal ultrasound according to the FAST protocol. We used COBRA-OS 4 Fr and ER-REBOA 7 Fr balloon catheters. The positioning of the balloon in the aorta was performed according to external anatomical landmarks (3 cases) and ultrasound (2 cases). In all clinical cases, the balloon catheter was placed in zone I. In one case, the balloon was moved from zone I to zone III (control of the source of bleeding). The duration of aortic occlusion ranged from 15 to 50 minutes. Immediately after removal of the introducer, manual compression of the puncture site was used (3 cases) or suturing of the arteriotomy (2 cases). Results. The sources of bleeding in our clinical cases were injuries of the iliac vessels (2 cases), the renal artery (1 case), and injuries of the inferior vena cava and liver (2 cases). Four patients were evacuated to a higher level of medical care after the REBOA was installed. In one case, there were complications from vascular access (femoral artery thrombosis). We were unable to save one wounded soldier, most likely due to the delay in evacuation from the previous stage, the severity of injury, and massive blood loss. Conclusions. As our observations have shown, the use of REBOA in combat conditions allows not only to stabilize hemodynamics in the wounded with severe combined trauma and bleeding but also to conduct a successful evacuation to a higher level of medical care to stop bleeding ultimately. REBOA can be successfully used at the prehospital stage. This requires clearly defined indications for the technique’s use, training of medical personnel, and provision of balloon catheters to medical units of the Armed Forces of Ukraine.

балонна оклюзія аорти; REBOA; бойова травма; кровотеча; гемотрансфузія; геморагічний шок; контроль пошкоджень; війна в Україні

balloon occlusion of the aorta; REBOA; combat trauma; bleeding; blood transfusion; hemorrhagic shock; damage control; war in Ukraine

1. Eastridge BJ, Mabry RL, Seguin P, Cantrell J, Tops T, et al. Death on the battlefield (2001–2011). J Trauma Acute Care Surg. 2012;73:S431-S437. doi: 10.1097/ta.0b013e3182755dcc.
2. Morrison JJ, Rasmussen TE. Noncompressible torso hemorrhage: a review with contemporary definitions and management strategies. Surg Clin North Am. 2012 Aug;92(4):843-58, vii. doi: 10.1016/j.suc.2012.05.002.
3. Stannard A, Morrison JJ, Scott DJ, Ivatury RA, Ross JD, Rasmussen TE. The epidemiology of noncompressible torso hemorrhage in the wars in Iraq and Afghanistan. J Trauma Acute Care Surg. 2013;74(3):830-4. doi: 10.1097/ta.0b013e31827a3704.
4. Fisher AD, Washbum G, Powell D, Callaway DW, Miles EA, et al. Damage control resuscitation in prolonged field care dama-ge control resuscitation in prolonged field care. J Spec Oper Med. 2018;18(3):109. doi: 10.55460/a9kj-naig.
5. Ball CG, Wyrzykowski AD, Nicholas JM, Rozycki GS, Feliciano DV. A decadeʼs experience with balloon catheter tamponade for the emergency control of hemorrhage. J Trauma. 2011;70(2):330-3. doi: 10.1097/ta.0b013e318203285c.
6. Moore LJ, Brenner M, Kozar RA, Pasley J, Wade CE, et al. Implementation of resuscitative endovascular balloon occlusion of the aorta as an alternative to resuscitative thoracotomy for noncompressible truncal hemorrhage. J Trauma Acute Care Surg. 2015;79(4):523-32. doi: 10.1097/ta.0000000000000809.
7. Bulger EM, Perina DG, Qasim Z, Beldowicz B, Brenner M, et al. Clinical use of resuscitative endovascular balloon occlusion of the aorta (REBOA) in civilian trauma systems in the USA, 2019: a joint statement from the American College of Surgeons Committee on Trauma, the American College of Emergency Physicians, the National Association of Emergency Medical Services Physicians and the National Association of Emergency Medical Technicians. Trauma Surg Amp Acute Care Open. 2019;4(1):e000376. doi: 10.1136/tsaco-2019-000376.
8. Ordoñez CA, Parra M, Caicedo Y, Padilla N, Rodriguez F, et al. REBOA as a new damage control component in hemodynamically unstable noncompressible torso hemorrhage patients. Colomb Medica. 2020. doi: 10.25100/cm.v51i4.4506.
9. Cannon J, Morrison J, Lauer C, Grabo D, Polk T, et al. Resuscitative endovascular balloon occlusion of the aorta (REBOA) for hemorrhagic shock. Mil Med. 2018;183(suppl. 2):55-9. doi: 10.1093/milmed/usy143.
10. Manley J, Le AT, Nam JJ. A case report of simultaneous hypotensive patients managed with concurrent REBOA in a single-surgeon, austere combat casualty environment. J Endovasc Resusc Trauma Manag. 2018;2(2). doi: 10.26676/jevtm.v2i2.47.
11. Northern DM, Manley JD, Lyon R, Farber D, Mitchell BJ, et al. Recent advances in austere combat surgery: Use of aortic balloon occlusion as well as blood challenges by special operations medical forces in recent combat operations. J Trauma Acute Care Surg. 2018;85:S98-S103. doi: 10.1097/ta.0000000000001966.
12. Manley JD, Mitchell BJ, DuBose JJ, Rasmussen TE. A mo-dern case series of resuscitative endovascular balloon occlusion of the aorta (REBOA) in an out-of-hospital, combat casualty care setting. J Spec Oper Med. 2017;17(1):1. doi: 10.55460/9h3h-5gps.
13. De Schoutheete JC, Fourneau I, Waroquier F, De Cupere L, O’Connor M, et al. Three cases of resuscitative endovascular balloon occlusion of the aorta (REBOA) in austere pre-hospital environment — technical and methodological aspects. World J Emerg Surg. 2018;13(1). doi: 10.1186/s13017-018-0213-2.
14. Hughes CW. Use of an intra-aortic balloon catheter tampo-nade for controlling intra-abdominal hemorrhage in man. Surgery. 1954 Jul;36(1):65-8.
15. Surgeons on REBOA: the who, what, when and where of the technology. Available from: https://www.generalsurgerynews.com/In-the-News/Article/03-19/Surgeons-on-REBOA-The-Who-What-When-and-Where-of-the-Technology/54313?sub=6CB4505D3F4E7434F342E8CEDDD36EA48483E49B459AF20B8C3C8A9101426.
16. Butler FK Jr, Holcomb JB, Shackelford SA, Barbabella S, Bailey JA, et al. Advanced Resuscitative Care in Tactical Combat Casualty Care: TCCC Guidelines Change 18-01:14 October 2018. J Spec Oper Med. 2018;18(4):37-55. doi: 10.55460/YJB8-ZC0Y.
17. Khan M. REBOA in the Role 2 Afloat environment. J R Army Med Corps. 2019 Jun;165(3):212. doi: 10.1136/jramc-2018-001014.
18. Brown SR, Reed DH, Thomas P, Simpson C, Ritchie JD. Successful Placement of REBOA in a Rotary Wing Platform Within a Combat Theater: Novel Indication for Partial Aortic Occlusion. J Spec Oper Med. 2020;20(1):34-36. doi: 10.55460/787R-5MUN.
19. Thomas A. An overview of the medical emergency response team (MERT) in Afghanistan: a paramedic’s perspective. J Paramed Pract. 2014;6(6):296-302. doi: 10.12968/jpar.2014.6.6.296.
20. Hörer TM, Pirouzram A, Khan M, Brenner M, Cotton B, et al.; Damage Control Resuscitation Committee. Endovascular resuscitation and trauma management (EVTM)-practical aspects and implementation. Shock. 2021 Dec 1;56(1S):37-41. doi: 10.1097/SHK.0000000000001529.
21. Handolin L, Vänni V, Reva V. Penetrating trauma. Cham: Springer International Publishing; 2023. Practical Approach to 
22. REBOA; p. 191-202. doi: 10.1007/978-3-031-47006-6_23.
23. Joint Trauma System Clinical Practice Guideline (JTS CPG). Damage Control Resuscitation (DCR) in Prolonged Field Care (PFC). Available from: https://jts.health.mil/assets/docs/cpgs/Damage_Control_Resuscitation_PFC_01_Oct_2018_ID73.pdf.
24. Matsumura Y, Matsumoto J, Kondo H, Idoguchi K, Ishida T, et al. Early arterial access for resuscitative endovascular balloon occlusion of the aorta is related to survival outcome in trauma. J Trauma Acute Care Surg. 2018;85(3):507-11. doi: 10.1097/ta.0000000000002004.
25. Romagnoli A, Teeter W, Pasley J, Hu P, Hoehn M, et al. Time to aortic occlusion. J Trauma Acute Care Surg. 2017;83(6):1161-4. doi: 10.1097/ta.0000000000001665.
26. Brenner M, Moore L, Teeter W, Hu P, Yang S, et al. Exclusive clinical experience with a lower profile device for resuscitative endovascular balloon occlusion of the aorta (REBOA). Am J Surg. 2019;217(6):1126-9. doi: 10.1016/j.amjsurg.2018.11.029.
27. Matsumura Y, Matsumoto J, Kondo H, Idoguchi K, Ishida T, et al. Fewer REBOA complications with smaller devices and partial occlusion: evidence from a multicentre registry in Japan. Emerg Med J. 2017;34(12):793-9. doi: 10.1136/emermed-2016-206383.
28. Joint trauma system clinical practice guideline (JTS CPG). Resuscitative endovascular balloon occlusion of the aorta (REBOA) for hemorrhagic shock (CPG ID:38). Available from:https://jts.health.mil/assets/docs/cpgs/Damage_Control_Resuscitation_PFC_01_Oct_2018_ID73.pdf.
29. Davidson AJ, Russo RM, Reva VA, Brenner ML, Moore LJ, et al. The pitfalls of resuscitative endovascular balloon occlusion of the aorta. J Trauma Acute Care Surg. 2018;84(1):192-202. doi: 10.1097/ta.0000000000001711.