Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 20, №6, 2024

Актуальність. Оцінка факторів ризику госпітальної летальності у хворих на інфекційний ендокардит (ІЕ) є важливою для визначення змінних факторів, пов’язаних зі схемою лікування, з метою поліпшення результатів. Раннє виявлення пацієнтів високого ризику може сприяти поліпшенню результатів завдяки своєчасному медикаментозному та хірургічному лікуванню. Мета: вивчити клінічні характеристики та фактори ризику, пов’язані з внутрішньолікарняною смертністю у пацієнтів з інфекційним ендокардитом. Матеріали та методи. Було проведено ретроспективне одноцентрове дослідження, до якого були включені клінічні дані 311 послідовних пацієнтів за період з 01.01.2019 по 22.10.2021 р. в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України». Первинним результатом дослідження визначено госпітальну летальність у хворих на інфекційний ендокардит. Клінічні та лабораторні дані, а також результати ехокардіологічного обстеження та післяопераційні ускладнення були зареєстровані й статистично оброблені. Результати. Загальна госпітальна летальність становила 13 (4,2 %) випадків, з них на доопераційному етапі частота летальних наслідків на фоні медикаментозного лікування — 6 (1,9 %) хворих на ІЕ. Післяопераційна госпітальна летальність становила 7 (2,3 %) пацієнтів, 298 (95,8 %) хворих були успішно прооперовані та виписані під нагляд кардіолога за місцем проживання. Проведений однофакторний аналіз доопераційних клінічних та лабораторних характеристик виявив, що факторами ризику госпітальної летальності у хворих на ІЕ на доопераційному етапі стали: лихоманка (р = 0,021), штучна вентиляція легень (р < 0,001), гостре пошкодження нирок (р < 0,001), серцева недостатність (р < 0,001). Було проведено однофакторний аналіз інтраопераційних та післяопераційних клінічних та лабораторних характеристик, який показав, що факторами ризику госпітальної летальності у хворих на ІЕ на післяопераційному етапі стали: тривалість перетискання аорти (р = 0,010), тривалість штучного кровообігу (р = 0,006), об’єм ультрафільтрації (р < 0,001) та рівень NT-proBNP (р = 0,017). Висновки. Наше дослідження показало, що факторами ризику госпітальної летальності у хворих на ІЕ були лихоманка, серцева недостатність, дихальна недостатність, гостра ниркова недостатність та тривалість кардіохірургічного втручання. Отримані дані підкреслюють необхідність мультидисциплінарного підходу в лікуванні інфекційного ендокардиту.

The assessment of risk factors for in-hospital mortality in patients with infective endocarditis is important for identifying variables associated with treatment regimens, aiming to improve outcomes. Early identification of high-risk patients may contribute to better outcomes through timely medical and surgical interventions. Objective: to study the clinical characteristics and risk factors associated with in-hospital mortality among patients with infective endocarditis. Materials and methods. A retrospective single-center study was conducted, which included clinical data of 311 consecutive patients from January 1, 2019, to October 22, 2021, at the Amosov National Institute of Cardiovascular Surgery of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine. The primary outcome of the study was in-hospital mortality among patients with infective endocarditis. Clinical and laboratory data, as well as the results of echocardiographic examinations and postoperative complications were recorded and statistically analyzed. Results. The overall in-hospital mortality rate was 13 cases (4.2 %), including 6 (1.9 %) patients with infective endocarditis who died at the preoperative stage despite medical treatment. Postoperative in-hospital mortality accounted for 7 cases (2.3 %), 298 patients (95.8 %) underwent successful surgery and were discharged under the supervision of a cardiologist in their locality. A univariate analysis of preoperative clinical and laboratory characteristics revealed the following risk factors for in-hospital mortality among patients with infective endocarditis at the preoperative stage: fever (p = 0.021), mechanical ventilation (p < 0.001), acute kidney injury (р < 0.001), heart failure (р < 0.001). Similarly, a univariate analysis of intraoperative and postoperative clinical and laboratory characteristics revealed risk factors for in-hospital mortality among patients with infective endocarditis at the postoperative stage to be aortic cross-clamping time (p = 0.010), duration of cardiopulmonary bypass (p = 0.006), ultrafiltration volume (p < 0.001) and N-terminal pro-B-type natriuretic peptide level (p = 0.017). Conclusions. Our study demonstrated that risk factors for in-hospital mortality among patients with infective endocarditis included fever, heart failure, respiratory failure, acute kidney injury, and duration of cardiac surgery. These findings underscore the necessity for a multidisciplinary approach to the treatment of infective endocarditis.

серцева недостатність; N-кінцевий мозковий натрійуретичний пропептид B-типу; дихальна недостатність; гостра ниркова недостатність; тривалість кардіохірургічного втручання; мультидисциплінарний підхід

heart failure; N-terminal pro-B-type natriuretic peptide; respiratory failure; acute kidney injury; duration of cardiac intervention; multidisciplinary approach

1. Lisi M., Flamigni F., Russo M., Cameli M., Mandoli G.E., Pastore M.C., et al. Incidence and mortality of infective endocarditis in the last decade: a single center study. Journal of Cardiovascular Medicine. 2023 Feb;24(2):105-112. doi: 10.2459/JCM.0000000000001410.
2. Cahill T.J., Baddour L.M., Habib G., Hoen B., Salaun E., Pettersson G.B., et al. Challenges in Infective Endocarditis. J. Am. Coll. Cardiol. 2017;69:325-344. doi: 10.1016/j.jacc.2016.10.066.
3. Marques A., Cruz I., Caldeira D., Alegria S., Gomes AC., Broa A.L., João I, Pereira H. Risk Factors for In-Hospital Mortality in Infective Endocarditis. Arq Bras Cardiol. 2020 Jan;114 (1):1-8. doi: 10.36660/abc.20180194. PMID: 31751437; PMCID: PMC7025303.
4. Hermanns H., Alberts T., Preckel B., Strypet M., Eberl S. Perioperative Complications in Infective Endocarditis. J Clin Med. 2023 Sep 4;12(17):5762. doi: 10.3390/jcm12175762. PMID: 37685829; PMCID: PMC10488631.
5. Üstünışık Ç.T., Duman Z.M., Timur B., Aksu T., İyigün T., Göde S., et al. Early Mortality Predictors in İnfective Endocarditis Patients: A Single-Center Surgical Experience. Braz J Cardiovasc Surg. 2022 Dec 1;37 (6):829-835. doi: 10.21470/1678-9741-2021-0621. PMID: 36259995; PMCID: PMC9713650.
6. Habib G., Erba P.A., Iung B., Donal E., Cosyns B., Laroche C., et al. Clinical presentation, aetiology and outcome of infective endocarditis. Results of the ESC-EORP EURO-ENDO (European infective endocarditis) registry: a prospective cohort study. Eur Heart J. 2019;40 (39):3222-3232. doi: 10.1093/eurheartj/ehz620. Erratum in: Eur Heart J. 2020;41(22):2091.
7. Scheggi V., Merilli I., Marcucci R., et al. Predictors of mortality and adverse events in patients with infective endocarditis: a retrospective real world study in a surgical centre. BMC Cardiovasc Disord. 2021;21:28. https://doi.org/10.1186/s12872-021-01853-6.
8. Zhang X., Jin F., Lu Y., Ni F., Xu Y., Xia W. Clinical Cha–racteristics and Risk Factors for in-Hospital Mortality in 240 Cases of Infective Endocarditis in a Tertiary Hospital in China: A Retrospective Study. Infect Drug Resist. 2022;15:3179-3189. https://doi.org/10.2147/IDR.S362601.
9. Huang J.B., Wen Z.K., Lu C.C., Yang J.R., Li J.J. Risk factors of prolonged intensive care unit stay following cardiac surgery for infective endocarditis. Medicine (Baltimore). 2023 Sep 22;102(38):e35128. doi: 10.1097/MD.0000000000035128. PMID: 37746976; PMCID: PMC10519498.
10. Kong W.K.F., Salsano A., Giacobbe D.R., Popescu B.A., Laroche C., Duval X., et al., the EURO-ENDO Investigators. Outcomes of culture-negative vs. culture-positive infective endocarditis: the ESC-EORP EURO-ENDO registry. European Heart Journal. 2022 Aug;43,Is.29,1:2770-2780. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehac307.
11. Lim P., Le Maistre M., Campanini L.B., De Roux Q., Mongardon N., Landon V., et al. Vasoplegic Syndrome after Cardiac Surgery for Infective Endocarditis. J. Clin. Med. 2022;11:5523. doi: 10.3390/jcm11195523.
12. Belletti A., Jacobs S., Affronti G., Mladenow A., Landoni G., Falk V., et al. Incidence and Predictors of Postoperative Need for High-Dose Inotropic Support in Patients Undergoing Cardiac Surgery for Infective Endocarditis. J. Cardiothorac. Vasc. Anesth. 2018;32:2528-2536. doi: 10.1053/j.jvca.2017.12.015.
13. Salem M., Friedrich C., Saad M., Frank D., Salem M., Puehler T., et al. Active Infective Native and Prosthetic Valve Endocarditis: Short- and Long-Term Outcomes of Patients after Surgical Treatment. J. Clin. Med. 2021;10:1868. doi: 10.3390/jcm10091868.
14. Gopal K., Krishna N., Varma P.K. Surgery for infective endocarditis-analysis of factors affecting outcome. Indian. J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2021;37:381-391. doi: 10.1007/s12055-021-01137-w.