Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 20, №6, 2024

Інтеграція системи медичного забезпечення військ в єдиний медичний простір України передбачає функціональне поєднання сил і засобів медичних служб та системи охорони здоров’я цивільного населення з метою максимальної реалізації їхніх спроможностей щодо ефективного медичного забезпечення військ зі збереженням організаційної самостійності. Метою нашого дослідження було визначити клініко-епідеміологічну характеристику цивільних пацієнтів з травмою, що постраждали від сучасних бойових дій. Матеріали та методи. Для виконання нашої роботи ми проаналізували травматичні ушкодження кісток скелета у 137 цивільних пацієнтів, що отримали пошкодження від сучасних бойових дій в Україні та лікувались у закладах охорони здоров’я прифронтової зони у період 2014–2023 років. Результати. Порівнюючи епідеміологічні дані у два різні періоди війни в Україні, ми дійшли висновку, що існує деяка різниця у віковій структурі постраждалих з травматичними ушкодженнями, отриманими під час сучасних бойових дій. Так, під час конфлікту високої інтенсивності різко зросла кількість дитячої травми. Частка постраждалих вікової групи до 15 років у період повномасштабного вторгнення зросла у 4,5 раза. У цей період зменшився відсоток цивільних поранених з травмою молодого і середнього віку. Якщо у період АТО/ООС кількість осіб вікових груп 16–60 років становила 67,6 %, то з початком військових дій частка їх зменшилась до 42,0 %. Цей тренд свідчить про підсилення внутрішньої та зовнішньої міграції починаючи з лютого 2022 року. На відміну від осіб молодого та середнього віку у період повномасштабної війни різко зросла питома вага осіб похилого та старечого віку. У період військових дій низької інтенсивності кількість пацієнтів вікових категорій 61–91 рік становила 29,4 %, а під час військових дій високої інтенсивності — уже 44,8 %. Різке зростання травматичних ушкоджень у пацієнтів похилого та старечого віку є ще однією особливістю цього конфлікту. Висновки. Оприлюднення досвіду надання медичної допомоги пацієнтам з пораненнями в результаті воєнних дій в Україні лише починається. Саме тому, спираючись на вищенаведене, нами було заплановано продовжити наукові дослідження, присвячені цій науковій проблемі.

The integration of the military medical supply system into the unified medical space of Ukraine involves the functional combination of forces and means of medical services and the civilian health care system in order to maximize their capabilities for effective medical supply of the troops while preserving organizational independence. The purpose of our study was to determine the clinical and epidemiological characteristics of civilian patients with trauma due to modern hostilities. Materials and methods. To carry out our work, we analyzed skeletal traumas in 137 civilian patients who were injured during modern hostilities in Ukraine and were treated in health care facilities of the frontline zone in 2014–2023. Results. Comparing epidemiological data in two different periods of the war in Ukraine, we concluded that there is some difference in the age structure of victims with traumatic injuries sustained during modern hostilities. Thus, during the high-intensity conflict, the number of children’s injuries increased dramatically. The share of victims under the age of 15 during the full-scale invasion increased 4.5 times. In this period, the percentage of young and middle-aged wounded civilians decreased. If in the period of Anti-Terrorist Operation/Joint Forces Operation the number of people aged 16–60 was 67.6 %, then with the beginning of hostilities their share decreased to 42.0 %. This trend indicates the strengthening of internal and external migration starting from February 2022. Unlike the young and middle-aged, the share of elderly and senile people increased dramatically during the full-scale war. During the period of low-intensity military operations, the number of patients aged 61–91 was 29.4 %, while during high-intensity conflict, it was already 44.8 %. A sharp increase in traumatic injuries among elderly and senile patients is another feature of this conflict. Conclusions. Publicizing the experience of providing medical care to patients with injuries sustained due to military actions in Ukraine is only at the beginning of its existence. That is why, based on the above, we planned to continue scientific research on this problem.

поранені; травматичні ушкодження; військові дії; епідеміологія

victims; traumatic injuries; military operations; epidemiology

1. Офіс Комісії ООН з прав людини. Оперативна реакція УВКБ ООН, оновлення доставки; 2023.
2. Медичне забезпечення Збройних Сил України під час антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил на території Луганської та Донецької областей: монографія у 3 частинах. Хоменко І.П., Лурін І.А., Цимбалюк В.І. та ін. К.: Вид-во «Людмила», 2020. Ч. І. 386 с. Ч. ІІ. 437 с. Ч. ІІІ. 487 с.
3. Owens BD, Kragh JF Jr, Macaitis J, Svoboda SJ, Wenke JC. Characterization of extremity wounds in Operation Iraqi Freedom and Operation Enduring Freedom. J Orthop Trauma. 2007 Apr;21(4):254-7. doi: 10.1097/BOT.0b013e31802f78fb. PMID: 17414553.
4. Гур’єв C.О., Лисун Д.М., Максименко М.А., Курачено І.П. Клініко-епідеміологічні характеристики постраждалих внаслідок АТО на сході України, яким була надано допомогу на догоспітальному (тактичному) та ранньому госпітальному етапі. Травма. 2018. Т. 19(2).
5. Joarder M, Noureddine El Moussaoui H, Das A, Williamson F, Wullschleger M. Impact of time and distance on outcomes following tourniquet use in civilian and military settings: A scoping review. Injury. 2023 May;54(5):1236-1245. doi: 10.1016/j.injury.2023.01.031. Epub 2023 Jan 18. PMID: 36697284.
6. Лівінський В.Г. Робота цивільних закладів охорони здоров’я в наданні медичної допомоги військовослужбовцям під час АТО/ООС, а також демобілізованим учасникам АТО та внутрішньо переміщеним з тимчасово окупованих територій особам. Український журнал військової медицини. 2020. № 1 (Т. 1). С. 30-39. DOI: 10.46847/ujmm.2020.1(1)-030.
7. Майданюк В.П., Тодуров І.М., Печиборщ В.П., Якимець В.М., Волянський П.Б., Вороненко В.В. та ін. Наслідки терору в Україні та медичний захист. Вісник морської медицини. 2024. № 1 (102). С. 7-17. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10967555.
8. Peleg K, Aharonson-Daniel L, Stein M, Michaelson M, Kluger Y, Simon D, Noji EK; Israeli Trauma Group (ITG). Gunshot and explosion injuries: characteristics, outcomes, and implications for care of terror-related injuries in Israel. Ann Surg. 2004 Mar;239(3):311-8. doi: 10.1097/01.sla.0000114012.84732.be. PMID: 15075646; PMCID: PMC1356227.
9. Biçen Ç, Akdemir M, Gülveren D, Dirin D, Ekin A. Depression, Anxiety, and Post-Traumatic Stress Disorder Following Orthopedic War Injuries. Cureus. 2021 Mar 9;13(3):e13792. doi: 10.7759/cureus.13792. PMID: 33842166; PMCID: PMC8027951.
10. 1Howard JT, Kotwal RS, Santos-Lazada AR, Martin MJ, Stockinger ZT. Reexamination of a Battlefield Trauma Golden Hour Policy. J Trauma Acute Care Surg. 2018 Jan;84(1):11-18. doi: 10.1097/TA.0000000000001727. PMID: 29266051.
11. Epstein A, Lim R, Johannigman J, Fox CJ, Inaba K, Vercruysse GA, et al. Putting Medical Boots on the Ground: Lessons from the War in Ukraine and Applications for Future Conflict with Near-Peer Adversaries. J Am Coll Surg. 2023 Aug 1;237(2):364-373. doi: 10.1097/XCS.0000000000000707. Epub 2023 Apr 24. PMID: 37459197; PMCID: PMC10344429.
12. Bury G, Fitzpatrick C, Heron B, Cullen W, Scully E, Kachurets K, et al. Ukraine Trauma Project: the feasibility of introducing advanced trauma-care skills to frontline emergency medical services responders. BMJ Open. 2023 Nov 9;13(11):e077895. doi: 10.1136/bmjopen-2023-077895. PMID: 37945303; PMCID: PMC10649656.