Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал "Медицина невідкладних станів" Том 20, №6, 2024

Повернутися до номеру

Атріовентрикулярна блокада як поширена проблема в пацієнтів похилого віку з ішемічною хворобою серця: клінічне спостереження

Автори: Журба О.О.
Черкаський обласний кардіологічний центр, м. Черкаси, Україна

Рубрики: Медицина невідкладних станів

Розділи: Довідник фахівця

Версія для друку


Резюме

Повна атріовентрикулярна блокада є небезпечним ускладненням у пацієнтів похилого віку з ішемічною хворобою серця, що потребує хірургічного лікування. Лікування пацієнтів похилого віку з ішемічною хворобою серця й атріовентрикулярною блокадою є дискутабельною проблемою, і на даний момент не існує чітких рекомендацій щодо послідовності хірургічних втручань у даної вікової групи хворих. На нашу думку, в окремих випадках доцільна епікардіальна імплантація електродів для електрокардіостимуляції під час реваскуляризації, оскільки на фоні подвійної антиагрегантної терапії, яка потрібна після аорто-коронарного шунтування, зростає ризик ускладнень під час процедури імплантації. Крім цього, такий підхід забезпечує значний соціально-економічний ефект, усуваючи потребу в повторній госпіталізації та втручанні з приводу порушення провідності серця. У даній статі подано клінічне спостереження з покроковим алгоритмом дій при багатосудинному стенозуючому ураженні коронарних артерій з повною симптоматичною атріовентрикулярною блокадою.

Complete atrioventricular block is a dangerous complication in elderly patients with coronary artery disease that requires surgical treatment. Treatment of elderly patients with coronary artery disease and atrioventricular block is a debatable problem, and at the moment, there are no clear recommendations regarding the sequence of surgical interventions in this age group. In our opinion, in some cases it is advisable to perform epicardial lead placement during revascularization, because the risk of complications during the implantation procedure increases on the background of dual antiplatelet therapy, which is required after coronary artery bypass grafting. In addition, this approach provides a significant socio-economic effect, saving a patient from re-hospitalization and intervention for conduction disorders. This article presents a clinical observation with a step-by-step algorithm of actions in multivessel coronary artery disease with complete symptomatic atrioventricular block.


Ключові слова

ішемічна хвороба серця; атріовентрикулярна блокада; реваскуляризація; аортокоронарне шунтування; постійна кардіостимуляція; епікардіальна імплантація

coronary artery disease; atrioventricular block; revascularization; coronary artery bypass grafting; permanent pacemaker; epicardial implantations


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

  1. Boriani G, Fauchier L, Aguinaga L, Beattie JM, Blomstrom Lundqvist C, Cohen A et al.; ESC Scientific Document Group. European Heart Rhythm Association (EHRA) consensus document on management of arrhythmias and cardiac electronic devices in the critically ill and post-surgery patient, endorsed by Heart Rhythm Society (HRS), Asia Pacific Heart Rhythm Society (APHRS), Cardiac Arrhythmia Society of Southern Africa (CASSA), and Latin American Heart Rhythm Society (LAHRS). Europace. 2019 Jan 1;21(1):7-8. doi: 10.1093/europace/euy110.
  2. Brueck M, Bandorski D, Kramer W. Incidence of coronary artery disease and necessity of revascularization in symptomatic patients requiring permanent pacemaker implantation. Med Klin (Munich). 2008 Dec 15;103(12):827-30. doi: 10.1007/s00063-008-1130-z.
  3. Burger H, Kempfert J, van Linden A, Szalay Z, Schoenburg M, Walther T, Ziegelhoeffer T. Endurance and performance of two different concepts for left ventricular stimulation with bipolar epicardial leads in long-term follow-up. Thorac Cardiovasc Surg. 2012 Feb;60(1):70-7. doi: 10.1055/s-0031-1280066.
  4. Burger H, Pecha S, Hakmi S, Opalka B, Schoenburg M, Ziegelhoeffer T. Five-year follow-up of transvenous and epicardial left ventricular leads: experience with more than 1000 leads. Interact Cardiovasc Thorac Surg. 2020 Jan 1;30(1):74-80. doi: 10.1093/icvts/ivz239.
  5. Cardoso R, Alfonso CE, Coffey JO. Reversibility of High-Grade Atrioventricular Block with Revascularization in Coronary Artery Disease without Infarction: A Literature Review. Case Rep Cardiol. 2016;2016:1971803. doi: 10.1155/2016/1971803.
  6. Chung MK, Patton KK, Lau CP, Dal Forno ARJ, Al-Kha–tib SM, Arora V et al. 2023 HRS/APHRS/LAHRS guideline on cardiac physiologic pacing for the avoidance and mitigation of heart failure. J Arrhythm. 2023 Aug 2;39(5):681-756. doi: 10.1002/joa3.12872.
  7. Costa R, Scanavacca M, da Silva KR, Martinelli Filho M, Carrillo R. Novel approach to epicardial pacemaker implantation in patients with limited venous access. Heart Rhythm. 2013 Nov;10(11):1646-52. doi: 10.1016/j.hrthm.2013.08.002.
  8. Gang UJ, Hvelplund A, Pedersen S, Iversen A, Jøns C, Abildstrøm SZ, Haarbo J, Jensen JS, Thomsen PE. High-degree atrioventricular block complicating ST-segment elevation myocardial infarction in the era of primary percutaneous coronary intervention. Europace. 2012 Nov;14(11):1639-45. doi: 10.1093/europace/eus161.
  9. Geraiely B, Saadat M, Afarideh M. Clinical utility of percutaneous coronary intervention on left anterior descending stenosis in the setting of third-degree atrioventricular block due to inferior myocardial infarction: a case report. Eur Heart J Case Rep. 2018 Jan 8;2(1):ytx022. doi: 10.1093/ehjcr/ytx022.
  10. Glikson M, Nielsen JC, Kronborg MB, Michowitz Y, Auricchio A, Barbash IM et al.; ESC Scientific Document Group. 2021 ESC Guidelines on cardiac pacing and cardiac resynchronization therapy. Eur Heart J. 2021 Sep 14;42(35):3427-3520. doi: 10.1093/eurheartj/ehab364.
  11. Hsueh CW, Lee WL, Chen YT, Ting CT. The incidence of coronary artery disease in patients with symptomatic bradyarrhythmias. Jpn Heart J. 2001 Jul;42(4):417-23. doi: 10.1536/jhj.42.417.
  12. Hwang IC, Seo WW, Oh IY, Choi EK, Oh S. Reversibility of atrioventricular block according to coronary artery disease: results of a retrospective study. Korean Circ J. 2012 Dec;42(12):816-22. doi: 10.4070/kcj.2012.42.12.816.
  13. Ito K, Nishimura Y, Tanaka H, Tejima T. Epicardial pacemaker implantation for sick sinus syndrome in a patient with supra vena cava obstructed by a primary cardiac lymphoma. J Cardiol Cases. 2020 Apr 18;21(6):234-237. doi: 10.1016/j.jccase.2020.03.007.
  14. Kusumoto FM, Schoenfeld MH, Barrett C, Edgerton JR, Ellenbogen KA, Gold MR, et al. 2018 ACC/AHA/HRS Guideline on the Evaluation and Management of Patients With Bradycardia and Cardiac Conduction Delay: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines and the Heart Rhythm Society. J Am Coll Cardiol. 2019 Aug 20;74(7):e51-e156. doi: 10.1016/j.jacc.2018.10.044.
  15. Lawton JS, Tamis-Holland JE, Bangalore S, Bates ER, Beckie TM, Bischoff JM et al. 2021 ACC/AHA/SCAI Guideline for Coronary Artery Revascularization: Executive Summary: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Joint Committee on Clinical Practice Guidelines. Circulation. 2022 Jan 18;145(3):e4-e17. doi: 10.1161/CIR.0000000000001039.
  16. Malekrah A, Fattahian A, Majidifard I, Asgary N, Kazemisaeed A, Hedayati Goudarzi MT, Bagheri B, Nadi A. Hibernation of the Conduction System and Atrioventricular Block Reversibility Following Revascularization in Patients without Acute Coronary Syndrome. J Innov Card Rhythm Manag. 2023 Dec 15;14(12):5697-5702. doi: 10.19102/icrm.2023.14125.
  17. Omeroglu SN, Ardal H, Erdogan HB, Eren E, Erentuğ V, Balkanay M, Akinci E, Ipek G, Yakut C. Can revascularization restore sinus rhythm in patients with acute onset atrioventricular block? J Card Surg. 2005 Mar-Apr;20(2):136-41. doi: 10.1111/j.0886-0440.2005.200369pl.x.
  18. Onalan O, Crystal A, Lashevsky I, Khalameizer V, Lau C, Goldman B et al. Determinants of pacemaker dependency after coronary and/or mitral or aortic valve surgery with long-term follow-up. Am J Cardiol. 2008 Jan 15;101(2):203-8. doi: 10.1016/j.amjcard.2007.07.062.
  19. Romanov A, Goscinska-Bis K, Bis J, Chernyavskiy A, Prokhorova D, Syrtseva Y et al. Cardiac resynchronization therapy combined with coronary artery bypass grafting in ischaemic heart failure patients: long-term results of the RESCUE study. Eur J Cardiothorac Surg. 2016 Jul;50(1):36-41. doi: 10.1093/ejcts/ezv448.
  20. Shigeno R, Okada T, Koyama T, Furukawa Y. Surgical resection and epicardial lead implantation for primary cardiac lymphoma with a complete atrioventricular block: a case report. Eur Heart J Case Rep. 2023 Jan 19;7(2):ytad035. doi: 10.1093/ehjcr/ytad035.
  21. Siamkouris D, Offers E, Schloesser M, Ilieski G, Tzikas S. Ischemia Possibly Associated with High Degree Atrioventricular Block. Case Rep Cardiol. 2023 Aug 19;2023:6676757. doi: 10.1155/2023/6676757.
  22. Socie P, Nicot F, Baudinaud P, Estagnasie P, Brusset A, Squara P, Nguyen LS. Frequency of recovery from complete atrioventricular block after cardiac surgery. Am J Cardiol. 2017 Nov 15;120(10):1841-1846. doi: 10.1016/j.amjcard.2017.07.090.
  23. Tindale A, Cretu I, Haynes R, Gomez N, Bhudia S, Lane R, Mason MJ, Francis DP. How robust are recommended waiting times to pacing after cardiac surgery that are derived from observational data? Europace. 2023 Aug 2;25(9):euad238. doi: 10.1093/europace/euad238.
  24. Virani SS, Newby LK, Arnold SV, Bittner V, Brewer LC, Demeter SH et al.; Peer Review Committee Members. 2023 AHA/ACC/ACCP/ASPC/NLA/PCNA Guideline for the management of patients with chronic coronary disease: a report of the American heart association/American college of cardiology joint committee on clinical practice guidelines. Circulation. 2023 Aug 29;148(9):e9-e119. doi: 10.1161/CIR.0000000000001168.
  25. Vyas P, Meghnathi H, Joshi H, Brahmbhatt J, Dake R, Satpute A, Patel K. Coexistent coronary artery disease in Indian patients undergoing permanent pacemaker implantation (PPI) for symptomatic bradyarrhythmia. Indian Heart J. 2021 Sep-Oct;73(5):577-581. doi: 10.1016/j.ihj.2021.04.002.
  26. Yaghoobian R, Hosseini Dolama R, Soleimani H, Saeidi S, Mashayekhi M, Mirzayi P et al. Incidence of atrioventricular block after isolated coronary artery bypass grafting: a systematic review and pooled-analysis. Front Cardiovasc Med. 2023 Aug 1;10:1225833. doi: 10.3389/fcvm.2023.1225833.
  27. Yazdani KO, Shafiee A, Heidari A, Ahmadi-Tafti H, Yami–nisharif A. The prevalence of permanent pacemaker implantation after open-heart surgeries; eight years of experience in Tehran heart center. BMC Cardiovasc Disord. 2023 Mar 29;23(1):166. doi: 10.1186/s12872-023-03182-2.
  28. Yesil M, Bayata S, Arikan E, Yilmaz R, Postaci N. Should we revascularize before implanting a pacemaker? Clin Cardiol. 2008 Oct;31(10):498-501. doi: 10.1002/clc.20280.

Повернутися до номеру