Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 14, №4, 2024

Актуальність. У структурі бойових пошкоджень превалюють вогнепальні поранення кінцівок, які становлять 50–80 % усіх поранень, з них 57,3 % є множинними. Щонайменше одна чверть усіх бойових травм пов’язана з нижніми кінцівками. Мета дослідження: порівняння та вибір оптимальної системи остеосинтезу задля поліпшення надання медичної допомоги пораненим з вогнепальними ураженнями довгих кісток. Матеріали та методи. Для виконання цілей дослідження проведено аналіз 174 випадків пошкоджень довгих кісток, отриманих у результаті сучасних бойових дій під час повномасштабного вторгнення росії у період з 2022 по 2024 рік. У дослідженні було сформовано дві групи. До першої групи увійшло 93 пацієнти, яким проведений послідовний остеосинтез, що становило 53,4 % загального масиву. До другої групи було віднесено 81 пацієнта з проведеним одноетапним черезкістковим зовнішнім остеосинтезом, що становило 46,6 % загального масиву. Результати. Серед пацієнтів з конверсійним остеосинтезом повне зрощення спостерігалось у 73,1 % пацієнтів, що на 11,5 % більше, ніж при використанні одномоментного остеосинтезу. Серед поранених з конверсійним остеосинтезом сповільнену консолідацію переломів спостерігали в 11,8 %, при використанні одномоментного остеосинтезу цей показник становив 17,3 %. У пацієнтів з конверсійним остеосинтезом рідше виявляли остеомієліт, який спостерігали в 25,8 % випадків. Нагноєння рани й нестабільність імпланта були виявлені у 14,5 % пацієнтів. Висновки. Використання методики двохетапного конверсійного остеосинтезу у поранених з ізольованими вогнепальними переломами довгих кісток кінцівок забезпечує досягнення у них кращих анатомічних і функціональних результатів порівняно з методикою черезкісткового одномоментного остеосинтезу. При використанні конверсійного методу остеосинтезу значно зменшилась кількість інфекційних післяопераційних ускладнень, зокрема розвитку остеомієліту, нагноєння рани. Дані нашого дослідження свідчать про пріоритетне використання саме конверсійної методики остеосинтезу у пацієнтів з вогнепальними пораненнями довгих кісток.

Background. In the structure of combat injuries, gunshot wounds of the limbs prevail, which make up 50–80 % of all wounds, of which 57.3 % have multiple injuries of the limbs. At least one-quarter of all combat injuries involve the lower extremities. The purpose was to compare and choose the optimal osteosynthesis system to improve the provision of medical care to wounded people with gunshot injuries of long bones. Materials and methods. To fulfill the objectives of our study, we analyzed 174 cases of long bone injuries received as a result of modern warfare during the full-scale invasion of russia in the period from 2022 to 2024. Two comparison groups were formed in the study. The first group included 93 patients who underwent consecutive osteosynthesis, which accounted for 53.4 % of the total array. The second group included 81 patients with one-stage transosseous external osteosynthesis, which accounted for 46.6 % of the total array. Results. Among patients with conversion osteosynthesis, the complete union was observed in 73.1 %, which is 11.5 % more than when using one-moment osteosynthesis. Among the wounded with conversion osteosynthesis, delayed consolidation of fractures was observed in 11.8 %, while this indicator was 17.3 % when single-moment osteosynthesis was used. In patients with conversion osteosynthesis, osteomyelitis was detected less often, observed in 25.8 % of cases. Wound suppuration and implant instability were detected in 14.5 % of patients. Conclusions. The use of the technique of two-stage conversion osteosynthesis in injured patients with isolated gunshot fractures of the long bones of the limbs ensures better anatomical and functional results in comparison with the technique of transosseous one-moment osteosynthesis. When using the conversion method of osteosynthesis, the number of infectious postoperative complications, particularly the development of osteomyelitis and wound suppuration, significantly decreased. The data of our study testify to the priority use of the conversion method of osteosynthesis in patients with gunshot wounds of long bones.

поранені; конверсійний остеосинтез; черезкістковий остеосинтез; вогнепальні поранення

wounded; conversion osteosynthesis; transosseous osteosynthesis; gunshot wounds

1. Офіс Комісії ООН з прав людини. Оперативна реакція УВКБ ООН, оновлення доставки; 2023 рік. Available from: https://www.unhcr.org/ua/61543-ukraine-emergency-unhcr-operational-response-delivery-updates.html.
2. Майданюк В.П., Тодуров І.М., Печиборщ В.П., Якимець В.М., Волянський П.Б., Вороненко В.В. Наслідки терору в Україні та медичний захист. Вісник морської медицини. 2024. № 1 (102). С. 8-18. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10967547. 
3. Kaufman EJ, Wiebe DJ, Xiong RA, Morrison CN, Seamon MJ, Delgado MK. Epidemiologic Trends in Fatal and Nonfatal Firearm Injuries in the US, 2009-2017. JAMA Intern Med. 2021 Feb 1;181(2):237-244. doi: 10.1001/jamainternmed.2020.6696. PMID: 33284327; PMCID: PMC7851729.
4. Лисун Д.М. Пошкодження кінцівок внаслідок сучасних бойових дій: клініко-епідеміологічний аналіз. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 «травматологія та ортопедія». Київ, 2019. 156 c. 
5. Рушай А.К., Байда М.В., Мартинчук О.О., Мусієнко О.С., Фам Д.К. Експериментальне обґрунтування оптимальних конструкційних властивостей кільцевих спице-стрижневих фіксаторів. Травма. 2022. Т. 23. № 4. doi: 10.22141/1608-1706.4.23.2022.907. 
6. Tisnovsky I, Katz SD, Pincay JI, Garcia Reinoso L, Redfern JAI, Pascal SC, Wham BC, Naziri Q, Suneja N. Management of gunshot wound-related hip injuries: A systematic review of the current literature. J Orthop. 2020 Dec 30;23:100-106. doi: 10.1016/j.jor.2020.12.029. PMID: 33488004; PMCID: PMC7804341.
7. Petfield JL, Lewandowski LR, Stewart L, Murray CK, Tribble DR. IDCRP Combat-Related Extre–mity Wound Infection Research. Mil Med. 2022 May 4;187(Suppl 2):25-33. doi: 10.1093/milmed/usab065. PMID: 35512376; PMCID: PMC9278329.
8. Хоменко І.П., Король С.О., Лурін І.А., Челішвілі А.Л., Січінава Р.М. Наукове обґрунтування конверсії методу остеосинтезу вогнепальних переломів довгих кісток в системі медичного забезпечення Збройних Сил України. Світ медицини та біології. 2019. № 4(70). С. 177-182. doi: 10.26724/2079-8334-2019-4-70-177-182. 
9. Naga HI, Azoury SC, Othman S, Couto JA, Mehta S, Levin LS, Butler PD, Kovach SJ 3rd. Short- and Long-Term Outcomes following Severe Traumatic Lower Extremity Reconstruction: The Value of an Orthoplastic Limb Salvage Center to Racially Underserved Communities. Plast Reconstr Surg. 2021 Sep 1;148(3):646-654. doi: 10.1097/PRS.0000000000008277. PMID: 34432698.
10. Бойова травма. Апарати зовнішньої фіксації в системі лікування поранених із вогнепальними переломами. Режим доступу: https://health-ua.com/article/74188-bojova-travma-aparati-zovnshno-fksatc--vsistem-lkuvannya-poranenih—zvognep. 
11. Півень Ю.М., Ляховський В.І. Вибір методу хірургічного лікування при багатофрагментарних переломах з урахуванням порушення кровозабезпечення проксимального відділу плечової кістки. Травма. 2022. Т. 23(6). С. 32-38. doi: 10.22141/1608-1706.6.23.2022.922. 
12. Azoury SC, Stranix JT, Kovach SJ, Levin LS. Principles of Orthoplastic Surgery for Lower Extremity Reconstruction: Why Is This Important? J Reconstr Microsurg. 2021 Jan;37(1):42-50. doi: 10.1055/s-0039-1695753. Epub 2019 Aug 27. PMID: 31454835.
13. Борзих Н.О., Страфун О.С., Власенко М.О. Хірургічне лікування поранених із вогнепальними проникними ушкодженнями ліктьового суглоба. Ортопедия, травматология и протезирование. 2018. № 1. С. 29-33. doi: 10.15674/0030-59872018129-33. 
14. Жердєв І.І., Лоскутов О.Є., Доманський А.М., Томілін В.М., Топка О.В., Якушев С.О. Наш досвід лікування вогнепальних поранень кінцівок. Матеріали XVIIІ З’їзду ортопедів-травматологів України: Тези доповіді. ІФ., 2019. С. 68. 
15. Mathieu L, Durand M, de L’escalopier N, Bertani A, Rongieras F, Collombet JM. Challenges and solutions for reconstruction of combat extremity injuries encountered during high-intensity warfare. Eur J Trauma Emerg Surg. 2024 Jan 18. doi: 10.1007/s00068-023-02419-1. Epub ahead of print. PMID: 38236390.
16. Matsumura T, Takahashi T, Miyamoto O, Saito T, Kimura A, Takeshita K. Clinical outcome of conversion from external fixation to definitive internal fixation for open fracture of the lower limb. J Orthop Sci. 2019 Sep; 24(5):888-893. doi: 10.1016/j.jos.2019.01.009. Epub 2019 Feb 13.
17. Baus A, Bich CS, Grosset A, de Rousiers A, Duhoux A, Brachet M, et al. Medical and surgical management of lower extremity war-related injuries. Experience of the French Military Health Service (FMHS). Ann Chir Plast Esthet. 2020;65:447-78.
18. Cui X, Chen H, Rui Y, Niu Y, Li H. Two-stage open reduction and internal fixation versus li–mited internal fixation combined with external fixation: a meta-analysis of postoperative complications in patients with severe Pilon fractures. J Int Med Res. 2018 Jul;46(7):2525-2536. doi: 10.1177/0300060518776099. Epub 2018 Jun 19. PMID: 29916291; PMCID: PMC6124300.
19. Kumar RS, Singhi PK, Chidambaram M. Are We Justified Doing Salvage or Amputation Procedure Based on Mangled Extremity Severity Score in Mangled Upper Extremity Injury. J Orthop Case Rep. 2017 Jan-Feb;7(1):3-8. doi: 10.13107/jocr.2250-0685.662. PMID: 28630829; –PMCID: PMC5458693.
20. Mack AW, Freedman BA, Groth AT, Kirk KL, Kee–ling JJ, Andersen RC. Treatment of open proximal femoral fractures sustained in combat. J Bone Joint Surg Am. 2013 Feb 6;95(3):e13(1-8). doi: 10.2106/JBJS.K.01568. PMID: 23389793.
21. Хоменко І.П., Король С.О., Халік С.В. та ін. Клініко-епідеміологічний аналіз структури бойової хірургічної травми при проведенні антитерористичної операції об’єднаних сил на сході України. Український журнал військової медицини. 2021. № 2(2). С. 5-12 doi: 10.46847/ujmm.2021.2(2)-005.