Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 21, №2, 2025

Актуальність. Лапароскопічні операції стають пріоритетними у хірургії захворювань органів черевної порожнини, маючи низку переваг перед відкритими втручаннями. Тривалий час релапаротомія була і залишається основним способом усунення післяопераційних ускладнень. Роль і ефективність релапароскопії у ліквідації ускладнень залишаються не вивченими. Мета: з’ясувати ефективність і доцільність використання релапароскопії для усунення ускладнень після лапароскопічних операцій. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів лікування оперованих лапароскопічно, з них у плановому порядку — 943 (48,8 %), ургентно — 988 (51,2 %). Більшість оперованих у плановому порядку — 551 (58,4 %) — становили хворі із хронічним калькульозним холециститом. Чотирипортовий спосіб застосовано у 547 випадках, однопортовий — у 4 (0,7 %). У невідкладному порядку виконано 421 лапароскопічну холецистектомію при явищах блокованого жовчного міхура, місцевого або дифузного перитоніту. Лапароскопічну апендектомію виконано 445 хворим. Явища гострої спайкової непрохідності тонкої кишки усунуто лапароскопічно у 122 пацієнтів, із них обтураційної — 83, странгуляційної — 39. Адгезіолізис у хворих зі спайковою хворобою застосовано у 122 пацієнтів. Лапароскопічні герніотомії, алогерніопластики виконано 39 пацієнтам, із них пахових — 21, пупкових – 13, післяопераційних — 5. Рукавні резекції застосовано 10 особам із морбідним ожирінням. У 126 випадках основною метою лапароскопічної операції були: оцінка поширеності злоякісного пухлинного процесу, біопсія метастазів, лімфатичних вузлів для патоморфологічного дослідження. Результати. Післяопераційні ускладнення розвинулися у 53 (2,7 %) оперованих лапароскопічно, з них після планових втручань — 0,8 %, невідкладних — 1,9 %: внутрішня кровотеча — 16 (0,8 %), жовчетеча у черевну порожнину — 13 (0,6 %), рання спайкова непрохідність тонкої кишки — 11 (0,5 %), абсцес/перитоніт — 13 (0,6 %). Релапаротомії виконано 7 хворим (0,3 %), із них після планових втручань 4 (0,2 %) і 3 ургентні (0,1 %), здебільшого при нестабільній гемодинаміці та септичному стані. Летальних випадків у цій групі не було. Релапароскопію для діагностики й усунення післяопераційних ускладнень застосовано у 28 (1,4 %) випадках, із них після планових втручань — 10 (0,5 %), ургентних — 18 (0,9 %), без летальності. Конверсію вимушено застосовано після релапароскопії 16 пацієнтам (57,1 %), здебільшого через труднощі у верифікації життєздатності кишки та зупинки кровотечі. Померли після операції двоє хворих (12,5 %) від поліорганної недостатності, сепсису, тромбоемболії легеневої артерії. Висновки. 1. Релапароскопія є ефективним способом діагностики та ліквідації ускладнень в оперованих лапароскопічно. 2. Релапароскопію доцільно використовувати лише за умови гемодинамічної стабільності пацієнта. 3. Релапароскопія з конверсією призводить до найгірших результатів у хворих із післяопераційними ускладненнями.

Background. Laparoscopic operations become a priority in abdominal surgery, having a number of advantages over open interventions. For a long time, relaparotomy was and remains the main method for management of postoperative complications. The role and effectiveness of relaparoscopy in eliminating complications remain unstudied. Aim: to find out the effectiveness and expediency of relaparoscopy in management of post-laparoscopic complications. Materials and methods. A retrospective analysis of treatment outcomes in laparoscopic surgeries was carried out, of which 943 (48.8 %) were elective and 988 (51.2 %) were urgent. Most patients who underwent elective procedures (551 (58.4 %)) had chronic calculous cholecystitis. Four-port method was used in 547 cases, single-port — in 4 (0.7 %). Four hundred and twenty-one laparoscopic cholecystectomy was performed urgently for blocked gallbladder, local or diffuse peritonitis. Laparoscopic appendectomy was caried out in 445 patients. Acute adhesive obstruction of the small intestine was resolved laparoscopically in 122 patients: mechanical — in 83, strangulated — in 39. Adhesiolysis was done in 122 patients with adhesive obstruction. Laparoscopic herniotomy and allohernioplasty were performed in 39 patients, of which 21 procedures were inguinal, 13 — umbilical and 5 — postoperative. Sleeve resections were carried out in 10 morbidly obese individuals. In 126 cases, main purpose of laparoscopic surgery was: evaluation of spread of malignant tumor, biopsy of metastases, lymph node biopsy for pathomorphological examination. Results. Postoperative complications arose in 53 (2.7 %) laparoscopically operated patients (0.8 % after elective interventions and 1.9 % after urgent ones): internal bleeding — 16 (0.8 %), biliary leakage into abdominal cavity — 13 (0.6 %), early adhesive obstruction of the small intestine — 11 (0.5 %), abscess/peritonitis — 13 (0.6 %). Relaparotomy was performed in 7 patients (0.3 %): in 4 (0.2 %) of them, after elective and in 3 (0.1 %) after urgent procedures, mostly due to unstable hemodynamics and septic condition. There were no fatal cases in this group. Relaparoscopy for diagnosis and elimination of postoperative complications was used in 28 (1.4 %) cases, of which 10 (0.5 %) after elective procedures and 18 (0.9 %) after emergency surgeries, without mortality. Conversion to open surgery after relaparoscopy was done in 16 (57.1 %) patients, mostly due to difficulties in verifying the viability of intestine and for hemostasis. Two (12.5 %) patients died due to multiple organ failure, sepsis, pulmonary embolism. Conclusions. 1. Relaparoscopy is an effective method of diagnosis and elimination of post-laparoscopic complications. 2. Relaparoscopy is advisable only in hemodynamically stable patients. 3. Relaparoscopy with conversion leads to worst results in patients with postoperative complications.

лапароскопічна хірургія; післяопераційні ускладнення; релапароскопія

laparoscopic surgery; postoperative complications; relaparoscopy

1. Sermonesi G, Tian BW, Vallicelli C, Abu Zidan FM, Damaskos D, Kelly MD. Cesena guidelines: WSES consensus statement on laparoscopic-first approach to general surgery emergencies and abdominal trauma. World Journal of Emergency Surgery. 2023;18(1):57. doi: 10.1186/s13017-023-00520-9.
2. Wilson I, van Boxel GI, Carter NC, Knight BC, Pucher PH, Mercer SJ. Laparoscopy in the management of post-cholecystectomy bile leaks. Surgery Open Digestive Advance. 2023;11:100-103. doi: 10.1016/j.soda.2023.100103.
3. Pucher PH, Brunt LM, Davies N, Linsk A & SAGES Safe Cholecystectomy Task Force. Outcome trends and safety measures after 30 years of laparoscopic cholecystectomy: a systematic review and pooled data analysis. Surgical endoscopy. 2018;32:2175-83. doi: 10.1007/s00464-017-5974-2.
4. Sobocki J, Pędziwiatr M, Bigda J, Hołówko W, Major P, Mitura K. The Association of Polish Surgeons (APS) clinical guidelines for the use of laparoscopy in the management of abdominal emergencies. Part II. Videosurgery and Other Miniinvasive Techniques. 2023;18(3):379-400. doi: 10.5114/wiitm.2023.127884.
5. Vignali A, Elmore U, Aleotti F, Roberto D, Parise P. Re-la–paroscopy in the treatment of anastomotic leak following laparoscopic right colectomy with intracorporeal anastomosis. Surgical Endoscopy. 2021;35:6173-6178. doi: 10.1007/s00464-020-08113-2.
6. Chang KH, Bourke MG, Kavanagh DO, Neary PC. A systematic review of the role of re-laparoscopy in the management of complications following laparoscopic colorectal surgery. The Surgeon. 2016;14(5):287-293. doi: 10.1016/j.surge.2015.12.003.
7. Rotholtz NA, Laporte M, Matzner M, Schlottmann F. Relaparoscopy to treat early complications following colorectal surgery. Surgical Endoscopy. 2022;36(5):3136-3140. doi: 10.1007/s00464-021-08616-6.
8. Wright DB, Koh CE, Solomon MJ. Systematic review of the feasibility of laparoscopic reoperation for early postoperative complications following colorectal surgery. Journal of British Surgery. 2017;104(4):337-346. doi: 10.1002/bjs.10469.
9. Chen YC, Fingerhut A, Tsai YY, Chang SC, Ke TW, Shen MY. Laparoscopic Reintervention for Intraperitoneal Leaks After Colonic Surgery: Do We Need a Routine Stoma? Sur Innovation. 2022;29(6):697-704. doi: 10.1177/15533506211070177.
10. Zidan MH, Seif-Eldeen M, Ghazal AA, Refaie M. Post-cholecystectomy bile duct injuries: a retrospective cohort study. BMC surgery. 2024;24(1):8-25. doi: 10.1186/s12893-023-02301-2.
11. Shenoy KG, Makam R. Feasibility and safety of redo laparoscopic repair of recurrent inguinal hernia following previous endolaparoscopic repair. Journal of Minimal Access Surgery. 2024;20(1):67-73. doi: 10.4103/jmas.jmas_22_23.
12. Carannante F, Mazzotta E, Miacci V, Bianco G, Mascianà G. Identification and management of subvesical bile duct leakage after laparoscopic cholecystectomy: A systematic review. Asian Journal of Surgery. 2023;46(10):4161-68. doi: 10.1016/j.asjsur.2023.04.031.
13. Yanar H, Taviloglu K, Ertekin C, Ozcinar B. Planned second-look laparoscopy in the management of acute mesenteric ischemia. WJG. 2007;13(24):3350-3362. doi: 10.3748/wjg.v13.i24.3350.
14. Angeramo CA, Schlottmann F, Laporte M, Bun ME. Re-laparoscopy to treat early complications after colorectal surgery: Is there a learning curve? Surgical Laparoscopy Endoscopy & Percutaneous Techniques. 2022;32(3):362-367. doi: 10.1097/SLE.0000000000001052.
15. Attaran A, Shahabi F, Orafaie A, Ansari M, Rezaei R. The role of re-laparoscopy in the management of complications following laparoscopic rectal cancer surgery. Iranian Journal of Colorectal R. 2023;11(4):142-156. doi: 10.30476/ACRR.2023.100997.1197.
16. Fransvea P, Costa G, D’Agostino L, Sganga G. Redo-laparoscopy in the management of complications after laparoscopic colorectal surgery: a systematic review and meta-analysis of surgical outcomes. Techniques in Coloproctology. 2021;25:371-383. doi: 10.1007/s10151-020-02374-8.