Журнал «Медицина неотложных состояний» 3 (50) 2013

Мета. Удосконалення організації медичного забезпечення військ (сил) у різних умовах.

Матеріали дослідження: керівні документи з організації медичного забезпечення Збройних сил України; наукові публікації за тематикою роботи; результати досліджень на польових навчаннях із застосуванням військових мобільних госпіталів.

Методи дослідження — системний підхід та системний аналіз, історичний, індивідуальна та колективна експертна оцінка, статистичний, структурно-логічний.

Результати дослідження. Відомо, що організація медичного забезпечення визначається характером бойових дій військ (сил) та особливостями їх матеріального забезпечення, які, у свою чергу, значною мірою залежать від військових медико-географічних умов території. Також слід мати на увазі, що природні та соціально-економічні умови в поєднанні з особливостями бойових дій військ (сил) суттєво впливають на величину і структуру санітарних втрат пораненими і ураженими. Цю обставину завжди доводиться враховувати при плануванні та організації медичного забезпечення бойових дій військ (сил).

Велике значення для медичної служби мають місцеві ресурси (медичне майно та техніка, приміщення для розгортання етапів медичної евакуації, будівельний та підстилковий матеріал, меблі, вода, пальне тощо). Обмеженість ресурсів потребує завчасної заготівлі різного нетабельного майна та збільшення ємності транспортних засобів для його переміщення.

Збереженість медичного майна в різних кліматичних районах забезпечується в першу чергу суворим дотриманням гідротермічного режиму та інших умов зберігання, зазначених у нормативно-правовій документації на медичне майно. Можливість зберігання різних видів медичного майна визначається властивостями медичного майна і особливостями клімату в даному районі.

Розрізняють чотири основні кліматичні зони в різних країнах світу:

1. Зона помірного клімату із середньорічною температурою до 15 °С (улітку до 22 °С) і відносною вологістю до 100 % (США, Німеччина, Швейцарія та ін.).

2. Субтропічна зона із середньорічною температурою до 22 °С (улітку до 30 °С) і відносною вологістю до 100 % (Португалія, Туреччина та ін.).

3. Зона жаркого сухого клімату із середньорічною температурою вище 22 °С (улітку до 33 °С) і відносною вологістю до 60 % (Алжир, Аргентина, Перу, Ліван та ін.).

4. Зона теплого вологого клімату із середньорічною температурою вище 20 °С (улітку більше 30 °С) і відносною вологістю більше 60 % (Кувейт, Венесуела та ін.).

Фізичні фактори зовнішнього середовища (температура, вологість) необхідно враховувати при транспортуванні лікарських засобів, особливо залізничним і морським (річковим) транспортом. Залежно від пори року під час перевезення, наприклад, залізничним транспортом транспортуються лікарські засоби, що піддаються впливу максимально високих або, навпаки, низьких температур. У пароплавних трюмах, де лікарські засоби транспортуються по кілька місяців, в умовах тропічного клімату температура може досягати 65 °С, а відносна вологість повітря — знижуватися до 60 %. Ще більше коливання температури й вологи відбувається при зберіганні лікарських засобів, що транспортуються, у портах, розташованих у різних кліматичних зонах. Коливання температур при цьому досягає декількох десятків градусів.

Термін зберігання та стабільність ліків залежать від температури, вологості повітря у тій чи іншій кліматичній зоні.

Залежно від фізичних і фізико-хімічних властивостей, а також від впливу різних факторів зовнішнього середовища лікарські засоби поділяють на ті, що:

— потребують захисту від світла;

— потребують захисту від впливу вологи;

— потребують захисту від вивітрювання;

— потребують захисту від підвищеної та зниженої температури;

— потребують захисту від газів, що знаходяться в навколишньому середовищі.

Висновки. Використання результатів дослідження дозволить ефективно надавати медичну допомогу в миротворчих місіях, на польових навчаннях, в умовах надзвичайних ситуацій природного, техногенного та соціально-політичного характеру та ін.