Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Международный эндокринологический журнал 7 (71) 2015
Вернуться к номеру
Гость журнала - профессор Майкл Холик, специалист и эксперт мирового уровня в области метаболизма витамина D в организме человека
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Статтю опубліковано на с. 103-104
В жовтні 2015 року у Варшаві відбулася друга науково-практична конференція «Вітамін D: мінімум, максимум, оптимум» за участю понад 550 відомих експертів як із Польщі, так і з багатьох інших країн Європи і світу. На конференції обговорювалися новітні дані стосовно ролі вітаміну D у рамках вітамін-D-гормональної системи, поширеності його недостатності серед дітей і дорослих, а також результати досліджень, присвячених різним ефектам цього вітаміну.
Провідний учений у цій галузі — професор медицини, фізіології, біофізики і молекулярної медицини Бостонського університету (США) М. Холік люб’язно погодився на зустріч із головним редактором «Міжнародного ендокринологічного журналу» В.І. Паньківим і відповісти на запитання, що цікавлять лікарів усіх спеціальностей.
— Яка тенденція поширення недостатності та дефіциту вітаміну D у світі?
— Недостатність вітаміну D розглядається як одна з проблем охорони здоров’я в усьому світі та має характер пандемії. Понад 1 млрд людей на планеті мають дефіцит або недостатність вітаміну D. Дефіцит вітаміну D наявний у кожному регіоні світу. Серед населення Європи недостатність вітаміну D відзначається більше на півдні, ніж на півночі, частіше у жінок, ніж у чоловіків. На сьогодні недостатність і більшою мірою дефіцит вітаміну D становлять пандемію, що охоплює велику частину загальної популяції, включаючи дітей і підлітків, вагітних і жінок у стані лактації, дорослих, жінок у менопаузі та людей похилого віку.
— Відомо, що функція вітаміну D не обмежена лише контролем кальцій-фосфорного обміну в організмі. Яким чином вітамін D впливає на інші фізіологічні процеси, зокрема на модуляцію клітинного росту, нервово-м’язову провідність, імунітет і запалення?
— Справді, вітамін D чинить багато позаскелетних впливів, що ретельно вивчаються. Так, вітамін D (кальцитріол) стимулює синтез гормона остеокальцину в остеобластах, який підвищує синтез і секрецію адипонектину в жировій тканині, а також синтез інсуліну в підшлунковій залозі. При цьому адипонектин активує гени, що кодують транспортер глюкози в адипоцитах, серцевих і скелетних м’язах, сприяючи зниженню рівня глюкози в крові. Вітамін D важливий для нормального метаболізму глюкози шляхом безпосереднього впливу на бета-клітини, м’язи і жирові клітини, знижуючи резистентність до інсуліну. Крім того, вітамін D зменшує прояви запалення, яке зазвичай наявне у пацієнтів із синдромом резистентності до інсуліну.
Останні епідеміологічні та експериментальні дослідження показали, що низький рівень вітаміну D тісно пов’язаний із рівнем загальної смертності, серцево-судинною й онкологічною патологією (молочної залози, простати, товстого кишечника), артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом.
— Чи потрібно ендокринологам призначати вітамін D для лікування ожиріння та цукрового діабету чи запобігання їм?
— Немає підстав призначати вітамін D для лікування і профілактики ожиріння та цукрового діабету. Однак вплив вітаміну D на кісткову тканину у таких пацієнтів повинен враховуватися, і дефіцит необхідно компенсувати. Одне з дивовижних відкриттів полягає в тому, що вищі рівні вітаміну D у крові істотно знижують ризики розвитку цукрового діабету 2-го типу: на 4 % на кожні 10 нмоль/л приросту 25(OH)D. Така асоціація зберігається незалежно від статі, терміну спостереження, діагностичних критеріїв цукрового діабету або методу аналізу 25(OH)D.
— Яка Ваша точка зору на додаткове призначення вітаміну D з метою зниження кардіоваскулярного ризику, адже дослідження в даній галузі доволі перспективні?
— Недостатність рандомізованих контрольованих досліджень не дозволяє з упевненістю підтвердити результати перспективних наглядових досліджень щодо позитивного впливу вітаміну D на ризик виникнення і перебіг серцево-судинних захворювань. Однак маємо конкретні результати: нестача вітаміну D сприяє розвитку атеросклерозу, оскільки він зменшує запалення артерій. Крім цього, вітамін D регулює синтез реніну.
— Чи слід рекомендувати прийом високих чи середніх доз вітаміну для запобігання злоякісним новоутворенням чи їх комплексної терапії?
— Недостатність вітаміну D збільшує ризик розвитку багатьох видів пухлин досі не з’ясованими механізмами, але при цьому дія кальцитріолу послаблюється через його рецептор, що призводить до порушення диференціювання і посилення проліферації клітин. Вітамін D чинить захисний вплив проти розвитку раку молочної залози. Дефіцит вітаміну D часто пов’язаний із розвитком раку товстого кишечника. Незважаючи на біологічне обґрунтування можливої ролі вітаміну D у запобіганні злоякісним новоутворенням, клінічні докази на користь цього є суперечливими, і тому однозначний висновок зробити не можна. Дослідження в цій галузі продовжуються.
— Який вплив недостатності вітаміну D на репродуктивне здоров’я?
— Рецептори вітаміну D наявні в усіх репродуктивних органах. Вітамін D бере участь у синтезі прогестерону, естрону, естрадіолу. Є дані про його позитивний вплив на фолікулогенез, підготовку міометрію до імплантації ембріона. Відомо, що вітамін D підвищує синтез антимюлерового гормона, його достатній рівень асоціюється з кращими результатами екстракорпорального запліднення. Згідно з останніми рекомендаціями, низький рівень вітаміну D у жінок із синдромом полікістозних яєчників розглядається як одна з причин метаболічних розладів, зокрема резистентності до інсуліну.
У чоловіків низький рівень вітаміну D асоціюється з порушеннями сперматогенезу, посиленням фрагментації ДНК сперматозоїдів та впливом на синтез тестостерону.
— Є дані про використання нативного вітаміну D для підвищення його локальної активації в моноцитах-макрофагах при різних імуноопосередкованих захворюваннях. Чи встановлений вплив дефіциту вітаміну D на імунну систему?
— Велика кількість доказів свідчить про активацію рецепторів до вітаміну D на моноцитах, макрофагах, дендритних клітинах і лімфоцитах, що важливо для контролю як вродженого, так і набутого імунітету. Недостатність вітаміну D провокує виникнення грипу, гострих респіраторних вірусних інфекцій, туберкульозу. Низькі рівні сироваткового вітаміну D у дитинстві зумовлюють схильність до автоімунних захворювань (цукрового діабету 1-го типу або розсіяного склерозу). Вітамін D сприяє послабленню запальних реакцій при автоімунних хворобах (ентероколіт, ревматоїдний артрит, системний вовчак, еритематоз і псоріаз).
— Які основні причини дефіциту вітаміну D і клінічні ситуації, коли необхідний цілеспрямований скринінг такого стану?
— Основні причини недостатності вітаміну D полягають в зниженні епідермального синтезу, спричиненого серед іншого і використанням сонцезахисних засобів. Мають значення вік людини, пора року, пігментація шкіри, зниження доступності вітаміну D (наприклад, при ожирінні), або його посилене витрачання, вагітність або лактація. Зниження синтезу вітаміну D відбувається при печінковій і нирковій недотатності. А приводи для скринінгу недостатності вітаміну D такі: захворювання кісток (остеопороз, остеомаляція, патологічні переломи, гіперпаратиреоз), похилий вік, ожиріння, вагітність або лактація з додатковими факторами ризику (наприклад, гестаційний діабет), хронічні хвороби нирок, печінкова недостатність, синдром мальабсорбції (у тому числі хвороба Крона, стан після баріатричних операцій), прийом ліків (протисудомні, глюкокортикоїди та ін.), а також для спортсменів, які займаються в закритих приміщеннях.
— На завершення традиційно ваші побажання читачам «Міжнародного ендокринологічного журналу».
— Дуже вдячний за запрошення увійти до складу редакційної ради «Міжнародного ендокринологічного журналу». Читачам бажаю пам’ятати про необхідність адекватного забезпечення організму не тільки йодом, але й вітаміном D. А головне — бажаю миру і благополуччя. Будьте щасливі та багаті у своїй країні!