Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Международный эндокринологический журнал Том 14, №4, 2018
Вернуться к номеру
Особливості гормонального статусу у чоловіків із первинним гіпотиреозом
Авторы: Крицький Т.І.
Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, м. Тернопіль, Україна
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Спосіб життя людини істотно впливає на її здоров’я та репродуктивні функції. Наявність гіпотиреозу негативно відображається на самопочутті, активності та репродуктивному статусі. Зростаючий інтерес до цієї проблеми певною мірою обумовлений тим, що такий зв’язок може бути однією з причин чоловічого безпліддя. Тому важливо встановити, чи супроводжується гіпотиреоз андрогенним дефіцитом і змінами функціональної активності системи «гіпофіз — гонади» як чинників ризику –гіпогонадизму і субфертильності у чоловіків.
Метою дослідження було оцінити гормональний статус у чоловіків активного репродуктивного віку з первинним гіпотиреозом.
Матеріали та методи. Проведено порівняльний аналіз гормональних показників у 65 чоловіків із гіпотиреозом (основна група) і 25 чоловіків без гіпотиреозу й інших хронічних соматичних захворювань (контрольна група). Середній вік осіб становив 42,5 ± 2,8 року.
Результати. Обидві досліджувані групи чоловіків не відрізнялися за віком, однак відмінності спостерігалися за показником індексу маси тіла, які були вірогідно вищими в осіб із гіпотиреозом порівняно з контролем. У чоловіків із гіпотиреозом рівень тестостерону в крові виявився вірогідно нижчим порівняно з чоловіками контрольної групи. При цьому вміст тестостерону в групі осіб із гіпотиреозом не досягав нижньої межі нормальних значень (12 нмоль/л) і, отже, андрогенний дефіцит був виражений відносно помірно. Результати дослідження вказують на вірогідне підвищення рівня фолікулостимуюючого гормону у хворих на гіпотиреоз порівняно з чоловіками контрольної групи. У той же час уміст лютеїнізуючого гормону і кортизолу у чоловіків із гіпотиреозом не відрізнявся від аналогічних показників контрольної групи.
Зважаючи на те, що система «гіпофіз — гонади» перебуває в тісній взаємодії із гіпофізарно-тиреоїдною і гіпофізарно-адреналовою системами, у чоловіків із гіпотиреозом було вивчено вміст кортизолу. При цьому не виявлено вірогідних відмінностей у рівні кортизолу в усіх обстежених. Отже, функціональні резерви та компенсаторні механізми ендокринної системи у чоловіків із гіпотиреозом практично повністю зберігаються.
Отримані результати свідчать про зв’язок гіпотиреозу зі змінами в гормональному балансі у чоловіків, які є чинником ризику гіпогонадизму, зниженої сексуальності і ослабленого сперматогенезу. Зважаючи на значну поширеність гіпотиреозу, поєднання гіпогонадизму, сексуальної дисфункції і олігоспермії можуть призводити до послаблення чоловічої фертильності на популяційному рівні.
Висновки. У чоловіків з гіпотиреозом встановлено зміни гормонального статусу, які проявляються зниженням вмісту тестостерону і підвищенням рівня фолікулостимулюючого гормону в крові. При цьому не встановлено вплив гіпотиреозу на рівень лютеїнізуючого гормону і кортизолу.