Международный эндокринологический журнал Том 17, №1, 2021
Вернуться к номеру
Поліпрагмазія у людей похилого віку: поширеність, наслідки та стратегія профілактики
Авторы: Eirini Kotsalou
University of West Attica, Department of Hygiene and Epidemiology, Greece; Nuclear Medicine Department, NIMTS Hospital, Greece
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Похилий вік і процеси старіння часто пов’язані з багатьма супутніми захворюваннями, що потребують фармакологічного втручання та складних схем прийому препаратів. Старіння населення призводить до збільшення частоти хронічних захворювань і супутньої патології, що потребують одночасного прийому багатьох препаратів. Близько 80 % людей похилого віку мають принаймні одне хронічне захворювання, і близько половини з них мають принаймні два (такі як серцево-судинні захворювання, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, артрит і рак). Згідно з даними літератури, поширеність поліпрагмазії у всьому світі має широкий діапазон (від 5 до 78 %) через різні визначення кількості прийнятих ліків (від 2 до 9). У більшості досліджень поліпрагмазія була більш поширеною серед жінок і людей похилого віку. Проведена низка багатоцентрових досліджень, щоб визначити термін поліпрагмазії та її поширеність серед населення похилого віку. Поліпрагмазія призводить до виникнення побічних явищ, може бути дуже небезпечною для людей похилого віку внаслідок змін всмоктування, розподілу, метаболізму та виведення ліків із організму, що змінює фармакокінетику та фармакодинаміку різних ліків. Цей факт може призвести до побічних реакцій на лікарські засоби, лікарські взаємодії, невідповідності та зниження рівня прийому, погіршення самопочуття, високого ризику госпіталізації та іншим можливим реакціям. За останні десятиліття розроблено декілька настанов, що можуть допомогти сімейному лікарю запобігти поліпрагмазії у людей похилого віку. Оскільки призначення рецептів для цієї групи осіб є доволі складною процедурою, лікар загальної практики повинен балансувати між недостатнім і надмірним лікуванням, ризиками та перевагами. В підсумку необхідно більше перехресних клінічних досліджень і профілактичних втручань, що застосовуватимуться не лише до населення, яке вже зазнало поліпрагмазії, але й до загальної популяції.
Пожилой возраст и процессы старения часто связаны со многими сопутствующими заболеваниями, которые требуют фармакологического вмешательства и сложных схем приема препаратов. Старение населения приводит к увеличению частоты хронических заболеваний и сопутствующей патологии, требующих одновременного приема многих препаратов. Около 80 % пожилых людей имеют по крайней мере одно хроническое заболевание, и около половины из них имеют по крайней мере два (такие как сердечно-сосудистые заболевания, артериальная гипертензия, сахарный диабет, артрит и рак). Согласно данным литературы, распространенность полипрагмазии во всем мире имеет широкий диапазон (от 5 до 78 %) вследствие различных определений количества принятых лекарств (от 2 до 9). В большинстве исследований полипрагмазия была более распространенной среди женщин и пожилых людей. Проведен ряд многоцентровых исследований, чтобы определить срок полипрагмазии и ее распространенность среди пожилого населения. Полипрагмазия приводит к возникновению побочных явлений, может быть очень опасной для людей пожилого возраста вследствие изменений всасывания, распределения, метаболизма и выведения лекарства из организма, что изменяет фармакокинетику и фармакодинамику различных лекарств. Этот факт может привести к побочным реакциям на лекарственные средства, лекарственные взаимодействия, несоответствию и снижению уровня приема, ухудшению самочувствия, высокому риску госпитализации и другим возможным реакциям. За последние десятилетия разработано несколько рекомендаций, которые могут помочь семейному врачу предотвратить полипрагмазию у пожилых людей. Поскольку назначение рецептов для этой группы лиц является довольно сложной процедурой, врач общей практики должен балансировать между недостаточным и избыточным лечением, рисками и преимуществами. В итоге необходимо больше перекрестных клинических исследований и профилактических вмешательств, которые будут применяться не только к населению, которое уже подверглось полипрагмазии, но и к общей популяции.
Aging is a status often associated with multiple comorbidities which require pharmacologic intervention and complex medication regimens. Aging population results to the increase of chronic diseases and subsequent comorbidities that require concomitant multiple medications. It is reported that about 80 % of elderly have at least one chronic condition, and about half of them have at least two (such as heart disease, hypertension, diabetes mellitus, arthritis, and cancer). According the literature the worldwide polypharmacy prevalence has a wide range (between 5 to 78 %) due to different definitions on the number of medications taken (ranging between 2 and 9) and the different samples studied. In most studies polypharmacy was more common between women and in more elderly people. Many multicenter studies have been performed to define the term of polypharmacy and its prevalence in the elderly population. Polypharmacy is of growing concern for the older adults, because it can be very dangerous for this population due to altered absorption, distribution, metabolism and excretion of the drugs within their body reflecting unexpected pharmacokinetics and pharmacodynamics of various medications. This fact can lead to adverse drug reactions (ADR), drug interactions, noncompliance and reduced adherence, reduced functional status, geriatric syndromes, high risk of hospitalization and possible death. Over the last decade, there are several evaluation tools which can help the General Practitioner prevent the polypharmacy in the elderly. As prescribing for this group of individuals is a very challenging procedure, the General Practitioner should balance between under-treatment, over-treatment and risks and benefits. This review concluded that we need more cross-sectional clinical studies on practical preventive interventions to be applied not only on the population which is already exposed to polypharmacy, but also to the general population.
поліпрагмазія; люди похилого віку; цукровий діабет
полипрагмазия; пожилой возраст; сахарный диабет
polypharmacy; elderly; medication; diabetes mellitus
Introduction
Epidemiology
Excessive polypharmacy — prevalence
Non clinically indicated polypharmacy (inappropriate) — prevalence
Epidemiology of kind of medications
Risk factors for the elderly population
Consequences
Prevention
Conclusions
- Al-Dahshan A., Al-Kubiasi N., Al-Zaidan M., Saeed W., Kehyayan V., Bougmiza I. Prevalence of polypharmacy and the association with non-communicable diseases in Qatari elderly patients attending primary healthcare centers: A cross-sectional study. PLoS One. 2020. 15(6). e0234386. doi: 10.1371/journal.pone.0234386.
- Alwhaibi M., Balkhi B., Alhawassi T.M., Alkofide H., Alduhaim N., Alabdulali R., Drweesh H., Sambamoorthi U. Polypharmacy among patients with diabetes: a cross-sectional retrospective study in a tertiary hospital in Saudi Arabia. BMJ Open. 2018. 8(5). e020852. doi: 10.1136/bmjopen-2017-020852.
- van Vugt S., Aarts G., Lamfers E., Vries L.B., Kramers C., de Boer M.J., Verheugt F. et al. Comorbidity Differentiation and Risk Stratification in the Elderly Patient with Polypharmacy: A Prospective Primary Care Registry on Oral Anticoagulation Therapy. Eur. Cardiol. 2020. 15. e46. doi: 10.15420/ecr.2020.15.1.PO23.
- Pereira K., Peres M., Iop D., Boing A., Boing A., Aziz M. et al. Polypharmacy among the elderly: a population-based study. Rev. Bras. Epidemiol. 2017. 20(2). 335-44. doi: 10.1590/1980-5497201700020013.
- Mortazavi S., Shati M., Keshtkar A., Malakouti S.K., Bazargan M., Assari S. Defining polypharmacy in the elderly: a systematic review protocol. BMJ Open. 2016. 6. 1-4. http://dx.doi.org/10.1136/bmjopen-2015-010989
- Carmona-Torres J., Cobo-Cuenca A., Recio-Andrade B., Laredo-Aguilera J., Martins M., Rodríguez-Borrego M. Prevalence and factors associated with polypharmacy in the older people: 2006–2014. J. Clin. Nurs. 2018. 27(15–16). 2942-52. doi: 10.1111/jocn.14371.
- Slater N., White S., Venables R., Frisher M. Factors associated with polypharmacy in primary care: a cross-sectional analysis of data from The English Longitudinal Study of Ageing (ELSA). BMJ Open. 2018. 8(3). e020270. doi: 10.1136/bmjopen-2017-020270.
- Nobili A., Licata G., Salerno F., Pasina L., Tettamanti M., Franchi C., De Vittorio L. et al.; SIMI Investigators. Polypharmacy, length of hospital stay, and in-hospital mortality among elderly patients in internal medicine wards. The REPOSI study. Eur. J. Clin. Pharmacol. 2011. 67(5). 507-19. doi: 10.1007/s00228-010-0977-0.
- Schuler J., Dückelmann C., Beindl W., Prinz E., Michalski T., Pichler M. Polypharmacy and inappropriate prescribing in elderly internal-medicine patients in Austria. Wien. Klin. Wochenschr. 2008. 120(23–24). 733-41. doi: 10.1007/s00508-008-1089-z.
- Dwyer L.L., Han B., Woodwell D.A, Rechtsteiner E.A. Polypharmacy in nursing home residents in the United States: results of the 2004 National Nursing Home Survey. Am. J. Geriatr. Pharmacother. 2010. 8. 63-72. doi.org/10.1016/j.amjopharm.2010.01.001
- Morin L., Johnell K., Laroche M.L., Fastbom J., Wastesson J.W. The epidemiology of polypharmacy in older adults: register-based prospective cohort study. Clin. Epidemiol. 2018. 10. 289-298. doi: 10.2147/CLEP.S153458.
- Kim H., Shin J., Kim M., Park B. Prevalence and Predictors of Polypharmacy among Korean Elderly. PLoS ONE. 2014. 9(6). e98043 doi: 10.1371/journal.pone.0098043.
- Charlesworth C., Smit E., Lee D., Alramadhan F., Odden M. Polypharmacy Among Adults Aged 65 Years and Older in the United States: 1988–2010. J. Gerontol. A Biol. Sci Med Sci. 2015. 70(8). 989-95. doi: 10.1093/gerona/glv013.
- Masnoon N., Shakib S., Kalisch-Ellett L., Caughey G.E. What is polypharmacy? A systematic review of definitions. BMC Geriatr. 2017. 17(1). 230. doi: 10.1186/s12877-017-0621-2.
- Diez-Manglano J., Gimenez-Lopez M., Garces-Horna V., Sevil-Puras M., Castellar-Otin E., Gonzalez-Garcia P. et al. Excessive polypharmacy and survival in polypathological patients. Eur. J. Clin. Pharmacol. 2015. 71(6). 733-739. doi: 10.1007/s00228-015-1837-8.
- Lavan A.H., Gallagher P.F., O’Mahony D. Methods to reduce prescribing errors in elderly patients with multimorbidity. Clin. Interv. Aging. 2016. 11. 857-66. doi: 10.2147/CIA.S80280.
- Jodar-Sanchez F., Malet-Larrea A., Martin J.J. et al. Cost-utility analysis of a medication review with follow-up Service for Older Adults with Polypharmacy in community pharmacies in Spain: the conSIGUE program. PharmacoEconomics. 2015. 33(6). 599-610. doi: 10.1007/s40273-015-0270-2.
- Pedros C., Formiga F., Corbella X., Arnau J. Adverse drug reactions leading to urgent hospital admission in an elderly population: prevalence and main features. Eur. J. Clin. Pharmacol. 2016. 72(2). 219-226 doi: 10.1007/s00228-015-1974-0.
- Koronkowski M., Eisenhower C., Marcum Z. An Update on Geriatric Medication Safety and Challenges Specific to the Care of Older Adults. Ann. Longterm Care. 2016. 24(3). 37-40. PMID: 27340375; PMCID: PMC4915389.
- Yang M., Lu J., Hao Q., Luo L., Dong B. Does residing in urban or rural areas affect the incidence of polypharmacy among older adults in western China? Arch. Gerontol. Geriatr. 2015. 60(2). 328-333. doi: 10.1016/j.archger.2014.
- Nguyen O.K., Makam A.N., Halm E. Use of safety net clinics for primary care among insured individuals in the United States: NAMCS 2006–2010. J. Gen. Intern. Med. 2015. 30. 295. doi: 10.1007/s11606-014-2969-8.
- Jensen L.D., Andersen O., Hallin M., Petersen J. Potentially inappropriate medication related to weakness in older acute medical patients. Int. J. Clin. Pharm. 2014. 36(3). 570-580. doi: 10.1007/s11096-014-9940-y.
- Nightingale G., Hajjar E., Swartz K., Andrel-Sendecki J., Chapman A. Evaluation of a pharmacist-led medication assessment used to identify prevalence of and associations with polypharmacy and potentially inappropriate medication use among ambulatory senior adults with cancer. J. Clin. Oncol. 2015. 33(13). 1453-1459. doi: 10.1200/JCO.2014.58.7550.
- Narayan S.W., Nishtala P.S. Associations of potentially inappropriate medicine use with fall-related Hospitalisations and primary care visits in older new Zealanders: a population-level study using the updated 2012 beers criteria. Drugs Real World Outcomes. 2015. 2(2). 137-141. doi: 10.1007/s40801-015-0020-y.
- Kann I.C., Lundqvist C., Luras H. Polypharmacy among the elderly in a list-patient system. Drugs Real World Outcomes. 2015. 2(3). 193-198. doi: 10.1007/s40801-015-0036-3.
- Cadogan C., Ryan C., Gormley G., Passmore P., Francis J., Kerse N. et al. Dispensing appropriate polypharmacy to older people in primary care: a qualitative, theory-based study of community pharmacists’ perceptions and experiences. Int. J. Pharm. Pract. 2015. 23. 32. doi: 10.1111/ijpp.12182.
- Cadogan C.A., Ryan C., Hughes C.M. Appropriate Polypharmacy and medicine safety: when many is not too many. Drug Saf. 2016. 39(2). 109-116. doi: 10.1007/s40264-015-0378-5.
- Steinman M.A. Polypharmacy-time to get beyond numbers. JAMA Intern. Med. 2016. 176(4). 482–483. doi: 10.1001/jamainternmed.2015.8597.
- Scott I.A., Hilmer S.N., Reeve E., Potter K., Le Couteur D., Rigby D. et al. Reducing inappropriate polypharmacy: the process of deprescribing. JAMA Intern Med. 2015. 175(5). 827-834. doi: 10.1001/jamainternmed.2015.0324.
- Hu T., Dattani N.D., Cox K.A., Au B., Xu L., Melady D., Jaakkimainen L. et al. Effect of comorbidities and medications on frequency of primary care visits among older patients. Can. Fam. Physician. 2017. 63(1). 45-50. PMID: 28115442. PMCID: PMC5257221.
- Al-Hashar A., Al Sinawi H., Al Mahrizi A., Al-Hatrushi M. Prevalence and Covariates of Polypharmacy in Elderly Patients on Discharge from a Tertiary Care Hospital in Oman. Oman. Med. J. 2016. 31(6). 421-25. doi: 10.5001/omj.2016.85.
- Badawy N, Labeeb S, Alsamdan M, Alazemi B. Prevalence and Risk of Polypharmacy among Community-Dwelling, Elderly Kuwaiti Patients. Medical Principles and Practice. 2019. 29(2). 166-173. Doi: 10.1159/000503298
- Alsuwaidan A., Almedlej N., Alsabti S., Daftardar O., Al Deaji F., Al Amri A., Alsuwaidan S. A Comprehensive Overview of Polypharmacy in Elderly Patients in Saudi Arabia. Geriatrics (Basel). 2019. 4(2). 36. doi: 10.3390/geriatrics4020036.
- Kim L.D., Koncilja K., Nielsen C. Medication management in older adults. Clevel. Clin. J. Med. 2018. 85. 129-135. doi: 10.3949/ccjm.85a.16109.
- Payne R.A. The epidemiology of polypharmacy. Clin. Med. (London). 2016. 16. 465-469. doi: 10.7861/clinmedicine.16-5-465.
- Alvis B.D., Hughes C.G. Physiology Considerations in Geriatric Patients. Anesthesiol. Clin. 2015. 33. 447-456. doi: 10.1016/j.anclin.2015.05.003.
- Flanagan N., Beizer J. Medication Reconciliation and Education for Older Adults: Using the 2015 AGS Beers Criteria as a Guide. Home Health Now. 2016. 34(10). 542-549. doi: 10.1097/NHH.0000000000000469.
- By the American Geriatrics Society 2015 Beers Criteria Update Expert Panel. American Geriatrics Society 2015 Updated Beers Criteria for Potentially Inappropriate Medication Use in Older Adults. J. Am. Geriatr. Soc. 2015. 63(11). 2227-46. doi: 10.1111/jgs.13702.
- Salbu R.L., Feuer J. A Closer Look at the 2015 Beers Criteria. J. Pharm. Pract. 2017. 30(4). 419-424. doi: 10.1177/0897190016663072.
- Rawle M.J., Cooper R., Kuh D., Richards M. Associations Between Polypharmacy and Cognitive and Physical Capability: A British Birth Cohort Study. J. Am. Geriatr. Soc. 2018. 66. 916-923. doi: 10.1111/jgs.15317.
- Davies E.A., O’Mahony M.S. Adverse drug reactions in special populations — The elderly. Br. J. Clin. Pharmacol. 2015. 80. 796-807. doi: 10.1111/bcp.12596.
- Turgeon J., Michaud V., Steffen L. The Dangers of Polypharmacy in Elderly Patients. JAMA Intern. Med. 2017. 177. 1544. doi: 10.1001/jamainternmed.2017.4790.