Міжнародний ендокринологічний журнал Том 17, №2, 2021
Повернутися до номеру
Раннее назначение инсулина при сахарном диабете 2-го типа: плюсы и минусы
Автори: Яргин С.В.
Российский университет дружбы народов, г. Москва, Российская Федерация
Рубрики: Ендокринологія
Розділи: Довідник фахівця
Версія для друку
Своєчасне призначення інсуліну дозволяє швидко нормалізувати рівень глікемії. Показання до ранньої інсулінотерапії виникають при дефіциті інсуліну, часто у молодих пацієнтів з низькою масою тіла; у літніх хворих із саркопенією, хронічними інфекціями; при ранній маніфестації мікроангіопатичних ускладнень; при недостатній ефективності дво- або трикомпонентних схем; при вираженій симптоматиці, пов’язаній з гіперглікемією. Адекватна інсулінотерапія зменшує ліпо- і глюкозотоксичність, захищає бета-клітини, інші тканини та органи від ушкодження. Разом з тим є думка, що через несприятливі ефекти екзогенного інсуліну і впровадження нових цукрознижуючих препаратів інсулінотерапію потрібно розпочинати якомога пізніше. До небажаних ефектів належать ризик гіпоглікемії, збільшення маси тіла та, можливо, серцево-судинних ускладнень. Обговорюється поєднання інсулінотерапії з іншими цукрознижуючими препаратами. Відзначається тенденція до збільшення з віком цільових рівнів глікемії. Гіперінсулінемія сама по собі може сприяти дисліпідемії й атеросклерозу. Тяжка гіперглікемія та інші небажані ефекти більш вірогідні при неадекватній інсулінотерапії. Зокрема, збільшення ваги можливе при використанні сумішей інсулінів тривалої та короткої дії. Відзначена кореляція цукрознижуючого ефекту екзогенного інсуліну зі збільшенням маси тіла. У свою чергу, тяжка гіпоглікемія пов’язана з основними несприятливими серцево-судинними подіями, аритмією та іншими ускладненнями. Нарешті, інсулінотерапія пов’язана з низкою незручностей, особливо для літніх пацієнтів.
Своевременное назначение инсулина позволяет быстро нормализовать уровень гликемии. Показания к ранней инсулинотерапии возникают при дефиците инсулина, часто у молодых пациентов с низкой массой тела; у пожилых больных с саркопенией, хроническими инфекциями; при ранней манифестации микроангиопатических осложнений; при недостаточной эффективности двух- или трехкомпонентных схем; при выраженной симптоматике, связанной с гипергликемией. Адекватная инсулинотерапия уменьшает липо- и глюкозотоксичность, защищает бета-клетки, другие ткани и органы от повреждения. Вместе с тем имеется мнение, что ввиду неблагоприятных эффектов экзогенного инсулина и внедрения новых сахароснижающих препаратов инсулинотерапию нужно начинать как можно позже. К нежелательным эффектам относятся риск гипогликемии, увеличения массы тела и, возможно, сердечно-сосудистых осложнений. Обсуждается сочетание инсулинотерапии с другими сахароснижающими препаратами. Отмечается тенденция увеличения с возрастом целевых уровней гликемии. Гиперинсулинемия сама по себе может способствовать дислипидемии и атеросклерозу. Тяжелая гипергликемия и другие нежелательные эффекты более вероятны при неадекватной инсулинотерапии. В частности, прибавка веса возможна при использовании смесей инсулинов длительного и короткого действия. Отмечена корреляция сахароснижающего эффекта экзогенного инсулина с увеличением массы тела. В свою очередь, тяжелая гипогликемия связана с основными неблагоприятными сердечно-сосудистыми событиями, аритмией и другими осложнениями. Наконец, инсулинотерапия сопряжена с рядом неудобств, особенно для пожилых пациентов.
The timely insulin administration can promptly normalize the blood glucose level. Indications for early insulin therapy include severe insulin deficiency, often in young patients with low body weight; elderly people with sarcopenia and chronic infections; early manifestation of microvascular complications; insufficient effectiveness of two- or three-component combinations of anti-diabetic drugs; severe symptoms associated with hyperglycemia. Adequate insulin therapy reduces lipo- and glucotoxicity, protects beta cells, other tissues and organs from damage. At the same time, there is an opinion that, in view of adverse effects of exogenous insulin and appearance of new anti-diabetic drugs, the insulin therapy should be started as late as possible. Adverse effects include the risk of hypoglycemia, weight gain and possibly also cardiovascular complications. Combinations of insulin with other hypoglycemic drugs are discussed. There is a tendency for the target glycemic levels to increase with age. Obviously, the approach must be individual, taking into account the age, clinical and laboratory data, comorbidities and preferences of patients. Hyperinsulinemia itself can contribute to dyslipidemia and atherosclerosis. Severe hyperglycemia and other adverse effects are more likely with inadequate insulin therapy. In particular, weight gain is possible with long-acting and short-acting insulin mixtures. Correlation of the glucose-lowering effect of exogenous insulin with an increase in body weight was noted. In turn, severe hypoglycemia is associated with major adverse cardiovascular events, arrhythmias, and other complications. Finally, insulin therapy comes with a number of inconveniences, especially for older patients.
цукровий діабет 2-го типу; глікемічний контроль; інсулінотерапія
сахарный диабет 2-го типа; гликемический контроль; инсулинотерапия
type 2 diabetes mellitus; glycemic control; insulin therapy
Заключение
- Hanefeld M., Fleischmann H., Siegmund T., Seufert J. Rationale for timely insulin therapy in type 2 diabetes within the framework of individualised treatment: 2020 update. Diabetes Ther. 2020. 11(8). 1645-66. doi: 10.1007/s13300-020-00855-5.
- Owens D.R. Clinical evidence for the earlier initiation of insulin therapy in type 2 diabetes. Diabetes Technol. Ther. 2013. 15(9). 776-85. doi: 10.1089/dia.2013.0081.
- Gendeleka G.F., Gendeleka A.N. Insulin therapy of type 2 diabetes mellitus. Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal. 2020. 16(1). 86-91. doi: 10.22141/2224-0721.16.1.2020.199130.
- Ferrannini E., Mari A. β-Cell function in type 2 diabetes. Metabolism. 2014. 63(10). 1217-27. doi: 10.1016/j.metabol.2014.05.012.
- Weng J., Li Y., Xu W. et al. Effect of intensive insulin therapy on beta-cell function and glycaemic control in patients with newly diagnosed type 2 diabetes: a multicentre randomised parallel-group trial. Lancet. 2008. 371(9626). 1753-60. doi: 10.1016/S0140-6736(08)60762-X.
- Pistrosch F., Kohler C., Schaper F. et al. Effects of insulin glargine versus metformin on glycemic variability, microvascular and beta-cell function in early type 2 diabetes. Acta Diabetol. 2013. 50(4). 587-95. doi: 10.1007/s00592-012-0451-9.
- Jargin S.V. Some aspects of the drug therapy of type 2 diabetes mellitus in overweight patients. Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal. 2019. 15(5). 410-8. (in Russian). doi: 10.22141/2224-0721.15.5.2019.180046.
- Davies M.J., D’Alessio D.A., Fradkin J., Kernan W.N., Mathieu C., Mingrone G., Rossing P. et al. Management of Hyperglycemia in Type 2 Diabetes, 2018. A Consensus Report by the American Diabetes Association (ADA) and the European Association for the Study of Diabetes (EASD). Diabetes Care. 2018. 41(12). 2669-2701. doi: 10.2337/dci18-0033.
- Cosentino F., Grant P.J., Aboyans V., Bailey C.J., Ceriello A., Delgado V., Federici M. et al. 2019 ESC Guidelines on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD. Eur. Heart J. 2020. 41(2). 255-323. doi: 10.1093/eurheartj/ehz486.
- Buse J.B., Wexler D.J., Tsapas A., Rossing P., Mingrone G., Mathieu C., D’Alessio D.A., Davies M.J. 2019 Update to: Management of Hyperglycemia in Type 2 Diabetes, 2018. A Consensus Report by the American Diabetes Association (ADA) and the European Association for the Study of Diabetes (EASD). Diabetes Care. 2020. 43(2). 487-493. doi: 10.2337/dci19-0066.
- Riddle M.C., Gerstein H.C., Holman R.R., Inzucchi S.E., Zinman B., Zoungas S., Cefalu W.T. A1C targets should be personalized to maximize benefits while limiting risks. Diabetes Care. 2018. 41(6). 1121-4. doi: 10.2337/dci18-0018.
- Aschner P. Insulin Therapy in Type 2 Diabetes. Am. J. Ther. 2020. 27(1). e79-e90. doi: 10.1097/MJT.0000000000001088.
- Jacob S. Insulin therapy: as late as possible. Dtsch. Med. Wochenschr. 2016. 141(8). 579-80. doi: 10.1055/s-0042-102890. (in German)
- Barazzoni R., Gortan Cappellari G., Ragni M., Nisoli E. Insulin resistance in obesity: an overview of fundamental alterations. Eat. Weight Disord. 2018. 23(2). 149-157. doi: 10.1007/s40519-018-0481-6.
- Nyström T., Bodegård J., Nathanson D., Thuresson M., Norhammar A., Eriksson J. Second line initiation of insulin compared with DPP-4 inhibitors after metformin monotherapy is associated with increased risk of all-cause mortality, cardiovascular events, and severe hypoglycemia. Diabetes Res. Clin. Pract. 2017. 123. 199-208. doi: 10.1016/j.diabres.2016.12.004.
- Umpierrez G.E., Klonoff D.C. Diabetes Technology Update: Use of Insulin Pumps and Continuous Glucose Monitoring in the Hospital. Diabetes Care. 2018. 41(8). 1579-1589. doi: 10.2337/dci18-0002.
- Cimmaruta D., Maiorino M.I., Scavone C., Sportiello L., Rossi F., Giugliano D., Esposito K., Capuano A. Efficacy and safety of insulin-GLP-1 receptor agonists combination in type 2 diabetes mellitus: a systematic review. Expert Opin. Drug Saf. 2016. 15(suppl. 2). 77-83. doi: 10.1080/14740338.2016.1221402.
- Eng C., Kramer C.K., Zinman B., Retnakaran R. Glucagon-like peptide-1 receptor agonist and basal insulin combination treatment for the management of type 2 diabetes: a systematic review and meta-analysis. Lancet. 2014. 384(9961). 2228-34. doi: 10.1016/S0140-6736(14)61335-0.
- Wysham C.H., Campos C., Kruger D. Safety and efficacy of insulin degludec/liraglutide (iDegLira) and insulin glargine U100/lixisenatide (iGlarLixi), two novel co-formulations of a basal insulin and a glucagon-like peptide-1 receptor agonist, in patients with diabetes not adequately controlled on oral antidiabetic medications. Clin. Diabetes. 2018. 36(2). 149-59. doi: 10.2337/cd17-0064.
- Tang H., Cui W., Li D., Wang T., Zhang J., Zhai S., Song Y. Sodium-glucose co-transporter 2 inhibitors in addition to insulin therapy for management of type 2 diabetes mellitus: A meta-analysis of randomized controlled trials. Diabetes Obes. Metab. 2017. 19(1). 142-147. doi: 10.1111/dom.12785.
- Genuth S. Exogenous insulin administration and cardiovascular risk in non-insulin-dependent and insulin-dependent diabetes mellitus. Ann. Intern. Med. 1996. 124(1 Pt 2). 104-9. doi: 10.7326/0003-4819-124-1_part_2-199601011-00005.
- Malmberg K., Rydén L., Wedel H., Birkeland K., Bootsma A., Dickstein K., Efendic S. et al.; DIGAMI 2 Investigators. Intense metabolic control by means of insulin in patients with diabetes mellitus and acute myocardial infarction (DIGAMI 2): effects on mortality and morbidity. Eur. Heart J. 2005. 26(7). 650-61. doi: 10.1093/eurheartj/ehi199.
- Gerstein H.C., Bosch J., Dagenais G.R., Díaz R., Jung H., Maggioni A.P., Pogue J. et al.; ORIGIN Trial Investigators. Basal insulin and cardiovascular and other outcomes in dysglycemia. N. Engl. J. Med. 2012. 367(4). 319-28. doi: 10.1056/NEJMoa1203858.
- The Origin Trial Investigators. Does hypoglycaemia increase the risk of cardiovascular events? A report from the ORIGIN trial. Eur. Heart J. 2013. 34(40). 3137-44. doi: 10.1093/eurheartj/eht332.
- UK Prospective Diabetes Study (UKPDS) Group. Intensive blood-glucose control with sulphonylureas or insulin compared with conventional treatment and risk of complications in patients with type 2 diabetes (UKPDS 33). Lancet. 1998. 352(9131). 837-53. PMID: 9742976.
- Holman R.R., Paul S.K., Bethel M.A., Matthews D.R., Neil H.A. 10-year follow-up of intensive glucose control in type 2 diabetes. N. Engl. J. Med. 2008. 359(15). 1577-89. doi: 10.1056/NEJMoa0806470.
- Pothineni N.V., Mehta J.L. Follow-up of Glycemic Control and Cardiovascular Outcomes in Type 2 Diabetes. N. Engl. J. Med. 2015. 373(10). 977-8. doi: 10.1056/NEJMc1508386.
- Wong M.G., Perkovic V., Chalmers J., Woodward M., Li Q., Cooper M.E., Hamet P. et al.; ADVANCE-ON Collaborative Group. Long-term Benefits of Intensive Glucose Control for Preventing End-Stage Kidney Disease: ADVANCE-ON. Diabetes Care. 2016. 39(5). 694-700. doi: 10.2337/dc15-2322.
- Ismail-Beigi F., Craven T., Banerji M.A., Basile J., Calles J., Cohen R.M., Cuddihy R. et al.; ACCORD trial group. Effect of intensive treatment of hyperglycaemia on microvascular outcomes in type 2 diabetes: an analysis of the ACCORD randomised trial. Lancet. 2010. 376(9739). 419-30. doi: 10.1016/S0140-6736(10)60576-4.
- Haghighatpanah M., Nejad A.S.M., Haghighatpanah M., Thunga G., Mallayasamy S. Factors that Correlate with Poor Glycemic Control in Type 2 Diabetes Mellitus Patients with Complications. Osong Public Health Res. Perspect. 2018. 9(4). 167-174. doi: 10.24171/j.phrp.2018.9.4.05.
- Ghabban S.J., Althobaiti B., Farouk I.M., Al Hablany M., Ghabban A., Alghbban R., Harbi S., Albalawi A.E. Sr. Diabetic Complications and Factors Affecting Glycemic Control Among Patients With Type II Diabetes Mellitus Attending the Chronic Illness Clinics at Tabuk, Saudi Arabia. Cureus. 2020. 12(11). e11683. doi: 10.7759/cureus.11683.
- Huri H.Z., Lim L.P., Lim S.K. Glycemic control and antidiabetic drugs in type 2 diabetes mellitus patients with renal complications. Drug Des. Devel. Ther. 2015. 9. 4355-71. doi: 10.2147/DDDT.S85676.
- Duckworth W., Abraira C., Moritz T., Reda D., Emanuele N., Reaven P.D., Zieve F.J. et al.; VADT Investigators. Glucose control and vascular complications in veterans with type 2 diabetes. N. Engl. J. Med. 2009. 360(2). 129-39. doi: 10.1056/NEJMoa0808431.
- Meneilly G.S., Knip A., Miller D.B. et al.; Diabetes Canada Clinical Practice Guidelines Expert Committee. Diabetes in Older People. Can. J. Diabetes. 2018. 42(suppl. 1). S283-95. doi: 10.1016/j.jcjd.2017.10.021.
- Papa G., Fedele V., Chiavetta A., Lorenti I., Leotta C., Luca S., Rabuazzo A.M. et al. Therapeutic options for elderly diabetic subjects: open label, randomized clinical trial of insulin glargine added to oral antidiabetic drugs versus increased dosage of oral antidiabetic drugs. Acta Diabetol. 2008. 45(1). 53-9. doi: 10.1007/s00592-007-0023-6.
- Kwon Y., Kim H.J., Park S., Park Y.G., Cho K.H. Body Mass Index-Related Mortality in Patients with Type 2 Diabetes and Heterogeneity in Obesity Paradox Studies: A Dose-Response Meta-Analysis. PLoS One. 2017. 12(1). e0168247. doi: 10.1371/journal.pone.0168247.