Международный эндокринологический журнал Том 17, №2, 2021

Досвід застосування апарату вакуумної терапії V-02 та вакуумного масажу в лікуванні ліподистрофій

Авторы: Прудиус П.Г.(1), Поляк Р.О.(1), Дідук О.О.(1), Прудиус В.Є.(2)
(1) — Комунальне некомерційне підприємство «Вінницький обласний клінічний високоспеціалізований ендокринологічний центр Вінницької обласної ради», м. Вінниця, Україна
(2) — Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Справочник специалиста

Вступ

Ліподистрофії в місцях ін’єкцій є найпоширенішим місцевим ускладненням інсулінотерапії. Історія вивчення цього ускладнення розпочалася ще в 1926 р., коли були описані ділянки ліпоатрофії в місцях введення інсуліну. При переході від використання інсулінів тваринного походження до людських інсулінів і до аналогів інсуліну на зміну імуноопосередкованій атрофічній формі ліподистрофії прийшла гіпертрофічна, пов’язана з анаболічною та мітогенною відповіддю на інсулін. Попри тривалу історію вивчення багато питань, пов’язаних з механізмами формування, діагностикою та профілактикою інсулінової ліподистрофії, залишаються невирішеними [1].

Ліподистрофії розглядаються як місцеві реакції у відповідь на введення інсуліну. Їх розподіляють на два види: ліпоатрофію (ділянки в місці ін’єкції у вигляді зменшення жирової тканини) і ліпогіпертрофію (в місці ін’єкції розвивається жирове ущільнення).

Ліпогіпертрофії в місцях ін’єкцій виявляються у 40–70 % хворих на цукровий діабет (ЦД), які отримують інсулін. У багатьох дослідженнях показано, що наявність ліпогіпертрофії асоційована з погіршенням глікемічного контролю: підвищенням рівня глікованого гемоглобіну і варіабельністю глікемії, нез’ясованою гіпоглікемією, збільшенням доз інсуліну. Таким чином, ліпогіпертрофія підвищує економічні витрати, пов’язані з ЦД [2].

Найважливішим фактором ризику розвитку індукованої інсуліном ліпогіпертрофії є порушення техніки ін’єкцій: недостатня ротація місць ін’єкцій, введення інсуліну в ділянки ліподистрофії, мала площа зони ін’єкцій і надмірна довжина голок. Навчання пацієнтів техніці ін’єкцій інсуліну є основою профілактики цього ускладнення. Припинення ін’єкцій у ділянку ліпогіпертрофії, регулярна ротація місць ін’єкцій забезпечують можливість адекватної титрації дози інсуліну і досягнення цільового глікемічного контролю.

Відсутність кровоносних судин поблизу створюваного депо інсуліну в ділянках ліпогіпертрофії призводить до зниження абсорбції інсуліну, що залежить від дифузії молекул через ендотеліальний бар’єр у кровотік. Абсорбція інсуліну в зонах ліподистрофії може бути відтермінованою, що створює ризик чергування епізодів неконтрольованої гіперглікемії та гіпоглікемії [2]. Ситуація стає ще більш непередбачуваною, коли пацієнт чергує ін’єкції в місця ліпогіпертрофії та в ділянки незміненої підшкірної клітковини.

Ліподистрофії — це місцеві реакції у відповідь на введення інсуліну, що характеризуються місцевою або загальною втратою чи відсутністю підшкірної жирової клітковини. Тому надзвичайно важливо, щоб лікарі та середній медичний персонал, які надають допомогу людям із ЦД, мали настороженість щодо виявлення та своєчасного розв’язання цієї проблеми.

На нашу думку, одним із ефективних методів терапії є апаратне фізіотерапевтичне лікування, а саме застосування апарата вакуумної терапії V-02 у комбінації з масажем в місцях ін’єкцій інсуліну.

Вакуумний масаж — це неінвазивна техніка механічного масажу, що виконується за допомогою механічного пристрою, який піднімає шкіру за допомогою відсмоктування, створює шкірну складку та мобілізує її.

Вплив вакуумного масажу на шкіру й епідермальні шари шкіри можна розділити на три основні підгрупи: загальні, фізичні та фізіологічні ефекти. Найкраще в дослідженнях були описані фізичні (покращення еластичності шкіри) та фізіологічні (збільшення кількості фібробластів і колагенових волокон) ефекти [3].

В численних дослідженнях вивчався вплив вакуумного масажу на ліподистрофію. Результати показали збільшення кількості фібробластів порівняно з контрольною стороною, потовщення епідермісу (хоча і незначне) в більшості випадків і зменшення шкірного інтерстиціального простору. Фібробласти змінилися на секретуючий фенотип на стороні, яка піддавалась лікуванню, тоді як на контрольній стороні (на якій не проводили вакуумний масаж) їх фенотип залишався нормальним. Декілька авторів відзначали значне поліпшення товщини шкірної складки, а саме на 50 %, яке тривало через 6 місяців спостереження, незалежно чи ні від подальшого лікування [4–6].

Метою дослідження було визначити ефективність використання в реальній клінічній практиці апарата вакуумної терапії V-02 та вакуумного масажу для лікування ліподистрофій у хворих на цукровий діабет.

Методи

За 2019 рік у відділенні відновного лікування були проліковані 125 пацієнтів з ліподистрофіями. Значну частку даних хворих становили діти — 72 пацієнти, що становило 57,6 %, решту 42,4 % становили дорослі. В усіх 125 пацієнтів була виявлена гіпертрофічна форма ліподистрофій (ліпогіпертрофії).

Результати

Після третього сеансу вакуумної терапії з масажем у 90 пацієнтів (72 %) відзначалося пом’якшення ліподистрофій, а після четвертого сеансу — ще у 35 пацієнтів (28 %). У 70 пацієнтів (56 %) на шостий день лікування спостерігалось зменшення розмірів ділянок ліподистрофій. Для зменшення тривалості перебування хворого в стаціонарі та підвищення ефективності лікування усім пацієнтам було запропоноване подальше лікування в амбулаторних умовах.

Підсумок

Ліподистрофія в місцях ін’єкцій інсуліну залишається однією з найбільш актуальних проблем діабетології. Поліпшення якості препаратів інсуліну призвело до клінічної трансформації інсулінових ліподистрофій: на зміну атрофічній формі прийшла гіпертрофічна. Результати сучасних досліджень свідчать про значну поширеність ділянок ліпогіпертрофії в місцях ін’єкцій інсуліну. Наявність ліпогіпертрофії асоційована з погіршенням якості глікемічного контролю та підвищенням дози інсуліну. Тим самим ліпогіпертрофії завдають величезних економічних збитків, знижуючи ефективність використання ресурсів охорони здоров’я.

У зв’язку з цим не викликає сумнівів необхідність своєчасної діагностики ліпогіпертрофії в місцях ін’єкцій інсуліну. Систематичний огляд і пальпація всіх місць ін’єкцій повинні бути обов’язковим елементом моніторингу пацієнтів з ЦД, які отримують інсулін. Велике значення при цьому має навчання лікарів і медичних сестер методики пальпації місць ін’єкцій [7].

Допоміжні методи лікування, а саме апаратна фізіотерапія, може допомогти в лікуванні ліподистрофій і, як наслідок, покращити компенсацію ЦД, яка в Україні все ще далека від задовільної. В дослідженні нашої клініки показана висока ефективність лікування ліпогіпертрофій. До того ж наш досвід свідчить про те, що ефективність лікування збільшується пропорційно до кількості сеансів. Тому дана процедура може бути запроваджена та проводитися на амбулаторному етапі надання допомоги для досягнення результату повного виліковування ліподистрофій і збільшення місць ін’єкцій для інсулінотерапії.

Отримано 09.02.2021

Список литературы

Blanco M., Hernández M.T., Strauss K.W., Amaya M. Prevalence and risk factors of lipohypertrophy in insulin-injecting patients with diabetes. Diabetes Metab. 2013. № 39(5). Р. 445-53. doi: 10.1016/j.diabet.2013.05.006.
Madhu S.V. The clinical relevance of lipohypertrophy. Int. J. Diabetes Dev. Ctries. 2019. № 39. Р. 417-418. https://doi.org/10.1007/s13410-019-00763-w
Moortgat P., Anthonissen M., Meirte J., Van Daele U., Maertens K. The physical and physiological effects of vacuum massage on the different skin layers: a current status of the literature. Burns Trauma. 2016. № 4. Р. 34. doi: 10.1186/s41038-016-0053-9.
Klimontov V.V., Lazarev M.M., Letyagin A.J., Bulumbaeva D.M., Bgatova N.P. Lipodystrophy at the insulin injection sites: current trends in epidemiology, diagnostics and prevention. Diabetes mellitus. 2020. № 23(2). Р. 161-173. (In Russian). https://doi.org/10.14341/DM12095
Tsadik A.G., Atey T.M., Nedi T. et al. Effect of insulin-induced lipodystrophy on glycemic control among children and adolescents with diabetes in Tikur Anbessa Specialized Hospital, Addis Ababa, Ethiopia. J. Diabetes Res. 2018. № 2018. Р. 4910962. https://doi.org/https://doi.org/10.1155/2018/4910962
Deeb A., Abdelrahman L., Tomy M. et al. Impact of insulin injection and infusion routines on lipohypertrophy and glycemic control in children and adults with diabetes. Diabetes Ther. 2019. № 10(1). Р. 259-267. https://doi.org/https://doi.org/10.1007/s13300-018-0561-7
Singha A., Bhattarcharjee R., Ghosh S. et al. Concurrence of lipoatrophy and lipohypertrophy in children with type 1 diabetes using recombinant human insulin: two case reports. Clin. Diabetes. 2016. № 34(1). Р. 51-53. https://doi.org/https://doi.org/10.2337/diaclin.34.1.51