Міжнародний ендокринологічний журнал Том 18, №2, 2022
Повернутися до номеру
Препарати селену: чи доцільно застосовувати їх в терапії патології щитоподібної залози?
Автори: Катеренчук В.І. (1), Катеренчук А.В. (2)
(1) — Полтавський державний медичний університет, м. Полтава, Україна
(2) — Медичний університет, м. Грац, Австрія
Рубрики: Ендокринологія
Розділи: Довідник фахівця
Версія для друку
Стаття є оглядом літератури в базах Scopus, Web of Science, MedLine та The Cochrane Library і присвячена аналізу доказової бази застосування препаратів селену з метою терапії тиреоїдної патології. Незважаючи на різноманітність патології щитоподібної залози (ЩЗ), а саме: зміна розміру та структури, гіпо- та гіперфункція, автоімунна, онкопатологія, наявна не така велика кількість препаратів, які використовуються в її медикаментозному лікуванні. До препаратів, застосування яких при різній патології ЩЗ є виправданим, відносяться препарати йоду, левотироксину та певною мірою трийодтироніну, тиреостатики (метимазол, карбімазол, пропілтіоурацил), радіоактивний йод та глюкокортикоїди і бета-блокатори як додаткова симптоматична терапія, наприклад, при хворобі Грейвса та підгострому тиреоїдиті. Гострий тиреоїдит потребує призначення антибактеріальної терапії, а онкопатологія — специфічних хіміотерапевтичних засобів, ефективність яких, на жаль, не є високою, а частота призначення значна. Поряд з цими препаратами протягом останнього десятиріччя небувалого поширення набуло призначення при тиреоїдній патології препаратів селену як компонента можливої патогенетичної терапії. При цьому призначаються ці препарати пацієнтам з діаметрально протилежним функціональним станом ЩЗ, автоімунною патологією, вузлоутвореннями. Складається враження, що канцерогенез у ЩЗ залишився єдиною патологією, за якої застосування препаратів селену не є рекомендованим, хоча є дослідження, які вказують на зв’язок онкопатології ЩЗ та дефіциту селену. Результати клінічних досліджень та метааналізів надаються через призму опитування італійських та європейських лікарів щодо призначення ними препаратів селену з метою терапії відповідної патології щитоподібної залози. Продемонстровано недостатність доказової бази застосування селену при більшості видів патології щитоподібної залози: автоімунного тиреоїдиту, явного та субклінічного гіпотиреозу, хвороби Грейвса. За даними більшості досліджень, додавання до терапії селену підвищує вміст його в крові, впливає на рівні селенопротеїнів та антитиреоїдних антитіл, але ніяким чином не впливає на основні клінічні параметри, такі як рівень гормонів щитоподібної залози, доза левотироксину, клінічна симптоматика. Загалом застосування селену при тиреоїдній патології не може вважатися доцільним, за виключенням легкої форми орбітопатії Грейвса. Вказано на суттєві відмінності в даних клінічних досліджень та рекомендаціях тиреоїдологічних товариств з реальною частотою призначення препаратів селену лікарями-практиками з метою терапії та профілактики тиреоїдної патології.
The article is a review of the literature in Scopus, Web of Science, MedLine and The Cochrane Library and is devoted to the analysis of the evidence base of the use of selenium supplements for the treatment of thyroid pathology. Despite the variety of thyroid pathology: changes in size and structure, hypo- and hyperfunction, autoimmune, oncopathology, there are not so many drugs used in its medical treatment. Drugs that are justified for various thyroid pathologies include iodine, levothyroxine and, to some extent, triiodothyronine, thyrostatics (methimazole, carbimazole, propylthiouracil), radioactive iodine and glucocorticoids, such as beta-blockers. Acute thyroiditis requires the appointment of antibacterial therapy, and oncopathology — specific chemotherapeutic agents, the effectiveness of which, unfortunately, is not high, and the frequency of appointment is significant. Along with these drugs, selenium drugs have become unprecedented in the last decade in thyroid pathology as a component of possible pathogenetic therapy. These drugs are prescribed to patients with diametrically opposed functional state of the thyroid gland, autoimmune pathology, nodules. It appears that thyroid carcinogenesis remains the only pathology where the use of selenium drugs is not recommended, although there are studies that indicate a link between thyroid cancer and selenium deficiency. The results of clinical studies and meta-analyzes are provided through the prism of a survey of Italian and European endocrinologists on the appointment of selenium drugs for the treatment of relevant thyroid pathology. The lack of evidence base for the use of selenium in most types of pathology of the thyroid gland: autoimmune thyroiditis, overt and subclinical hypothyroidism, Graves’ disease. According to most studies, the supplementation of selenium to therapy increases its plasma level, affects the activity of selenoproteins and level of antithyroid antibodies, but in no way affects the main clinical parameters such as thyroid hormones, levothyroxine dose, clinical symptoms. In general, the use of selenium in thyroid pathology cannot be considered appropriate, except for a mild form of Graves’ orbitopathy. Significant differences in the data of clinical trials and recommendations of thyroid societies with a real frequency of selenium administration by practitioner for the treatment and prevention of thyroid pathology are indicated.
огляд; селен; патологія щитоподібної залози; автоімунний тиреоїдит; орбітопатія Грейвса
review; selenium; thyroid pathology; autoimmune thyroiditis; Graves’ orbitopathy
Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.
- Rouland A., Buffier P., Petit J.M., Vergès B., Bouillet B. Thyroiditis: What’s new in 2019? Rev. Med. Interne. 2020. 41(6). 390-395 (in French). doi: 10.1016/j.revmed.2020.02.003.
- Bible K.C., Kebebew E., Brierley J., Brito J.P., Cabanillas M.E., Clark T.J. Jr, Di Cristofano A., et al. 2021 American Thyroid Association Guidelines for Management of Patients with Anaplastic Thyroid Cancer. Thyroid. 2021. 31(3). 337-386. doi: 10.1089/thy.2020.0944.
- Haugen B.R., Alexander E.K., Bible K.C., Doherty G.M., Mandel S.J., Nikiforov Y.E., Pacini F., et al. 2015 American Thyroid Association Management Guidelines for Adult Patients with Thyroid Nodules and Differentiated Thyroid Cancer: The American Thyroid Association Guidelines Task Force on Thyroid Nodules and Differentiated Thyroid Cancer. Thyroid. 2016. 26(1). 1-133. doi: 10.1089/thy.2015.0020.
- Negro R., Attanasio R., Grimaldi F., Marcocci C., Guglielmi R., Papini E. A 2016 Italian Survey about the Clinical Use of Selenium in Thyroid Disease. Eur. Thyroid J. 2016. 5(3). 164-170. doi: 10.1159/000447667.
- Pirola I., Rotondi M., Cristiano A., Maffezzoni F., Pasquali D., Marini F., Coperchini F., et al. Selenium supplementation in patients with subclinical hypothyroidism affected by autoimmune thyroiditis: Results of the SETI study. Endocrinol. Diabetes Nutr. (Engl. Ed.). 2020. 67(1). 28-35 (in English, Spanish). doi: 10.1016/j.endinu.2019.03.018.
- Honcharova O., Illinа I. Selenium Deficiency and Age-Related Diseases (in the Focus of Deiodinase). International Journal оf Endocrinology (Ukraine). 2015. 68(5). 87-92. https.//doi.org/10.22141/2224-0721.4.68.2015.75020.
- Pankiv V. Problem of Combined Selenium and Iodine Deficiency in the Development of Thyroid Pathology. International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2014. 61(5). 75-80. https.//doi.org/10.22141/2224-0721.5.61.2014.76859.
- Gorini F., Sabatino L., Pingitore A., Vassalle C. Selenium: An Element of Life Essential for Thyroid Function. Molecules. 2021. 26(23). 7084. doi: 10.3390/molecules26237084.
- Negro R., Hegedüs L., Attanasio R., Papini E., Winther K.H. A 2018 European Thyroid Association Survey on the Use of Selenium Supplementation in Graves’ Hyperthyroidism and Graves’ Orbitopathy. Eur. Thyroid J. 2019. 8(1). 7-15. doi: 10.1159/000494837.
- Köhrle J., Jakob F., Contempré B., Dumont J.E. Selenium, the thyroid, and the endocrine system. Endocr. Rev. 2005. 26. 944-984. doi: 10.1210/er.2001-0034.
- Winther K.H., Rayman M.P., Bonnema S.J., Hegedüs L. Selenium in thyroid disorders — essential knowledge for clinicians. Nat. Rev. Endocrinol. 2020. 16(3). 165-176. doi: 10.1038/s41574-019-0311-6.
- Kryukov G.V., Castellano S., Novoselov S.V. et al. Characterization of mammalian selenoproteomes. Science. 2003. 300. 1439-1443. doi: 10.1126/science.1083516.
- Ventura M., Melo M., Carrilho F. Selenium and Thyroid Disease: From Pathophysiology to Treatment. Int. J. Endocrinol. 2017. 2017. 1-9. doi: 10.1155/2017/1297658.
- Drutel A., Archambeaud F., Caron P. Selenium and the Thyroid Gland: More Good News for Clinicians. Clin. Endocrinol. 2013. 78. 155-164. doi: 10.1111/cen.12066.
- Luongo C., Dentice M., Salvatore D. Deiodinases and Their Intricate Role in Thyroid Hormone Homeostasis. Nat. Rev. Endocrinol. 2019. 15. 479-488. doi: 10.1038/s41574-019-0218-2.
- Zimmermann M.B., Köhrle J. The impact of iron and selenium deficiencies on iodine and thyroid metabolism: iochemistry and relevance to public health. Thyroid. 2002. 12. 867-878. doi: 10.1089/105072502761016494.
- Köhrle J. Selenium and the control of thyroid hormone metabolism. Thyroid. 2005. 15. 841-853. doi: 10.1089/thy.2005.15.841.
- Rostami R., Nourooz-Zadeh S., Mohammadi A. et al. Serum Selenium Status and Its Interrelationship with Serum Biomarkers of Thyroid Function and Antioxidant Defense in Hashimoto’s Thyroiditis. Antioxidants. 2020. 9. 1-14. doi: 10.3390/antiox9111070.
- Błażewicz A., Wiśniewska P., Skórzyńska-Dziduszko K. Selected Essential and Toxic Chemical Elements in Hypothyroidism — A Literature Review (2001–2021). Int. J. Mol. Sci. 2021. 22(18). 10147. doi: 10.3390/ijms221810147.
- Zagrodzki P., Przybylik-Mazurek E. Selenium and Hormone Interactions in Female Patients with Hashimoto Disease and Healthy Subjects. Endocr. Res. 2010. 35. 24-34. doi: 10.3109/07435800903551974.
- Khorasani E., Mirhafez S.R., Niroumand S. Assessment of the Selenium Status in Hypothyroid Children from North East of Iran. J. Biol. Today’s World. 2017. 6. 21-26. doi: 10.15412/J.JBTW.01060201.
- Krassas G.E., Pontikides N., Tziomalos K. et al. Selenium Status in Patients with Autoimmune and Non-Autoimmune Thyroid Diseases from Four European Countries. Expert Rev. Endocrinol. Metab. 2014. 9. 685-692. doi: 10.1586/17446651.2014.960845.
- Nourbakhsh M., Ahmadpour F., Chahardoli B., et al. Selenium and Its Relationship with Selenoprotein P and Glutathione Peroxidase in Children and Adolescents with Hashimoto’s Thyroiditis and Hypothyroidism. J. Trace Elem. Med. Biol. 2016. 34. 10-14. doi: 10.1016/j.jtemb.2015.10.003.
- Benamer S., Aberkane L., Benamar M.A. Study of Blood Selenium Level in Thyroid Pathologies by Instrumental Neutron Activation Analysis. Instrum. Sci. Technol. 2006. 34. 417-423. doi: 10.1080/10739140600648837.
- Verni E.R., Nahan K., Lapiere A.V., et al. Metalloprotein and Multielemental Content Profiling in Serum Samples from Diabetic and Hypothyroid Persons Based on PCA Analysis. Microchem. J. 2018. 137. 258-265. doi: 10.1016/j.microc.2017.10.021.
- Liu N., Liu P., Xu Q., et al. Elements in Erythrocytes of Population with Different Thyroid Hormone Status. Biol. Trace Elem. Res. 2001. 84. 37-43. doi: 10.1385/BTER.84.1-3.037.
- Cayir A., Doneray H., Kurt N., et al. Thyroid Functions and Trace Elements in Pediatric Patients with Exogenous Obesity. Biol. Trace Elem. Res. 2014. 157. 95-100. doi: 10.1007/s12011-013-9880-8.
- Przybylik-Mazurek E., Zagrodzki P., Kuźniarz-Rymarz S., Hubalewska-Dydejczyk A. Thyroid Disorders-Assessments of Trace Elements, Clinical, and Laboratory Parameters. Biol. Trace Elem. Res. 2011. 141. 65-75. doi: 10.1007/s12011-010-8719-9.
- Erdal M., Sahin M., Hasimi A., et al. Trace Element Levels in Hashimoto Thyroiditis Patients with Subclinical Hypothyroidism. Biol. Trace Elem. Res. 2008. 123. 1-7. doi: 10.1007/s12011-008-8117-8.
- Federige M.A.F., Romaldini J.H., Miklos A.B.P.P., et al. Serum Selenium and Selenoprotein-p Levels in Autoimmune Thyroid Diseases Patients in a Select Center: A Transversal Study. Arch. Endocrinol. Metab. 2017. 61. 600-607. doi: 10.1590/2359-3997000000309.
- Stojsavljević A., Rovčanin B., Jagodić J., et al. Significance of Arsenic and Lead in Hashimoto’s Thyroiditis Demonstrated on Thyroid Tissue, Blood, and Urine Samples. Environ. Res. 2020. 186. 109538. doi: 10.1016/j.envres.2020.109538.
- Toulis K.A., Anastasilakis A.D., Tzellos T.G., et al. Selenium supplementation in the treatment of Hashimoto’s thyroiditis: a systematic review and a meta-analysis. Thyroid. 2010. 20. 1163-1173. doi: 10.1089/thy.2009.0351.
- van Zuuren E.J., Albusta A.Y., Fedorowicz Z., et al. Selenium supplementation for Hashimoto’s thyroiditis: summary of a Cochrane Systematic Review. Eur. Thyroid J. 2014. 3. 25-31. doi: 10.1159/000356040.
- Eskes S.A., Endert E., Fliers E., et al. Selenite supplementation in euthyroid subjects with thyroid peroxidase antibodies. Clin. Endocrinol. (Oxf.) 2014. 80. 444-451. doi: 10.1111/cen.12284.
- Gärtner R., Gasnier B.C., Dietrich J.W., et al. Selenium supplementation in patients with autoimmune thyroiditis decreases thyroid peroxidase antibodies concentrations. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2002. 87(4). 1687-91. doi: 10.1210/jcem.87.4.8421.
- Rayman M.P., Thompson A.J., Bekaert B., et al. Randomized controlled trial of the effect of selenium supplementation on thyroid function in the elderly in the United Kingdom. Am. J. Clin. Nutr. 2008. 87. 370-378. doi: 10.1093/ajcn/87.2.370.
- Winther K.H., Watt T., Bjørner J.B., et al. The chronic autoimmune thyroiditis quality of life selenium trial (CATALYST): study protocol for a randomized controlled trial. Trials. 2014. 15. 115. doi: 10.1007/s12020-016-1098-z.
- Wichman J., Winther K.H., Bonnema S.J., Hegedüs L. Selenium Supplementation Significantly Reduces Thyroid Autoantibody Levels in Patients with Chronic Autoimmune Thyroiditis: A Systematic Review and Meta-Analysis. Thyroid. 2016. 26(12). 1681-1692. doi: 10.1089/thy.2016.0256.
- Qiu Y., Xing Z., Xiang Q. et al. Insufficient evidence to support the clinical efficacy of selenium supplementation for patients with chronic autoimmune thyroiditis. Endocrine. 2021. 73(2). 384-397. doi: 10.1007/s12020-021-02642-z.
- Marcocci C., Leo M., Altea M.A. Oxidative stress in Graves’ disease. Eur. Thyroid J. 2012. 1. 80-87. doi: 10.1159/000337976.
- Bülow Pedersen I., Knudsen N., Carlé A., et al. Serum selenium is low in newly diagnosed Graves’ disease: a population-based study. Clin. Endocrinol. (Oxf.). 2013. 79. 584-590. doi: 10.1111/cen.12185.
- Khong J.J., Goldstein R.F., Sanders K.M., et al. Serum selenium status in Graves’ disease with and without orbitopathy: a case-control study. Clin. Endocrinol. (Oxf.). 2014. 80. 905-910. doi: 10.1111/cen.12392.
- Dehina N., Hofmann P.J., Behrends T., et al. Lack of association between selenium status and disease severity and activity in patients with Graves’ ophthalmopathy. Eur. Thyroid J. 2016. 5. 57-64. doi: 10.1159/000442440.
- Marcocci C., Kahaly G.J., Krassas G.E., et al. European Group on Graves’ Orbitopathy: Selenium and the course of mild Graves’ orbitopathy. N. Engl. J. Med. 2011. 364. 1920-1931. doi: 10.1056/NEJMoa1012985.
- Bartalena L., Kahaly G.J., Baldeschi L., et al. The 2021 European Group on Graves’ orbitopathy (EUGOGO) clinical practice guidelines for the medical management of Graves’ orbitopathy. Eur. Thyroid J. 2021. 185(4). G43-G67. doi: 10.1530/EJE-21-0479.
- Challenges and perspectives of selenium supplementation in Graves’ disease and orbitopathy. In: Bednarczuk T., Schomburg L. Hormones (Athens). 2020. 19(1). 31-39. doi: 10.1007/s42000-019-00133-5.
- Thangaratinam S., Tan A., Knox E., et al. Association between thyroid autoantibodies and miscarriage and preterm birth: meta-analysis of evidence. BMJ. 2011. 342. d2616. doi: 10.1136/bmj.d2616.
- Krassas G.E. Thyroid disease and female reproduction. Fertil. Steril. 2000. 74. 1063-1070. doi: 10.1016/s0015-0282(00)01589-2.
- Bonfig W., Gärtner R., Schmidt H. Selenium supplementation does not decrease thyroid peroxidase antibody concentration in children and adolescents with autoimmune thyroiditis. Scientific World Journal. 2010. 10. 990-996. doi: 10.1100/tsw.2010.91.
- Mantovani G., Isidori A.M., Moretti C., et al. Selenium Supplementation in the Management of Thyroid Autoimmunity during Pregnancy: Results of the “SERENA Study”, a Randomized, Double-Blind, Placebo-Controlled Trial. Endocrine. 2019. 66. 542-550. doi: 10.1007/s12020-019-01958-1.
- Mao J., Pop V.J., Bath S.C., et al. Effect of low-dose selenium on thyroid autoimmunity and thyroid function in UK pregnant women with mild-to-moderate iodine deficiency. Eur. J. Nutr. 2016. 55. 55-61. doi: 10.1007/s00394-014-0822-9.
- Guo X., Zhou L., Xu J., et al. Prenatal Maternal Low Selenium, High Thyrotropin, and Low Birth Weights. Biol. Trace Elem. Res. 2021. 199. 18-25. doi: 10.1007/s12011-020-02124-9.
- Page M.J., McKenzie J.E., Bossuyt P.M. et al. The PRISMA 2020 Statement: An Updated Guideline for Reporting Systematic Reviews. J. Clin. Endocrinol. 2021. 134. 178-189. doi: 10.1016/j.jclinepi.2021.03.001.
- Agency for Toxic Substances and Disease Registry (ATSDR). Toxicological Profile for Selenium (Update). Atlanta, Public Health Service, Department of Health and Human Services, 1996.
- Kupka R., Mugusi F., Aboud S., et al. Randomized, double-blind, placebo-controlled trial of selenium supplements among HIV-infected pregnant women in Tanzania: effects on maternal and child outcomes. Am. J. Clin. Nutr. 2008. 87. 1802-1808. doi: 10.1093/ajcn/87.6.1802.
- Stagnaro-Green A., Abalovich M., Alexander E. et al. American Thyroid Association Taskforce on Thyroid Disease During Pregnancy and Postpartum: Guidelines of the American Thyroid Association for the diagnosis and management of thyroid disease during pregnancy and postpartum. Thyroid. 2011. 21. 1081-1125. doi: 10.1089/thy.2011.0087.
- De Groot L., Abalovich M., Alexander E.K. et al. Management of thyroid dysfunction during pregnancy and postpartum: an Endocrine Society clinical practice guideline. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2012. 97. 2543-2565. doi: 10.1210/jc.2011-2803.
- Stuss M., Michalska-Kasiczak M., Sewerynek E. The role of selenium in thyroid gland pathophysiology. Endokrynol. Pol. 2017. 68(4). 440-465. doi: 10.5603/EP.2017.0051.