Мобильная версия

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал Том 18, №6, 2022

Вміст вітаміну D у вагітних і його вплив на перебіг і завершення вагітності

Авторы: Бойчук А.В., Буднік Т.О.
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України,м. Тернопіль, Україна

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Клинические исследования

Актуальність. Дефіцит вітаміну D визнано глобальною проблемою охорони здоров’я, адже він стосується приблизно одного мільярда людей різного віку в усьому світі. Хоча дефіцит вітаміну D під час вагітності залишається важливою проблемою, в Україні проведено недостатньо досліджень, які підтверджують взаємозв’язок між рівнями вітаміну D і несприятливими наслідками вагітності. У той же час необхідно підкреслити важливість скринінгу рівня вітаміну D як одного з рутинних тестів на ранніх термінах вагітності, що сприятиме профілактиці порушень упродовж вагітності. Метою даного дослідження є визначення вмісту вітаміну D у вагітних і встановлення його впливу на перебіг і завершення вагітності. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 90 вагітних, відібраних за критеріями включення: термін вагітності понад 28 тижнів, відсутність прийому препаратів вітаміну D під час вагітності. Залежно від рівня 25(ОН)D у крові вагітні були розподілені на три групи. У першу групу увійшли 30 вагітних з дефіцитом вітаміну D у крові, що відповідає рівню 25(ОН)D менше за 20 нг/мл, у другу групу — 35 вагітних з недостатністю вітаміну D у крові, що відповідає рівню 25(ОН)D від 20 до 29,9 нг/мл. Жінки з нормальними показниками 25(ОН)D (> 30 нг/мл) сформували третю групу дослідження (n = 25). Результати. Серед екстрагенітальної патології захворювання шлунково-кишкового тракту майже втричі частіше відзначалися у вагітних з дефіцитом вітаміну D, ніж з його недостатністю, і виявилися значущим чинником розвитку дефіциту вітаміну D (співвідношення шансів (OR) 3,02; 95% довірчий інтервал (ДІ): 1,16–10,4; р < 0,05). Встановлено, що у вагітних першої групи дефіцит вітаміну D є фактором ризику захворювань опорно-рухового апарату (OR 4,38; 95% ДІ: 1,11–25,8; р < 0,05). Шляхом проведення глюкозотолерантного тесту (в термін вагітності 26–28 тижнів) діагноз гестаційного діабету був встановлений у восьми жінок першої групи (26,7 %). При цьому гестаційний діабет діагностовано на тлі ожиріння І–II ступеня. Дефіцит вітаміну D у матері вірогідно пов’язаний з високим ризиком кесаревого розтину й наявністю ускладнень під час вагітності й пологів. Висновки. Проведене дослідження свідчить про негативний вплив низьких рівнів 25(ОН)D на перебіг і наслідки вагітності.

Background. Vitamin D deficiency is recognized as a global health problem, affecting approximately one billion people of all ages worldwide. Although maternal vitamin D deficiency is a significant health concern, there are not enough studies in Ukraine that confirm the relationship between vitamin D levels and adverse pregnancy outcomes. At the same time, it is necessary to emphasize the importance of screening the level of vitamin D as one of the routine tests in the early stages of pregnancy, which will contribute to the prevention of disorders during pregnancy. The purpose of this study is to determine the content of vitamin D in pregnant women and establish its effect on pregnancy and maternal outcomes. Materials and methods. Ninety pregnant women were under observation, they were selected according to the inclusion criteria: pregnancy period over 28 weeks, no vitamin D intake during pregnancy. Depending on 25(OH)D serum level, pregnant women were divided into three groups. The first group included 30 patients with vitamin D deficiency of 25(OH)D level less than 20 ng/ml, the second group included 35 pregnant women with vitamin D insufficiency, 25(OH)D level of 20–29.9 ng/ml. Women with normal 25(OH)D levels (> 30 ng/ml) formed the third research group (n = 25). Results. Among extragenital pathologies, diseases of the gastrointestinal tract were observed almost three times more often with vitamin D deficiency than with its insufficiency, and turned out to be a significant factor for the development of vitamin D deficiency (odds ratio 3.02; 95 % confidence interval: 1.16–10.4; p < 0.05). It was found that in pregnant women of the first group, vitamin D deficiency is a risk factor for diseases of the musculoskeletal system (odds ratio 4.38; 95 % confidence interval: 1.11–25.8; p < 0.05). Eight women (26.7 %) from the first group were diagnosed with gestational diabetes by conducting a glucose tolerance test (at 26–28 weeks of pregnancy). At the same time, gestational diabetes was diagnosed against the background of obesity class I–II. Maternal vitamin D deficiency is reliably associated with a high risk of cesarean section and the presence of complications during pregnancy and childbirth. Conclusions. The conducted study shows the negative impact of low levels of 25(ОН)D on the course and consequences of pregnancy.

Ключевые слова

вагітність; дефіцит вітаміну D; недостатність вітаміну D

pregnancy; vitamin D deficiency; vitamin D insufficiency

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.18.6.2022.1202

Вступ

Дефіцит вітаміну D визнано глобальною проблемою охорони здоров’я, адже він стосується приблизно одного мільярда людей різного віку в усьому світі [1]. Вагітні, діти й підлітки належать до груп ризику розвитку недостатності й дефіциту вітаміну D. Низькі показники 25(ОН)D спостерігаються більше ніж у половини матерів і новонароджених у більшості країн світу [2]. При цьому ризик виникнення дефіциту вітаміну D підвищується під час вагітності внаслідок підвищених потреб у ньому матері й плода [3]. Крім того, вітамін D впливає на перебіг і завершення вагітності [4–6].

Відомо, що функції вітаміну D не обмежуються кістковими ефектами, він впливає на різні фізіологічні процеси в організмі, включно з регуляцію клітинного росту і проліферацією, синтезом і секрецією інсуліну, імуномодулюючою дією та ін. [7]. Проблема гіповітамінозу D aктуальна і для України [8, 9].

Сучасні дослідження свідчать про взаємозв’язок між дефіцитом вітаміну D і несприятливими перинатальними, фетальними й неонатальними подіями: плацентарною недостатністю, прееклампсією, гестаційним цукровим діабетом, синдромом затримки росту плода, низькою масою тіла при народженні, підвищеним ризиком автоімунних захворювань [10, 11]. Крім того, дефіцит вітаміну D може призводити до негативних наслідків для здоров’я дітей у віддаленому постнатальному періоді [12].

Відповідно до сучасних уявлень для запобігання ускладненням, асоційованим із дефіцитом вітаміну D під час вагітності, жінкам рекомендується підтримання рівня 25(ОН)D у крові в межах від 30 до 50 нг/мл [13].

Під час вагітності метаболізм вітаміну D в організмі матері зазнає певних фізіологічних змін для забезпечення здорового розвитку плода. Кореляція між вмістом вітаміну D в організмі матері й плода підкреслює важливість підтримання його адекватного рівня в період вагітності [14]. Під час вагітності підвищується реабсорбція кальцію в кишечнику матері, і цей процес триває протягом усієї вагітності, а після пологів відбувається зниження [15].

Попри те, що дефіцит вітаміну D під час вагітності залишається важливою проблемою, в Україні проведено недостатньо досліджень, які підтверджують взаємозв’язок між рівнями вітаміну D і несприятливими наслідками вагітності [9, 12]. У той же час необхідно підкреслити важливість скринінгу рівня вітаміну D як одного з рутинних тестів на ранніх термінах вагітності, що сприятиме профілактиці порушень упродовж вагітності. Тому метою даного дослідження є визначення вмісту вітаміну D у вагітних і встановлення його впливу на перебіг і завершення вагітності.

Матеріали та методи

При виконанні роботи були дотримані основні положення міжнародних стандартів етичних норм, якості наукових досліджень і належної клінічної практики GCP (1996 р.), засад Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 04.04.1997), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964–2000 р.), наказу МОЗ України № 281 від 01.11.2000, Declaration of Helsinki «World Medical Association Declaration of Helsinki Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects» (2001), кодексу ученого України (2009 р.).

Комісією з біоетики Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України засвідчено відповідність проведених досліджень морально-етичним нормам. При залученні пацієнток у групи досліджень було отримано інформовану згоду на включення в дослідження й проведення обстеження.

Робота виконана на кафедрі акушерства і гінекології ФПО Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України на базі пологового будинку з гiнекологiчним вiддiленням Тернопiльської мiської комунальної лiкарнi № 2.

Дослідження виконувалися впродовж 2020–2022 рр. і є фрагментом планової комплексної науково-дослідної роботи Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України «Вдосконалення діагностики та лікування вагітних і жінок з обтяженим соматичним анамнезом» (номер держреєстрації 0121U108167).

Дослідження проводилось відповідно до розробленої програми обстеження з оцінкою анамнестичних даних, характеристики скарг, даних об’єктивного, лабораторного, інструментального дослідження кожної пацієнтки. У процесі виконання роботи використовували наступні методи дослідження: клініко-анамнестичне обстеження (медичний анамнез (бесіда з пацієнткою і вивчення медичної документації); оцінка гінекологічного анамнезу; фізикальне обстеження, включно з антропометричними даними й вимірюванням артеріального тиску); лабораторні методи обстеження (біохімічний аналіз крові; гормональне обстеження; визначення в сироватці крові рівня 25(OH)D); інструментальні методи дослідження (електрокардіографія; ультразвуковий метод дослідження щитоподібної залози (ЩЗ)); статистична обробка. У цьому дослідженні серед наслідків дефіциту вітаміну D для здоров’я матері розглядалися спосіб завершення вагітності й наявність ускладнень вагітності (гестаційний цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, анемія).

Під спостереженням перебувало 90 вагітних, відібраних за критеріями включення: термін вагітності понад 28 тижнів, відсутність прийому препаратів вітаміну D під час вагітності. Вагітні жінки із захворюваннями щитоподібної залози, прищитоподібних або надниркових залоз, порушеннями функціонального стану печінки й нирок в анамнезі були виключені з дослідження. Крім того, жінки, які раніше отримували добавки вітаміну D, також не включалися в дослідження.

Усім обстеженим проводили антропометричні вимірювання зросту й маси тіла, і за їх результатами вираховували індекс маси тіла (ІМТ). Зріст вимірювали за допомогою вертикального ростоміра (з точністю до 0,1 см), а масу тіла — за допомогою медичних вагів (з точністю до 0,1 кг). ІМТ вираховували за формулою: відношення маси тіла (у кг) до росту в квадраті (у м2) і оцінювали за критеріями ВООЗ (1999).

Біохімічні дослідження крові проводили на біохімічному аналізаторі Сobas 6000 за допомогою стандартних реактивів і методик на базі сертифікованої біохімічної лабораторії Тернопільської обласної клінічної лікарні. Як нормативні показники при аналізі лабораторних досліджень використовували стандарти біохімічних лабораторій. Вагітним проводили 2-годинний пероральний тест толерантності до глюкози в терміні 24–28 тижнів, що дало можливість виділити групу вагітних із гестаційним діабетом. Тест вважався позитивним, якщо глікемія натще і/або після навантаження перевищувала нормативні показники (≥ 5,5 ммоль/л і ≥ 7,8 ммоль/л відповідно). Концентрацію глюкози в сироватці крові і постпрандіальну глікемію (через 2 години після прийому їжі) визначали гексокіназним методом.

Дослідження ліпідного профілю проводили ферментативно-колориметричним методом на аналізаторі Соbas 6000 тест-системою Roche Diagnostics (Швейцарія). За показниками ліпідограми визначали холестерол ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ = = ЗХС – (ТГ/2,2 + ХС ЛПВЩ)) і коефіцієнт атерогенності (КА = (ЗХС – ХС ЛПВЩ)/ХС ЛПВЩ)).

Для оцінки забезпеченості вітаміном D проводили визначення в сироватці крові рівня 25(OH)D. Концентрація 25(OH)D найбільш вірогідно відображає сумарну кількість вітаміну D, сполука має тривалий період напіврозпаду, який становить близько 2–3 тижнів [16]. Забір крові для визначення рівня 25(OH)D проводили зранку натще, після 10–12-годинного нічного голодування. Учасниці були відібрані з вересня по травень, щоб мінімізувати сезонний вплив на рівень 25(OH)D у сироватці крові. Для отримання сироватки проводили центрифугування впродовж 15 хв при 3000 об/хв. Після центрифугування сироватку об’ємом не менше за 0,5 мл відбирали в мікропробірки Eppendorf. Визначення рівня вітаміну 25(OH)D проводили імуноферментним методом з використанням аналізатора Multiskan FC і тестового набору 25-OH Vitamin D ELISA (EUROIMMUN, Germany). Це найчутливіший метод дослідження, який має широкий діапазон вимірювання (від 7,5 до 175 нмоль/л), високу точність (CV до 10 %), чутливість і специфічність (99,6 і 93,7 % відповідно) [16].

Оцінка дефіциту й недостатності вітаміну D проводилася відповідно до рекомендацій Міжнародного інституту медицини (Institute of Medicine), Комітету ендокринологів (Endocrine Practice Guidelines Committee) зі створення настанов із клінічної практики [17] і методичних рекомендацій щодо лікування й профілактики дефіциту вітаміну D у населення країн Центральної Європи [18], за якими дефіцит вітаміну D у дітей і дорослих розглядається як клінічний синдром, зумовлений низьким рівнем 25(OH)D у сироватці крові (менше за 20,0 нг/мл).

Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою програмного забезпечення — Microsoft Excel і пакета статистичних програм Statistica v. 10.0 (StatSoft, USA). Оцінку нормальності розподілу ознак проводили за критеріями Колмогорова — Смирнова і Шапіро — Уїлка. Величини досліджених показників подані у вигляді середніх величин і їх стандартної помилки (М ± m); частота виявлених ознак подана у відсотках зі стандартною помилкою частки (sp). Для якісних ознак визначали розподіл результатів, n (%). Порівняння якісних ознак проводили за критерієм χ2 (точним критерієм Фішера при малому числі спостережень за окремими групами). У випадку відхилення від нормальності розподілу дані подавали як медіану (Ме) і її відхилення у вигляді нижнього (25 %) і верхнього (75 %) квартилів. Оцінку вірогідності розходження середніх величин проводили за допомогою парного t-критерію Стьюдента, критерію Вілкоксона для парних порівнянь і критерію Манна — Уїтні для порівнянь між групами. Для порівняння незалежних вибірок у випадку відсутності ознак нормального розподілу використовували непараметричний U-критерій Манна — Уїтні. Вірогідними вважали відмінності між групами порівняння при р < 0,05.

Для встановлення залежності між отриманими величинами при правильному розподілі проводили визначення коефіцієнта кореляції Пірсона, а при неправильному розподілі — коефіцієнта кореляції Спірмена. Оцінювали напрям (прямий, зворотний) і силу взаємозв’язку. При значеннях коефіцієнта кореляції від 0,0 до 0,29 силу зв’язку вважали слабкою, від 0,30 до 0,69 — середньої сили, від 0,70 до 0,99 — сильною.

Результати

Залежно від рівня 25(ОН)D у крові вагітні були розподілені на три групи. У I групу увійшли 30 вагітних з дефіцитом вітаміну D у крові, що відповідає рівню 25(ОН)D менше за 20 нг/мл, у II групу — 35 вагітних з недостатністю вітаміну D у крові, що відповідає рівню 25(ОН)D від 20 до 29,9 нг/мл. Жінки з нормальними показниками 25(ОН)D (> 30 нг/мл) сформували III групу дослідження (n = 25).

Вік обстежених вагітних був у межах від 20 до 37 років (у середньому 27,6 ± 2,4 року). Середній вік пацієнток першої групи становив 28,3 ± 2,6 року, другої групи — 27,9 ± 2,3 року, контрольної групи — 27,1 ± 2,4 року (табл. 1). Як бачимо, вагітні в групах були порівнянні за віком і терміном вагітності (p > 0,05). Встановлено, що ця вагітність була першою для 22 (73,3 %) жінок першої групи, 23 (65,7 %) жінок другої групи і 18 (72,0 %) жінок третьої групи.

Аналіз отриманих даних показав, що в першій групі вагітних з дефіцитом вітаміну D середній рівень 25(ОН)D у крові становив 14,9 ± 0,7 нг/мл (табл. 1). Цей показник був вірогідно нижчим порівняно із середнім рівнем вітаміну D у жінок другої групи з недостатністю вітаміну D (23,1 ± 0,8 нг/мл; p < 0,05). При цьому середній рівень вітаміну D у крові у вагітних третьої (контрольної) групи дорівнював 32,7 ± 0,9 нг/мл, що вірогідно вище порівняно з аналогічним показником у сироватці крові вагітних першої і другої груп (p < 0,05).

Для оцінки показників стану здоров’я обстежених вагітних з різним забезпеченням вітаміном D проведено порівняльний аналіз даних анамнезу. Нами встановлено, що в жінок першої групи вірогідно частіше спостерігалися перенесені інфекційні захворювання (дитячі інфекції, гострі респіраторні вірусні захворювання, запальні захворювання органів дихання), ніж у вагітних другої і третьої груп. У другій групі жінок також відзначалася висока частота перенесених інфекційних захворювань, але порівняно з третьої групою різниця не мала вірогідних відмінностей. Соматичні розлади частіше спостерігалась у першій групі вагітних порівняно з третьою групою (зокрема, захворювання шлунково-кишкового тракту, органів зору, опорно-рухового апарату).

Для визначення впливу дефіциту або недостатності вітаміну D у крові на перебіг вагітності було проведено ретроспективний аналіз із визначенням співвідношення шансів (OR — odds ratio).

Серед екстрагенітальної патології захворювання шлунково-кишкового тракту майже втричі частіше відзначалися у вагітних з дефіцитом вітаміну D, ніж з його недостатністю, і виявилися значущим чинником для розвитку дефіциту вітаміну D (OR 3,02; 95% довірчий інтервал (ДІ): 1,16–10,4; р < 0,05). Встановлено, що у вагітних першої групи дефіцит вітаміну D є фактором ризику захворювань опорно-рухового апарату (OR 4,38; 95% ДІ: 1,11–25,8; р < 0,05).

З огляду на високу частоту порушень жирового обміну у групі вагітних з дефіцитом вітаміну D особливу увагу було приділено оцінці індексу маси тіла вагітних і характеристиці жінок з різними показниками ІМТ у групах. У всіх вагітних з ожирінням І–ІІ ступеня (ІМТ = 30–39,9 кг/м2) спостерігався дефіцит вітаміну D. При цьому слід підкреслити, що в 15,7 % жінок з ожирінням рівень вітаміну D відповідав тяжкому дефіциту, тобто був менше за 10 нг/мл (у середньому 8,9 ± 0,4 нг/мл).

З огляду на дані про неможливість синтезу активного метаболіту вітаміну D (1,25(ОН)2D) при рівні вітаміну D у крові нижче за 10 нг/мл вагітні з ожирінням належать до групи високого ризику розвитку вираженого дефіциту вітаміну D.

У процесі дослідження нами встановлено, що частота запальних гінекологічних захворювань у вагітних була вірогідно вищою в першій групі порівняно з другою і третьою групами (табл. 2). Серед пацієнток першої групи зазначена патологія в анамнезі траплялася в 13 (43,3 %), що було вірогідно вище порівняно з 6 (17,1 %) жінками другої групи (χ2 = 5,2; p < 0,05) і 4 (16 %) жінками третьої (контрольної) групи (χ2 = 4,71; F = 0,038; p < 0,05). Отже, така патологія, як запальні захворювання жіночих статевих органів, частіше поєднується з дефіцитом вітаміну D (OR 3,42; 95% ДІ: 1,11–9,82; р < 0,05).

Шляхом проведення глюкозотолерантного тесту (у термін вагітності 26–28 тижнів) діагноз гестаційного діабету був встановлений лише у восьми жінок першої групи (26,7 %). При цьому гестаційний діабет діагностовано на тлі ожиріння І–II ступеня.

Прееклампсія легкого ступеня тяжкості діагностована в 9 (30,0 %) жінок першої групи, 4 (11,4 %) жінок другої групи і двох (8,0 %) жінок третьої групи (р < 0,05). Прееклампсію середнього ступеня тяжкості діагностували в чотирьох (13,3 %) жінок першої групи і не відзначили в жодної жінки другої і третьої груп. Випадків прееклампсії тяжкого ступеня в обстежених вагітних не зареєстровано.

Під час спостереження за вагітними загроза переривання вагітності відзначалася вірогідно частіше в 16 (53,3 %) жінок першої групи (р < 0,05) порівняно з шістьома (17,1 %) жінками другої групи і трьома (12,0 %) жінками третьої групи (р < 0,05).

Нами встановлено, що загроза передчасних пологів спостерігалася в 11 (36,7 %) вагітних першої групи, трьох (8,6 %) вагітних другої групи і трьох (12,0 %) жінок третьої групи (р < 0,05 порівняно з жінками першої групи).

Шляхом ультразвукового дослідження стану фетоплацентарного комплексу (на 30–32-му тижнях) відзначали передчасне старіння плаценти в 13 (43,3 %) жінок першої групи, трьох (8,6 %) жінок другої групи і двох (8,0 %) жінок третьої групи (р < 0,05 порівняно з жінками першої групи).

У терміни від 37-го до 41-го тижня були розроджені 27 (90,0 %) вагітних першої групи і всі вагітні (100,0 %) другої і третьої груп. Вагітність завершилася передчасними пологами в трьох (10,0 %) жінок першої групи. При цьому 16 (53,3 %) жінок першої групи, 29 (82,9 %) жінок другої групи і 23 (92,0 %) жінки третьої групи мали вагінальні пологи. Оперативні пологи шляхом кесаревого розтину проведені в 14 (46,7 %) жінок першої групи, шести (17,1 %) жінок другої групи і двох (8,0 %) жінок третьої (контрольної) групи (р < 0,05 порівняно з першою групою). Показанням до планового проведення кесаревого розтину була неспроможність рубця на матці після кесаревого розтину.

Обговорення

Вагітні жінки належать до групи ризику щодо недостатності й дефіциту вітаміну D. Дефіцит вітаміну D під час вагітності спостерігається в багатьох популяціях по всьому світу і часто асоціюється з несприятливими наслідками як для матері, так і для дитини [19]. Дефіцит вітаміну D спостерігається більше ніж у половини матерів і новонароджених. Так, у великій багатонаціональній когорті вагітних жінок і їх дітей у Нідерландах рівень 25(ОН)D визначено в сироватці 7256 вагітних жінок на 20-му тижні гестації і 5023 неонатальних зразках пуповинної крові. Встановлено, що у 26 % матерів і 46 % новонароджених концентрація 25(ОН)D становила < 10 нг/мл, що відповідає вираженому дефіциту [20].

Метааналіз, присвячений поширеності низького рівня вітаміну D серед вагітних жінок (n = 2649) у Середземноморському регіоні, виявив, що в середньому його недостатність/дефіцит відзначається в 5–65 % випадків. При цьому в різних регіонах відмінності за показниками в групах недостатності вітаміну D становили від 9 до 41 %, тоді як дефіцит вітаміну D перебував у межах від 23 до 90 % [21]. Тому стає очевидним, що навіть у країнах із достатньою інсоляцією відсутність превентивних заходів у поєднанні з соціальними факторами сприяє високій поширеності цього стану.

Наше дослідження проведене у вагітних, які постійно проживають в Тернопільській області, що географічно розташована в межах 48–50° північної широти і належить до регіонів зі значною хмарністю. У середньому протягом року налічується до 60 сонячних днів, 150 хмарних і 155 днів з перемінною хмарністю. Це створює сприятливі умови для розвитку недостатності й дефіциту вітаміну D серед усього населення регіону [22]. В Україні гіповітаміноз D залишається серйозною проблемою громадського здоров’я зі значною поширеністю, особливо серед жінок [10, 12].

Чинні міжнародні клінічні настанови стосовно використання препаратів вітаміну D під час вагітності відрізняються одні від одних. На сьогодні відсутній єдиний консенсус, що можна пояснити різними чинниками. Проведені дослідження з вивчення дефіциту вітаміну D відрізняються за дизайном і методологією, у них немає достатньо інформації про небажані явища. Крім того, наявність багатьох супутніх факторів, які впливають на обмін вітаміну D в організмі, може спотворювати результати досліджень. Статистичні підходи до трактування впливу додаткових чинників відрізняються в різних дослідженнях, тому відсутні переконливі докази причинно-наслідкового зв’язку між статусом вітаміну D у вагітних жінок, завершеннями вагітності й наслідками для плода [10].

Міжнародне ендокринологічне товариство (клінічні рекомендації від 2011 року) рекомендує дотримуватися показників вмісту 25(OH)D понад 30 нг/мл. Згідно з рекомендаціями вагітні жінки належать до групи ризику щодо дефіциту вітаміну D і потребують проведення біохімічного скринінгу [17].

Результати кокрейнівського огляду 2016 року, у якому оцінювався вплив прийому вітаміну D на перебіг і наслідки вагітності, не дозволяють відповісти на питання, чи слід використовувати препарати вітаміну D як стандартну прегравідарну підготовку [23]. Європейський орган із безпеки харчових продуктів (EFSA) стверджує, що адекватна норма споживання вітаміну D для вагітних жінок залишається такою ж, як і для невагітних, і становить 600 МО на добу [24]. Слід зазначити, що ці рекомендації передбачають повноцінне харчування й мінімально ефективне перебування на сонці. Попри той факт, що безпечну верхню межу добової норми вітаміну D для дорослої людини встановлено на рівні 4000 МО/добу (при його початково цільовому значенні) [25], американське медичне товариство не рекомендує вагітним жінкам прийом понад 600 МО на добу у зв’язку з побоюваннями з приводу безпеки препаратів. Однак експерти припускають, що в разі субоптимальних концентрацій 25(ОН)D може знадобитися підвищення щоденної дози до 1500–2000 МО з максимально допустимою дозою 4000 МО [26]. Можливість призначення великих профілактичних (1000–2000 МО/добу) і лікувальних (4000 МО/добу) доз вітаміну D починаючи з другого триместру ґрунтується на результатах рандомізованих контрольованих досліджень [27]. Отже, зроблено висновок про ефективність і безпеку дози 4000 МО/добу для досягнення оптимальних концентрацій 25(ОН)D у матері й дитини [28].

Згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.07.2011 № 417 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні», у додатках № 20 «Рекомендації щодо поведінки під час вагітності» і № 9 «Протокол лікування та профілактики рахіту в дітей» у період вагітності та годування груддю рекомендована потреба вітаміну D становить 10 мкг, або 400 МО/добу. При вживанні недостатньої кількості вітаміну D і неможливості перебування під сонячним випромінюванням з 28-го по 32-й тиждень вагітності рекомендовано призначати препарати вітаміну D у дозі, що відповідає добовій потребі, протягом 6–8 тижнів. Добова доза вітаміну D для вагітних груп ризику (гестоз, гестаційний діабет, ревматизм, артеріальна гіпертензія, хронічні захворювання печінки, нирок, клінічні ознаки гіпокальціємії і порушень мінералізації кісткової тканини) становить 1000–2000 МО починаючи з 28-го тижня вагітності.

Отже, вітамін D відіграє важливу роль у забезпеченні системи «мати — плацента — плід», включно з імплантацією, формуванням плаценти, ембріогенезом, інтра- і постнатальним періодом. Високий ризик дефіциту вітаміну D зберігається протягом усього терміну гестації, що підтверджується численними епідеміологічними дослідженнями й поширеністю цього стану у вагітних жінок. Проведене нами дослідження свідчить про негативний вплив низьких рівнів 25(ОН)D на перебіг і наслідки вагітності.

Висновки

1. Серед екстрагенітальної патології захворювання шлунково-кишкового тракту майже втричі частіше відзначалися у вагітних з дефіцитом вітаміну D, ніж з його недостатністю, і виявилися значущим чинником розвитку дефіциту вітаміну D (OR 3,02; 95% ДІ: 1,16–10,4; р < 0,05).

2. Встановлено, що у вагітних першої групи дефіцит вітаміну D є фактором ризику захворювань опорно-рухового апарату (OR 4,38; 95% ДІ: 1,11–25,8; р < 0,05).

3. Дефіцит вітаміну D у матері вірогідно пов’язаний з високим ризиком кесаревого розтину і наявністю ускладнень під час вагітності й пологів.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.

Внесок авторів. Бойчук А.В. — концепція і дизайн дослідження, редагування тексту статті; Буднік Т.О. — залучення пацієнток у дослідження, пошук і аналіз літератури, створення електронної бази даних, обстеження, обробка клінічних даних, статистична обробка матеріалу, написання тексту.

Отримано/Received 08.06.2022

Рецензовано/Revised 19.08.2022

Прийнято до друку/Accepted 02.09.2022

Список литературы

Amrein K., Scherkl M., Hoffmann M., Neuwersch-Sommeregger S., Köstenberger M., Tmava Berisha A., Martucci G., Pilz S., Malle O. Vitamin D deficiency 2.0: an update on the current status worldwide. Eur. J. Clin. Nutr. 2020. 74(11). 1498-1513. doi: 10.1038/s41430-020-0558-y.
Özdemir A.A., Ercan Gündemir Y., Küçük M., Yıldıran Sarıcı D., Elgörmüş Y., Çağ Y., Bilek G. Vitamin D Deficiency in Pregnant Women and Their Infants. J. Clin. Res Pediatr. Endocrinol. 2018. 10(1). 44-50. doi: 10.4274/jcrpe.4706.
Abbasian M., Chaman R., Amiri M., Ajami M.E., Jafari-Koshki T., Rohani H., Taghavi-Shahri S.M., Sadeghi E., Raei M. Vitamin D Deficiency in Pregnant Women and Their Neonates. Glob. J. Health Sci. 2016. 8(9). 54008. doi: 10.5539/gjhs.v8n9p83. PMID: 27157170; PMCID: PMC5064090.
Pérez-López F.R., Pilz S., Chedraui P. Vitamin D supplementation during pregnancy: an overview. Curr. Opin. Obstet. Gynecol. 2020. 32(5). 316-321. doi: 10.1097/GCO.0000000000000641. PMID: 32487800.
Baki Yildirim S., Koşar Can Ö. An investigation of vitamin D deficiency in pregnant women and their infants in Giresun province located in the Black Sea region of Turkey. J. Obstet. Gynaecol. 2019. 39(4). 498-503. doi: 10.1080/01443615.2018.1539469.
Christoph P., Challande P., Raio L., Surbek D. High prevalence of severe vitamin D deficiency during the first trimester in pregnant women in Switzerland and its potential contributions to adverse outcomes in the pregnancy. Swiss Med. Wkly. 2020. 150. w20238. doi: 10.4414/smw.2020.20238. PMID: 32502277.
Bouillon R., Manousaki D., Rosen C., Trajanoska K., Rivadeneira F., Richards J.B. The health effects of vitamin D supplementation: evidence from human studies. Nat. Rev. Endocrinol. 2022. 18(2). 96-110. doi: 10.1038/s41574-021-00593-z.
Kaminskyi O.V., Pankiv V.I., Pankiv I.V., Afanasyev D.E. Vitamin D content in population of radiologically contaminated areas in Chernivtsi oblast (pilot project). Probl. Radiac. Med. Radiobiol. 2018. 23. 442-451. doi: 10.33145/2304-8336-2018-23-442-451. PMID: 30582861.
Лоя Н.О., Корчинська О.О., Герзанич С.О., Гецко Н.В. Особливості перебігу вагітності та пологів у жінок із дефіцитом вітаміну D. Запорізький медичний журнал. 2020. 22(4). 440-445. Doi: 10.14739/2409-2932.2020.2.208347.
Паєнок О., Маслягко В., Пеньків І. Вплив вітаміну D на перебіг вагітності, розвиток плода та здоров’я дітей у постнатальному періоді. Міжнародний ендокринологічний журнал. 2018. 14(7). 694-704. https://doi.org/10.22141/2224-0721.14.7.2018.148778.
Татарчук Т.Ф., Булавенко О.В., Капшук І.М., Тарнопольська В.О. Недостатність вітаміну D у генезі порушень репродуктивного здоров’я. Український медичний часопис. 2015. 109. 56-60.
Boychuk A.V., Budnik T.O. Vitamin D deficiency and pregnancy. Current issues of pediatrics, obstetrics and gynecology. 2016. 2. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2016.2.6852.
Davies-Tuck M., Yim C., Knight M., Hodges R., Doery J.C., Wallace E. Vitamin D testing in pregnancy: Does one size fit all? Aust. N. Z. J. Obstet. Gynaecol. 2015. 55(2). 149-55. doi: 10.1111/ajo.12278.
Bialy L., Fenton T., Shulhan-Kilroy J., Johnson D.W., McNeil D.A., Hartling L. Vitamin D supplementation to improve pregnancy and perinatal outcomes: an overview of 42 systematic reviews. BMJ Open. 2020. 10(1). e032626. doi: 10.1136/bmjopen-2019-032626. PMID: 31964667; PMCID: PMC7044866.
Karamali M., Asemi Z., Ahmadi-Dastjerdi M., Esmaillzadeh A. Calcium plus vitamin D supplementation affects pregnancy outcomes in gestational diabetes: randomized, double-blind, placebo-controlled trial. Public Health Nutr. 2016. 19(1). 156-63. doi: 10.1017/S1368980015000609.
Bischoff-Ferrari H.A. Optimal serum 25-hydroxyvitamin D levels for multiple health outcomes. Adv. Exp. Med. Biol. 2014. 810. 500-25. doi: 10.1007/978-1-4939-0437-2_28. PMID: 25207384.
Holick M.F., Binkley N.C., Bischoff-Ferrari H.A., Gordon C.M., Hanley D.A., Heaney R.P., Murad M.H., Weaver C.M. Guidelines for preventing and treating vitamin D deficiency and insufficiency revisited. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2012. 97(4). 1153-8. doi: 10.1210/jc.2011-2601.
Pludowski P., Takacs I., Boyanov M., Belaya Z., Diaconu C.C., Mokhort T., Zherdova N., et al. Clinical Practice in the Prevention, Diagnosis and Treatment of Vitamin D Deficiency: A Central and Eastern European Expert Consensus Statement. Nutrients. 2022. 14(7). 1483. doi: 10.3390/nu14071483. PMID: 35406098; PMCID: PMC9002638.
Gallo S., McDermid J.M., Al-Nimr R.I., Hakeem R., Moreschi J.M., Pari-Keener M., Stahnke B., Papoutsakis C., Handu D., Cheng F.W. Vitamin D Supplementation during Pregnancy: An Evidence Analysis Center Systematic Review and Meta-Analysis. J. Acad. Nutr. Diet. 2020. 120(5). 898-924.e4. doi: 10.1016/j.jand.2019.07.002.
Weernink M.G., van Wijk R.M., Groothuis-Oudshoorn C.G., Lanting C.I., Grant C.C., van Vlimmeren L.A., Boere-Boonekamp M.M. Insufficient vitamin D supplement use during pregnancy and early childhood: a risk factor for positional skull deformation. Matern. Child Nutr. 2016. 12(1). 177-88. doi: 10.1111/mcn.12153.
Karras S., Paschou S.A., Kandaraki E., Anagnostis P., Annweiler C., Tarlatzis B.C., Hollis B.W., Grant W.B., Goulis D.G. Hypovitaminosis D in pregnancy in the Mediterranean region: a systematic review. Eur. J. Clin. Nutr. 2016. 70(9). 979-86. doi: 10.1038/ejcn.2016.12.
Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Яворський Г. та ін. Тернопіль: Збруч, 2004–2010. ISBN 966-528-197-6.
De-Regil L.M., Palacios C., Lombardo L.K., Peña-Rosas J.P. Vitamin D supplementation for women during pregnancy. Cochrane Database Syst. Rev. 2012. (2). CD008873. doi: 10.1002/14651858.CD008873.pub2.
NDA; EFSA. Dietary reference values for vitamin D. EFSA J. 2016. 14. e04547. doi: 10.2903/j.efsa.2016.4547.
Ross A.C., Taylor C.L., Yaktine A.L., Del Valle H.B., editors. Dietary Reference Intakes for Calcium and Vitamin D. Washington (DC): National Academies Press (US), 2011.
Munns C.F., Shaw N., Kiely M. et al. Global Consensus Recommendations on Prevention and Management of Nutritional Rickets. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2016. 101(2). 394-415. doi: 10.1210/jc.2015-2175.
Dawodu A., Saadi H.F., Bekdache G., Javed Y., Altaye M., Hollis B.W. Randomized controlled trial (RCT) of vitamin D supplementation in pregnancy in a population with endemic vitamin D deficiency. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2013. 98(6). 2337-46. doi: 10.1210/jc.2013-1154.
Hollis B.W., Johnson D., Hulsey T.C., Ebeling M., Wagner C.L. Vitamin D supplementation during pregnancy: double-blind, randomized clinical trial of safety and effectiveness. J. Bone Miner. Res. 2011. 26(10). 2341-57. doi: 10.1002/jbmr.463.