Международный эндокринологический журнал Том 19, №5, 2023

В оглядовій статті проведено аналіз джерел, присвячених питанням дієтотерапії ожиріння. Для пошуку інформації використовували інтернет-ресурси PubMed, MedLine, The Cochrane Databases, Google Scholar, Science Direct, Web of Science та Scopus. Ожиріння набуло масштабів пандемії в усьому світі, адже більше 1 мільярда дорослих людей мають надлишкову вагу (принаймні 300 мільйонів із них страждають на клінічне ожиріння), і є основним фактором глобального тягаря хронічних захворювань та інвалідності. Це складне багатофакторне захворювання, при якому накопичений надлишок жиру в організмі призводить до негативного впливу на здоров’я. Основною причиною ожиріння є тривалий енергетичний дисбаланс між споживаними і витраченими калоріями. Модифікація способу життя залишається наріжним каменем лікування ожиріння. Рекомендується індивідуально підібрана дієта, що дозволяє досягти стану негативного енергетичного балансу і орієнтована на якісну їжу для зміцнення здоров’я. Найчастіше в рекомендованих дієтах для лікування ожиріння застосовують такі енергетичні обмеження на основі зміни складу макроелементів: дієта з низьким вмістом жиру, дієта з низьким вмістом вуглеводів і високим вмістом жиру, дієта з низьким вмістом вуглеводів та високим вмістом білка, палеодієта (з високим вмістом білка). Періодичне голодування розглядається як альтернатива дієтам з обмеженням калорій. Після початкового періоду перебування на дієті з високим вмістом білка привабливим варіантом для продовження лікування ожиріння може бути середземноморська дієта за умови, що її призначають у формі з обмеженим споживанням енергії. Доведено, що ця дієта асоціюється зі зниженням рівня біомаркерів запалення та метаболічних маркерів ризику серцево-судинних захворювань. Результати багатьох досліджень свідчать про успішну втрату ваги за допомогою середземноморської дієти не лише за короткий період, але й у довгостроковій перспективі. У більшості пацієнтів з ожирінням цілеспрямована зміна способу життя з дотриманням принципів дієтичного харчування та регулярною фізичною активністю дозволяє досягти ефективного зменшення маси тіла, адекватного контролю метаболічних порушень, зниження ризику супутніх захворювань, утримання досягнутої в процесі схуднення маси тіла в перспективі.

The review article represents an analysis of sources dealing with the issues of dietary therapy of obesity. The internet resources were used such as PubMed, MedLine, The Cochrane Databases, Google Scholar, Science Direct, Web of Science, and Scopus. Obesity has reached pandemic proportions worldwide, with more than 1 billion adults overweight (at least 300 million of them are clinically obese) and is a major contributor to the global burden of chronic disease and disability. This is a complex multifactorial disease, in which the accumulated excess fat in the body leads to negative impact on health. The main cause of obesity is a long-term energy imbalance between consumed and expended calories. Lifestyle modification remains the cornerstone of obesity treatment. An indivi­dually selected diet is recommended, which allows you to achieve a state of negative energy balance and is focused on quality food for health promotion. Most often, recommended diets for the treatment of obesity use the following energy restrictions based on changes in the composition of macronutrients: a low-fat diet, a low-carbohydrate and high-fat diet, a low-carbohydrate and high-protein diet, a paleo diet (with a high protein content). Intermittent fasting is considered an alternative to calorie-restricted diets. After an initial period on a high-protein diet, a Mediterranean diet may be an attractive option for continued treatment of obesity, provided that it is given in an energy-restric­ted form. This diet has been shown to be associated with lower levels of inflammatory biomarkers and metabolic markers of cardiovascular disease risk. The results of many studies indicate successful weight loss with the help of the Mediterranean diet, not only in the short term, but also in the long term. For the majority of obese patients, a purposeful change in lifestyle with adherence to the principles of dietary nutrition and regular physical activity allows for effective weight loss, adequate control of metabolic disorders, reduced risk of concomitant di­seases, and long-term maintenance of body weight achieved in the process of losing weight.

огляд; ожиріння; дієта; дієтотерапія; втрата ваги

review; obesity; diet; diet therapy; weight loss

1. GBD 2017 Risk Factor Collaborators. Global, regional and national comparative risk assessment of 84 behavioural, environmental and occupational, and metabolic risks or clusters of risks for 195 countries and territories, 1990–2017: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2017. Lancet. 2018. 392(10159). 1923-1994. doi: 10.1016/S0140-6736(18)32223-6.
2. STEPS: prevalence of noncommunicable disease risk factors in Ukraine 2019. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe; 2020. 66 p.
3. Upadhyay J., Farr O., Perakakis N., Ghaly W., Mantzoros C. Obesity as a disease. Med. Clin. North Am. 2018. 102. 13-33. doi: 10.1016/J.MCNA.2017.08.004.
4. Polyzos S.A., Mantzoros C.S. Obesity: seize the day, fight the fat. Metabolism. 2019. 92. 1-5. doi: 10.1016/j.metabol.2018.12.011.
5. Obesity: identification, assessment and management (National Institute for Health and Clinical Excellence clinical guideline, 2023). 59 p. Available from: www.nice.org.uk/guidance/cg189.
6. Blüher M. Obesity: global epidemiology and pathogenesis. Nat. Rev. Endocrinol. 2019. 15(5). 288-298. doi: 10.1038/s41574-019-0176-8.
7. Milano W., Biasio V.D., Munzio W.D., Foggia G., Capasso A. Obesity: The New Global Epidemic Pharmacological Treatment, Opportunities and Limits for Personalized Therapy. Endocr. Metab. Immune Disord. Drug Targets. 2020. 20(8). 1232-1243. doi: 10.2174/ 1871530320666200515112853.
8. Tak Y.J., Lee S.Y. Long-Term Efficacy and Safety of Anti-Obesity Treatment: Where Do We Stand? Curr. Obes. Rep. 2021. 10(1). 14-30. doi: 10.1007/s13679-020-00422-w.
9. Vityala Y., Tagaev T., Zhumabekova A., Mamatov S. Evaluation of metabolic syndrome, insulin secretion and insulin resistance in adolescents with overweight and obesity. Metab. Clin. Exp. 2022. 128 Suppl. 155011. doi: 10.1016/J.METABOL.2021.155011.
10. Lam B.C.C., Lim A.Y.L., Chan S.L., Yum M.P.S., Koh N.S.Y., Finkelstein E.A. The impact of obesity: a narrative review. Singapore Med. J. 2023. 64(3). 163-171. doi: 10.4103/singaporemedj.SMJ-2022-232.
11. Gadde K.M., Martin C.K., Berthoud H.-R., Heymsfield S.B. Obesity: Pathophysiology and Management. J. Am. Coll. Cardiol. 2018. 71(1). 69-84. doi: 10.1016/j.jacc.2017.11.011.
12. Wirth A., Wabitsch M., Hauner H. The prevention and treatment of obesity. Dtsch. Arztebl. Int. 2014. 111(42). 705-713. doi: 10.3238/arztebl.2014.0705.
13. Lin X., Li H. Obesity: epidemiology, pathophysiology, and therapeutics. Front. Endocrinol. (Lausanne). 2021. 12. 706978. doi: 10.3389/fendo.2021.706978.
14. Ryan D.H., Kahan S. Guideline Recommendations for Obesity Management. Med. Clin. North Am. 2018. 102(1). 49-63. doi: 10.1016/j.mcna.2017.08.006.
15. Sorokman T., Sokolnyk S., Popeluk N. Family beha–vioral treatment for school-aged children obesity. Meždunarodnyj nevrologičeskij žurnal (Ukraine). 2023. 19(1). 27-31. doi: 10.22141/ 2224-0721.19.1.2023.1238.
16. Wharton S., Lau D.C.W., Vallis M., Sharma A.M., Biertho L. et al. Obesity in adults: a clinical practice guideline. CMAJ. 2020. 192(31). E875-E891. doi: 10.1503/cmaj.191707.
17. Hall K.D., Guo J. Obesity energetics: body weight regulation and the effects of diet composition. Gastroenterology. 2017. 152(7). 1718-1727. doi: 10.1053/j.gastro.2017.01.052.
18. Aaseth J., Ellefsen S., Alehagen U., Sundfør T.M., Ale–xander J. Diets and drugs for weight loss and health in obesity — an update. Biomed. Pharmacother. 2021. 140. 111789. doi: 10.1016/j.biopha.2021.111789.
19. Phillips J.A. Dietary Guidelines for Americans, 2020–2025. Workplace Health Saf. 2021. 69(8). 395. doi: 10.1177/ 21650799211026980.
20. Chao A.M., Quigley K.M., Wadden T.A. Dietary interventions for obesity: clinical and mechanistic findings. J. Clin. Invest. 2021. 131(1). e140065. doi: 10.1172/JCI140065.
21. Jensen M.D., Ryan D.H., Apovian C.M., Ard J.D., Comuz–zie A.G. et al. 2013 AHA/ACC/TOS guideline for the management of overweight and obesity in adults: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines and The Obesity Society. J. Am. Coll. Cardiol. 2014. 63(25 Pt B). 2985-3023. doi: 10.1016/j.jacc.2013.11.004.
22. Koutroumanidou E., Pagonopoulou O. Combination of very low energy diets and pharmacotherapy in the treatment of obesity: meta-analysis of published data. Diabetes Metab. Res. Rev. 2014. 30(3). 165-174. doi: 10.1002/dmrr.2475.
23. Parretti H.M., Jebb S.A., Johns D.J., Lewis A.L., Christian-Brown A.M., Aveyard P. Clinical effectiveness of very-low-ener–gy diets in the management of weight loss: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Obes. Rev. 2016. 17(3). 225-234. doi: 10.1111/obr.12366.
24. Fanti M., Mishra A., Longo V.D., Brandhorst S. Time-Restricted Eating, Intermittent Fasting, and Fasting-Mimicking Diets in Weight Loss. Curr. Obes. Rep. 2021. 10(2). 70-80. doi: 10.1007/s13679-021-00424-2.
25. Soliman G.A. Intermittent fasting and time-restricted eating role in dietary interventions and precision nutrition. Front. Public Health. 2022. 10. 1017254. doi: 10.3389/fpubh.2022.1017254.
26. Su J., Wang Y., Zhang X., Ma M., Xie Z. et al. Remodeling of the gut microbiome during Ramadan-associated intermittent fas–ting. Am. J. Clin. Nutr. 2021. 113(5). 1332-1342. doi: 10.1093/ajcn/nqaa388.
27. Sundfor T.M., Tonstad S., Svendsen M. Effects of intermittent versus continuous energy restriction for weight loss on diet quality and eating behavior. A randomized trial. Eur. J. Clin. Nutr. 2019. 73(7). 1006-1014. doi: 10.1038/s41430-018-0370-0.
28. Welton S., Minty R., O’Driscoll T., Willms H., Poirier D. et al. Intermittent fasting and weight loss: systematic review. Can. Fam. Physician. 2020. 66(2). 117-125.
29. Cioffi I., Evangelista A., Ponzo V., Ciccone G., Soldati L. et al. Intermittent versus continuous energy restriction on weight loss and cardiometabolic outcomes: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. J. Transl. Med. 2018. 16(1). 371. doi: 10.1186/s12967-018-1748-4. 
30. Freire R. Scientific evidence of diets for weight loss: different macronutrient composition, intermittent fasting, and popular diets. Nutrition. 2020. 69. 110549. doi: 10.1016/j.nut.2019.07.001.
31. Schwingshackl L., Hoffmann G. Comparison of effects of long-term low-fat vs high-fat diets on blood lipid levels in overweight or obese patients: a systematic review and meta-analysis. J. Acad. Nutr. Diet. 2013. 113(12). 1640-1661. doi: 10.1016/j.jand.2013.07.010.
32. Hooper L., Abdelhamid A., Jimoh O.F., Bunn D., Skeaff C.M. Effects of total fat intake on body fatness in adults. Cochrane Database Syst. Rev. 2020. 6(6). CD013636. doi: 10.1002/14651858.CD013636.
33. Mengqing L., Wan Y., Yang B., Huggins C.E., Li D. Effects of low-fat compared with high-fat diet on cardiometabolic indicators in people with overweight and obesity without overt metabolic disturbance: a systematic review and meta-analysis of randomised controlled trials. Br. J. Nutr. 2018. 119(1). 96-108. doi: 10.1017/S0007114517002902.
34. Ludwig D.S., Willett W.C., Volek J.S., Neuhouser M.L. Die–tary fat: from foe to friend? Science. 2018. 362(6416). 764-770. doi: 10.1126/science.aau2096.
35. Gardner C.D., Trepanowski J.F., Del Gobbo L.C., Hau–ser M.E., Rigdon J. et al. Effect of low-fat vs low-carbohydrate diet on 12-month weight loss in overweight adults and the association with geno–type pattern or insulin secretion: the DIETFITS randomized clinical trial. JAMA. 2018. 319(7). 667-679. doi: 10.1001/jama.2018.0245.
36. Willems A.E.M., Sura-de J.M., van Beek A.P., Nederhof E., van Dijk G. Effects of macronutrient intake in obesity: a meta-analysis of low-carbohydrate and low-fat diets on markers of the metabolic syndrome. Nutr. Rev. 2021. 79(4). 429-444. doi: 10.1093/nutrit/nuaa044.
37. D’Andrea Meira I., Romão T.T., Prado H.J.P., Krũger L.T., Pires M.E.P., Conceição P.O. Ketogenic diet and epilepsy: what we know so far. Front. Neurosci. 2019. 13. 5. doi: 10.3389/fnins.2019.00005.
38. Nymo S., Coutinho S.R., Jørgensen J., Rehfeld J.F., Truby H. et al. Timeline of changes in appetite during weight loss with a ketogenic diet. Int. J. Obes. (London). 2017. 41(8). 1224-1231. doi: 10.1038/ijo.2017.96.
39. Harvey C.J.D., Schofield G.M., Zinn C., Thornley S.J., Crofts C., Merien F.L.R. Low-carbohydrate diets differing in carbohydrate restriction improve cardiometabolic and anthropometric markers in healthy adults: a randomised clinical trial. Peer J. 2019. 7. e6273. doi: 10.7717/peerj.6273.
40. De Carvalho K.M.B., Pizato N., Botelho P.B., Dutra E.S., Gonçalves V. Dietary protein and appetite sensations in individuals with overweight and obesity: a systematic review. Eur. J. Nutr. 2020. 59(6). 2317-2332. doi: 10.1007/s00394-020-02321-1.
41. Kassis A., Godin G.-J., Moille S.E., Nielsen-Moennoz C., Groulx K. et al. Effects of protein quantity and type on diet induced thermogenesis in overweight adults: a randomized controlled trial. Clin. Nutr. 2019. 38(4). 1570-1580. doi: 10.1016/j.clnu.2018.08.004.
42. Morales F.E.M., Tinsley G.M., Gordon P.M. Acute and long-term impact of high-protein diets on endocrine and metabolic function, body composition, and exercise-induced adaptations. J. Am. Coll. Nutr. 2017. 36(4). 295-305. doi: 10.1080/07315724.2016.1274691.
43. Drummen M., Tischmann L., Gatta-Cherifi B., Fogelholm M., Raben A. et al. High compared with moderate protein intake reduces adaptive thermogenesis and induces a negative energy balance during long-term weight-loss maintenance in participants with prediabetes in the postobese state: a PREVIEW study. J. Nutr. 2020. 150(3). 458-463. doi: 10.1093/jn/nxz281.
44. Moon J., Koh G. Clinical evidence and mechanisms of high-protein diet-induced weight loss. J. Obes. Metab. Syndr. 2020. 29(3). 166-173. doi: 10.7570/jomes20028.
45. Ma Y., Sun L., Mu Z. Effects of different weight loss dietary interventions on body mass index and glucose and lipid metabolism in obese patients. Medicine (Baltimore). 2023. 102(13). e33254. doi: 10.1097/MD.0000000000033254.
46. Yang Y., Zhao L.-G., Wu Q-J., Ma X., Xiang Y.-B. Association between dietary fiber and lower risk of all-cause mortality: a meta-analysis of cohort studies. Am. J. Epidemiol. 2015. 181(2). 83-91. doi: 10.1093/aje/kwu257.
47. Manheimer E.W., van Zuuren E.J., Fedorowicz Z., Pijl H. Paleolithic nutrition for metabolic syndrome: systematic review and meta-analysis. Am. J. Clin. Nutr. 2015. 102(4). 922-932. doi: 10.3945/ajcn.115.113613.
48. Ghaedi E., Mohammadi M., Mohammadi H., Ramezani-Jolfaie N., Malekzadeh J. et al. .Effects of a paleolithic diet on cardiovascular disease risk factors: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Adv. Nutr. 2019. 10(4). 634-646. doi: 10.1093/advances/nmz007.
49. Sohouli M.H., Fatahi S., Lari A., Lotfi M., Seifishahpar M. et al. The effect of paleolithic diet on glucose metabolism and lipid profile among patients with metabolic disorders: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Crit. Rev. Food Sci. Nutr. 2022. 62(17). 4551-4562. doi: 10.1080/10408398.2021. 1876625.
50. Frączek B., Pięta A., Burda A., Mazur-Kurach P., Tyrala F. Paleolithic diet — effect on the health status and performance of athletes? Nutrients. 2021. 13(3). 1019. doi: 10.3390/nu13031019.
51. Blomquist C., Chorell E., Ryberg M., Mellberg C., Worrsjö E. et al. Decreased lipogenesis-promoting factors in adipose tissue in postmenopausal women with overweight on a Paleolithic-type diet. Eur. J. Nutr. 2018. 57(8). 2877-2886. doi: 10.1007/s00394-017-1558-0.
52. Otten J., Stomby A., Waling M., Isaksson A., Tellström A. et al. Benefits of a Paleolithic diet with and without supervised exercise on fat mass, insulin sensitivity, and glycemic control: a randomized controlled trial in individuals with type 2 diabetes. Diabetes Metab. Res. Rev. 2017. 33(1). doi: 10.1002/dmrr.2828.
53. Akhlaghi M., Ghobadi S., Zare M., Foshati S. Effect of nuts on energy intake, hunger, and fullness, a systematic review and meta-analysis of randomized clinical trials. Crit. Rev. Food Sci. Nutr. 2020. 60(1). 84-93. doi: 10.1080/10408398.2018.1514486.
54. Baer D.J., Dalton M., Blundell J., Finlayson G., Hu F.B. Nuts, energy balance and body weight. Nutrients. 2023. 15(5). 1162. doi: 10.3390/nu15051162.
55. Pankiv V. Treatment Strategies for Obesity. Mežduna–rodnyj nevrologičeskij žurnal (Ukraine). 2013. 52. 85-90. doi: 10.22141/ 2224-0721.4.52.2013.84445.
56. Salas-Salvadó J., Becerra-Tomás N., García-Gavilán J.F., Bulló M., Barrubés L. Mediterranean Diet and Cardiovascular Di–sease Prevention: What Do We Know? Prog. Cardiovasc. Dis. 2018. 61(1). 62-67. doi: 10.1016/j.pcad.2018.04.006.
57. Temporelli P.L. Cardiovascular prevention: Mediterranean or low-fat diet? Eur. Heart J. Suppl. 2023. 25(Suppl. B). B166-B170. doi: 10.1093/eurheartjsupp/suad097.
58. Embree G.G.R., Samuel-Hodge C.D., Johnston L.F., Garcia B.A., Gizlice Z. et al. Successful long-term weight loss among participants with diabetes receiving an intervention promoting an adapted Mediterranean-style dietary pattern: the Heart Healthy Lenoir Project. BMJ Open Diabetes Res. Care. 2017. 5(1). e000339. doi: 10.1136/bmjdrc-2016-000339.
59. Mancini J.G., Filion K.B., Atallah R., Eisenberg M.J. Syste–matic review of the Mediterranean diet for long-term weight loss. Am. J. Med. 2016. 129(4). 407-415.e4. doi: 10.1016/j.amjmed.2015.11.028.