Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Міжнародний ендокринологічний журнал Том 20, №5, 2024

Повернутися до номеру

Аміодарон-індукований тиреотоксикоз 1-го типу при лікуванні серцево-судинних захворювань: особливості клінічного випадку

Автори: Шкала Л.В., Мальчевська Т.Й., Плєнова О.М., Шкала О.В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Рубрики: Ендокринологія

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку


Резюме

Актуальність. Лікування пацієнтів з коморбідною патологією, що включає гіпертонічну хворобу, ішемічну хворобу серця з фібриляцією передсердь, часто потребує застосування аміодарону. На жаль, використання аміодарону в деяких випадках супроводжується ускладненнями, в тому числі дисфункцією щитоподібної залози (ЩЗ). Найбільш серйозна ситуація розвивається при виникненні аміодарон-індукованого тиреотоксикозу, що призводить до додаткового токсичного впливу на міокард та змін чутливості серцево-судинної системи до катехоламінів. Маніфестація аміодарон-індукованого тиреотоксикозу не завжди типова, що викликає певні труднощі в діагностиці та лікуванні, особливо в геріатричних пацієнтів з коморбідними станами. Мета: проаналізувати клінічний випадок розвитку аміодарон-індукованого тиреотоксикозу 1-го типу у пацієнта похилого віку, який страждає на гіпертонічну та ішемічну хворобу серця, з перенесеним інфарктом міокарда, порушеннями серцевого ритму; з’ясувати особливості клінічних проявів дисфункції щитоподібної залози, підходів до діагностики та лікування. Матеріали та методи. Розглянутий клінічний випадок лікування пацієнта із серцево-судинною патологією, ускладненою розвитком дисфункції ЩЗ при використанні аміодарону: наведені та проаналізовані дані анамнезу, об’єктивного обстеження, результати лабораторно-інструментального дослідження та лікування. Результати. Пацієнт П., 88 років, госпіталізований в кардіологічне відділення з клінічними ознаками тиреотоксичної кардіоміопатії, енцефалопатії, міопатії, дермопатії. Хворіє близько 45 років, переніс інфаркт міокарда. Отримував на постійній основі антигіпертензивні препарати, статини, нітрати, антитромботичні препарати. У зв’язку із погіршенням стану і виникненням фібриляції передсердь рік тому був призначений аміодарон по 200 мг щоденно. При огляді пацієнта виявлено значне схуднення, ознаки серцевої недостатності ІІА ст. зі зниженням фракції викиду до 34–36 %, комбіновані порушення ритму, зокрема фібриляція передсердь. За даними лабораторно-інструментального обстеження зареєстровано різке зниження тиреотропного гормону до 0,007 мкМО/мл на тлі помірного збільшення вільного тироксину при майже нормальних розмірах ЩЗ, наявній помірно підвищеній ехогенності з ділянками гіперваскуляризації та невеликим неоднорідної структури вузлом в правій частці. Крім того, спостерігались підвищення ШОЕ, анемія легкого ступеня, незначна гіперкреатинінемія. З огляду на коморбідну патологію, вік пацієнта, зміни в ЩЗ одночасно з тиреоїдною дисфункцією, прогресування серцевої недостатності та порушення ритму серця на тлі тривалого прийому аміодарону був встановлений діагноз аміодарон-індукованого тиреотоксикозу 1-го типу. У лікуванні передусім був відмінений аміодарон, призначений тіамазол по 20 мг щоденно, також протианемічні, заспокійливі препарати. Перхлорат калію не застосовувався. Через чотири місяці вдалося досягти еутиреоїдного стану за відсутності побічних реакцій від тиреостатичної терапії. Рецидиву тиреотоксикозу протягом року не спостерігалося. Висновки. Враховуючи, що застосування аміодарону в коморбідних пацієнтів літнього віку, зокрема з превалюючими серцево-судинними проявами, може супроводжуватись ураженням ЩЗ, необхідно проводити ретельний моніторинг стану і функції ЩЗ як перед призначенням препарату, так і в динаміці терапії для виключення можливого розвитку аміодарон-індукованих станів, особливо тиреотоксикозу. Лікування аміодарон-індукованого тиреотоксикозу 1-го типу має включати тиреостатичну терапію, дозування якої повинно враховувати вік, коморбідну патологію, ступінь тяжкості, а тривалість її прийому — визначатись досягненням еутиреозу з подальшою медикаментозною підтримкою.

Background. Treatment of patients with comorbid pathology, including hypertension, coronary heart disease with atrial fibrillation, often requires the use of amiodarone. Unfortunately, the latter in some cases is accompanied by complications, inclu­ding thyroid dysfunction. The most serious situation develops when amiodarone-induced thyrotoxicosis occurs, which leads to an additional toxic effect on the myocardium and changes in the sensitivity of the cardiovascular system to catecholamines. The manifestation of amiodarone-induced thyrotoxicosis is not always typical, which causes certain difficulties in diagnosis and treatment, especially in geriatric patients with comorbid conditions. The purpose of the study: to analyze a clinical case of amiodarone-induced thyrotoxi­cosis type 1 in an elderly patient suffering from hypertension and coronary heart disease with a previous myocardial infarction, heart rhythm disorders; to find out the peculiarities of clinical manifestations of thyroid dysfunction, approaches to diagnosis and treatment. Materials and methods. A clinical case of treatment of a patient with cardiovascular pathology complicated by the development of thyroid dysfunction when using amiodarone is considered: the data of medical history, objective examination, results of laboratory and instrumental research and treatment outcomes are presented and analyzed. Results. Patient P. aged 88 years old was hospitali­zed to the cardiology department with clinical signs of thyrotoxic cardiomyopathy, encephalopathy, myopathy, dermopathy. He has been sick for about 45 years, has a history of myocardial infarction; received antihypertensive drugs, statins, nitrates, and antithrombotic drugs on a permanent basis. Given the severity of the condition and the occurrence of atrial fibrillation, amiodarone 200 mg daily was prescribed a year ago. Examination of the patient revealed a signi­ficant weight loss, signs of heart failure stage IIA with a decrease in ejection fraction to 34–36 %, combined rhythm disturbances, in particular atrial fibrillation. According to the laboratory and instrumental examination, there was a sharp decrease in thyroid-stimulating hormone to 0.007 μIU/ml with a moderate increase in free T4 and almost normal size of the thyroid gland, moderately increased echogenicity with areas of hypervascularization and a small heterogeneous node in the right lobe. In addition, an increase in erythrocyte sedimentation rate, mild anemia, and slight hypercreatininemia were observed. Taking into account the comorbid pathology, the age of the patient, changes in the thyroid gland simultaneously with thyroid dysfunction, progression of heart failure and heart rhythm disturbances against the background of long-term amiodarone administration, a diagnosis of amiodarone-induced thyrotoxicosis type 1 was made. First of all, amiodarone was discontinued, thiama­zole 20 mg daily was prescribed, as well as anti-anemic and sedative drugs. Potassium perchlorate was not used. After four months, it was possible to achieve an euthyroid state without adverse reactions from thyrostatic therapy. No recurrence of thyrotoxicosis was observed during the year. Conclusions. Considering that the use of amiodarone in comorbid elderly patients, including those with predominant cardiovascular manifestations, may be accompanied by damage to the thyroid gland, it is necessary to carefully monitor the state and function of the gland, both before prescribing the drug and during therapy to avoid possible development of amiodarone-induced conditions, especially thyrotoxicosis. Treatment of amiodarone-induced thyrotoxicosis type 1 must include thyrostatic therapy, with the do­sage adjusted based on the patient’s age, comorbid conditions. The duration should be determined by the achievement of euthyroidism with further medical support.


Ключові слова

аміодарон-індукований тиреотоксикоз 1-го типу, коморбідний пацієнт похилого віку, тиреостатична терапія, серцево-судинні захворювання, фібриляція передсердь

amiodarone-induced thyrotoxicosis type 1; comorbid elderly patient; thyrostatic therapy; cardiovascular diseases; atrial fibrillation


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

  1. Wilkinson С, Todd О, Clegg А, Gale СР, Hall M. Management of atrial fibrillation for older people with frailty: a systematic review and meta-analysis. Age Ageing. 2019 Mar 1; 48(2): 196-203. DOI: https://doi.org/10.1093/ageing/afy180.
  2. Potpara TS, Lip GYH. Oral anticoagulant therapy in atrial fibrillation patients at high stroke and bleeding risk. Prog Cardiovasc Dis. 2015 Sep-Oct; 58(2): 177-194. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pcad.2015.07.003.
  3. Thomson J. Pharmacological management of stroke in older people. J. Pharmacy Practice Research. 2021; 51(1): 67-77. DOI: https://doi.org/10.1002/jppr.1703.
  4. Batta A, Hatwal J, Batta A, Verma S, Sharma YP. Atrial fibrillation and coronary artery disease: An integrative review focusing on therapeutic implications of this relationship. World J Cardiol. 2023 May 26; 15(5): 229-243. doi: 10.4330/wjc.v15.i5.229. PMID: 37274376; PMCID: PMC10237004.
  5. Yan T, Zhu S, Xie C, Zhu M, Weng F, Wang C, Guo C. Coronary Artery Disease and Atrial Fibrillation: A Bidirectional Mendelian Randomization Study. J Cardiovasc Dev Dis. 2022 Feb 27; 9(3): 69. doi: 10.3390/jcdd9030069. PMID: 35323617; PMCID: PMC8949548.
  6. Kirchhof P, Benussi S, Kotecha D, Ahlsson A, Atar D, Casadei B, et al. 2016 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS. Eur. Heart J. 2016; 37 (38): 2893-2962. DOI: 10.1093/eurheartj/ehw210.
  7. Fatima N, Mandava K, Khatoon F, Badar J, Begum SF, Narasimhan C, Daljeet K, Mohammed W. Clinical Profile and Side Effects of chronic use of oral Amiodarone in cardiology outpatients department (CLIPSE-A Study) — A prospective observational study. Ann Med Surg (Lond). 2022 Jul 16; 80: 104167. doi: 10.1016/j.amsu.2022.104167. PMID: 36045807; PMCID: PMC9422214.
  8. Ylli D, Wartofsky L, Burman KD. Evaluation and Treatment of Amiodarone-Induced Thyroid Disorders. J Clin Endocrin Metab. 2021; 106(1): 226-236. DOI: https://doi.org/10.1210/clinem/dgaa686.
  9. Cappellani D, Bartalena L, Bogazzi F. Short review: novel concepts in the approach to patients with amiodarone-induced thyrotoxicosis. J Endocrinol Invest. 2024; 47(2): 275-283. Published online. 2023 Sep 20. DOI: https://doi.org/10.1007/s40618-023-02168-3.
  10. Padmanabhan Н. Amiodarone and thyroid dysfunction. South Med J. 2010; 103(9): 922-930. DOI: https://doi.org/10.1097/SMJ.0b013e3181e90500.
  11. Zhong B, Wang Y, Zhang G, Wang Z. Environmental Iodine Content, Female Sex and Age Are Associated with New-Onset Amiodarone-Induced Hypothyroidism: A Systematic Review and Meta-Analysis of Adverse Reactions of Amiodarone on the Thyroid. Cardiology. 2016; 134 (3): 366-371. DOI: https://doi.org/10.1159/000444578.
  12. Bartalena L, Bogazzi F, Chiovato L, Hubalewska-Dydejc–zyk A, Links TP, Vanderpump M. 2018 European Thyroid Association (ETA) Guidelines for the Management of Amiodarone-Associated Thyroid Dysfunction. Eur Thyroid J. 2018 Mar; 7(2): 55-66. doi: 10.1159/000486957. Epub 2018 Feb 14. PMID: 29594056; PMCID: PMC5869486.
  13. Tsang W, Houlden RL. Amiodarone-induced thyrotoxicosis: a review. The Canadian Journal of Cardiology. 2009 Jul 1; 25(7): 421-424. DOI: https://doi.org/10.1016/s0828-282x(09)70512-4. 
  14. Khan R, Sikanderkhel S, Gui J, Adeniyi A-R,  O’Dell K,  Erickson M, Malpartida J. Thyroid and Cardiovascular Disease: A Focused Review on the Impact of Hyperthyroidism in Heart Failure. Cardiol Res. 2020; 11(2): 68-75. DOI: https://doi.org/10.14740/cr1034.
  15. Omotosho YB, Farooqi A, Bakar A, Jeelani H. Thyrotoxicosis: A Primary Cause of Arrhythmias and Acute Heart Failure. J Endocrine Society. 2021; 5(1): A967. DOI: https://doi.org/10.1210/jendso/bvab048.1976.
  16. Schnabel RB, Sullivan LM, Levy D, Pencina MJ, Massaro JM, D’Аgostino RBSr, et al. Development of a risk score for atrial fibrillation (Framingham Heart Study): A community-based cohort study. Lancet. 2009; 373(9665): 739-745. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(09)60443-8.
  17. Medić F, Bakula M, Alfirević M, Bakula M, Mucić K, Marić N. Amiodarone and thyroid dysfunction. Acta Clin Croat. 2022; 61(2): 327-341. DOI: https://doi.org/10.20471/acc.2022.61.02.20.
  18. Jabrocka-Hybel A, Bednarczuk T, Bartalena L, Pach D, Ruchała M, Kamiński G, Kostecka-Matyja M, Hubalewska-Dydej–czyk A. Amiodarone and the thyroid Endokrynol Pol. 2015; 66(2): 176-86. DOI: https://doi.org/10.5603/EP.2015.0025.
  19. Soloviuk OO, Kulynych RL, Soloviuk OA. A case of type 2 amiodarone-induced thyrotoxicosis. Zaporozhye Medical Journal. 2024 May 31; 26(3): 254-257 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/–10.14739/2310-1210.2024.3.292125.
  20.  Cappellani D, Papini P, Pingitore A, Tomisti L, Mantuano M, Di Certo AM, et al. Comparison Between Total Thyroidectomy and Medi–cal Therapy for Amiodarone-Induced Thyrotoxicosis. J Clin Endocrinol Metab. 2020 Jan 1; 105(1): dgz041. DOI: 10.1210/clinem/dgz041.

Повернутися до номеру