Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал 2(20) 2009

Вернуться к номеру

Вплив йодної недостатності на перебіг вагітності та частоту екстрагенітальної патології у жінок

Авторы: Попович Л.В. Івано-Франківська обласна клінічна лікарня Коритко О.О. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

Рубрики: Эндокринология

Версия для печати


Резюме

Деякі гормональні зміни й потреба в йоді, що зростає під час вагітності, можуть призводити до збільшення щитоподібної залози, особливо в йододефіцитних країнах. Вагітність стає причиною зниження вмісту йоду й відбивається на стані відносного йодного дефіциту. Це впливає й на матір, і на плід. Зоб, що сформувався під час вагітності, після пологів тільки частково зменшується. Ускладнення в період гестації й при пологах у жінок з ендемічним зобом спостерігаються в 4 рази частіше, ніж у жінок без зоба.


Ключевые слова

йодна недостатність, ендемічний зоб, вагітність, пологи.

Вступ
Зобна ендемія вважається найактуальнішою проблемою сучасної тиреоїдології. Відомо, що найуразливішими для хронічної йодної недостатності є вагітні жінки і діти. Нормальний перебіг вагітності значною мірою визначається станом функції щитоподібної залози. Відомо, що вагітність навіть за умов нормального надходження йоду призводить до ендогенно зумовленої йодної недостатності [1]. Очевидно, що в йододефіцитних регіонах вона проявляється частіше й у більш виражених формах. Літературні дані засвідчують, що у жінок, які тривало проживають у регіонах із нестачею йоду, вагітність часто супроводжується зобом і порушеннями тиреоїдної функції, здебільшого субклінічним гіпотиреозом [6]. Вплив на репродуктивну систему і здоров’я вагітних жінок субклінічних дисфункцій щитоподібної залози, помірного йодного дефіциту вивчений недостатньо.
Метою дослідження був аналіз перебігу вагітності та пологів, а також частоти екстрагенітальної патології у вагітних, які постійно проживають у Карпатському регіоні з йодною недостатністю середнього ступеня тяжкості [3].
Матеріали і методи
Під спостереженням перебувало 312 вагітних, з яких у 208 було діагностовано дифузний нетоксичний зоб 1А–1Б ст. (основна група), у 104 щитоподібна залоза не була збільшеною (контрольна група). Жінки обох груп були порівнянними за віком (23,9 ± 1,5 і 25,1 ± 1,5 року відповідно), паритетом пологів, частотою штучних абортів, що обгрунтовувало коректність проведеного порівняння (табл. 1). Результати досліджень оброблені за допомогою пакету прикладних програм Statistica. Дані подані у вигляді середніх арифметичних значень та помилки середнього (M ± m). Вірогідність відмінностей оцінювали за t-критерієм Стьюдента для незалежних вибірок.
Результати та їх обговорення
Як видно з табл. 1, у жінок із зобом відзначався більш тяжкий акушерсько-гінекологічний анамнез. У них майже в 4 рази частіше спостерігався пізніший початок менархе, більше ніж утричі частіше — порушення оваріально-менструального циклу. У 4 рази частіше, ніж у контрольній групі, у жінок із початковими формами зоба даній вагітності передувала безплідність, у 1,8 раза частіше — викидні. Екстрагенітальні захворювання зустрічалися більше ніж у 2/3 жінок із зобом, тоді як у контрольній групі — менше ніж у половини.
Більша частота ускладнень спостерігалася у жінок із зобом і впродовж даної вагітності. Дані, наведені в табл. 2, переконливо демонструють частіший (приблизно вдвічі) розвиток у них гестозів як першої, так і другої половини вагітності.
Для вагітних із зобом була характерною більш часта екстрагенітальна патологія.
У табл. 2 наведені дані про частоту захворювань, що спостерігалися під час вагітності. Як бачимо, у вагітних із зобом в 1,8 раза частіше спостерігалися гострі респіраторні захворювання, вдвічі частіше — інфекції сечовивідних шляхів, у 2,3 раза — залізодефіцитна анемія. Для жінок із зобом притаманний більш ранній розвиток анемії: у 18,9 % з них вона була діагностована до 15 тижнів гестації, у той час як відповідний показник у вагітних із незбільшеною щитоподібною залозою складав лише 3,3 % (p < 0,05). Вищою у вагітних з зобом була і частка анемії ІІ ст., що зустрічалася у них у 2,9 раза частіше, ніж у контрольній групі.
Вагітні з ендемічним зобом також відрізнялись більшою кількістю ускладнень під час пологів (табл. 3).


Так, серед тих, хто мав зоб, майже вдвічі частіше спостерігалися аномалії пологової діяльності (слабкість, стрімкі пологи), в 1,5 — несвоєчасне відходження навколоплідних вод, у 3,4 — народження дітей в асфіксії, майже втричі — передчасні пологи. Дещо (статистично незначно) частіше у жінок із зобом виникали запізнілі пологи, кровотечі, показання до завершення пологів оперативним шляхом.
У післяпологовому періоді у 5 (2,4 %) породіль, які мали зоб, розвинулися гнійно-септичні ускладнення (у 2 — метроендометрит, у 3 — післяродова виразка), чого не спостерігалося в жінок із нормальними розмірами щитоподібної залози.
Отримані нами дані засвідчують патологічний характер компенсації функції щитоподібної залози у вагітних жінок із початковими стадіями ендемічного зоба. Функціональна тиреоїдна активність у них нижча, а частота ускладнень вагітності та пологів, екстрагенітальної патології вища, ніж у вагітних із незбільшеною щитоподібною залозою. Якщо розглядати збільшення щитоподібної залози під час вагітності як фізіологічне явище, то логічно очікувати цього в усіх вагітних без винятку. Разом із тим частота зоба у вагітних, що є незначною в йодозабезпечених регіонах, різко зростає в йододефіцитних [4]. Дослідження останніх років указують на стійкий характер початкових стадій збільшення щитоподібної залози у вогнищах зобної ендемії і виражену тенденцію до їх прогресування за відсутності лікування [2].
Гіпотиреоїдний аспект патогенезу анемії у вагітних, які проживають за умов йодного дефіциту, підтверджує різке підвищення ефективності лікування при включенні до комплексного лікування L-тироксину, особливо у жінок із зобом. Призначення жінкам репродуктивного віку профілактичних доз йоду значно поліпшує перебіг вагітності та пологів, зменшує частоту їх ускладнень [5].


Висновки
1. Перебіг вагітності та пологів у жінок, які проживають за умов йодної недостатності, супроводжується значною частотою екстрагенітальної патології та інших ускладнень, особливо за наявності дифузного зоба.
2. Отримані результати підтверджують негативний вплив початкових стадій ендемічного зоба на перебіг вагітності та пологів.


Список литературы

1. Балаболкин М.И., Клебанова Е.М., Креминская В.М. Фундаментальная и клиническая тиреоидология. — М.: Медицина, 2007. — 816 с.
2. Касаткина Э.П. Актуальные вопросы тиреоидологии // Российские медицинские вести. — 2001. — № 1. — С. 46-51.
3. Паньків В.І., Маслянко В.А., Пашковська Н.В. та ін. Оцінка тяжкості йодної недостатності у Карпатському регіоні // Буковинський медичний вісник. — 2001. — Т. 5, № 1. — С. 7-10.
4. Кравченко В.І. Йододефіцит триває — здоров’я населення погіршується // Міжнародний ендокринологічний журнал. — 2008. — № 6 (18). — С. 9-18.
5. Glinoer D. What happens to the normal thyroid during pregnancy? // Thyroid. — 1999. — Vol. 9. — P. 631-635.
6. Haddow J.E., Palomaki G.E., Allan W.C. et al. Maternal thyroid deficiency during pregnancy and subsequent neuropsychological development of the child // N. Engl. J. Med. — 1999. — Vol. 341. — P.549-555 


Вернуться к номеру