Международный эндокринологический журнал 6 (54) 2013

Збільшення концентрації мозкового натрій­уретичного пептиду (BNP) і/або неактивного N­термінального фрагмента BNP (NT­prоBNP) у крові зареєстровано у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2­го типу з «німою» ішемією міокарда, однак залишається нез’ясованим питання, чи існує взаємозв’язок між рівнем секреції BNP, ригідності артерій у хворих на ЦД 2­го типу та розвитком макро­ і/або мікросудинних ускладнень. Шкали для оцінки серцево­судинного ризику (Фремінгемська, SCORE, PROCAM тощо) недостатньо повно його прогнозують. У зв’язку з цим ведеться пошук нових, більш об’єктивних маркерів, одним із яких є ригідність (жорсткість) артерій.

Мета роботи — дослідити особливості параметрів жорсткості артерій, умісту циркулюючого інсуліну та вмісту NT­proBNP в крові у хворих на цукровий діабет 2­го типу з кардіоваскулярною формою діабетичної автономної невропатії серця (ДАНС).

Матеріал і методи дослідження. Обстежені 65 хворих на ЦД 2­го типу, із них 12 пацієнтів із ЦД 2­го типу без верифікованих серцево­судинних захворювань (ССЗ), 14 хворих із субклінічною стадією ДАНС, 18 — функціональною, 21 — функціонально­органічною. Пацієнти не відрізнялися за віком, індексом маси тіла (ІМТ), супутньою патологією (р > 0,05). Контроль — 12 практично здорових осіб, порівнянних із хворими за віком та ІМТ (р > 0,05). ДАНС верифікували за змінами, виявленими при проведенні 5 стандартних автономних тестів серцево­судинних рефлексів, ЕКГ, векторкардіографії, добового моніторингу електрокардіограми (холтер­ЕКГ), АТ (ДМАТ), параметрів внутрішньосерцевої гемодинаміки та структурно­функціонального стану міокарда. З метою оцінки пружно­еластичних властивостей артерій застосовували метод осцилометрії за допомогою апарата TensioMedTM Arteriograph 24 (Угорщина). Визначали індекс аугментації в аорті (ІАао), індекс аугментації плечової артерії (ІАбр), швидкість поширення пульсової хвилі в аорті (ШППХ), амбулаторний індекс жорсткості артерій (АІЖА). ЕКГ проводили за допомогою «Юкард­200» (Utas, Україна) у 12 загальноприйнятих відведеннях. Холтер­ЕКГ виконували за допомогою ЕС­3Н (Labtech, Угорщина), ДМАТ­монітора АВРМ­04 (Labtech, Угорщина). Концентрацію імунореактивного інсуліну (ІРІ) в крові визначали за допомогою наборів Immunotech Insulin IRMA (Чехія), NT­proBNP — Biomedica (Австрія). Статистичний аналіз — ANOVA (MicroCal Origin v. 8,0).

Результати дослідження та їх обговорення. Отримані результати свідчать, що в пацієнтів із ЦД 2­го типу без діагностованих ССЗ параметри жорсткості артерій знаходились в межах фізіологічної норми, проте спостерігається тенденція до їх підвищення порівняно з результатами, отриманими в контрольній групі (ІАао +29,6 %, р < 0,05; ІАбр +30,6 %, р < 0,01; ШППХ +23,6 %, р < 0,001; АІЖА +20,0 %, р < 0,05). Аналіз пульсової хвилі серед пацієнтів із субклінічною стадією ДАНС виявив подальше зростання жорсткості судинної стінки: ІАао становив +22,1 %, р < 0,05; ІАбр +41,9 %, р < 0,05; ШППХ +13,5 %, р < 0,01; АІЖА +16,7 %, р < 0,05 щодо пацієнтів із ЦД 2­го типу без верифікованих ССЗ. Середнє значення ШППХ перевищує фізіологічні та розцінюється як підвищене (10,1 м/с). Серед цих хворих у 7,1 % зареєстровано оптимальне значення ІАбр, 50,0 % — нормальне, 42,9 % — підвищене; 42,9 % — нормальне значення ШППХ, 57,1 % — підвищене. Середні рівні параметрів ригідності артерій у пацієнтів із функціональною ста­дією перевищують фізіологічні та розцінюються як підвищені. ІАао становить +26,2 %, р < 0,01; ІАбр +66,2 %, р < 0,001; ШППХ +24,7 %, р < 0,001; АІЖА +30,6 %, р < 0,01, щодо пацієнтів із ЦД 2­го типу без верифікованих ССЗ. Рівень ШППХ статистично вірогідно відрізняється від аналогічного у хворих із субклінічною стадією (+9,9 %, р < 0,05). У хворих із функціональною стадією в 55,5 % спостерігається фізіологічні показники ІАбр, у 38,9 % — підвищені, у 5,6 % — патологічні; у 16,7 % — фізіологічні параметри ШППХ, 50,0 % — підвищені, 33,3 % — патологічні. Функціонально­органічна стадія характеризується найвищими показниками жорсткості артерій, а саме: ІАао +37,8 %, ІАбр +67,6 %, ШППХ +37,1 %, АІЖА +55,6 %, р < 0,001, щодо пацієнтів із ЦД 2­го типу без верифікованих ССЗ. Рівні ШППХ і АІЖА вірогідно відрізняються від аналогічних у пацієнтів із субклінічною (+20,8 і 33,3 %, р < 0,001) і функціональною стадією (відповідно +9,9 і 19,2 %, р < 0,05). У хворих на ЦД 2­го типу з ДАНС встановлено пряму кореляційну залежність між концентрацією ІРІ та параметрами ШППХ (r = 0,05, p < 0,01). Концентрація NT­proBNP у хворих на ЦД 2­го типу без верифікованих ССЗ становила +20,8 % щодо контрольної групи (р > 0,05); за субклінічної стадії ДАНС — +61,5 % відносно значень контрольної групи (р < 0,001), +33,7 % відносно показників, отриманих у пацієнтів із ЦД 2­го типу без ССЗ (р₁ < 0,001); за функціональної — +90,1 % відносно значень контрольної групи (р < 0,001), +57,4 % відносно групи хворих на ЦД 2­го типу без ССЗ (р₁ < 0,001) та +17,7 % відносно субклінічної стадії ДАНС (р₂ < 0,05); за функціонально­органічної — +67,8 % порівняно з субклінічною стадією (р₂ < 0,001), +42,6 % порівняно із функціональною стадією (р₃ < 0,001).

Висновки

1. У пацієнтів з цукровим діабетом 2­го типу і формою діабетичної автономної невропатії серця збільшення рівня N­термінального фрагмента натрійуретичного пептиду вірогідно й незалежно пов’язане зі зростанням маси міокарда лівого шлуночка і ШППХ.

2. Збільшення вмісту N­термінального фрагмента натрійуретичного пептиду в крові хворих на цукровий діабет 2­го типу корелює з приєднанням субклінічної діабетичної автономної невропатії серця й, отже, може свідчити про наявність субклінічної діабетичної автономної невропатії серця.

3. У хворих на цукровий діабет 2­го типу без верифікованих серцево­судинних захворювань спостерігається тенденція до підвищення параметрів жорсткості артерій. Приєднання субклінічної стадії діабетичної автономної невропатії серця супроводжується збільшенням показників ригідності артерій. ШППХ перевищує фізіологічні показники й розцінюється як підвищена.

4. У пацієнтів з функціональною стадією діабетичної автономної невропатії серця спостерігається підвищення параметрів ІАао і ІАбр, ШППХ, АІЖА, а ШППХ статистично вірогідно збільшена порівняно із субклінічною стадією.

5. Функціонально­органічна стадія характеризується переважно підвищеними й патологічними змінами показників жорсткості артерій. ШППХ і АІЖА статистично вірогідно збільшені в порівнянні з субклінічною та функціональною стадіями діабетичної автономної невропатії серця.

6. У хворих на цукровий діабет 2­го типу з діабетичною автономною невропатією серця встановлено пряму кореляційну залежність між концентрацією інсуліну та параметрами ШППХ (r = 0,05, p < 0,01).

7. Отримані результати дозволяють припустити наявність патофізіологічних зв’язків між метаболічними, функціональними та структурними порушеннями міокарда у хворих на цукровий діабет 2­го типу з кардіоваскулярною формою діабетичної автономної невропатії серця.