Международный эндокринологический журнал 6 (54) 2013

Артеріальну гіпертензію (АГ) виявляють приблизно у  80 % пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД). Численні проспективні дослідження продемонстрували, що при ЦД 2­го типу без супутньої АГ ризик розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС) та церебрального інсульту вищий у 2–3 рази, ниркової недостатності — у 15–20 разів, ніж у популяції без діабету. Поєднання ЦД та АГ збільшує ризик цих ускладнень ще у 2 рази навіть при задовільному контролі глікемії та дисліпідемії.

Одним із значних факторів кардіоваскулярного ризику є Р­селектин, що визначає функцію ендотеліальних клітин та системи гомеостазу. Р­селектин експресується на поверхні клітини під впливом деяких чинників (гіперглікемія, запалення, спазм артерії, тромбін, гістамін, реактивно окислені речовини). У крові визначається розчинний sР­селектин. Порушення експресії Р­селектину може бути одним із факторів розвитку кардіоваскулярних подій.

Метою роботи було дослідження вмісту sР­селек­тину в пацієнтів із цукровим діабетом 2­го типу та артеріальною гіпертензією 1–2­го ступеня й без артеріальної гіпертензії залежно від тривалості цукрового діабету 2­го типу.

Матеріал і методи дослідження. До дослідження включено 137 пацієнтів із ЦД 2­го типу з наявною АГ 1–2­го ст. та без АГ. Обстеження проводились у ЛОЕД.

Діагноз АГ встановлювали на підставі даних анамнезу, клінічного та інструментального обстеження після виключення симптоматичних гіпертензій відповідно до рекомендацій ВООЗ.

Після стандартної процедури встановлення діагнозу пацієнтам проводили добовий моніторинг АТ (ДМАТ) за допомогою електронного автоматичного вимірювача артеріального тиску ВАТ41­2, аналіз результатів проводили за допомогою програми «АРИАДА» (з автоматичним розрахунком стандартних показників).

Відповідно до тривалості ЦД пацієнти були розподілені на групи: 1­ша — із вперше виявленим ЦД та АГ (середній вік (52,88 ± 2,14) року, n = 13, жінок — 6, чоловіків — 7); 2­га — із вперше виявленим ЦД та нормальними показниками АТ (середній вік (53,50 ± 1,45) року, n = 22, жінок — 12, чоловіків — 10); 3­тя — із тривалістю ЦД до 5 років та АГ (середній вік (55,14 ± 1,58) року, n = 12, жінок — 6, чоловіків — 6); 4­та — із тривалістю ЦД до 5 років та нормальними показниками АТ (середній вік (51,83 ± 1,45) року, n = 26, жінок — 16, чоловіків — 10); 5­та — із тривалістю ЦД від 5 до 10 років та АГ (середній вік (54,33 ± 1,16) року, n = 14, жінок — 5, чоловіків — 9); 6­та — із тривалістю ЦД від 5 до 10 років та нормальними показниками АТ (середній вік (54,33 ± 1,16) року, n = 23, жінок — 11, чоловіків — 12); 7­ма — із тривалістю ЦД понад 10 років та АГ (середній вік (51,38 ± 2,56) року, n = 12, жінок — 7, чоловіків — 5); 8­ма — із тривалістю ЦД понад 10 років та нормальними показниками АТ (середній вік (51,38 ± 2,56) року, n = 15, жінок — 9, чоловіків — 6).

Порівнювали рівень sP­селектину у групах із різною тривалістю діабету та наявністю або відсутністю АГ. Групи були порівнянні за віком та компенсацією діабету.

Взяття крові для аналізу здійснювали натщесерце. Рівень sР­селектину визначали імуноферментним методом за допомогою набору фірми Bender MedSystems GmbH (Австрія) у клінічній лабораторії ЛОЕД.

Результати дослідження та їх обговорення. Рівень sP­селектину виявився найвищим у пацієнтів, які хворіють на ЦД 2­го типу понад 10 років та мають супутню АГ. У той же час у групі пацієнтів із вперше виявленим ЦД 2­го типу 44 % пацієнтів мали рівень sP­селектину вище від норми (табл. 1). D. Bednarska­Chabowska із співавторами досліджували рівні селектинів при ЦД 1­го та 2­го типів і виявили, що при ЦД 2­го типу з АГ наявність АГ спричиняє підвищення рівня P­селектину, що збігається із нашими результатами. Крім того, ці автори зробили висновок, що ступінь пошкодження ендотелію при ЦД залежить від супутньої гіпертензії. Зростання концентрації P­селектину є пропорційним до ступеня наявного пошкодження стінки судини.

Після завершення дослідження двоє пацієнтів із групи ЦД 2­го типу із тривалістю > 10 років з АГ раптово померли від гострого інфаркту міокарда (ІМ). P.A. Gurbel із співавторами довели, що підвищення рівня P­селектину в пацієнтів із ЦД 2­го типу та ІМ вірогідно асоціюється із тяжкими судинними ускладненнями у наступні три місяці. Е.А. Шмидт із співавторами у своєму дослідженні вказує на значимість високого рівня sP­селектину у розвитку несприятливих наслідків у пацієнтів з ІМ та ЦД 2­го типу.

100 % пацієнтів із ЦД 2­го типу із тривалістю > 10 років незалежно від наявності/відсутності АГ мали мікроангіопатії та 81,5 % мали макроангіопатії. Саме при порівнянні рівня селектину у цих групах пацієнтів залежно від наявності АГ виявлено вірогідне підвищення концентрації селектину у групі із наявною АГ. АГ асоціюється з ендотеліальною дисфункцією та оксидативним стресом. Ендотеліальна дисфункція розглядається як важливий компонент інсулінорезистентності при ЦД 2­го типу та АГ. Вона призводить до активованого стану, що характеризується підвищенням адгезії та агрегації тромбоцитів, підвищенням секреції Р­селектину мем­бранами тромбоцитів, що ми спостерігали у наших пацієнтів при зростанні тривалості ЦД 2­го типу. Доведено, що рівень Р­селектину є підвищеним при ЦД 2­го типу з явними ангіопатіями.

Необхідно відмітити, що рівень компенсації ЦД 2­го типу не впливає на активацію тромбоцитів. Наші пацієнти були порівнянними за рівнем компенсації ЦД, але рівень селектину був підвищеним в усіх групах, а найвищим — у групі пацієнтів із тривалістю ЦД 2­го типу понад 10 років із супутньою АГ. Сам факт розвитку цукрового діабету 2­го типу та відповідно супутніх гострих та хронічних метаболічних порушень разом із збільшенням тривалості захворювання спричиняє посилення активації тромбоцитів, впливає на їх морфологічні параметри, що веде до збільшення рівня sP­селектину та збільшення ризику тромбозів та коронарних подій, що ми бачимо в наших пацієнтів на початку захворювання на ЦД 2­го типу та при зростанні тривалості ЦД 2­го типу понад 10 років.

Висновки

1. Наявність артеріальної гіпертензії в пацієнтів із цукровим діабетом 2­го типу при тривалому перебігу цукрового діабету впливає на зростання рівня sP­селектину.

2. Тривалість цукрового діабету 2­го типу, супутніх метаболічних та судинних порушень впливає на рівень sP­селектину, збільшує ризик серцево­судинної смертності у цих пацієнтів.

3. Високий рівень sP­селектину є раннім маркером розвитку судинних ускладнень при цукровому діабеті 2­го типу.