Международный эндокринологический журнал 6 (54) 2013

Бронхіальна астма фізичного напруження (АФН, еxercise induced asthma, EIA) характеризується виникненням симптомів загострення захворювання в зв’язку з впливом провокації фізичного навантаження. Її об’єктивним параклінічним критерієм може бути виникнення бронхоспазму, що призводить до зниження базисних значень ФОВ₁ не менше ніж на 15 %. Залежно від застосованих критеріїв даного фенотипу захворювання він реєструється в межах від 30 до 90 % хворих. Проте в педіатрії питання, пов’язані з діагностикою та верифікацією АФН, лікувально­профілактичними заходами, зокрема рекомендаціями щодо занять фізичною культурою, залишаються невизначеними та повсякчас не повною мірою обґрунтованими.

Мета дослідження — вивчити клінічні показники, маркери атопії та гіперсприйнятливості бронхів до прямих і непрямих чинників у хворих шкільного віку з фенотипом бронхіальної астми фізичного напруження для оптимізації індивідуалізованих лікувально­профілактичних заходів.

Матеріал і методи дослідження. Дослідження проведене в паралельних клінічних групах порівняння, сформованих за принципом випадкової вибірки, методом «випадок­контроль». Обстежено 57 дітей шкільного віку, що страждають від бронхіальної астми, яка має ознаки АФН (І клінічна група), а ІІ групу сформували 53 дитини, у яких наведені вище ознаки АФН були відсутні. За основними клінічними характеристиками групи виявилися порівнянними. Проведене комплексне клінічно­параклінічне обстеження передбачало вивчення шкірної гіперчутливості негайного типу до стандартних небактеріальних алергенів та проведення бронхопровокаційних тестів із прямими (серійні розведення гістаміну) й непрямими (дозований біг) бронхоспазмогенними чинниками.

Результати дослідження та їх обговорення. У роботі показано, що в хворих із АФН порівняно з групою контролю захворювання частіше мало тяжкий характер перебігу: співвідношення шансів (СШ) — 3,0 (95% ДІ 1,6–5,5), відносний ризик (ВР) — 2,03 (95% ДІ 1,6–2,7), абсолютний ризик (АР) — 24 %. Особливостями хворих з АФН були: більш обтяжений атопічними захворюваннями сімейний алергологічний анамнез (генеалогічний індекс становив (0,19 ± 0,05) ум.од. проти (0,11 ± 0,02) ум.од. в групі порівняння, P > 0,05), гірші умови соціоекономічного оточення, вищі показники лабільності бронхів (індекс лабільності бронхів сягав (31,7 ± 1,8) % проти (12,6 ± 1,6) % у групі порівняння, P < 0,001) та їх реактивності (кут нахилу дозозалежної кривої становив у І групі (1,74 ± 0,09) ум.од, а у ІІ — (1,58 ± 0,08) ум.од., P > 0,05), а також вірогідно вищі показники негайної гіперчутливості шкіри до стандартних побутових алергенів.

Висновки. Комбінація спадкової схильності до алергічних захворювань, негативних зовнішніх впливів, атопічної реактивності організму та гіперсприйнятливості бронхів призводить до формування фенотипу більш тяжкої форми бронхіальної астми фізичного напруження в дітей шкільного віку. У таких хворих трапляється вища неспецифічна гіперсприйнятливість бронхів не лише до непрямих бронхопровокаційних стимулів, але й прямого бронхоспазмогенного фармакологічного агента (гістаміну), що свідчить про наявність сформованих процесів гіперчутливості й гіперреактивності бронхів до різного спектра провокаційних агентів. Отримані дані є підставою для індивідуалізованого підходу до тактики протизапальної базисної терапії захворювання за його фенотипу у вигляді гіперчутливості до фізичної нагрузки.