Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал 6 (54) 2013

Вернуться к номеру

Прогностичне значення імунної дисфункції у розвитку хронічних синуїтів у дітей

Авторы: Левицька С.А., Сидорчук І.Й., Сидорчук Л.П. - Кафедра дитячої хірургії та отоларингології, Кафедра клінічної імунології, алергології та ендокринології, Кафедра сімейної медицини, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Рубрики: Эндокринология, Иммунология

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Оскільки імунна система є критичною мішенню негативної дії будь­яких зовнішніх і внутрішніх патогенних чинників, можливими прогностичними критеріями розвитку й прогнозу хронічних синуїтів у дітей можуть бути клінічно виявлені зміни показників загальної імунореактивності.

Метою дослідження було визначення прогностичного значення імунних порушень у розвитку хронічних синуїтів у дітей.

Матеріал і методи дослідження. Визначення показників клітинної та гуморальної ланок системи імунітету проведено в 126 дітей, спостереження за якими тривало 3 роки після дебюту гнійного синуїту. Формування хронічного вогнища запалення в навколоносових пазухах діагностовано у 53 із них.

Результати дослідження та їх обговорення. За результатами досліджень у групі дітей, хворих на хронічний синуїт, виявлена недостатність клітинної імунної відповіді, про що свідчило зниження загального пулу TCD3+ лімфоцитів, кількості регуляторних субпопуляцій TCD3+ клітин із переважним дефіцитом TCD4+, зменшення імунорегуляторного індексу.

Гуморальна імунна відповідь у дітей у групі, де було зафіксовано формування хронічного запалення в навколоносових пазухах, характеризувалася зростанням загального пулу В­лімфоцитів, але значним зниженням їх секреторної активності щодо основних класів імуноглобулінів, зниженням концентрації IgM, IgA в периферичній венозній крові та зростанням кількості циркулюючих імунних комплексів.

Найбільший ризик формування хронічного вогнища запалення в навколоносових пазухах мали діти зі зменшенням концентрації сироваткового імуноглобуліну А (IOR = 17,31) та зменшенням рівня TCD3+ лімфоцитів (IOR = 9,61).

Висновки. Отримані дані свідчать про наявність імунної дисфункції у дітей, хворих на хронічний синуїт. В основі порушень системи імунітету може бути уроджений чи набутий дефект захисту організму від проникнення інфекції та розвитку хронічного запального процесу.



Вернуться к номеру